23 грудня 2020 року м. Житомир справа № 0640/4078/18
категорія 6773
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Нагірняк М.Ф.,
секретар судового засідання Добровольська Н.А.
за участю: представника позивача - Сачок А.В.,
представника відповідача - Хіміч С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання незаконним та скасування наказу №189-ОС від 09.07.2018 в частині звільнення, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в сумі 12000 грн.,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання незаконним та скасування наказу №189-ОС від 09.07.2018 в частині звільнення, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в сумі 12000 грн.
Ухвалою суду від 15.08.2018року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 11.09.2018року в підготовчому судовому засіданні у справі було оголошено перерву за клопотанням Позивача.
Підготовчі судові засідання у справі, призначені на 24.09.2018року та на 05.10.2018року, не відбулися по причині неявки Позивача та її представника і подання відповідних клопотань.
Ухвалою суду від 31.10.2018року провадження у справі було зупинено до набрання чинності судовим рішенням в адміністративній справі №287/25/18-а за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання незаконним та скасування наказів про накладання дисциплінарних стягнень.
Ухвалою суду від 28.10.2019року провадження у справі було поновлено, так як судове рішення у справі № 287/25/18-а набрало законної сили.
Підготовчі судові засідання у справі, призначені на 05.11.2019року та на 19.11.2019року, не відбулися по причині неявки Позивача за станом здоров'я та подання відповідних клопотань.
Ухвалою суду від 31.10.2019року провадження у справі було зупинено по причині неможливості розгляду даної справи у зв'язку із перебуванням Позивача на лікарняному в зв'язку з вагітністю та родами.
Ухвалою суду від 01.09.2020року провадження у справі було поновлено.
Підготовчі судові засідання у справі, призначені на 21.09.2020року та на 13.10.2020року, не відбулися по причині неявки представника Позивача та подання відповідних клопотань.
Ухвалою суду від 18.11.2020року закрито підготовче судове засідання у справі і її призначено до судового розгляду по суті.
Судове засідання у справі, призначене на 02.12.2020року, не відбулося по причині неявки представника Позивача та подання відповідного клопотання.
В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі і пояснив, що Позивач проходила військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_2 і відповідно до оскаржуваного наказу звільнена з військової служби. На думку представника Позивача, таке звільнення Позивача є протиправним, так як не було враховано, що Позивач має двох дітей (дитину до трьох років та дитину до 15 років), а тому має право на відпустку до досягнення дитиною трьох років та на додаткову соціальну відпустку.
Крім того, на думку представника Позивача, відповідно до вимог ст.184 КЗпП України Позивач підлягала звільненню зі служби з обов'язковим подальшим працевлаштуванням. На час прийняття оскаржуваного наказу Позивач перебувала на стаціонарному лікуванні.
Більш того, як зазначив представник Позивача, згідно оскаржуваного наказу Позивач звільнена зі служби у зв'язку з "набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування", але такі підстави взагалі відсутні.
Представник Відповідача, Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в судовому засіданні проти позову заперечив і пояснив, що Позивач згідно наказу №141-ос від 30.05.2018року звільнена з військової служби відповідно до п."и" ч.6 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", в редакції на час спірних відносин, за систематичне невиконання умов контракту. Відповідно до оскаржуваного наказу №189-ОС від 09.07.2018рок Позивач лише виключена зі списків військової частини.
Представник Відповідача пояснив, що після прийняття наказу №141-ос від 30.05.2018року Позивач вважалася звільненої з військової служби, а тому її рапорт про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку не розглядався. Більш того, такий рапорт до командира прикордонного загону не надходив, так як не подавався із поданням безпосереднього начальника Позивача.
Заслухавши доводи представників сторін, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.
Спірні відносини між сторонами в даній справі щодо порядку проходження в Україні військової служби, порядку та підстав звільнення з військової служби, регулюються правовими нормами Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року N 2232-XII (надалі - Закон N 2232-XII), що були чинні на день виникнення спору.
Судом встановлено та визнається сторонами, що Позивач проходила військову службу за контрактом у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ).
Судом встановлено та визнається сторонами, що згідно наказу №141-ос від 30.05.2018року Позивач звільнена з військової служби відповідно до п."и" ч.6 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", в редакції на час спірних відносин, за систематичне невиконання умов контракту (а.с.81).
Як зазначено в даному наказі №141-ос від 30.05.2018року, його видання було зумовлено рішенням атестаційної комісії від 30.05.2018року. Відповідно до дослідженого судом протоколу засідання атестаційної комісії від 30.05.2018року підставою для звільнення з військової служби Позивача є наявність двох і більше дисциплінарних стягнень (а.с.98-104).
Правомірність даного наказу №141-ос від 30.05.2018року Позивачем відповідно до позовних вимог не оскаржується, а тому в розумінні вимог ст.9 КАС України не є предметом судового розгляду в межах даної справи.
Більш того, суд враховує, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі № 287/25/18-а, що набрало законної сили, підтверджено правомірність наказу від 07.05.2018 №554-аг про притягнення прапорщика ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани, правомірність наказу від 23.05.2018 №637-аг про притягнення прапорщика ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани та правомірність наказу від 23.05.2018 №669-аг про притягнення прапорщика ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.
Суть спору між сторонами по даній справі зведена виключно до правомірності наказу №189-ОС від 09.07.2018року в частині звільнення Позивача з військової служби.
Відповідно до дослідженого судом витягу із оскаржуваного наказу №189-ОС від 09.07.2018року з Позивачем з 09.07.2018року припинено дію контракту та виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ).
Як зазначено в даному наказі, підставою для виключення Позивача зі списків особового складу прикордонного загону є наказ №141-ос від 30.05.2018року, відповідно до якого прапорщик ОСОБА_1 звільнена з військової служби відповідно до п."и" ч.6 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (а.с.84).
Суд зазначає, що Позивач та його представник не врахували наявність наказу Відповідача №189-ОС від 09.07.2018року щодо звільнення Позивача з військової служби. Позивач та його представник не врахували правову природу наказу Відповідача №189-ОС від 09.07.2018року та наказу №141-ос від 30.05.2018року, не розмежували різні правові наслідки зазначених наказів.
В силу вимог ч.2 ст.24 Закону N 2232-XII ( в редакцій на час спірних відносин) та п.292 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року N 1115/2009 (надалі - Положення N 1115/2009), оскаржуваний наказ №189-ОС від 09.07.2018року про виключення військовослужбовця зі списків особового складу лише визначає дату закінченням проходження військової служби. Інших правових наслідків, в тому числі щодо підстав для звільнення з військової служби, наказ про виключення військовослужбовця зі списків особового складу не містить.
За приписами п.294 цього ж Положення N 1115/2009 не допускається виключення військовослужбовця зі списків особового складу органу Держприкордонслужби лише через звільнення в період його тимчасової непрацездатності та в період перебування військовослужбовця у відпустці.
Інших обмежень для видання такого наказу законодавцем не передбачено.
Більш того, суд враховує, що Законом України від 03.10.2019 р. N 161-IX частину третю статті 24 Закону N 2232-XII доповнено. Законодавцем передбачено, що із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) військовослужбовець не виключається та контракт не припиняється (не розривається) у разі: перебування на лікуванні, захоплення в полон або заручником, а також інтернування у нейтральну державу, безвісної відсутності - до визнання його в установленому порядку безвісно відсутнім або оголошення померлим, та настання інших випадків, визначених законодавством.
Суд враховує, що Позивач дійсно в період з 05.07.2018року по 11.07.2018року перебувала на лікарняному. По цій причині Відповідачем до оскаржуваного наказу внесено зміни та змінено дату виключення Позивача з особового складу з 19.07.2018 року (наказ №234-ос від 15.08.2018року).
Одночасно суд погоджується із доводами представника Позивача, що оскаржуваний наказ містить посилання на п."и" ч.6 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Разом з тим, представник Позивача не врахував, що таке посилання є відсилочним на наказ №141-ос від 30.05.2018року, який містить вказану підставу на звільнення Позивача з військової служби.
Відповідно до вимог п."и" ч.6 ст.26 Закону N 2232-XII ( в редакції на час прийняття наказу №141-ос від 30.05.2018року) контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.
В силу вимог п.296 N 1115/2009 після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби підстава для звільнення зміні не підлягає, якщо під час звільнення не було допущено порушення законодавства.
Таким чином, оскаржуваний наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) №189-ОС від 09.07.2018року (з урахуванням змін, внесених наказом №234-ос від 15.08.2018року) в частині виключення Позивача зі списків особового складу прикордонного загону та визначення дати закінченням проходження військової служби прийнято в межах повноважень Відповідача, на підставі та у спосіб, визначений законом та із врахуванням всіх обставин, що підлягали врахуванню.
Вказаний наказ не є рішенням Відповідача щодо підстав припинення військової служби Позивача та не породжує для Позивача тих чи інших наслідків, а тому доводи Позивача та його представника щодо незаконності підстав для такого звільнення, в тому числі щодо недотримання вимог КЗпП України, судом не підлягають врахуванню.
Суд зазначає, що наявність наказу №141-ос від 30.05.2018року, який Позивачем звільнено з військової служи за систематичне невиконання умов контракту, та який не оскаржується і який на час ухвалення судового рішення не скасовано, виключає підстави для поновлення Позивача на військовій службі, стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та моральну шкоду.
Таким чином, позовні вимоги Позивача не відповідають обставинам справи, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України підстави для відшкодування або стягнення судових витрат по даній справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк
Повне судове рішення складене 28 грудня 2020 року