28 грудня 2020 року м. Житомир справа № 240/15415/20
категорія 112030500
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Капинос О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо не розгляду матеріалів та не прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .
зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , у зв'язку із встановленням II групи інвалідності та прийняти рішення відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-ХІІ, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.
В обґрунтування позову зазначає, що дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення на доопрацювання його документів є неправомірними, оскільки відповідач повинен був прийняти рішення встановленої форми, чого не зроблено.
У відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні позову та вказує, що за результатом розгляду МВС України заяви про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, як інваліду у 2 групи, матеріали було повернуто до л/к УМВС України в Житомирській області, оскільки було виявлено ряд невідповідностей у документах, що унеможливило прийняття рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 , проходив службу в органах внутрішніх справ та згідно наказу від 22.10.2008 № 476 о/с був звільнений у відставку. Підстава: свідоцтво про хворобу від 08.10.2008 №467/162, видане ВЛК УМВС України в Житомирській області.
З 09.01.2020 позивачу встановлено другу групу інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується довідкою МСЕК від 21.01.2020.
Після встановлення групи інвалідності позивач звернувся із заявою до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України про призначення та виплату одноразової допомоги як інваліду 2 групи.
Листом Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області від 26.03.2020 №481лк/29 позивача повідомлено про неможливість прийняти рішення про виплату одноразової грошової допомоги через розбіжність в медичній документації.
Так, відповідно до листа Департаменту фінансово-облікової політики МВС України від 13.02.2020 №429/лк/29 під час розгляду матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 Департаментом охорони здоров"я та реабілітації МВС вказано на неналежне оформлення медичних документів, що унеможливлює прийняття рішення за надісланими матеріалами. З огляду на це, матеріали повертаються на доопрацювання.
Вважаючи дії відповідача щодо неприйняття рішення за результатами розгляду його заяви протиправними, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Пунктом 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" Закон України "Про міліцію" визнано таким, що втратив чинність. Однак, за змістом пункту 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
Таким чином, за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", виходячи з положень якого, обов'язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України.
Статтею 23 Закону України "Про міліцію" визначено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
21.10.2015 відповідно до ст.23 Закону України "Про міліцію", Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №850, якою, зокрема, затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Вказаний Порядок, визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Постанова набрала чинності з 10.11.2015 та є чинною на момент розгляду даної справи.
Днем виникнення права на отримання грошової допомоги є, зокрема, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до абзацу 2 пункту 3 Порядку № 850, грошова допомога призначається і виплачується у разі: установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, зокрема у розмірі: 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IІI групи.
Відповідно до пункту 7 Порядку №850, працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). Крім того, до заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції (пункт 8 Порядку №850).
В свою чергу, МВС в місячний строк, після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів, приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови, що передбачено пунктом 9 Порядку №850.
Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що рішення про призначення одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням інвалідності приймається Міністерством внутрішніх справ України на підставі поданого керівником органу внутрішніх справ, у якому проходив службу позивач, в даному випадку - Ліквідаційною комісією Управління МВС України в Житомирській області висновку про призначення одноразової грошової допомоги, відповідно до Закону України "Про міліцію" № 565- XII від 20 грудня 1990 року (далі - Закон № 565- XII).
При цьому, суд звертає увагу, що Міністерством внутрішніх справ України зобов'язано прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги або мотивовану відмову в призначенні такої виплати.
Як зазначено вище, відповідно до пункту 9 Порядку №850 Міністерство внутрішніх справ зобов'язано прийняти рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги, оскільки вказаною нормою не надано МВС повноважень повертати листом документи про призначення одноразової грошової допомоги без прийняття відповідного рішення з візою про відмову.
Водночас, в даному випадку Міністерство внутрішніх справ України повернуло на доопрацювання матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги позивач у зв"язку з розбіжностями у медичних документах.
Отже, Міністерство внутрішніх справ України, в порушення вимог п.9 Порядку №850, за результатами розгляду матеріалів про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням позивачу інвалідності другої групи внаслідок захворювання, пов"язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, жодного рішення не прийняло, чим допустило протиправну бездіяльність.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах вже була висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2108 у справі №822/1579/17, від 23 червня 2020 року у справі №296/10884/16-а і суд не вбачає підстав для відступу від такої позиції.
Зазначеної позиції підтримується також Сьомий апеляційний адміністративний суд у постановах від 19.10.2020 у справі 240/1413/20, від 29.07.2020 у справі 240/341/20, від 02.10.2020 у справі №240/7398/20.
Також, у постанові від 19 лютого 2019 року в справі №802/498/18-а Верховний Суд також дійшов висновку про те, що повернення документів як таких, що не відповідають вимогам законодавства, Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції не передбачено, а тому повернення документів позивача без прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги суперечить Порядку №850.
Крім того, Верховний Суд від 17.12.2018 у справі №509/4156/15-а, зазначив, що відсутність відповідного рішення в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу, тому на думку суду така відмова відповідача викладена у листі є протиправною, а не приймаючи рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги відповідач фактично вчинив протиправну бездіяльність, яка полягає у неприйнятті мотивованого рішення.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд відмічає, що повертаючи матеріали щодо позивача на доопрацювання через розбіжності в оформленні медичних документів, відповідач, фактично, перебрав на себе повноваження органу, як наглядової та контрольної інстанції над ВЛК, що чинним законодавством не передбачено. Доказів визнання недійсними медичних документів відповідач не надав.
Крім того, суд зауважує, що пунктом 14 Порядку №850 визначено виключні підстави для відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності.
Разом з тим, суд відмічає, що підстави, про які зазначає відповідач, що слугували поверненню документів без прийняття відповідного рішення, вказана норма не містить.
За таких обставин, Міністерство внутрішніх справ України повертаючи документи про виплату позивачу одноразової грошової допомоги, як інваліду другої групи, діяло не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені законодавством України тому такі дії носять характер протиправної бездіяльності щодо винесення відповідного рішення про призначення чи про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Викладені у відзиві відповідачем доводи не спростовують висновків суду та встановлених обставин.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що позов слід задовольнити.
Керуючись статтями 242-246,295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601, код 00032684) щодо не прийняття рішення за результатами розгляду матеріалів про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи.
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601, код 00032684) повторно розглянути матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), у зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності, у відповідності до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-ХІІ, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 та прийняти рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Капинос