28 грудня 2020 року Справа № 280/4493/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Приватного малого підприємства «Фірма «Демаркет Б-ХХ» (69081, м. Запоріжжя, вул. 8 Березня, 190)
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166)
про скасування податкового повідомлення-рішення,
07.07.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного малого підприємства «Фірма «Демаркет Б-ХХ» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 30.03.2020 №0005683306.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головним управлінням ДПС у Запорізькій області протиправно застосовано до Приватного малого підприємства «Фірма «Демаркет Б-ХХ» штрафні санкції на підставі статті 127 Податкового кодексу України, оскільки даною нормою передбачено відповідальність за несплату (неперерахування) податків. Разом із тим, позивачем несвоєчасно перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб, відповідальність за що передбачена статтею 126 Податкового кодексу України. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 13.07.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №280/4493/20; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач позов не визнав, надав відзив (вх. від 29.07.2020 №34410), в якому зазначив, що згідно розрахунку податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій до податкового повідомлення-рішення від 30.03.2020 №0005683306 до позивача застосовано штрафні санкції згідно статті 127 Податкового кодексу України за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків. Так, перевіркою встановлено, що підприємство під час виплати доходу (авансу) нараховувало та сплачувало зменшену суму податку на доходи фізичних осіб, тобто не нараховувало та не сплачувало даний податок в повному обсязі. У задоволенні позову просить відмовити.
Від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. від 07.08.2020 №36076), в яких він спростовує аргументи відповідача.
Позивачем пред'явлено вимогу, яка згідно пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.
Приватне мале підприємство «Фірма «Демаркет Б-ХХ» (код ЄДРПОУ 13634054) зареєстроване в якості юридичної особи.
На підставі акта перевірки від 11.03.2020 №104/08-01-05-01/13634054, за порушення пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 п. 168 ст. 168 Податкового кодексу України, керуючись п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.03.2020 №0005683306, яким Приватному малому підприємству «Фірма «Демаркет Б-ХХ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 58 943,1 грн. (у т.ч. 58 943,1 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).
Вважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення протиправним, Приватне мале підприємство «Фірма «Демаркет Б-ХХ» звернулося до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Відповідно до статті 18 ПК України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.
Стаття 168 ПК України визначає порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету.
Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України).
Згідно з пп. 168.1.4 п.168.1 ст.186 ПК України якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).
Відповідно до пп. 168.1.6 п. 168.1 ст. 186 ПК України для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном "граничний термін сплати до бюджету податку" розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом.
Відповідно до п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок (пп. «а»); нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом (пп. «ґ»).
Таким чином, податковий агент зобов'язаний перераховувати до бюджету утриманий податок під час виплати доходу у строки, встановлені ПК України.
Як вбачається із матеріалів справи, підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 30.03.2020 №0005683306 слугував висновок податкового органу про несвоєчасну сплату позивачем до бюджету податку на доходи фізичних осіб при нарахуванні (виплаті) доходів у вигляді заробітної плати у період з 01.01.2017 по 30.09.2019 у розмірі 84 466,88 грн. (арк. 30 акту перевірки; розрахунок податкового зобов'язання та штрафних санкцій до ППР).
Відповідальність за порушення правил своєчасності сплати (перерахування) податків встановлена ст. 126 ПК України, відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати ст.127 ПК України.
Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
У той же час, п. 127.1 статті 127 ПК України передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.
Отже, вказаною нормою встановлено міру відповідальності, яка покладається на платника податків, у тому числі і на податкового агента, саме за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при цьому розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) залежно від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад правопорушення передбачає, що нарахування, утримання чи сплата податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.
Натомість, коли мають місце нарахування, однак несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання, допущена протягом строків, передбачених Податковим кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до статті 126 вказаного Кодексу. При цьому, розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати, а не від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу.
Отже, в даному випадку контролюючий орган не мав підстав для застосування до Приватного малого підприємства «Фірма «Демаркет Б-ХХ» штрафних санкцій на підставі ст. 127 ПК України за період, за який податок на доходи фізичних осіб був нарахований, утриманий та сплачений, хоч і з порушенням строку його сплати. У даному випадку застосуванню підлягала стаття 126 ПК України.
При цьому суд не приймає твердження відповідача про те, що підприємство під час виплати доходу (авансу) нараховувало та сплачувало зменшену суму податку на доходи фізичних осіб, тобто не нараховувало та не сплачувало даний податок в повному обсязі, оскільки матеріалами справи такі посилання не підтверджуються.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд дійшов висновку, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 30.03.2020 №0005683306 є протиправним і підлягає скасуванню як таке, що прийняте необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до частини 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Позовну заяву Приватного малого підприємства «Фірма «Демаркет Б-ХХ» задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 30.03.2020 №0005683306.
3. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок присудити на користь Приватного малого підприємства «Фірма «Демаркет Б-ХХ» (69081, м. Запоріжжя, вул. 8 Березня, 190; код ЄДРПОУ 13634054) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166; код ЄДРПОУ 43143945).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення складено та підписано 28.12.2020.
Суддя Ю.П. Бойченко