Справа № 158/1406/20
Провадження № 2/0158/525/20
28 грудня 2020 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Поліщук С.В.
при секретарі - Грубі М.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -
АТ «Перший Український Міжнародний Банк» (надалі - АТ «ПУМБ») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості
Позовні вимоги мотивує тим, що 30 січня 2014 року між публічним акціонерним товариством «Банк Ренесанс Капітал» (надалі - ПАТ «Банк Ренесанс Капітал») та ОСОБА_1 укладено договір №GР-5957655, згідно якого останній надано кредит у розмірі 28600,00 грн.
ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» 19 липня 2016 року припинило свою діяльність шляхом приєднання до ПАТ «ПУМБ» та останнє є правонаступником всіх прав та обов'язків ПАТ «Банк Ренесанс Капітал».
Вказує, що відповідач свої зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитом не виконала і станом на 04.03.2020 року загальна сума її боргу становить 130130,18 грн.
У зв'язку з цим, просить суд стягнути з відповідача на користь акціонерного товариства «ПУМБ» вказану суму заборгованості та судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 06.08.2020 року дану справу було прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
01.09.2020р. від відповідача по справі ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву у якому просила суд відмовити в задоволенні позову, застосувавши до вимог позивача строки позовної давності.
Розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.
30 січня 2014 року відповідач звернувся до ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» із заявою про відкриття рахунку в АТ «Банк Ренесанс Капітал», відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 28600 гривень на загальні споживчі цілі та для оплати договору страхування на строк 48 місяців зі сплатою відсотків 15% річних та комісією на обслуговування кредитної заборгованості 2,70%. 19.07.2016 року Публічне акціонерне товариство «Банк Ренесанс Капітал» припинилося шляхом приєднання до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», яке є наступником усіх прав та зобов'язань Публічного акціонерного товариства «Банк «Ренесанс Капітал».
Як вбачається із виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення, наданої ПАТ «ПУМБ», відповідачем за кредитним договором № GP - 5957655 від 30 січня 2014 року не в повному обсязі сплачувалися сума кредиту, у зв'язку з чим, станом на 04 березня 2020 року за ним утворилася заборгованість у розмірі 130130,18 гривень, з яких 17458,83 гривень - заборгованість за кредитом; 2918,77 гривень - заборгованість за процентами; 19307,45 гривень - заборгованість за комісією; 90445,13 гривень - штрафні санкції.
Отже, відповідачем були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.
Згідно зі ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Разом з тим, відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Таким чином, виходячи з вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.
За договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу.
Саме така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-116цс13 від 06.11.2013 року.
Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у справі, зробленою до винесення рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
З виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 за кредитом, який ПАТ «ПУМБ» долучив до позовної заяви, вбачається, що відповідач ОСОБА_1 03.10.2016 року здійснила останній платіж в погашення заборгованості за кредитним договором GP - 5957655 від 30.01.2014 року в сумі 216,26 грн.
Відповідно до частин першої, третьої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку; після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.
До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.
При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.
Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою.
Не можуть вважатися добровільним погашенням боргу, що перериває перебіг позовної давності, будь-які дії кредитора, спрямовані на погашення заборгованості, зокрема списання коштів з рахунків боржника без волевиявлення останнього, або без його схвалення.
Відповідно до умов кредитного договору GP - 5957655 від 30.01.2014 року, строк на який відповідачу було видано кредит становить до 30.01.2018 року. Останній платіж за кредитом ОСОБА_1 здійснила 03.10.2016 року, що підтверджується розрахунком заборгованості. Новий договір з банком ОСОБА_1 не укладала, та після закінчення строку дії договору нового кредиту банк відповідачу не надавав, що підтверджується матеріалами справи.
Суд не може прийняти до уваги в якості доказу переривання строків позовної давності дії банку, пов'язані з міграцією залишків, перекидання залишків у зв'язку зі зміною рахунків, а також автоматичне погашення заборгованості від 28.11.2019 р. в розмірі 230,62 грн., від 26.12.2019р. в розмірі 231,11 грн., 29.01.2020р. в розмірі 29.01.2020р., оскільки, вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою. Не можуть вважатися добровільним погашенням боргу, що перериває перебіг позовної давності, будь-які дії кредитора, спрямовані на погашення заборгованості, зокрема списання коштів з рахунків боржника без волевиявлення останнього, або без його схвалення. Переривання перебігу позовної давності можливе лише добровільними діями позичальника. Крім того, якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу. Дана правова позиція , викладена у Постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року по справі № 161/20278/14-ц.
Тобто, ніяких дій, які б свідчили про переривання перебігу строку позовної давності після цієї дати відповідачем не було вчинено.
Таким чином, банку починаючи саме з дати останнього платежу було достеменно відомо про порушення відповідачем умов кредитного договору, а тому саме з цієї дати і розпочався перебіг строку позовної давності.
Проте до суду позивач звернувся лише 11.06.2020 року, тобто поза межами трирічного строку позовної давності.
Відповідно до п. 1 ст. 32 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав-учасників Конвенції виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення, що стали неповними через сплив часу (пункт 570 рішення від 20.09.2011 року за заявою №14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; п. 51 рішення від 22.10.1996 року за заявами №22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства).
З огляду на викладене, та враховуючи заявлене відповідачем клопотання про застосування строку позовної давності, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. У зв'язку з відмовою в задоволенні позову, не підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2102,00 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265, 352,354 ЦПК України,-
В задоволенні позову Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості -відмовити.
Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ківерцівський районний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ: 14282829.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .
Суддя Ківерцівського районного суду С.В.Поліщук