28 грудня 2020 року Справа № 160/17226/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В., перевіривши матеріали скарги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра головного територіального управління юстиції у Дніпроптеровській області (м. Дніпро) ( 49000, м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, 11, код ЄДРПОУ 34984472) про зобов'язання винити певні дії,-
23 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з скаргою до індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра головного територіального управління юстиції у Дніпроптеровській області (м. Дніпро), у якій просить зобов'язати державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра головного територіального управління юстиції у Дніпроптеровській області (м. Дніпро) Волошину О.В. вчинити дії щодо зняття аршту з коштів, що знаходяться на картковому рахунку № НОМЕР_2 в АТ «УКрсиббанк», МФО 351005.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України суд зробив висновок, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Частиною 2 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позову, наданого судом (ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.
Скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:
1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;
2) повне найменування (прізвище, ім'я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім'я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;
3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);
4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;
5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.
Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з скаргою в порядку ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», проте, з вищенаведених норм чинного законодавства остання зі скаргою мала звернутись до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду позовну заяву відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Водночас, у частині, що не врегульована ст.287 вказаного Кодексу, вимоги щодо заяви визначаються загальними нормами, зокрема ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім того, згідно п.1 ч.2 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позовну заяву може бути подано до суду, зокрема, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Також і відповідно до ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, на підтвердження не пропуску строку звернення до суду позивачем не надано доказів, а саме: довідку з бухгалтерії підприємства, на якому працює позивач, зокрема, коли саме бухгалтерія отримала постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та коли про неї дізналась позивач та у разі пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом, останньому необхідно надати до суду окреме клопотання про поновлення строку звернення з даним позовом до суду.
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Виключний перелік заяв та клопотань, за подання яких не справляється судовий збір, встановлений частиною 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».
Крім того, виключний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору встановлений частиною першою статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначені розміри ставок судового збору.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову: немайнового характеру фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2020 року - 840,80 гривень.
Водночас, судовий збір ОСОБА_1 не сплачено, при цьому, у скарзі заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, проте не надано доказів на підтвердження тяжкого матеріального стану.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим Кодексом адміністративного судочинства України, а тому згідно з ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Скаргу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра головного територіального управління юстиції у Дніпроптеровській області (м. Дніпро) ( 49000, м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, 11, код ЄДРПОУ 34984472) про зобов'язання винити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме:
- надати до суду позовну заяву, відповідно до кількості учасників справи, із дотриманням вимог ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- надати до суду докази на підтвердження не пропуску строку звернення до суду у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: довідку з бухгалтерії підприємства, на якому працює позивач, зокрема, коли саме бухгалтерія отримала постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та коли про неї дізналась позивач та у разі пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом, останньому необхідно надати до суду окреме клопотання про поновлення строку звернення з даним позовом до суду;
- надати суду докази сплати судового збору в розмірі 840,80 грн., сплаченого за наступними за реквізитами: (Отримувач: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101 ; код ЄДРПОУ (отримувача): 37989253; Рахунок отримувача: UA238999980313131206084004008 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); МФО 899998 ; призначення платежу «судовий збір за позовом _______________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача)» або обґрунтоване клопотання з належними та допустимими доказами.
Роз'яснити, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог статтей 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук