Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 грудня 2020 р. Справа№200/10363/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області (за місцезнаходженням: вул. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87515, код ЄДРПОУ 43142826) до фізичної особи ОСОБА_1 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) про стягнення з платника податків податкового боргу у сумі 14 583,33 грн., -
06 листопада 2020 року Головне управління ДПС у Донецькій області (далі - позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 14583,33 грн., а саме: транспортного податку з фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковий борг виник 19 листопада 2019 року згідно податкового - повідомлення рішення форми «Ф» від 16 липня 2019 року № 0153757-4512-0516 за 2019 рік. У зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого податкового зобов'язання, позивачем сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 10 грудня 2019 року № 22416-53, яка була направлена відповідачу, проте поштове відправлення повернено відділенням поштового зв'язку з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».
Позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу відповідача, проте вказані дії не призвели до погашення відповідачем суми заборгованості.
Відповідно до частини 3 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), 09 листопада 2020 року судом направлений запит до відділу державної реєстрації місця проживання фізичних осіб Покровської міської ради про реєстрацію місця проживання фізичної особи - ОСОБА_1
26 листопада 2020 року до суду з відділу реєстрації місця проживання Покровської міської ради надійшла інформація про місце проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року позовна заява прийнята до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відповідно до частини 1 статті 263 КАС України у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (арк. справи 25).
Ухвалу суду від 30 листопада 2020 року направлено сторонам по справі, для відома.
Згідно поштового повідомлення ухвала суду від 20 серпня 2020 року про відкриття провадження по справі, яка була направлена відповідачу - повернута до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (арк. справи 29).
Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Тобто, з урахуванням приписів КАС України, відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Відзив на позовну заяву від відповідача у встановлений судом строк до суду не надійшов.
Суд, відповідно до частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність певних обставин справи, суд встановив наступне.
Позивач - Головне управління ДПС у Донецькій області, є юридичною особою публічного права - установою, яка є територіальним органом Державної податкової служби України та яка наділена правовим статусом контролюючого органу. Загальний обсяг правоздатності такого суб'єкта податкових відносин, як “контролюючий орган”, визначено положеннями статті 41 Податкового кодексу України. Зміст функцій контролю цих органів визначено положеннями статті 61 Податкового кодексу України.
Відповідач - фізична особа ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 05 лютого 2016 року зареєстрована за місцем проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (арк. справи 23) .
Згідно податкового повідомлення-рішення від 16 липня 2019 року за № 0153757-4512-0516 форма “Ф” позивачем визначено суму податкового зобов'язання ОСОБА_1 з транспортного податку з фізичних осіб (код платежу 18011001) за 2019 рік у сумі 14 583,33 грн., що підтверджено корінцем податкового повідомлення-рішення (арк. справи 12).
Податкове повідомлення-рішення від 19 серпня 2019 року № 0153757-4512-0516 форма «Ф» надіслане на податкову адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) рекомендованою поштовою кореспонденцією, проте поштове відправлення повернуто на адресу контролюючого органу з відміткою підприємства поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання»(арк. справи 13).
Докази оскарження податкового повідомлення-рішення від 16 липня 2019 року № 0153757-4512-0516 форма «Ф» платником податків в адміністративному або судовому порядку суду не надані.
10 грудня 2019 року ГУ ДПС у Донецькій області прийнято податкову вимогу № 22416-53 форми «Ф» про наявність у ОСОБА_1 станом на 09 грудня 2019 року податкового боргу з транспортного податку з фізичних осіб -14 583,33 грн., про що свідчить корінець податкової вимоги (арк. справи 7).
Податкова вимога № 22416-53 форми “Ф” від 10 грудня 2019 року надіслана відповідачу рекомендованою поштовою кореспонденцією, проте поштове відправлення повернуто на адресу контролюючого органу з відміткою підприємства поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання», про що свідчать довідка підприємства поштового зв'язку на конверті (арк. справи 7-8).
Докази оскарження податкової вимоги від 10 грудня 2019 року форми «Ф» № 22416-53 платником податків в адміністративному або судовому порядку суду не надані.
На підставі даних інтегрованої картки платника податків - фізичної особи за платежем транспортний податок з фізичних осіб (код платежу 18011001) встановлено, що у відповідача виник податковий борг з транспортного податку з фізичних осіб у сумі 14 583,33 грн. (арк. справи 14).
Докази повного або часткового погашення платником податків податкового боргу з транспортного податку з фізичних осіб, стягнення якого є предметом спору, суду не надані.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 67 Конституції України проголошено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За змістом пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).
У відповідності до пункту 6.1 статті 6 ПК України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до положень пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.39);
податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156);
податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 14.1.175).
Пунктом 57.3. статті 57 Податкового кодексу України передбачено,що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У відповідності до пункту 58.1. статті 58 Податкового кодексу України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу
Згідно з пунктом 58.3. статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено,що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Відповідно до вимог пункту 59.3 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Як вже зазначалось судом, з метою погашення податкового боргу податковим органом направлено на адресу відповідача у встановленому законом порядку податкову вимогу, однак прийняті заходи не призвели до погашення податкового боргу.
Пунктом 38.1. статті 38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Як зазначено у пунктах 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
У відповідності з пунктом 87.11. статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Заборгованість відповідача у сумі 14583,33 грн. виникла в зв'язку з не сплатою узгодженого податкового зобов'язання , а саме з транспортного податку з фізичних осіб.
Підстави виникнення податкової заборгованості та наявність боргу у визначеному позивачем розмірі підтверджені інтегрованою карткою платника податків.
Дотримання податковим органом встановленої законодавством процедури, що передує стягненню податкового боргу в судовому порядку підтверджується податковою вимогою.
Суд бере до уваги, що позивачем була дотримана процедура формування та направлення податкової вимоги.
Таким чином, враховуючи, що відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив суму податкового боргу у розмірі 14583,33 грн., доказів сплати якого суду не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Згідно вимог часини 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
У зв'язку з чим, питання розподілу судових витрат не вирішується.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (за місцезнаходженням: вул. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87526, код ЄДРПОУ 43142826) до фізичної особи ОСОБА_1 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) про стягнення з платника податків податкового боргу у сумі 14 583,33 грн., - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) податковий борг у розмірі 14 583,33 грн.(чотирнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят три гривні 33 копійок), а саме: з транспортного податку з фізичних осіб (18011000).
Повний текст рішення складений та підписаний 29 грудня 2020 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.В. Зінченко