Справа № 761/41216/20
Провадження № 1-кс/761/24808/2020
23 грудня 2020 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за №42020000000000767 від 21.04.2020 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України,
В провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за №42020000000000767 від 21.04.2020 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено про те, що Слідчим управління Офісу великих платників податків ДФС здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020000000000767 від 21.04.2020 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що службові особи Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, діючи спільно, умисно, із невстановленим слідством особами, використовуючи при цьому реквізити підприємства з ознаками «фіктивності» ТОВ «Пентан опт», налагодили схему по ухиленню від сплати податків в особливо великих розмірах та привласненню і розтраті бюджетних коштів.
Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що ТОВ «Пентан опт» має відкриті рахунки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкритих в АТ АКБ «КОНКОРД».
Постановою прокурора від 17.12.2020 року грошові кошти визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42020000000000767.
З метою забезпечення повного, об'єктивного та всебічного розслідування даного кримінального провадження, встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, шляхом проведення слідчих (розшукових) дій, оскільки вказане майно має значення речового доказу у вказаному кримінальному провадженні, та забезпечення збереження речового доказу, прокурор звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаним клопотанням про накладення арешту на грошові кошти у сумі 16 926 801 гривень.
Прокурор ОСОБА_3 в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про дату та час судового засідання, не з'явився.
Вивчивши матеріали клопотання та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як встановлено в судовому засіданні, Слідчим управління Офісу великих платників податків ДФС здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020000000000767 від 21.04.2020 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України.
Згідно зі ст.ст.131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Ч.2 ст.170 КПК України регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п. 1); спеціальної конфіскації (п. 2); конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п. 3); відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4).
Згідно з вимогами ч. 3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В клопотанні прокурор пов'язує необхідність накладення арешту з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні №42020000000000767, а також відшкодування збитків завданих державі.
При цьому, слідчий суддя вважає необґрунтованими доводи клопотання про накладення арешту з метою збереження речових доказів, так як прокурором ані у клопотанні про накладення арешту, ані у постанові про визнання речовими доказами не доведено, за якими саме ознаками вказане майно віднесено до речових доказів у кримінальному провадженні № №42020000000000767, яке здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України (дослідження факту ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), в рамках якого подане клопотання.
Постанова про визнання вказаного майна речовими доказами не мотивована, є формальною, прокурор не вказав в своєму рішенні, за якими ознаками вказане майно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України.
Отже, відсутні достатні підстави вважати, що грошові кошти є процесуальним джерелом фактичних даних (доказів), на підставі яких можуть бути встановлені факти та обставини, що мають значення для цього кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Враховуючи наведене, а також беручи до уваги, що прокурором не доведено, що зазначене вилучене майно, відповідає критеріям ст. 98 КПК України у кримінальному провадженні №42020000000000767, та, як наслідок, може бути використано як доказ у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно, в зв'язку з чим клопотання не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.131,132, 167, 169, 170-173, 395 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у задоволенні клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за №42020000000000767 від 21.04.2020 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя