КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
23 жовтня 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Ігнатов Р.М.,за участі:
секретаря судового засідання - Безчасна О.В.
захисника -Ковальова О.А.
потерпілої - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві клопотання (заяву) потерпілої ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду м. Києва від 28.02.2020, -
Постановою Деснянського районного суду міста Києва 28.02.2020 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_2 .
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду потерпіла ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу та клопотання (заяву) про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому просить апеляційний суд поновити їй строк на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду м. Києва від 28.02.2020.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на подачу апеляційної скарги апелянт зазначає, що про наявність постанови Десанянського районного суду м. Києва від 28.02.2020 року вона дізналася лише 12.03.2020 року, коли вона за своє ініціативою вирішила звернутися до канцелярії суду. Крім цього, реальна можливість оскаржити вказану постанову у потерпілої ОСОБА_1 з'явилася лише після послаблення карантину 22 квітня 2020 року.
Заслухавши доповідь судді, доводи потерпілої ОСОБА_1 та її представника Ковальової О.А., які підтримали заявлене клопотання та просили суд поновити строк на апеляційне оскарження, заслухавши їх пояснення в цій частині, відповіді на питання суду в межах клопотання, яке розглядалося, а також дослідивши матеріали справи в цих межах, суд приходить до висновку про залишення без задоволення такого клопотання, зважаючи на наступне.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання про поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
В своїх рішеннях ЄСПЛ вказує, що національний суд має право поновити строк на оскарження рішення суду нижчої інстанції, якщо апелянт у відповідному клопотанні наведе причину пропуску цього строку, і суд визнає цю причину поважною. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження(п. 27 від 26.04.2007 у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України»). При визначеності наявності поважності причин пропуску, національний суд насамперед має виходити із наявності об'єктивних причин, які унеможливлювали особу вчасно подати апеляційну скаргу, або вчасно вжити заходів до оскарження судового рішення.
Так, відповідно до вимог національного закону (ч.2 ст.294 КУпАП), постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Дана норма визначає строк, з якого починає обраховуватись строк на апеляційне оскарження ? день винесення постанови.
Матеріалами справи встановлено, що 28.02.2020 Деснянським районним судом м. Києва, винесено постанову про закритя справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. ст.173-2 КУпАП.
Також матеріалами справи про адміністративне правопорушення, встановлено, що потерпіла ОСОБА_1 12.03.2020 року отримала постанову Деснянського районного суду м. Києва від 28.02.2020 року відносно ОСОБА_2 , що підтверджується розпискою наявною в матеріалах справи про адміністративне правопорушення(а.с. 19).
Крім цього потерпіла ОСОБА_1 в порушення практики ЄСПЛ, а саме п. 27 від 26.04.2007 у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України», не вживала жодних заходів для того щоб дізнатися про стан достеменно відомого їй провадження, яке безпосередньо стосується її інтересів. Посилання на те, що був карантин, нічим фактично не підтверджується і не є переконливим, враховуючи, що постану Деснянського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_2 було постановлено 28.02.2020 року, а загальнодержавний карантин було запроваджено 12.03.2020. Потерпіла ОСОБА_1 на протязі тривалого проміжку часу не цікавилася розглядом справи про адміністративне правопорушення та не вживала заходів для оскарження вказаної постанови.
Окрім того, суд апеляційної інстанції також приймає до уваги , що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду, про який неодноразово наголошував в своїх рішеннях ЄСПЛ. Так, у рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", суд зробив висновок про те, що у разі якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Потерпіла ОСОБА_1 та її представник, не навели жодних переконливих, об'єктивних причин, які б унеможливлювали її вчасно потурбуватися про розгляд власної справи і вчасно вжити будь яких заходів, спрямованих на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. Крім того, звертає на себе увагу, що аналогічне питання вже вирішувалося постановою Київського апеляційного суду від 28.05.2020 ( а.с. 28), відповідно до якої, Київським апеляційним судом, було відмовлено в задоволенні клопотання (заяви) потерпілої ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду міста Києва від 28.02.2020 щодо ОСОБА_2 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП. В мотивувальній частині даної постанови, міститься твердження, що у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді районного суду, потерпіла ОСОБА_1 навела доводи які не містять посилань на обставини, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду м. Києва від 28 лютого 2020 року. Дана постанова Київського апеляційного суду є остаточною, оскарженню в касаційному порядку не підлягає і набрала законної сили .
Таким чином, оскільки постанова Деснянського районного суду м. Києва від 28.02.2020 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 закрито, була винесена 28.02.2020 року, а з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, потерпіла ОСОБА_1 звертається 01.07.2020 року, суд апеляційної інстанції не знаходить законних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду м. Києва від 28.02.2020 року. Наведені потерпілою ОСОБА_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження, не можуть вважатися поважними, тобто такими, що об'єктивно перешкоджали вчасному зверненню з апеляційною скаргою. А тому, виходячи з того, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 подано з пропуском строку на апеляційне оскарження і апелянтом не підтверджено поважності причин пропуску такого строку, то така апеляційна скарга підлягає поверненню за правилами ч.2 ст.294 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
В задоволенні заяви (клопотання) ОСОБА_1 від 01.07.2020 року про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду м. Києва від 28.02.2020 відносно ОСОБА_2 , ? відмовити, повернувши апеляційну скаргу особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Р.М. Ігнатов
Справа № 754/2057/20
Апеляційне провадження № 33/824/3030/2020
Суддя у першій інстанції - Колегаєва С.В.
Суддя в апеляційній інстанції - Ігнатов Р.М.