Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 грудня 2020 р. Справа№200/10663/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мозгової Н.А.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
17 листопада 2020 року позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного Фонду України у м. Краматорську Донецької області (код ЄДРПОУ: 23346787, місцезнаходження: Донецька область, м. Краматорськ, вулиця Поштова, 5) про визнання протиправним та скасування рішення №86 від 03.03.2020 року про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області №04-212 від 25.02.2020 року «Про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці», зобов'язання провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 90% від суддівської винагороди судді, визначеної у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області №04-212 від 25.02.2020 року «Про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці», без обмеження граничного розміру та з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.
Обґрунтовуючи позов, зазначив, що з 04.10.2016 року він перебуває на обліку в управлінні та отримує довічне грошове утримання судді у розмірі 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді. 25.02.2020 року ним була отримана довідка ТУ ДСА в Донецькій області №04-212 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. 25.02.2020 року він звернувся до управління із заявою про перерахунок з 19.02.2020 року довічного грошового утримання судді, у зв'язку зі змінами в законодавстві щодо розміру суддівської винагороди. 03.03.2020 року відповідачем прийнято рішення про відмову в перерахунку. Вважає, спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
Ухвалою суду від 20.11.2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
Представник відповідача через відділ діловодства та документообігу суду надав відзив на адміністративний позов, у якому просив відмовити у задоволенні адміністративного позову. Свою позицію обґрунтував тим, що позивач звернувся до управління із заявою №2429 від 25.02.2020 року щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 року. З 18.02.2020 року порядок перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці регуляється ч.4 ст.142 Закону - у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Збільшення розміру складових суддівської винагороди після 18.02.2020 року не провадилось. Вимоги позивача про здійснення перерахунку пенсії є передчасними, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), громадянин України та відповідно до ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Відповідач, Управління Пенсійного Фонду України у м. Краматорську Донецької області (код ЄДРПОУ: 23346787), є суб'єктом владних повноважень, основним завданням якого згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.
Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).
Судом встановлено, що позивач є суддею у відставці Краматорського міського суду Донецької області, що підтверджується посвідченням судді у відставці (а.с.11).
25.02.2020 року позивач звернувся до Управління Пенсійного Фонду України у м. Краматорську Донецької області із заявою №2429 про перерахунок довічного грошового утримання у зв'язку зі зміною розміру суддівської винагороди.
До заяви додав довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №04-212 від 25.02.2020 року, яка видана Територіальним управлінням ДСА України в Донецькій області (а.с.41,42).
Вказана довідка видана позивачу відповідно до Додатку 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України про те, що станом на 18.02.2020 року суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці складає 119814,00 грн., у тому числі:
1. Посадовий оклад - 63060,00 грн.;
2. Доплата за вислугу років - 50448,00 грн.;
3. Доплата за перебування на адміністративній посаді в суді - 6306,00 грн.;
4. Доплата за науковий ступінь - 0, 00 грн.;
5. Доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці - 0,00 грн.;
6. Щомісячна доплата відповідно до частини шостої статті 135 Закону № 1402-VIII - 0, 00 грн.
Вказано, що довідка видана на підставі рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 року №2-р/2020.
03.03.2020 року відповідачем прийнято рішення №86 про відмову у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці до визначення Міністерством соціальної політики України механізму перерахунку раніше призначеного довічного грошового утримання суддям у відставці (а.с.43-44).
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України від 02.06.2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон від 02.06.2016 року № 1402-VIII).
Згідно із пунктом 2 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону від 02.06.2016 року № 1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон № 2453-VI, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Згідно із частиною 1 статті 142 Закону від 02.06.2016 року № 1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (частина 2 статті 142 Закону від 02.06.2016 року № 1402-VIII).
Відповідно до частини 3 статті 142 Закону від 02.06.2016 року № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частиною 4 та 5 цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частини 3 статті 135 Закону від 02.06.2016 року № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Разом з цим, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону від 02.06.2016 року № 1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Так, пунктом 22 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону від 02.06.2016 року № 1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України № 2453-VI.
До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону № 2453-VI (пункт 23 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону від 02.06.2016 року № 1402-VIII).
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" від 16.10.2019 року № 193-IX, який набрав чинності 07.11.2019 року, виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 02.06.2016 року № 1402-VIII, якими було передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом; що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону № 2453-VI.
Пунктом 24 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону від 02.06.2016 року № 1402-VIII визначено, що розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року: а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Відповідно до пункту 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону від 02.06.2016 року № 1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону № 2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Разом з тим рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 року № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу XII Прикінцеві та перехідних положень Закону від 02.06.2016 року № 1402-VIII зі змінами.
У вказаному рішенні (пункти 15-17) зазначено, що згідно з положеннями пункту 25 розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону від 02.06.2016 року № 1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
Право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).
Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 року № 10-рп/2013).
Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесяти п'ятирічного віку, з об'єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов'язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом № 1402-VIII.
Конституційний Суд України зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону від 02.06.2016 року № 1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини 1 статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.
У зв'язку з викладеним, Конституційний Суд України рішенням від 18.02.2020 року у справі № 2-р/2020 пункт 25 розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону від 02.06.2016 року № 1402-VIII, яким було передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, визнав неконституційним.
Згідно з частиною 1 статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 року № 2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 року № 2-р/2020 Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 06.03.2019 року у справі № 638/12586/16-а та від 11.02.2020 року у справі № 200/3958/19-а висловлював правовий висновок, відповідно до якого правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Разом з цим, суд зазначає, що набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів правовідносин до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним. Відтак такі правовідносини безпосередньо пов'язуються з дією закону. Тобто, якщо це один день (втрата чинності повністю чи в окремій частині закону за рішенням Конституційного Суду України з дня його ухвалення), то цей строк закінчується о 23 години 59 хвилин цього дня. Відповідно, з 00 годин 00 хвилин наступного дня, з дати ухвалення відповідного рішення Конституційного Суду України, до правовідносин, що регулюється таким законодавством застосовується норма, що відповідає Конституції України, вступила у силу і діє.
Таким чином, перерахунок, який просить здійснити позивач, обумовлений відновленням раніше порушених його прав з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 року у справі № 2-р/2020.
При цьому, на переконання суду, зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
Позивач просить перерахувати довічне грошове утримання судді у відставці з 19.02.2020 року на підставі довідки Територіального управління ДСА України в Донецькій області №04-212 від 25.02.2020 року, в якій суддівська винагорода відображена станом на 18.02.2020 року.
З цього приводу суд зазначає, що позивач має право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління ДСА України в Донецькій області від 25.02.2020 року №04-212 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці саме з 19.02.2020, оскільки саме з цієї дати втратили чинність обмеження, встановлені пунктом 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону № №1402-VIII, згідно з якими право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
Отже, саме з 19.02.2020 року, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 року у справі № 2-р/2020 у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону № 1402-VIII.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у рішенні від 16.06.2020 року за результатами розгляду зразкової справи № 620/1116/20.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що рішення відповідача №86 від 03.03.2020 року про відмову у перерахунку довічного грошового утримання суддям у відставці є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди, суд зазначає наступне.
Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 14.02.2017 року по справі №234/1932 визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Краматорську Донецької області у відмові ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Краматорську Донецької області зробити перерахунок призначеного ОСОБА_1 довічного грошового утримання з 84% на 90% грошового утримання за останньою посадою голови Краматоського міського суду Донецької області. Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в м. Краматорську Донецької області сплатити ОСОБА_1 недоплачене довічне грошове утримання з дня його нарахування, тобто з 04.10.2016 року.
Постанову Краматорського міського суду Донецької області від 14.02.2017 року по справі №234/19321/16-а залишено без змін (а.с.18-23).
Згідно частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, позивач має право на перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці із розрахунку 90% від суддівської винагороди.
У зв'язку із викладеним, задоволенню підлягає позовна вимога про зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 90% від суддівської винагороди судді, визначеної у довідці ТУ ДСА України в Донецькій області №04-212 від 25.02.2020 року, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді без обмеження граничного розміру, суд зазначає наступне.
У відповідності до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту наведеної норми слідує, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Враховуючи, що права позивача у частині виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з обмеженням граничним розміром на час розгляду цієї справи не порушені, оскільки перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не проведено, то суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому.
З огляду на викладене вище, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді без обмеження граничного розміру не підлягають задоволенню.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову в частині, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 878,80 грн., що підтверджується квитанцією від 11.11.2020 року (а.с.29).
Так, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання адміністративного позову майнового характеру - 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-IX, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року складає 2102 грн.
У позовній заяві позивачем заявлено вимогу не майнового характеру. Таким чином, позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 840,80,00 грн.
У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог немайнового характеру, судовий збір підлягає стягненню з суб'єкта владних повноважень у розмірі 420,40 грн. (50% від сплаченої суми судового збору) на користь позивача.
Разом з цим, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» позивач може звернутися до суду з клопотанням про повернення суми надмірно сплаченого судового збору у розмірі 38,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління Пенсійного Фонду України у м. Краматорську Донецької області (код ЄДРПОУ: 23346787, місцезнаходження: Донецька область, м. Краматорськ, вулиця Поштова, 5) про визнання протиправним та скасування рішення №86 від 03.03.2020 року про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області №04-212 від 25.02.2020 року «Про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці», зобов'язання провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 90% від суддівської винагороди судді, визначеної у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області №04-212 від 25.02.2020 року «Про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці», без обмеження граничного розміру та з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області №86 від 03.03.2020 року про відмову у перерахунку довічного грошового утримання суддям у відставці.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у м. Краматорську Донецької області (код ЄДРПОУ: 23346787, місцезнаходження: Донецька область, м. Краматорськ, вулиця Поштова, 5) провести ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 90% від суддівської винагороди, визначеної у довідці ТУ ДСА України в Донецькій області №04-212 від 25.02.2020 року, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.
У задоволенні решти частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління Пенсійного Фонду України у м. Краматорську Донецької області (код ЄДРПОУ: 23346787, місцезнаходження: Донецька область, м. Краматорськ, вулиця Поштова, 5) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
Повний текст судового рішення складено та підписано 29.12.2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Н.А. Мозговая