29 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 826/6418/18
адміністративне провадження № К/9901/68795/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України
про визнання протиправним та скасування наказу
провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.07.2018 (головуючий суддя - Патратій О.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018 (головуючий суддя - Кузьмишина О.М., судді - Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.)
І. Історія справи
1. У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №1179/к від 23.03.2018 про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний наказ прийнято відповідачем з грубим порушенням встановленого порядку проведення дисциплінарного провадження, а висновок, складений Дисциплінарною комісією за його результатами, є необ'єктивним та необґрунтованим.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.07.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано Наказ Міністерства юстиції України №1179/к від 23.03.2018 про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді догани.
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в діях ОСОБА_1 відсутні порушення законодавства, які б виражалися у неналежному виконанні посадових обов'язків, що полягає у недотриманні вимог Положення про Департамент ресурсного забезпечення Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №3560/к від 15.09.2017. Судом першої інстанції зазначено, що застосуванню дисциплінарного стягнення не передувало ґрунтовне та всебічне дослідження всіх обставин, що мають істотне значення, що є підставою для скасування дисциплінарного стягнення. Так, судом встановлено, що службове розслідування було проведено на підставі аудиторського звіту про проведення позапланового внутрішнього аудиту діяльності Департаменту ресурсного забезпечення Державної кримінально-виконавчої служби України Міністерства юстиції України (аудит відповідності) за період з 01.01.2017 по 22.12.2017, в той час як позивач обіймає посаду директора ДРЗ ДКВС України лише з 13.07.2017, тобто аудит було проведено за період, який значно більший від часу виконання своїх обов'язків позивачем.
5. Суд апеляційної інстанції підтримав вказані висновки, а також зазначив, що в матеріалах справи наявні письмові пояснення позивача, в яких він вказує, що в процесі аудиту не в повному обсязі досліджена інформація щодо підстав прийняття рішень позивачем як директором Департаменту ресурсного забезпечення Державної кримінально-виконавчої служби України, а також викладена недостовірна інформація щодо деяких наказів, розпоряджень, посадових інструкцій, правил та регламентів, а деякі нормативні документи, якими регулюється діяльність Департаменту та його посадових осіб, зовсім не досліджені у процесі аудиту, та не знайшли відображення у аудиторському звіті. Однак, наведеним поясненням позивача відповідачем оцінки не надано, доводи, зазначені в них, відповідачем не спростовані. Крім того, позивач, не погодившись із висновками аудиту, подав заперечення на висновки аудиторського звіту від 29.12.2017. Доказів того, що вказані заперечення були розглянуті та їм була надана оцінка в матеріалах справи відсутня, що на переконання суду апеляційної інстанції також свідчить про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності без повного з'ясування обставин.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
6. У грудні 2018 року Міністерством юстиції України подано касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.07.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивач як директор Департаменту ресурсного забезпечення Державної кримінально-виконавчої служби України є відповідальним за виконання завдань, покладених на Департамент, в тому числі на нього покладені обов'язки зі здійснення повного контролю за діяльністю органів та установ Державної кримінально-виконавчої служби України. Відповідач вказує, що незважаючи на те, що аудиторський звіт складено за період, більший від часу виконання позивачем своїх обов'язків, порушення та недоліки в організації діяльності Департаменту були зазначені саме за період перебування позивача на посаді, що свідчить про неналежне керівництво Департаментом ОСОБА_1 .
8. Відповідач вказує, що письмові пояснення позивача були ним взяті до уваги, та зазначені пояснення знаходяться в матеріалах дисциплінарного провадження, однак незважаючи на доводи, викладені в них, відповідач дійшов висновку про те, що позивачем не здійснено в повному обсязі своїх управлінських функцій, що полягали у проведенні контролю та аналізу, що призвело до неефективних управлінських рішень та порушення принципу максимальної ефективності державних закупівель.
9. Крім того, відповідач вважає, що саме дисциплінарна комісія досліджує питання про наявність в діях посадової особи дисциплінарного проступку та визначає його правову кваліфікацію; тільки відповідач як суб'єкт призначення має виключне право, за рішенням дисциплінарної комісії, кваліфікувати дисциплінарне порушення, здійснене позивачем, а суди лише можуть перевірити, чи відповідають дії відповідача чинному законодавству України. На думку відповідача, суди попередніх інстанцій, кваліфікуючи дії позивача за нормами Закону України «Про державну службу», втрутилися у дискреційні повноваження відповідача.
10. У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає доводи відповідача необґрунтованими, та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін. Позивач зазначає, що у його діях не містилося ознак дисциплінарного проступку, оскільки він діяв в межах Положення про Департамент ресурсного забезпечення Державної кримінально-виконавчої служби України, та вважає, що Департамент не має права приймати жодних управлінських рішень щодо закупівель, а лише здійснює аналіз потреб у закупівлях і висловлює відповідні пропозиції. Вказує, що контроль проведення процедури закупівель є виключно функцією Тендерного комітету замовника та Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю і не може здійснюватися посадовими особами Департаменту, який він очолює.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
11. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2018 для розгляду справи №826/6418/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Желтобрюх І.Л., судді - Білоус О.В., Стрелець Т.Г.
12. Ухвалою Верховного Суду від 26.12.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України, встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
13. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівником секретаріату Касаційного адміністративного суду №797/0/78-19 від 20.06.2019 призначено повторний автоматизований розподіл касаційної скарги у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Желтобрюх І.Л.
14. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2019 для розгляду справи №826/6418/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
15. Ухвалою Верховного Суду від 28.12.2020 адміністративну справу прийнято до провадження визначеною колегією суддів та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
16. Наказом Міністерства юстиції України № 2658/к від 06.07.2017 ОСОБА_1 з 13.07.2017 було призначено на посаду директора Департаменту ресурсного забезпечення Державної кримінально-виконавчої служби України, з випробувальним терміном 6 місяців.
17. Наказом Міністерства юстиції України №26/к від 09.01.2018 «Про дисциплінарне провадження» відкрито дисциплінарне провадження стосовно директора Департаменту ресурсного забезпечення Державної кримінально-виконавчої служби України Сіводіна Олександра Олександровича.
18. Наказом Міністерства юстиції України №371/к від 05.02.2018 продовжено строк службового розслідування стосовно ОСОБА_1 .
19. Комісією з розгляду дисциплінарних справ Міністерства юстиції України сформовано дисциплінарну справу та складено висновок від 07.03.2018 про наявність у діях директора Департаменту ресурсного забезпечення Державної кримінально-виконавчої служби України Сіводіна Олександра Олександровича дисциплінарного проступку і винесено подання про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
20. На підставі наказів Міністерства юстиції України від 09.01.2018 №26/к та №371/к від 05.02.2018 у період з 10.01.2018 по 09.03.2018 дисциплінарною комісією проведено службове розслідування стосовно ОСОБА_1 , директора Департаменту ресурсного забезпечення Державної кримінально-виконавчої служби України з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого ним дисциплінарного проступку, за результатами якого 07.03.2018 Комісією складено висновок.
21. Зазначеним висновком зафіксовано, що за результатами службового розслідування Комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 вчинений дисциплінарний проступок, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», а саме, невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, що виражене у неналежній організації роботи департаменту. У висновку Комісії відображено пояснення ОСОБА_1 .
22. У Висновку також зазначено, що з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією проведено службове розслідування стосовно викладених в Аудиторському звіті та Доповідній записці фактів, за результатами якого встановлено наступне.
23. В період з 26.12.2017 по 29.12.2017 Департаментом внутрішнього Міністерства юстиції України проведено позаплановий внутрішній аудит діяльності Департаменту ресурсного забезпечення Державної кримінально-виконавчої служби України Міністерства юстиції України (далі - Департамент) за період з 01.01.2017 по 22.12.2017, за результатами якого складено Аудиторський звіт, згідно якого надано негативний висновок у зв'язку з виявленими суттєвими порушеннями та недоліками в організації діяльності Департаменту, а саме:
- не здійснювалось узагальнення річної звітності (на підставі актів - замовлень наданих міжрегіональними управліннями з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції) щодо потреби та руху речового майна на 2017 рік, чим порушено вимоги пункту 1 розділу 2 Порядку підготовки пропозицій до проведення процедури закупівель товарів, робіт та послуг для забезпечення діяльності Державної кримінально - виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2133/5 від 04.07.2017;
- узагальнені залишки речового майна в установах Державної кримінально-виконавчої служби України станом на 01.10.2017 до аудиту не надано та не враховувалась при плануванні потреби на закупівлю речового майна (форменого одягу), постільних речей, тканин очікуваною вартістю на загальну суму 77 548 800 грн, чим порушено вимоги пункту 1 розділу 3 Порядку №2133/5;
- планування потреб у тканинах здійснювалось без врахування залишків нового речового майна, чим не дотримано вимоги розділу 2 Порядку №2133/5 та що свідчить про відсутність внутрішнього контролю за формуванням потреби речового майна (форменого одягу) тканин для персоналу ДКВС України та засуджених;
- при відсутності визначеної потреби на придбання тканини форменого одягу персоналу ДКВС України, Плану забезпечення, який формується на підставі узагальненої інформації щодо залишків і потреб установ у предметі закупівлі, Департаментом заплановано проведення у 2017 році закупівлю тканин очікуваною вартістю на загальну суму 77 548 800 грн (у тому числі на суму 30 727 800 грн для осіб рядового та начальницького складу ДКВС України; зразки одягу для яких не затверджені) та надано відповідну вказівку Державній установі «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України, чим порушено вимоги розділу 2 Порядку №2133/5;
- не формувався План забезпечення потреби у закупівлі тканин очікуваною вартістю на загальну суму 77 548 800 тис. грн та відповідно не доводився до Замовника централізованих закупівель, чим порушено вимоги пунктів 2, 3, 4 розділу 3, пункту 3 розділу 4 Порядку №2133/5;
- моніторинг цін на тканини не надавався Замовнику централізованих закупівель, чим порушено вимоги пункту 3 розділу 4 Порядку №2133/5;
- всупереч відсутності Плану забезпечення Департаментом доручено Гендирекції ДКВС України провести процедуру закупівлі тканин на загальну суму 77 548 800 грн.
24. Крім того, відповідно до змісту Висновку аудиторський звіт обґрунтований наступним:
- Департамент ресурсного забезпечення ДКВС України не здійснював аналіз вартості закупівлі тканини з подальшим пошиттям виробів або закупівлі готового речового майна, що призвело до неефективних управлінських рішень та порушенню принципу максимальної ефективності державних закупівель;
- Департамент ресурсного забезпечення ДКВС України не враховував залишки та потребу при плануванні державних закупівель;
- Департамент ресурсного забезпечення ДКВС України не здійснював контроль за процедурою проведення закупівель.
25. Наказом Міністерства юстиції України №1179/к від 23.03.2018 ОСОБА_1 оголошено догану за неналежне виконання посадових обов'язків, що полягає у недотриманні вимог Положення про Департамент ресурсного забезпечення Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 3560/к від 15.09.2017.
ІІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
26. Конституція України
26.1. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Закон України «Про державну службу»
27.1. Згідно зі статтею 64 Закону за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
27.2. Відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
27.3. Пунктом 5 частини 2 статі 65 Закону передбачено, що дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
27.4. Відповідно до частини третьої статті 66 Закону у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
27.4. Згідно з ч. 1 ст. 71 Закону з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування.
27.5. Частинами другою та третьою статті 71 Закону встановлено, що службове розслідування стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», проводиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, а стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», - дисциплінарною комісією у державному органі. Тривалість службового розслідування не може перевищувати один місяць. За потреби зазначений строк може бути продовжений суб'єктом призначення, але не більш як до двох місяців.
27.6. Частиною 9 статті 71 Закону встановлено, що за результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності. Висновок, складений за результатами проведеного службового розслідування центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, передається Комісії.
28. Положення про Департамент ресурсного забезпечення Державної кримінально-виконавчої служби України Міністерства юстиції, затверджений наказом Міністерства юстиції України №2560/к від 15.09.2017
28.1. Відповідно до пункту 5.1, 5.5 Положення Департамент очолює директор, який в установленому порядку призначається на посаду і звільняється з посади державним секретарем Мін'юсту.
Директор Департаменту:
- здійснює керівництво діяльністю Департаменту;
- вносить керівництву Мін'юсту пропозиції щодо вдосконалення роботи Департаменту та питань виробничо-господарської діяльності;
- розподіляє обов'язки між своїми заступниками, керівниками підпорядкованих структурних підрозділів, організовує та контролює їх роботу;
- у межах компетенції: забезпечує виконання заходів щодо мобілізаційних потужностей, матеріально-технічних ресурсів в органах та установах; використовує та опрацьовує відомості про зміст мобілізаційного плану; бере участь у розробці заходів щодо нормованого забезпечення персоналу органів та установ в особливий період; бере участь в укладанні договорів (контрактів) про виконання мобілізаційних завдань (замовлень) з підприємствами, установами, організаціями; бере участь у розгляді пропозицій установ виконання покарань про запозичення матеріальних цінностей з мобілізаційного резерву; бере участь у забезпечення виробничими потужностями і робочою силою, перевірці готовності підприємств установ виконання покарань до випуску продукції в особливий період; підтримує постійний зв'язок з керівниками, їх заступниками, працівниками органів та установ з питань діяльності Департаменту;
- порушує перед суб'єктом призначення питання щодо відкриття та здійснення дисциплінарного провадження стосовно працівників Департаменту та працівників Міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань та пробації, призначення яких входить до компетенції Мін'юсту;
- порушує перед суб'єктом призначення питання щодо проведення службового розслідування стосовно осіб рядового і начальницького складу органів та установ, призначення яких входить до компетенції Мін'юсту;
- за дорученням керівництва Мін'юсту та в межах компетенції Департаменту виконує інші завдання.
IV. Позиція Верховного Суду
29. За приписами ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
30. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
31. Підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, відповідно до змісту спірного наказу, відповідач визначив неналежне виконання позивачем посадових обов'язків, що полягає у недотриманні вимог Положення про Департамент ресурсного забезпечення Державної кримінально-виконавчої служби України. Водночас, посилаючись на порушення позивачем вимог Положення про Департамент ресурсного забезпечення, відповідачем у спірному наказі не конкретизовано, які саме вимоги Положення були не дотримані позивачем.
32. Відповідач у касаційній скарзі вказує, що за результатами службового розслідування дисциплінарною комісією надано висновок, згідно з яким порушення позивачем вищевказаного Положення виразилося у неврахуванні залишків речового майна в установах Державної кримінально-виконавчої служби України при плануванні потреб у тканинах, що призвело до неправомірного доручення Генеральній дирекції Державної кримінально-виконавчої служби України провести процедуру закупівлі тканин на загальну суму 77 548 800 грн. Відповідач вважає, що дії позивача призвели до неефективних управлінських рішень та порушення принципу максимальної ефективності державних закупівель. Разом з тим, судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що наявність незначних залишків окремих предметів форми одягу та постільних речей на складах установ станом на 01.01.2017 не впливає на визначення потреби у тканинах, оскільки постільні речі видаються раз на рік, а відповідно до пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України №578 від 14.08.2013 «Про забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби» в органах і установах створюються в необхідній кількості перехідні запаси предметів форми одягу забезпечення вперше прийнятих на службу осіб. Спростування зазначеного доводи касаційної скарги не містять.
33. Стверджуючи про порушення відповідачем принципу максимальної ефективності державних закупівель та про надання Департаментом Генеральній дирекції необґрунтованого доручення на проведення процедури закупівлі тканин на суму 77 548 800 грн, відповідач однак не вказує обґрунтованої, на його думку, суми, на яку мала бути проведена закупівля, не надає дані про закупівлі, проведені за минулі періоди, не зазначає розміру залишків, які не були враховані позивачем. За таких обставин Верховний Суд вважає, що у відповідача відсутні підстави стверджувати, що проведення закупівлі на суму 77 548 800 грн є неефективними витратами та, відповідно, дії позивача призвели до неефективних управлінських рішень та порушення принципу максимальної ефективності державних закупівель, оскільки такі доводи викладені без підтвердження належними доказами. При цьому Верховний Суд враховує приписи ч. 2 ст. 77 КАС України, за якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
34. Щодо доводів касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій, кваліфікуючи дії позивача за нормами Закону України «Про державну службу», втрутилися у дискреційні повноваження відповідача, оскільки тільки суб'єкт призначення має виключне право, за рішенням дисциплінарної комісії, кваліфікувати дисциплінарне порушення, здійснене позивачем, Верховний Суд зазначає наступне.
35. Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 29.08.2019 у справі №9901/986/18, дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
36. Однак, наявність таких повноважень у відповідача не означає, що він як орган державної влади не повинен дотримуватись встановленому на законодавчому рівні механізму, тобто правової процедури здійснення його повноважень, також його рішення повинні відповідати загальним принципам законності, справедливості, індивідуальності, пропорційності.
37. Таким чином, повноваження Міністерства юстиції України, які відповідач розуміє як дискреційні щодо встановлення та надання оцінки фактів наявності чи відсутності в діях позивача складу дисциплінарного проступку, не означає, що дисциплінарний орган не повинен дотримуватись механізму та порядку щодо збирання, перевірки та надання оцінки таким доказам у відповідності до норм чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства.
38. Проведення службового розслідування та складений за його результатами відповідний висновок повинні здійснюватися у суворій відповідності з чітко встановленою та визначеною правовою процедурою (fair procedure - справедлива процедура), яка є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади.
Наведена правова позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом, зокрема у постановах від 21.11.2019 у справі №260/1145/18 та від 05.03.2020 у справі №815/2818/18.
39. Проте, вказаний вище висновок не відповідає зазначеним принципам, з його змісту не вбачається, що він прийнятий з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття, обґрунтовано, безсторонньо (неупереджено), пропорційно, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, а тому не може вважатись законною підставою для прийняття спірних наказів. Адже фактично позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності за відсутності переконливих доказів вчинення ним дисциплінарного проступку.
40. При цьому Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що письмовим поясненням позивача не надано будь-якої оцінки, доводи, зазначені, в них, відповідачем не спростовані. Колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне вказати на те, що включення письмових пояснень до матеріалів дисциплінарної справи ще не означає надання їм належної оцінки. У касаційній скарзі відповідач також не наводить доводів на спростування обставин, викладених у письмових поясненнях позивача, а тому доводи відповідача в частині того, що службове розслідування було проведено ним з урахуванням пояснень позивача, Верховним Судом відхиляються.
41. Верховний Суд вважає, що судами попередніх інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не зазначено. Судами першої та апеляційної інстанцій вірно встановлено, що в діях ОСОБА_1 відсутні порушення законодавства, які б виражалися у неналежному виконанні посадових обов'язків, що полягає у недотриманні вимог Положення про Департамент ресурсного забезпечення Державної кримінально-виконавчої служби України, а тому спірний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.
42. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.07.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018 відсутні.
43. Згідно зі ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
44. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 826/6418/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіА.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко