28 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 754/16010/18
провадження № 61-19104ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 01 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Маршал» про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії,
У 2020 році ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Маршал» (далі - ОСББ «Маршал») про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії.
Позов обґрунтований тим, що на підставі свідоцтва про право власності їй належить квартира АДРЕСА_1 . Відповідно до довідки, виданої ОСББ «Маршал» від 30 січня 2018 року, станом на 01 грудня 2017 року існує заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг у розмірі 5 601,24 грн. Згідно з повідомленнями відділу житлових субсидій та пільг Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної державної адміністрації в м. Києві за період з січня 2008 року до квітня 2018 року ОСОБА_1 призначено житлову субсидію. Просила суд визнати незаконними дії ОСББ «Маршал» з нарахування заборгованості зі сплати за житлово-комунальні послуги їй як споживачу та зобов'язати ОСББ «Маршал» провести перерахунок заборгованості зі сплати за спожиті нею у цей період житлово-комунальні послуги.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 01 червня 2020 року, залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року, позов залишено без задоволення.
Відмовивши в позові, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість, яка виникла у позивача, як власника квартири АДРЕСА_1 з причини несплати житлово-комунальних послуг нарахована правомірно, оскільки ОСББ «Маршал» діяло в межах своїх повноважень і відповідно до закону, підстави для визнання дій ОСББ «Маршал» неправомірними відсутні.
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 01 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з пунктом 5 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом спору у зазначеній справі є визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії щодо нарахування заборгованості у розмірі 5 601,24 грн.
Враховуючи наведене, зазначена справа є малозначною відповідно до закону і окремого визнання її такою не потребує.
Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, судом не встановленоі заявник на такі не посилається.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржувані заявником рішення Деснянського районного суду м. Києва від 01 червня 2020 року та постанова Київського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року постановлені у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 01 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Маршал» про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. С. Олійник
С. О. Погрібний
В. В. Яремко