Справа № 761/17052/20
Провадження № 2-а/761/297/2020
20 листопада 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Волошина В.О.
при секретарі: Колзаковій К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення; закриття провадження у справі, -
У червні 2020р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовною заявою до відповідача Офісу великих платників податків Державної податкової служби, в якому просив суд: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 05.05.2020 р. №2/28-10-05-02-01, яка винесена начальником Офісу великих платників податку ДПС Чмеруком М.О., та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Офісом великих платників податків Державної податкової служби та Головним управлінням ДПС у м. Києві з 22 жовтня 2019р. проводилась документальна планова виїзна перевірка АТ «ПУМБ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01 липня 2016р. по 30 червня 2019р. та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 квітня 2014р. по 30 червня 2019р. В результаті перевірки на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 30 березня 2020р. та акту документальної планової виїзної перевірки АТ «ПУМБ» від 02 березня 2020 р. №455/28-10-05-02-01/14282829, начальником Офісу великих платників податку ДПС Чмеруком М.О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 05 травня 2020р. №1/28-10-05-02-01 відносно позивача.
Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення порядку нарахування єдиного внеску в частині не нарахування та несплати до бюджету єдиного внеску в сумі 4 917 869,12 грн. при виплаті заробітної плати, за що передбачена відповідальність ст. 165-1 КУпАП.
Позивач зазначає, що між АТ «ПУМБ» та фізичними особами підприємцями укладались договори про надання послуг у сфері інформаційних технологій. ФОП надавали послуги банку за цивільно-правовими договорами у відповідності до видів діяльності згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Винагорода виплачувалась ФОП за фактично виконані роботи та технічні завдання в залежності від їх обсязі та складності.
В зв'язку з цим позивач вважає, що сума коштів, яка була виплачена ФОП, не є базою нарахування єдиного внеску. Крім того, ФОП є самостійними платниками єдиного соціального внеску, що в сукупності є підставою для скасування постанови.
Ухвалою суду від 15 червня 2020р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
14 вересня 2020р. стороною позивача подано рішення ДПС України про результати розгляду скарги на податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акту документальної виїзної перевірки АТ «ПУМБ».
Відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином, відзиву на позов не подав, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від відповідача також не надходило.
Суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 05 травня 2020р. начальником Офісу великих платників податку ДПС Чмеруком М.О. винесено відносно голови правління АТ «ПУМБ» Черненка С.П. постанову про накладення адміністративного стягнення №1/28-10-05-02-01, передбаченого ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680,00 грн. За змістом вказаної постанови зазначено, що ОСОБА_1 порушив порядок нарахування єдиного внеску в частині не нарахування та несплати до бюджету єдиного внеску в сумі 4 917 869,12 грн. при виплаті заробітної плати, чим було порушено п. 1) ч. 2 ст. 6, п. 1) ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8 Закону №2464-VI.
Підставою для винесення постанови став акт від 02 березня 2020р. №455/28-10-05-02-01/14282829 «Про результати документальної планової виїзної перевірки АТ «ПУМБ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2016р. по 30 червня 2019р. та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2014р. по 30 червня 2019р.
Згідно п. 9 результатів перевірки встановлено порушення п. 1) ч. 2 ст. 6, п. 1) ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8 Закону №2464-VI в частині не утримання (не нарахування та несплати) до бюджету ЄСВ при виплаті заробітної плати в загальній сумі 4 917 869,12 грн., в тому числі по періодах: 2016 р. - 9240,00 грн.; 2017 р. - 417 079,62 грн., 2018 р. - 3 068 268,66 грн., 2019 р. - 1 423 280,85 грн.
Як вбачається з акту від 02 березня 2020р. №455/28-10-05-02-01/14282829 (п.п. 3.1.4.3.2, 3.1.4.1 ІІ) порушення правильності нарахування єдиного внеску на суми заробітної плати виникло у зв'язку з тим, що АТ «ПУМБ» укладало договори про надання послуг у сфері інформаційних технологій з фізичними особами підприємцями, які є «прихованими трудовими відносинами», оскільки: предметом договорів є процес праці, а не кінцевий результат; ФОП виконували систематично доручення посадових осіб суб'єкта господарювання , а обсяг їх обов'язків збігався з колом обов'язків за відповідною посадою; ФОП отримували регулярні щомісячні виплати, які не залежали від обсягів виконаної роботи.
Відповідно до ч.1 ст. 165-1 КУпАП порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» і «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу-підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 2) ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п. 1) ч. 2 ст. 6 цього Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
За правилами п. 1) ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є: роботодавці : підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Тобто, вказаною статтею передбачено виключення щодо платників єдиного внеску, а саме до платників єдиного внеску не відносяться роботодавці, які використовують працю за цивільно-правовим договором, укладеним з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців)
При цьому, п. 4) ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відносить до платників єдиного внеску фізичних осіб - підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування.
Позивач звертаючись до суду з позов зазначив, що АТ «ПУМБ» не є платником єдиного внеску під час укладення цивільно-правових договорів з фізичними особами підприємцями, які виконували роботи (надавали послуги) відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Крім того, з рішення ДПС України від 21 серпня 2020р., вбачається, що ДПС України погодилася з доводами позивача стосовно укладання Фізичними особами-підприємцями цивільно-правових договорів, які не можуть відноситися до трудових договорів, а відтак нарахування сум податку з доходів фізичних осіб та відповідного військового збору, є протиправним.
За правилами ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
В силу ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Поряд із цим, згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.
У той же час, відповідачем у ході розгляду даної справи не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину позивача у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, за викладених у оскаржуваній постанові про притягання до відповідальності обставин.
В зв'язку з цим суд погоджується з твердженням позивача про те, що АТ «ПУМБ» не є платником єдиного внеску під час укладення цивільно-правових договорів з фізичними особами підприємцями, які виконували роботи ( надавали послуги) відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Доказів протилежного суду не надано.
При цьому необхідно звернути уваги також на наступне.
Статтею 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Відповідно до положень ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пункті 4, пункті 5 частини 1 статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.
В постанові Верховного Суду від 11 грудня 2018р., справа № 242/924/17 зазначено, що триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення №1/28-10-05-02-01, передбаченого ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, та акту від 02 березня 2020р. №455/28-10-05-02-01/14282829 ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за не утримання (не нарахування та не сплату) до бюджету ЄСВ за період з 2016р. по 2 квартал 2019р.
З огляду на те, що правопорушення, вчинене позивачем, не носить характер триваючого, та на час винесення спірної постанови - 05 травня 2020р. у відповідача закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, визначені у частині 1 статті 38 КУпАП, відповідачем протиправно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності.
У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення даного позову та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 05 травня 2020 р. №1/28-10-05-02-01, яка винесена начальником Офісу великих платників податку ДПС Чмеруком М.О., відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 165-1 КУпАП та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 2, 12, 25, 72, 77, 78, 286 КАС України, ст. 165-1 КУПАП, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 39440996, місцезнаходження: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11г) про визнання протиправним та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення; закриття провадження у справі - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 05 травня 2020 р. №1/28-10-05-02-01, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 165-1 КУпАП
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 165-1 КУпАП - закрити.
Стягнути з Офісу великих платників податків Державної податкової служби на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 /чотириста двадцять/ грн. 40 коп.
Рішення суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: