28 грудня 2020 року м. Житомир справа № 240/18443/20
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Панкеєвої В.А.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Романівського відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про визнання протиправними та скасування постанов,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №63205192 від 05.10.2020, винесену державним виконавцем Романівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький).
В обґрунтування позову вказано, що державним виконавцем розпочато примусове виконання виконавчого документа про стягнення з неї штрафу в подвійному розмірі. Позивач вважає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, постанова винесена 16.06.2020, а пред'явлена до виконання в жовтні 2020 року, тобто з пропуском трьохмісячного строку пред'явлення її до виконання. У зв'язку з наведеним, спірну постанову позивач вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.12.2020 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду 14.12.2020 без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 14.12.2020 відкладено розгляд адміністративної справи №240/18443/20 до отримання судом від Романівського відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) необхідних доказів. Зобов'язано Романівський відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) надати до 28 грудня 2020 року копії матеріалів виконавчого провадження №63205192.
23.12.2020 до відділу документального забезпечення суду надійшов лист Романівського відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) до якого було долучено матеріали виконавчого провадження №63205192.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено з матеріалів справи, 05.10.2020 старшим державним виконавцем Романівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Федоруком О.В. за результатами розгляду постанови №2695162 від 16.06.2020 відкрито виконавче провадження №63205192.
Листом від 05.10.2020 №11432 старшим державним виконавцем направлено постанову про відкриття виконавчого провадження боржнику і стягувачу (а.с.39).
Не погоджуючись з постановою від 05.10.2020 про відкриття виконавчого провадження №63205192, вважаючи її протиправною, позивач звернулась із вказаним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з ч.1 ст.13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з ч.1 статті 291 КУпАП постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Частиною 1 статті 12 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Приписами статті 303 КУпАП визначено, що не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень.
За приписами частини 5 статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Як свідчать матеріали справи, до відповідача надійшла постанова ЕАМ 2695162 від 16.06.2020 винесена інспектором УПП в Житомирській області лейтенантом поліції Білоусом Павлом Олександровичем про стягнення із ОСОБА_1 подвійного штрафу в розмірі 680,00 грн (а.с.41).
Доказів оскарження вказаної постанови ОСОБА_1 суду не надано.
Позивач обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом, вказує на ту обставину, що в порядку ч.1 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, а саме: постанова ЕАМ 2695162 від 16.06.2020 могла бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців, що сплинули 16.09.2020.
З огляду на те, що відкриття виконавчого провадження відбулось лише 05.10.2020, позивач вважає строк звернення до виконання порушеним.
Як встановлено судом, постанова ЕАМ 2695162 від 16.06.2020 направлена УПП в Житомирській області разом з листом від 28.08.2020 №13091, тобто в межах трьох місячного строку звернення до виконання (а.с.40).
Водночас згідно штемпеля вхідної кореспонденції Романівського відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) лист-звернення примусового виконання надійшов до відповідача 05.10.2020 (а.с.40).
Отже, старший державний виконавець не мав правових підстав для повернення постанови ЕАМ 2695162 від 16.06.2020 без прийняття до виконання та в силу вимог закону був зобов'язаний винести постанову про відкриття виконавчого провадження.
Слід звернути увагу, що старшим державним виконавцем Романівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Федоруком О.В. в межах встановлених нормами чинного законодавства відкрито виконавче провадження №63205192 в день надходження матеріалів.
Відтак, обґрунтованих підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №63205192 від 05.10.2020 старшого державного виконавця Федорука О.В. судом не встановлено.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, постанова про відкриття виконавчого провадження №63205192 від 05.10.2020 з приводу виконання постанови ЕАМ 2695162 від 16.06.2020 прийнята в межах норм чинного законодавства, а тому у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інд. код НОМЕР_1 ) відмовити за безпідставністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Панкеєва