Справа № 161/21564/20
Провадження № 2/161/4874/20
29 грудня 2020 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -
29.12.2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.
Однак, вищевказана позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Пунктом 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що у позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
Вказана норма процесуального закону кореспондується з приписами ч. 5 ст. 95 ЦПК України відповідно до якої, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Слід зазначити, що відповідно до вимог п. 5.27 ДСТУ 4163-2003 «Вимоги до оформлювання документів», який затверджений Наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. № 55, засвідчення копій документів здійснюється шляхом проставляння відмітки зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Всупереч вищенаведеним вимогам процесуального закону, позивач додає копії доданих до позовної заяви документів, які не засвідчені у відповідності до вимог п. 5.27 ДСТУ 4163-2003.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
При цьому, ціна позову щодо вимоги про визнання права власності на нерухоме майно, відповідно до ч. 1 п. 9 ст. 176 ЦПК України, визначається дійсною вартістю нерухомого майна, що належить фізичним особам на праві приватної власності.
Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов'язкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року № 358.
У відповідності до п.п. 1 п. 1 вказаної вище постанови оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.
Також, згідно вимог даної Постанови, оцінка об'єкта для цілей оподаткування здійснюється суб'єктами оціночної діяльності, які відповідають вимогам, установленим Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», у складі яких працює хоча б один оцінювач, який отримав кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» хоча б за однією з таких спеціалізацій у межах напряму 1 «Оцінка об'єктів у матеріальній формі» і напряму 2 «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об'єкти інтелектуальної власності»
Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
У відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, ОСОБА_1 не визначила ціни позову, відповідний звіт про оцінку майна та квитанцію про сплату судового розміру не долучила.
Згідно п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору встановлена у розмірі 1-го відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи вищевикладене, позивачці слід сплатити судовий збір у відповідності положення п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» виходячи з ціни позову, визначеному відповідно до ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Оригінал платіжного документа позивачу необхідно представити в суд.
Таким чином, позивачці слід виправити недоліки позовної заяви, зазначені у даній ухвалі.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З врахуванням вищенаведеного, позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 353 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху і надати йому строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо позивач у встановлений строк усуне зазначені в ухвалі недоліки, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала у повному обсязі складена 29 грудня 2020 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська