Ухвала
29 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 752/11156/18-ц
провадження № 61-14082св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравець Наталія Володимирівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 28 січня 2020 року у складі судді Плахотнюк К. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Стрижеуса А. М., Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.,
Короткий зміст вимог позовної заяви і рішень судів
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравець Н. В., про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_7 , який був зареєстрований у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_1 , проте фактично вони разом проживали на АДРЕСА_2 . Шлюб між нею та чоловіком зареєстровано 30 квітня 2005 року. Зазначений будинок побудовано під час шлюбу та за спільні кошти, допомоги зі сторони дітей чоловіка не отримували. Смерть ОСОБА_7 вплинула на її фізичний та психологічний стан. Під час хвороби чоловіка вона постійно доглядала за ним, стан його здоров'я потребував постійного нагляду та сторонньої допомоги. Відносини між ними за час шлюбу були надзвичайно теплими і доброзичливими, чоловік був головною людиною у її житті, завжди підтримував, його передчасна смерть викликала у неї глибоку і затяжну депресію, вона могла тижнями не виходити з будинку. Підтвердити зазначені обставини можуть їх сусіди: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які були свідками їхнього подружнього життя та її важкого стану після смерті чоловіка. Крім того, організацією поховання чоловіка теж займалася виключно вона, про що свідчать додані до позову копії договорів та квитанцій. Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина, спадкову справу за № 61505362 заведено 06 листопада 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець Н. В. Крім неї, спадкоємцями майна померлого є дочки: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 . До складу спадщини входить житловий будинок на АДРЕСА_2 . Про обов'язок звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в шестимісячний строк дізналася лише 17 травня 2018 року при зверненні до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кравець Н. В. 24 травня 2018 року нотаріус відмовила у прийнятті заяви про прийняття спадщини з підстав пропуску шестимісячного строку та за відсутності згоди інших спадкоємців. Зі спливом зазначеного строку відповідачі повідомили, що мають намір виселити її із вказаного будинку. Стосунки між нею та дочками покійного чоловіка не склалися з самого початку, останній часто захищав її від образ зі сторони його дітей. Вона була переконаною, що звертатися до нотаріуса їй не потрібно, оскільки після смерті чоловіка продовжує проживати у будинку, оплачує комунальні послуги, дбає про будинок, хоча і зареєстрована за іншою адресою. Строк для прийняття спадщини пропустила у зв'язку з тим, що перебувала у важкій, затяжній формі депресії у зв'язку з втратою чоловіка, взагалі не мала бажання жити.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила визначити їй додатковий строк в три місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 28 січня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Встановлено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - три місяці після набрання рішенням суду законної сили.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 пропустила строк для подання нею заяви про прийняття спадщини з поважних причин, оскільки після смерті чоловіка вона перебувала у стані важкої депресії.
Крім того, позивач проживає станом на теперішній час у будинку на АДРЕСА_2 , несе витрати з утримання будинку, а показання свідків та додані до позову докази, дають підстави для висновку про те, що саме позивач займалася лікуванням та похованням померлого чоловіка ОСОБА_7 .
Постановою Київського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, виходив із того, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У вересні 2020 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 28 січня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що суди не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 757/28103/16-ц (провадження № 61-20149св18), від 19 грудня 2018 року у справі № 372/2383/16-ц (провадження № 61-20920св18), від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17 (провадження № 61-41480св18). Крім того, позивач не надала доказів тривалої хвороби, яка завадила їй вчасно прийняти спадщину. Депресія є хворобою психіки, та може бути підтверджена лише відповідною медичною документацією, а не свідченнями. 24 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ в м. Києві з заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що свідчить про її нормальний психологічний стан.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі, витребувано справу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
03 листопада 2020 року справа надійшла до суду касаційної інстанції.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини п'ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.
Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравець Наталія Володимирівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 28 січня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року призначити до судового розгляду на 20 січня 2021 року колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:О. В. Ступак
Г. І. Усик В. В. Яремко