14 грудня 2020 року Справа № 160/9958/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
20.08.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оформлене листом № 045650005440 від 21.02.2020 року (протокол від 20.02.2020 № 045650005440) щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії та виплати грошової допомоги десяти пенсій;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , період роботи з 01.11.2002 року по 27.03.2006 року у Дитячій міській клінічній лікарні № 2 за сумісництвом (зовнішнім) на 0,25 ставки лікарем - пульмонологом алерго-пульмонологічного центру, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення передбаченої п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та прийняти обґрунтоване рішення по суті заяви з урахуванням висновків, викладених цьому судовому рішенні, вимог пенсійного законодавства України та повноважень органів Пенсійного фонду України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про розрахунок страхового стажу та перерахунку пенсії для отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню. Втім, відповідачем було відмовлено позивачу у зарахуванні спірного періоду до страхового стажу, та, як наслідок, відмовлено у проведенні перерахунку пенсії та відмовлено у наданні грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірах десяти місячних пенсій станом на день її призначення передбаченої п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та витребувано належним чином завірені матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 .
30.11.2020 представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що до стажу роботи за вислугу років зараховується лише період за основним місцем роботи. Роботу позивача за сумісництвом на посаді 0,25 ставки лікаря-пульмонолога в КЗ Дитяча міська клінічна лікарня № 2 неможливо зарахувати до стажу роботи за вислугу років, а відтак відсутнє право на отримання грошової допомоги відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191.
На виконання ухвали суду від 25.08.2020 відповідачем було долучено до матеріалів справи № 160/9958/20 належним чином завірені матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 .
01.12.2020 від позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовують доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову.
Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 20.02.2020 року ОСОБА_1 звернулась до пенсійного органу із заявою щодо розрахунку страхового стажу та відповідного перерахунку пенсії для отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Листом № 045650005440 від 21.02.2020 року відповідач повідомив позивача про відмову у перерахунку пенсії відповідно до протоколу від 20.02.2020 року № 045650005440 та відсутність права на отримання грошової допомоги в розмірі 10 пенсій згідно з п. 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з недостатністю необхідного для цього страхового стажу (30 років), оскільки позивач працювала за основним місцем роботи з 01.11.2002 року по 27.03.2006 року в ТОВ МЦ "Здорове дитинство", а цей період роботи неможливо зарахувати до стажу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років,
У листі № 12790-13405/Д-03/8-0400/20 від 10.07.2020 року, відповідач конкретизував підстави відмови від 21.02.2020 року у перерахунку та зазначив, що період роботи позивача з 01.11.2002 року по 27.03.2006 року у Дитячій міській клінічній лікарні № 2 за сумісництвом на 0,25 ставки лікарем - пульмонологом органами Пенсійного фонду України не зараховано до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років та виплату грошової допомоги згідно з п.7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», так як до стажу за вислугу років зараховуються лише періоди роботи за оснований місцем, роботи.
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Згідно з пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги та механізм виплати цієї допомоги встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1911 «Про затвердження Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати».
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1191, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».
Згідно із п. 7 Порядку виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Відповідно до п. 5 Порядку грошова допомога надається особам, яким, починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Згідно із пунктом "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років.
В постанові Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» передбачено, що лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад), робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
Так, судом із трудової книжки позивача встановлено, що з 01.11.2002 року ОСОБА_2 прийнята на 0,25 ставки лікаря пульмонолога Дитячої міської лікарні № 2 за сумісництвом.
З 27.03.2006 року прийнята на роботу лікаря пульмонолога Дитячої міської лікарні № 2 за основним місцем роботи.
З індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України на судом встановлено, що за спірний період, в який позивач працювала на 0,25 ставки лікаря пульмонолога Дитячої міської лікарні № 2 за сумісництвом, сплачені страхові внески до Пенсійного фонду.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне вказати, що робота позивача з 01.11.2002 року по 27.03.2006 року на 0,25 ставки лікаря пульмонолога Дитячої міської лікарні № 2 за сумісництвом підлягає зарахуванню як робота, що передбачена у Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, в зв'язку з чим позивачу належить до виплати грошова допомога у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.10.2019 року у справі № 295/8391/15-а.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оформлене листом від № 045650005440 від 21.02.2020 року (протокол від 20.02.2020 р. №045650005440) щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії та виплати грошової допомоги десяти пенсій.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , період роботи з 01.11.2002 року по 27.03.2006 року у Дитячій міській клінічній лікарні № 2 за сумісництвом (зовнішнім) на 0,25 ставки лікарем - пульмонологом алергічно-пульмологічного центру, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення передбаченої п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та прийняти обґрунтоване рішення по суті заяви з урахуванням висновків, викладених цьому судовому рішенні, вимог пенсійного законодавства України та повноважень органів Пенсійного фонду України.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1681,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Суддя А. Ю. Рищенко