№33/824/2301/2020 Постанова винесена суддею Ткаченком Д.В.
Категорія: ст. 124 КУпАП
31 серпня 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Горб І.М., за участю особи, щодо якої провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито - ОСОБА_1 , представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката Сацика Р.В., розглянувши апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката Сацика Р.В. на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 травня 2020 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, працюючого директором ТОВ «Еко Грін Плюс», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 травня 2020 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Згідно постанови, суд розглянув протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до якого, 17 квітня 2020 року об 11 год. по вул. Горбатюка, 2 в м. Бориспіль Київської області ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Toyota Land Cruiser», державний номерний знак НОМЕР_1 , на перехресті рівнозначних доріг, не дав дорогу транспортному засобу, що наближався праворуч, здійснивши зіткнення з автомобілем «MitsubishiOutlander», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п. 16.12 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Проте, посилаючись на встановлені при судовому розгляді обставини та матеріали справи, суддя дійшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.
Не погодившись з таким рішенням суду, представник потерпілої ОСОБА_2 - адвокат Сацик Р.В. подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи постанову суду незаконною, винесеною з грубим порушенням норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права, що потягло за собою однобічне та неповне з'ясування усіх фактичних обставин справи, їх не дослідження та не надання їм належної оцінки, просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що як з пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , так і з відеозапису, вбачається та підтверджується очевидне порушення ОСОБА_1 п. 16.12 ПДР України, а саме - ненадання ним на перехресті рівнозначних доріг дороги автомобілю «Mitsubishi Outlander», який наближався праворуч.
Однак суддя в оскаржуваній постанові вказав, що зіткнення відбулось не через порушення ОСОБА_1 . ПДР, а відеозапис спростовує дані протоколу та пояснення свідка ОСОБА_2 , у зв'язку з чим вирішив, що суду не було подано належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Окрім того, оскільки ОСОБА_2 не була присутня під час розгляду справи, вона не змогла надати додаткові пояснення, не змогла заявити клопотання про призначення експертизи та про допит свідка ОСОБА_3 , яка в момент ДТП знаходилась в її транспортному засобі.
За таких обставин, судом при розгляді справи були порушені вимоги ст. 245 КУпАП та він формально підійшов до вивчення обставин справи, а тому постанова судді є незаконною та підлягає скасуванню.
Також апелянт просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови суду, як пропущений з поважних причин, посилаючись на те, що ОСОБА_2 не була повідомлена про час та місце розгляду справи, тому про судове засідання їй не було відомо, а оскаржувану постанову вона отримала лише 21.05.2020 pоку.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення вважаю, що строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката Сацика Р.В. на підтримку доводів апеляційної скарги, а також заперечення ОСОБА_1 проти апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Всупереч тверджень апелянта, ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані.
Відповідно до диспозиції ст. 124 КУпАП, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів тощо.
Так, відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, за яким 17 квітня 2020 року об 11 год. по вул. Горбатюка, 2 в м. Бориспіль Київської області ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Toyota Land Cruiser», державний номерний знак НОМЕР_1 , на перехресті рівнозначних доріг, не дав дорогу транспортному засобу, що наближався праворуч, здійснивши зіткнення з автомобілем «Mitsubishi Outlander», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п. 16.12 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 , наданих ним як в суді першої інстанції, так і в судовому засіданні апеляційного суду, він свою вину в даній ДТП не визнав та пояснив, що він рухався по парковому майданчику «Епіцентру» та переїжджав перехрестя, але на його автомобіль раптово здійснив наїзд автомобіль «Mitsubishi». При цьому зазначив, що він майже завершив проїзд перехрестя, а водій ОСОБА_2 рухалась не по правилам дорожнього руху, адже вона рухалась по зустрічній смузі, а повинна була виїхати праворуч і там розвернутися, щоб повернути ліворуч, але вона цього не зробила, і вдарила його автомобіль в задню праву частину, хоча не могла його не бачити і могла пригальмувати та запобігти ДТП. В результаті зіткнення в його автомобілі невеликі пошкодження, а у ОСОБА_2 розбитий вся передня частина автомобіля.
За наявними в матеріалах справи поясненнями другого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 , наданими нею одразу після дорожньо-транспортної пригоди, 17.04.2020 року об 11 год. вона рухалась прямо на виїзд із стоянки біля магазину «Епіцентр», але її автомобіль «Міцубіші» не пропустив автомобіль «Тойота», який рухався з лівого боку, в результаті чого відбулося зіткнення.
Разом з тим, зазначений ОСОБА_2 механізм дорожньо-транспортної пригоди, спростовується не лише приведеними вище поясненнями ОСОБА_1 , а й письмовими доказами по справі.
Зокрема, ці обставини підтверджуються і схемою дорожньо-транспортної пригоди, яка була підписана відповідною посадовою особою та учасниками пригоди, без будь-яких заперечень, та в якій зафіксовано місце зіткнення, положення транспортних засобів після зіткнення і пошкодження, які мали автомобілі в результаті дорожньо-транспортної пригоди, з яких вбачається, що зіткнення транспортних засобів сталося на нерегульованому перехресті рівнозначних дорігна території стоянки магазину «Епіцентр», при цьому автомобіль «Toyota Land Cruiser» має пошкодження заднього крила та задньої фари з правого боку, а автомобіль «MitsubishiOutlander» - капоту, бамперу переднього, деформацію передньої частини.
Характер і локалізація пошкоджень на автомобілях «Toyota Land Cruiser» та «MitsubishiOutlander» свідчать про те, що передньою частиною автомобіль «Mitsubishi Outlander» контактував із правою задньо-боковою частиною автомобіля «Toyota Land Cruiser».
Вказані обставини об'єктивно підтверджуються і наявним в матеріалах справи відеозаписом долученим до справи ОСОБА_1 , з якого вбачається, що автомобіль «Mitsubishi Outlander» під керуванням ОСОБА_2 , рухаючись проти стрілок, які нанесені на проїзній частині дорогитериторії стоянки магазину «Епіцентр», що вказують на напрямок для руху транспортних засобів, та на якій відсутні дорожні знаки пріоритету, тобто рухаючись по зустрічній смузі для свого напрямку, здійснив виїзд на нерегульоване перехрестя рівнозначних доріг, на якому, по відношенню до нього справа, здійснював рух автомобіль «Toyota Land Cruiser» під керуванням ОСОБА_1 , і в момент зіткнення він майже проїхав перехрестя,а не був на його початку.
Більш того, пошкодження, зафіксовані на зворотній стороні схеми місця ДТП, вказують на те, що у транспортному засобі «Toyota LandCruiser» було пошкоджено саме заднє крило та фара з правого боку. Наявність саме такого роду пошкоджень вказує на той факт, що водій ОСОБА_1 на момент ДТП уже знаходився на перетині доріг, завершуючи проїзд перехрестя, та відповідно мав перевагу у подальшому русі.
Отже, в даній дорожній обстановці невідповідностей вимогам п. 16.12 ПДР України, відповідно до якого - на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, в діях ОСОБА_1 не вбачається.
Таким чином, сукупністю досліджених судом доказів спростовуються доводи апеляційної скарги представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката Сацика Р.В. щодо механізму дорожньо-транспортної пригоди та про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди.
З урахуванням викладеного, вважаю, що суддя місцевого суду при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , всупереч доводам представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката Сацика Р.В., у відповідності з вимогами ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП, повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини події, дав оцінку всім зібраним по справі доказам та прийшов до правильного висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
За таких обставин постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування - відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
Поновити представнику потерпілої ОСОБА_2 - адвокату Сацику Р.В. строк на апеляційне оскарження постанови судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 травня 2020 року.
Апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката Сацика Р.В. залишити без задоволення, а постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 травня 2020 року, якою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Горб І.М.