29 грудня 2020 рокум. Ужгород№ 260/4470/20
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Дору Ю.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області про залишення позовної заяви без руху в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення, стягнення моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області згідно якого просила суд: 1. Звільнити позивача від сплати судового збору за подання позову. 2.Визнати протиправною бездіяльність Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області, яка полягає у не поновленні ОСОБА_1 на роботі та невиконанні рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.10.2020 у справі № 260/431/20 в частині поновлення на роботі.3 Стягнути з Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області (вул. Миру, 1, м. Рахів, Закарпатська область 90600, код ЄДРПОУ 22106207) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ): середній заробіток за час затримки виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.10.2020 у справі № 260/431/20 з 23.10.2020 до дня поновлення на роботі ; моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.4. Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області.5.Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі (п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 371 КАС України).6. Зобов'язати Рахівську районну державну адміністрацію Закарпатської області та її керівника подати суду звіт про виконання судового рішення : в частині стягнення середнього заробітку - протягом трьох робочих днів з моменту проголошення рішення суду, в частині стягнення моральної шкоди протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням суду законної сили.
17 грудня 2020 року, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) сторін та звільнено позивача від сплати судового збору.
Представником відповідача подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без руху у зв'язку із несплатою позивачем судового збору за подання позовної заяви. В обґрунтування поданого клопотання про залишення позовної заяви без руху представник відповідача зазначає, що позов з доданими до нього документами не містить ані копії пенсійного посвідчення позивача, ані копії посвідчення особи з інвалідністю, ані доказів, що її сукупний дохід не дає можливості сплатити судовий збір.
Дослідивши клопотання представника відповідача, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд приходить до наступних висновків.
Питання про зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат регулюється статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, положеннями частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Положеннями частини 1 статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI) встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З огляду на те, що предметом спору є захист соціальних та трудових прав позивача, з метою забезпечення доступу останнього до правосуддя, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та можливість звільнення позивача від сплати судового збору у зв'язку із тим, що така є пенсіонером та інвалідом, і її сукупний дохід не дає такій можливості сплатити судовий збір.
Крім цього, суд також звертає увагу представника відповідача на те, що в матеріалах справи наявна копія пенсійного посвідчення із зазначенням у такому групи інвалідності позивача, що не відповідає підставам для залишення позовної заяви без руху на які посилається відповідач у своєму клопотанні.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 132, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України №3674-VІ Про судовий збір, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Зважаючи на те, що судом було вирішено клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору при відкритті провадження у справі, подане представником відповідача клопотання про залишення позовної заяви бз руху задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.133,166,167, ст.248 КАС України, суд -
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху - відмовити.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
СуддяЮ.Ю.Дору