Постанова
Іменем України
24 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 303/1324/18
провадження № 61-16752св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Мукачівський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, Державне підприємство «Сетам», ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану через адвоката Боднар Наталію Петрівну, на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 вересня 2018 року у складі судді Довжанина М. В. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 30 липня 2019 року у складі колегії суддів: Кожух О. А., Кондора Р. Ю., Мацунича М. В.,
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду зпозовом до Мукачівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (далі - ВДВС), Державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк») про визнання електронних торгів недійсними.
Позов обґрунтований тим, що на виконанні у державного виконавця ВДВС Гонак М. М. перебувало виконавче провадження від 19 липня 2016 року № ВП 51654224, відкрите на підставі виконавчого напису нотаріуса від 27 липня 2012 року № 1196, виданого приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Вімерт В. І.
Про це виконавче провадження позивач дізналась у лютому 2018 року.
Зі матеріалів виконавчого провадження їй стало відомо, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві власності, реалізована на електронних торгах, які відбулися 06 грудня 2017 року, в результаті яких складено протокол № 301742. Переможцем торгів став ОСОБА_2 .
Усупереч Порядку реалізації арештованого майна, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок № 2831/5), організатор електронних торгів ДП «Сетам» не повідомив іпотекодавця ОСОБА_1 про день і час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна, що позбавило її можливості придбати його.
Також після проведення електронних торгів ОСОБА_1 не надіслали копію протоколу від 06 грудня 2017 року № 301742.
Позивач просила визнати недійсними електронні торги від 06 грудня 2017 року, протокол від 06 грудня 2017 року № 301742, акт головного державного виконавця ВДВС Гонак М. М. та свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 16 січня 2018 року № 14.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 вересня 2018 року, яке залишене без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 30 липня 2019 року, у позові відмовлено.
Відмовивши в позові, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної істанції, виходив з того, що організатор електронних прилюдних торгів ДП «Сетам» двічі розміщувало інформацію про час і дату проведення торгів та ціну продажу квартири у двох місцевих засобах масової інформації за місцезнаходження предмета іпотеки та повідомляло позивача про зазначене листами. Суди дійшли висновків, що позивачу було відомо про дату і час проведення прилюдних елетронних торгів з продажуквартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та ціну продажу. Позивач не довела належними та допустими доказами, що відбулося порушення Порядку № 2831/5 при проведенні електронних торгів, яке вплинуло на результати торгів, порушивши законні інтереси позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2019 року ОСОБА_1 через адвоката Боднар Н. П. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 вересня 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 30 липня 2019 року, просила скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу.
У листопаді 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними, ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Суди не надали належної оцінки тому, що позивач не була належним чином повідомлена про проведення електронних торгів, що є істотним порушенням її прав. Висновки судів про наявність належних доказів такого повідомлення не відповідають обставинам справи. Відповідач ДП «Сетам» не надало достатніх належних доказів того, що направляло позивачу листи з повідомлення про час і дату проведення торгів з реалізації квартири, ціну продажута протокол, складений за результатами проведення прилюдних торгів. Надання ДП «Сетам» витягів із газет з повідомленням про торги не звільняє його від обов'язку письмово повідомляти іпотекодавця про торги, що узгоджується з положеннями Порядку № 2831/5.
Також суди дійшли неправильних висновків про відсутність порушення прав ОСОБА_1 унаслідок неповідомлення її про проведені торги, оскільки позивач як власник майна, переданого в іпотеку, має право знати про його реалізацію. Неналежне повідомлення про проведення перших електронних торгів вплинуло на зменшення вартості майна, за яку воно придбане на других торгах через його уцінення з 520 000,00 грн до 416 000,00 грн. Це свідчить про порушення прав іпотекодавця ОСОБА_1 .
Аргументи інших учасників справи
Відзив ДП «Сетам» на касаційну скаргу мотивований тим, що оскаржувані судові рішення є законними, ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
ДП «Сетам» відповідно до Порядку № 2831/5 є організатором електронних торгів та уповноважене на здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у системі, здійснення організації та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених Порядком № 2831/5.
Для визнання недійсними електронних торгів, які є правочином відповідно до статей 203 та 215 ЦК України, необхідно встановити порушення саме норм Порядку № 2831/5. Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.
Оскаржувані торги відбулись на підставі Порядку № 2831/5 із завчасним розміщенням інформації про реалізацію предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1 в місцевих засобах масової інформації за місцезнаходженням квартири та з письмовим повідомленням ОСОБА_1 про дату, місце і час проведення електронних торгів із зазначенням ціни продажу. Матеріали справи містять достатньо доказів, що свідчать про обізнаність позивача про передання арештованого майна на реалізацію, вартість майна згідно з оцінкою, місце, дату і час проведення перших та других електронних торгів та складений за їх результатом протокол.
В апеляційній скарзі позивач не заперечувала про отримання від ДП «Сетам» копій протоколу та акта про проведення електронних торгів, які надіслані позивачу у спосіб, що й повідомлення про торги - простим поштовим відправленням.
Порядком № 2831/5 не встановлено обов'язку організатора торгів надсилати копію письмових повідомлень про місце, дату і час проведення електронних торгів та копію протоколу за результатами їх проведення рекомендованим листом.
Обгрунтованими і правильними є висновки судів, що позивач не довела належними, достатніми та допустимими доказами порушення вимог Порядку № 2831/5, вплив цих порушень на результати торгів та, як наслідок, на законні інтереси позивача.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у вересні 2019 року, а тому підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 27 липня 2012 року приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Вімерт В. І. вчинив виконавчий напис № 1196, яким запропонував в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Укрсоцбанк» за кредитним договором від 29 червня 2006 року № 42 у розмірі 34 634,75 дол. США звернути стягнення на нерухоме майно (предмет іпотеки) -квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .
04 травня 2012 року нотаріус направляв ОСОБА_1 вимогу про усунення порушень зобов'язання, яку боржник отримала 07 травня 2012 року.
На підставі цього виконавчого напису державний виконавець ДВС у 2016 році відкрив виконавче провадження № 51654224.
Постановою державного виконавця від 25 липня 2017 року призначено суб'єкта оціночної діяльності для надання звіту про оцінку майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
У межах виконавчого провадження № 51654224 суб'єкт оціночної діяльності «Закарпатська товарно-земельна біржа» 06 вересня 2017 року виготовив звіт про оцінку майна, згідно з яким ринкова вартість квартири становить 520 000,00 грн.
06 вересня 2017 року ДВС поштовим відправленням № 8960004970503 надіслав на адресу ОСОБА_1 висновок про вартість нерухомого майна.
ДП «Сетам» направило на адресу ОСОБА_1 листа від 27 вересня 2017 року № 9610/18-18-17 щодо проведення електронних торгів, реєстраційний номер лота 240423, з реалізації предмета іпотеки - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , у якому повідомлено про день і час проведення електронних торгів - 23 жовтня 2017 року о 09 год 00 хв із зазначенням початкової ціни продажу 520 000,00 грн. Повідомлення про проведення цих електронних торгів розміщене в газетах «Наш Ужгород» за 29 вересня-05 жовтня 2017 року № 39 та «Закарпатські оголошення» за 29 вересня-05 жовтня 2017 року № 39.
Згідно з протоколом від 23 жовтня 2017 року № 292258 про проведення електронних торгів, торги не відбулися через відсутність допущених учасників торгів.
У зв'язку з цим ДП «Сетам» призначило повторні електронні торги на 06грудня 2017 року о 09 год 00 хв за реєстраційним номером лота № 247547, про що листом від 08 листопада 2017 року № 11016/18-18-17 повідомлено ОСОБА_1 . Водночас їй повідомлено про уцінку майна до 416 000,00 грн. Повідомлення про проведення цих електронних торгів розміщене у газетах «Наш Ужгород» за 10-16 листопада 2017 року № 45 та «Закарпатські оголошення» за 10-16 листопада 2017 року № 45.
Згідно з протоколом від 06 грудня 2017 року № 301742 про проведення електронних торгів ОСОБА_2 став переможцем торгів, придбавши предмет іпотеки за 416 000,00 грн.
Відповідно до платіжних квитанцій ОСОБА_2 05 грудня 2017 року та 12 грудня 2017 року здійснив оплату за квартиру в розмірі 416 000,00 грн.
На підставі протоколу від 06 грудня 2017 року № 301742 про проведення електронних торгів державний виконавець 20 грудня 2017 року склав акт про реалізацію арештованого майна.
Постановою державного виконавця від 22 грудня 2017 року повернено виконавчий документ стягувачу. Кошти з реалізації предмета іпотеки перераховано на погашення витрат - 400,00 грн, виконавчого збору - 37 872,79 грн та стягувачу на погашення заборгованості - 356 927,21 грн.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав від 16 січня 2018 року квартира за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів на праві приватної власності належить ОСОБА_2 .
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Згідно з частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою, третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв'язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.
Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, передбачено Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1404-VIII), та Порядком № 2831/5.
Згідно з частиною четвертою статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу; або не випливає з їхньої суті.
Керуючись частиною першою статті 650, частиною першою статті 655 та частиною четвертою статті 656 ЦК України, можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.
Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.
Виходячи з правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.
Відповідні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 725/3212/16-ц, провадження № 14-3цс18, від 15 травня 2019 року у справі № 678/301/12, провадження № 14-624цс18.
Правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком № 2831/5.
Зокрема підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Порядком № 2831/5, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмових повідомлень державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо); правил, які регулюють сам порядок проведення торгів; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів.
Нерухоме майно передається на реалізацію з прилюдних торгів за ціною та у порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII, водночас процедуру підготовки та порядок проведення торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а також розрахунків за придбане майно й оформлення результатів торгів визначено Порядком № 2831/5.
Відповідно до статті 48 Закону № 1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Згідно з частиною сьомою статті 51 Закону № 1404-VIII примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням Закону України «Про іпотеку».
Державний виконавець може передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішення суду про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов'язань, за таких умов: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості тільки перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом України «Про іпотеку».
Отже, норми Закону № 1404-VIII допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя.
Відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 911/494/17, від 11 квітня 2019 року у справі № 607/6096/17.
Згідно з абзацом першим частини першої, частинами другою та третьою, абзацом першим частини п'ятої статті 61 Закону № 1404-VIII реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону. Не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.
Відповідно до частин третьої, п'ятої статті 43 Закону України «Про іпотеку» організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку прилюдних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки, а в разі проведення електронних торгів - також на вебсайті проведення електронних торгів, повідомлення про проведення таких торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів, та іншу необхідну інформацію.
Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, приватного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна.
Обов'язок організатора прилюдних торгів друкувати в місцевих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки повідомлення про проведення таких торгів з реалізації предмета іпотеки та письмове сповіщення, в тому числі, іпотекодавця, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна закріплено також у пункті 2 розділу VIIПорядку № 2831/5.
Суди встановили, що ДП «Сетам» як організатор прилюдних електронних торгів двічі розміщувало інформацію про дату, час і місце проведення торгів з реалізації переданої позивачем в іпотеку квартири в місцевих газетах за місцезнаходженням квартири «Наш Ужгород» та «Закарпатські оголошення» та направляло відповідні листи ОСОБА_1 простими поштовими відправленнями, що суди встановили із засвідченого витягу з таблиці обліку вихідної кореспонденції ДП «Сетам» за 2017 рік.
Законом України «Про іпотеку» та Порядком № 2831/5 не встановлено обов'язку надсилати такі повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Суди дійшли обґрунтованих висновків, що позивачу було відомо, що державний виконавець передав на реалізацію арештоване майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , та було відомо про дату проведення електронних торгів.
У матеріалах справи є докази повідомлення боржника про передання арештованого майна на реалізацію, вартість майна згідно з оцінкою, про місце, дату і час проведення перших та других електронних торгів та надсилання протоколу, складеного за їх результатами.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції правильно керувався тим, що позивач був обізнаний, що його майно є предметом іпотеки, на нього судом звернено стягнення та відкрито виконавче провадження. На зазначене майно накладено арешт та здійснено експертну оцінку цього майна. Позивач не надала жодних доказів щодо спроб погашення заборгованості.
Також позивач не була позбавлена права звернутися до організатора торгів з проханням надати інформацію щодо реалізації належної їй кватири, переданої в іпотеку, оскільки організатор прилюдних торгів забезпечує будь-якій заінтересованій особі доступ до інформації про умови проведення прилюдних торгів та про предмет іпотеки, що підлягає продажу (частина четверта статті 43 Закону України «Про іпотеку»).
У постанові від 18 листопада 2015 у справі № 6-1884цс15 Верховний Суд України зазначив, що дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов'язковою умовою правомірності правочину. Проте сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, - це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні торгів, повинно бути встановлене порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.
Такої самої позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 10 липня 2019 року у справі № 462/2232/16.
Суди встановили, що ДП «Сетам» відповідно до статті 45 Закону України «Про іпотеку» також виконало вимоги щодо надіслання іпотекодавцю ОСОБА_1 протоколу проведення електронних торгів стосовно лота № 247547, що підтверджується листом від 13 грудня 2017 року № 14488/18-14-17.
Підставою для пред'явлення позову про визнання електронних торгів недійсними є наявність не лише порушення норм закону під час їх проведення, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 910/8052/17-п).
У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16 викладено правовий висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц також зроблено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.
Отже, головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, які могли вплинути на результати торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16, від 29 листопада 2017 року у справі № 6-231цс17.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
З огляду на вказане, доводи касаційної скарги про порушення прав ОСОБА_1 унаслідок неповідомлення її про проведені торги, що позбавило можливості придбати заставну квартиру її сином, не заслуговують на увагу.
Перевіривши доводи касаційної скарги, які зводяться до переоцінки доказів та незгоди із судовими рішеннями у справі, Верховний Суд зазначає, що суди, встановивши всі фактичні обставини справи, всебічно їх дослідили, правильно визначили юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, порушень норм процесуального законодавства при розгляді справи не допустили, тому дійшли обґрунтованого висновку про відмову у позові.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з судовими рішеннями та необхідності переоцінки доказів у справі, проте встановлення обставин справи і перевірка їх доказами не належить до компетенції суду касаційної інстанції.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень без змін.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки у цій справі оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану через адвоката Боднар Наталію Петрівну, залишити без задоволення.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 вересня 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 30 липня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: А. С. Олійник
С. О. Погрібний
В. В. Яремко