ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"29" грудня 2020 р. справа № 300/2942/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді О. Л. Тимощука, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод-Техмаш"
про стягнення податкового боргу в сумі 36450,87 грн,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.
1.1. Короткий зміст позовних вимог.
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі, також - позивач), 27.10.2020 звернулося в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод-Техмаш" (надалі, також - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 170217,06 грн. Позивачем в подальшому зменшено позовні вимоги в зв'язку з частковим погашенням податкового боргу, а тому до стягнення остаточно заявлено 36450,87 грн. Підставою звернення до суду слугувала несплата позивачем самостійно задекларованого податку на прибуток на загальну суму 36450,87 грн.
1.2. Позиція відповідача.
У відзиві на позовну заяву зазначено, що позивач частково не визнає позов, оскільки здійснює платежі по зазначених податках із запізненням через дефіцит коштів у зв'язку зі зменшенням виробництва. Вказавши, що по зазначеним платежам у відповідача наявний борг в розмірі 54717,06 грн, просить розстрочити цю суму рівними частинами терміном на три місяці.
1.3. Заяви учасників справи та процесуальні дії.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.20-21).
Ухвала про відкриття провадження у відповідності до частини 10 статті 171 КАС України направлена сторонам із дотриманням вимог статті 126 КАС України.
Зазначена ухвала суду отримана позивачем 02.11.2020 та відповідачем 04.11.2020 що підтверджується відміткою на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення, наявних в матеріалах справи (а.с.23, 24).
До суду 23.11.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №64 від 20.11.2020 (а.с.25-26) та долучені до нього документи (а.с.27-39).
Також від відповідача 23.11.2020 надійшло клопотання про поновлення строку для подання відзиву на позов (а.с.42-43).
Суд приймає зазначене клопотання та бере до уваги відзив на позов поновивши строк його подання.
Від позивача, 11.12.2020 надійшла заява про зменшення позовних вимог №6292/10/09-19-05-03 від 11.12.2020 в якій позивач зазначає, що в межах сум, заявлених до стягнення в даній справі залишилося 36450,87 грн боргу з податку на прибуток.
Суд приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог та розглядатиме справу в частині стягнення 36450,87 грн податкового боргу з податку на прибуток.
Інших документів на адресу суду не надходило.
Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи в строк на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що розміщена на офіційному сайті Міністерства юстиції України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод-Техмаш", 15.09.2015 зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків.
Відповідачем подано до контролюючого органу податкові декларації, а саме:
- 20.08.2020, з податку на додану вартість за липень 2020 року з позитивним значенням різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в розмірі 43164,00 (а.с.8);
- 20.07.2020, з податку на додану вартість за червень 2020 року з позитивним значенням різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в розмірі 98665,00 (а.с.9);
- 07.05.2020, з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2020 з позитивним значенням податку на прибуток в розмірі 51238 грн (а.с.10-11);
- 05.08.2020, з податку на прибуток підприємства за півріччя з позитивним значенням податку на прибуток в розмірі 54567 грн;
У зв'язку з несплатою податкового зобов'язання, відповідачу виставлена податкова вимога форми “Ю” №126070-51 від 11.09.2020 на суму 65179,00 грн, яка вручена відповідачу, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.7).
Через несплату самостійно визначених грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість в строк, встановлений Податковим кодексом України, за відповідачем, станом на 14.09.2020 обліковувався податковий борг в загальній сумі 170217,06 грн, що підтверджується довідкою про борг. Проте, беручи до уваги подані відповідачем платіжні доручення (а.с.27-39) та заяву про зменшення позовних вимог (а.с.46), судом розглядатиметься стягнення в межах 36450,87 грн боргу з податку на прибуток підприємства. Решта суми стягнення, на час розгляду і ухвалення рішення у справі, вважається судом такою, що погашена відповідачем.
У зв'язку із несплатою податкового боргу, позивач, в межах повноважень, передбачених підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (надалі, також - ПК України), звернувся до суду з метою стягнення податкового боргу.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд керується положеннями Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також застосовує норми Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі, також - ПК України), зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно із пунктом 14.1.39. статті 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 ПК України, платниками податку на прибуток - резидентами є: суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.
Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, об'єктом оподаткування податку на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Відповідно до пункту 137.4 статті 137 ПК України, податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.
Пунктом 49.2 статті 49 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Згідно з пунктом 56.11 статті 56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 59.4 статті 59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 42.1 статті 42 ПК України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пунктом 87.1. статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з пунктом 95.3. статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу передбачене підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.
ІV. ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ СУДУ.
Проаналізувавши подані суду докази та норми податкового законодавства, судом встановлено, що контролюючим органом у межах повноважень віднесено до податкового боргу самостійно визначені платником податку суми податкового зобов'язання з податку на прибуток.
Винесена контролюючим органом податкова вимога направлялася відповідачу з дотриманням статті 42 ПК України та вручена належним чином.
Таким чином, контролюючим органом дотримано процедури набуття податкового зобов'язання статусу податкового боргу.
Тому, враховуючи, що податковий борг в розмірі 36450,87 грн виник в результаті порушення відповідачем вимог податкового законодавства, останнім не подано доказу його сплати або оскарження його нарахування, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають до задоволення в повному обсязі.
V. РОЗСТРОЧЕННЯ ВИКОНАННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ.
Суд зазначає, що у відзиві на позовну заяву відповідачем заявлено клопотання про розстрочення податкового боргу в сумі 54717,06 грн рівними частинами на три місяці. Проте, суд звертає увагу, що відповідно до заяви позивача, станом на момент розгляду справи податковий борг відповідача становить 36450,87 грн.
Окрім цього питання розстрочення передбачене статтею 378 «Відстроченні і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частинами 1 та 3 статті 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Виходячи з аналізу вказаних частин статті 378 КАС України, необхідною умовою для здійснення розстрочення виконання судового рішення є встановлення факту звернення його до виконання. Враховуючи те, що рішення в даній справі ухвалюється та набирає законної сили після тридцятиденного строку з дня складення повного судового рішення, на переконання суду, клопотання про розстрочення податкового боргу (розстрочення виконання судового рішення про стягнення податкового боргу) є передчасним та безпідставним, оскільки, окрім вищенаведеного, заявлене без належного правового обгрунтування, а тому не підлягає розгляду.
VI. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Згідно з приписами частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи, що позивачем у справі підтверджено тільки сплату судового збору, судові витрати не підлягають розподілу.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 255, 295, 297, 299, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод-Техмаш" (код ЄДРПОУ 40011877) та за рахунок готівки, що належить платнику в дохід бюджету податковий борг у розмірі 36450 (тридцять шість тисяч чотириста п'ятдесят) гривень 87 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, адреса: вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 43142559;
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод-Техмаш", адреса: вул. Промислова, 5, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300, код ЄДРПОУ 40011877.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.