Ухвала
29 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 554/2586/16-ц
провадження № 61-21197св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 12 серпня 2019 року у складі судді Андрієнко Г. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Лобов О. А. Дорош А. І., Триголов В. М.,
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У квітні 2016 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк»), правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Октябрського районного суду міста Полтави від 12 серпня 2019 року у задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приват Банк» відмовлено у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою на судове рішення, посилаючись на порушення місцевим судом норм процесуального права просить рішення районного суду скасувати в частині відмови у стягненні на користь відповідача судових витрат на правничу допомогу та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з позивача на користь відповідача витрати, понесені ним на правничу допомогу у розмірі 211 258,69 грн.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року апеляційну скаргу задоволено частково. Мотивувальну частину рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 12 серпня 2019 року щодо висновків про розподіл судових витрат (витрат на правничу допомогу) змінено. Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні вимог про стягнення на його користь понесених витрат на правничу допомогу за недоведеністю. В іншій частині рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 12 серпня 2019 року залишено без змін.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг, позиції інших учасників справи
У листопаді 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду засобами поштового зв'язку з касаційною скаргою на рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 12 серпня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року у вищевказаній справі, в якій посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати в частині відмови в задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу.
Розгляд справи просив здійснювати за участю відповідача та його представника.
Станом на дату постановлення цієї ухвали від інших учасників справи не надходило заперечень на вищезазначену касаційну скаргу.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 27 листопада 2019 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 призначено судді-доповідачеві ОСОБА_3
Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано матеріали справи № 554/2586/16-ц із суду першої інстанції, встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
У грудні 2019 року матеріали справи № 554/2586/16-ц надійшли до Верховного Суду.
Розпорядженням керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року № 1094/0/226-20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв'язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_3 .
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2020 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та матеріали справи № 554/2586/16-ц призначено судді-доповідачеві Гулейкову І. Ю.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною п'ятою статті 401 ЦПК України, суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ).
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у січні 2020 року, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України(в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною п'ятою статті 401 ЦПК України, суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України, у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Абзац другий частини першої цієї статті визначає, що в разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішує Верховний Суд з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.
Положення частин п'ятої та шостої статті 279 ЦПК України, якою врегульовано порядок розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження в суді першої інстанції, не застосовуються при касаційному розгляді, оскільки суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права та не вирішує питань доказування у справі і не встановлює обставин справи.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
Оскільки суд касаційної інстанції не приймав рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень і такої необхідності колегія суддів не вбачає, то у задоволенні клопотання про розгляд справи за участю відповідача та його представника слід відмовити.
Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у задоволенні клопотання про розгляд справи за участю ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_2 .
Справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 12 серпня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року призначити до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на 20 січня 2021 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. Ю. Гулейков
О. В. Ступак
Г. І. Усик