Пр.№ 2/155/841/20
Справа № 155/1410/20
23 грудня 2020 року Горохівський районний суд
Волинської області
в складі: головуючого - судді Адамчук Г.М.
при секретарі судового засідання Ревуцькій М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Горохівського районного суду в м.Горохів Волинської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 24 серпня 2020 року о 20 годині 45 хвилин в с.Терешківці Волинської області, ОСОБА_2 виражався нецензурними словами та пошкодив дерев'яною палицею належний позивачу автомобіль HONDA CRV, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 . Своїми протиправними діями відповідач порушив громадський порядок і спокій громадян, чим вчинив правопорушення передбачене ст.173 КУпАП. Постановою судді Горохівського районного суду Волинської області від 02 вересня 2020 року, відповідача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді громадських робіт на строк 60 годин. Внаслідок протиправних дій відповідача, позивачу завдано матеріальну шкоду (вартість ремонту автомобіля) в розмірі 3680.00 грн, яку вона просить стягнути з ОСОБА_2 . Крім матеріальної шкоди, позивач вважає, що відповідачем завдано їй моральну шкоду, оскільки внаслідок пошкодження автомобіля вона зазнала душевних страждань, перенесла стрес, певний час не могла користуватися автомобілем, змушена була затрачати час на звернення до правоохоронних органів та суду, а тому просить стягнути 1000 гривень моральної шкоди.
Ухвалою судді від 06 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 13 листопада 2020 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, однак скерувала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі просить їх задовольнити, не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав і від нього не надійшло повідомлення про причини його неявки. Про час, день і місце проведення даного судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами. Крім того, повідомлявся про час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.
За погодженням позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд вважає, що даний позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (а.с.7) вбачається, що транспортний засіб марки HONDA, моделі CR-V, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2015 року випуску, належить ОСОБА_1 .
Постановою Горохівського районного суду Волинської області від 02 вересня 2020 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а саме, що він 24.08.2020 року о 20 год. 45 хв. в с.Терешківці по вул.Луцькій, виражався нецензурною лайкою, пошкодив дерев'яною палицею автомобіль HONDA CRV, державний номерний знак НОМЕР_3 належний ОСОБА_1 , тим самим порушив громадський порядок і спокій громадян, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт на строк 60 (шістдесят) годин.
Постановою Горохівського районного суду від 10 вересня 2020 року в постанову Горохівського районного суду від 02.09.2020 року внесено виправлення, а саме вказано у вступній та резолютивній частинах постанови прізвище правопорушника « ОСОБА_4 » замість « ОСОБА_5 ». Постанова не змінена та не скасована та набрала законної сили 10 вересня 2020 року.
Частиною 3 статті 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
В силу ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування . Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Як вбачається із рахунку №016 від 31 серпня 2020 року ФОП ОСОБА_6 на замовлення ОСОБА_1 проведено ремонтні роботи автомобіля HONDA CRV,державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на суму 3680,00 грн.
З огляду на вищенаведене, беручи до уваги письмові докази, судом встановлено, що відповідач пошкодив автомобіль позивача та на ремонті роботи позивачем затрачено 3680 грн.
У зв'язку з цим, суд вважає, що пред'явлені позивачем позовні вимоги в частині відшкодування відповідачем завданих матеріальних збитків, підлягають до повного задоволення.
Що стосується визначення розміру відшкодування моральної шкоди, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав . Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. 3. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. 4. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. 5. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4 із змінами і доповненнями, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Тому, визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер та глибину перенесених позивачем душевних страждань, характер протиправних дій відповідача та ступінь її вини, при цьому виходить також з вимог розумності і справедливості, а тому стягує з відповідача на користь позивача 1000,00 грн. моральної шкоди.
Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Тому з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 840,80 грн. судових витрат.
Керуючись ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1192 ЦК України, ст.ст. .12,13,76-81,141,258-259,280-289,354-355 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ) в користь ОСОБА_1 3680 (три тисячі шістсот вісімдесят гривень) матеріальної шкоди.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ) в користь ОСОБА_1 1000,00 (одну тисячу гривень 00 копійок) моральної шкоди.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомий.
Повний текст рішення виготовлено 28 грудня 2020 року.
Головуючий