про залишення заяви про визнання протиправними рішень,
дій чи бездіяльності без задоволення
28 грудня 2020 року м. Житомир справа № 240/12149/19
категорія 112030100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Через відділ документального забезпечення суду 17 грудня 2020 року від ОСОБА_1 надійшла заява в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій позивач просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо невиконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року.
В обґрунтування якої зазначив, що вказане рішення суду набрало законної сили, після чого 18 листопада 2020 року позивач звернувся до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Центрально - західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та надав виконавчий лист.
Отримав від відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Центрально - західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України постанову від 18 листопада 2020 року про відкриття виконавчого провадження з встановленим терміном добровільного виконання судового рішення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області - 10 робочих днів (а.с.43-44).
10 грудня 2020 року позивачем подано заяву до органу виконавчої служби щодо примусового виконання рішення суду (а.с.45).
11 грудня 2020 року, стягувач ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, за результатами якого зробив висновок, що боржник протиправно не виконує рішення суду.
На офіційну електронну адресу суду 23 грудня 2020 року від представника відповідача надійшов відзив на заяву вх. №54510/20, в обґрунтування якого вказано, що рішення суду набрало законної сили 7 серпня 2020 року, проте бюджетні призначення Пенсійному фонду на поточній рік не переглянуті та не збільшені, а отже орган Пенсійного фонду України через відсутність коштів не має змоги проводити такі виплати. Відповідачем рішення суду виконано добровільно в межах наданої компетенції, до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року у справі №240/12149/19 включено до Реєстру судових рішень, по яких фінансування здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, в порядку черговості їх надходження (а.с.51).
Згідно з розрахунком на доплату пенсії за пенсійною справою №0601007964 ОСОБА_1 (а.с.52) доплата за період з 5 березня 2019 року до 31 грудня 2019 року у розмірі 14049,25 грн буде проведена при надходженні фінансування.
Суд вважає за можливе розглянути заяву по суті без участі представників сторін в порядку письмового провадження та на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов наступних висновків.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року у справі №240/12149/19, яке набрало законної сили 7 серпня 2020 року, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення ОСОБА_1 розміру пенсії за рахунок виплати з 5 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії із врахуванням раніше виплачених сум з 5 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Судом встановлено, що вказане рішення Житомирського окружного адміністративного суду набрало законної сили та позивачу видано виконавчі листи (а.с.39).
В подальшому, постановою відділу примусового виконання рішень забезпечення примусового виконання Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 18 листопада 2020 року відкрито виконавче провадження №63666760 (а.с.44).
Статтею 129 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
За змістом частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Із зазначеного вбачається, що виконуючи рішення суду, відповідач зобов'язаний враховувати обставини встановленні судовим рішенням.
Відповідно до частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
З аналізу зазначених норм права вбачається, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого визначено у тому числі і приписами статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, вбачається за можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
При цьому, в контексті розуміння вимог чинного законодавства дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб.
Вказана правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31 травня 2016 року у справі №К/800/40668/15.
Постановою Кабінету Міністрів України «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» №649 від 22 серпня 2018 року (далі - Порядок №649) було затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду прийнятих після 1 січня 2013 року, який визначав механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті Пенсійного фонду України на цю мету в порядку календарної черговості.
Отже, на момент прийняття Державного бюджету на 2020 рік, бюджету Пенсійного фонду України на 2020 рік іншого порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (що фінансуються за рахунок Державного бюджету), окрім Постанови №649 не було, а отже сума виділених бюджетних асигнувань Пенсійному фонду була розрахована саме з урахуванням Постанови №649.
22 липня 2020 року Шостий апеляційний адміністративний суд розглянувши апеляційні скарги Кабінету Міністрів України, Пенсійного фонду України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року в адміністративній справі №640/5248/19 залишив апеляційні скарги без задоволення, проте змінив резолютивну частину рішення суду першої інстанції та зазначив: «Визнати протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду".
Рішення про здійснення перерахунку пенсії позивачу набрало законної сили 7 серпня 2020 року, проте бюджетні призначення Пенсійному фонду на поточній рік не переглянуті та не збільшені, а отже орган Пенсійного фонду України через відсутність коштів не має змоги проводити такі виплати.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат.
Як встановлено судом, на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року у справі №240/12149/19, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року у справі №240/12149/19 включено до Реєстру судових рішень, по яких фінансування здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, в порядку черговості їх надходження (а.с.51).
Згідно розрахунку на доплату пенсії за пенсійною справою №0601007964 ОСОБА_1 (а.с.52) доплата за період з 5 березня 2019 року до 31 грудня 2019 року у розмірі 14049,25 грн буде проведена при надходженні фінансування.
Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Житомирській області вчинено всі залежні від нього дії по виконанню судового рішення у даній справі, а незгода позивача з характером виконання суб'єктом владних повноважень рішення суду не спростовує сам факт виконання відповідачем свого обов'язку щодо проведення перерахунку та виплати пенсії, що узгоджується зі змістом рішення суду.
Аналогічні висновки у подібних правовідносинах викладені у постановах Сьомого апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2020 року у справі №120/3151/19-а, від 18 травня 2020 року у справі №120/2822/19-а.
Відповідно до частини 6 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Враховуючи обставини даної справи в контексті позиції та аргументів заявника, заперечень боржника, суд зазначає, що за відсутності необхідного бюджетного фінансування, застосування заходів передбачених статтею 249 Кодексу адміністративного судочинства України, у будь-якому випадку не призведе до досягнення завдань для досягнення яких законодавцем запроваджено інститут судового контролю встановлений статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не буде сприяти виконанню судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про залишення без задоволення заяви ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 243, 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.05.20 в адміністративній справі № 240/12149/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Д.М. Гурін