Копія
29 грудня 2020 року Справа № 160/13952/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
29.10.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0287511304 від 17.07.2018 року за платежем податок на доходи фізичних осіб які сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 358489,86 гривень, в тому числі 286791,89 гривень за податковими зобов'язаннями, та 71697,97 гривень за штрафними санкціями;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0287561304 від 17.07.2018 року за платежем військовий збір на суму 26943,84 гривень, в тому числі 21555,07 гривень за податковими зобов'язаннями, та 5388,77 гривень за штрафними санкціями визнати;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0287551304 від 17.07.2018 року по податку на доходи фізичних осіб які сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування застосовані штрафні санкції на суму 170,00 гривень.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на дату звернення позивача до суду з вказаним позовом, прощена (анульована) ПАТ «УкрСиббанк» сума у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити), не включалася до загального (річного) оподаткованого доходу та не підлягала оподаткуванню.
Ухвалою суду від 03.11.2020 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з 03.12.2020 року.
04.12.2020 року від відповідача надійшов письмовий відзив на позов, у якому останній просив відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог повністю посилаючись на те, що ПАТ «УкрСиббанк» анульовано борг позивачу та включено суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку (звіт 1ДФ) за підсумками І кварталу 2015 року (ознака доходу 126). Відтак, позивач зобов'язаний самостійно сплатити податок з такого доходу та відобразити його у податковій декларації про отримані доходи та майновий стан за 2015 рік. Однак, позивачем, податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2015 рік подано не було. Таким чином, висновки акту перевірки є вірними, підстави для задоволення позову відсутні.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, у період з 30.05.2018 року по 01.06.2018 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору в період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року.
Копія наказу №2433-п від 26.04.2018 року та повідомлення №913 від 26.04.2018 року надіслані на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України.
За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт від 05.06.2018 року №28803/04-38-13042246216975, в якому вказано на порушення платником податків вимог:
- п. 176.1 ст. 179 Податкового кодексу України внаслідок неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік;
- абз. "д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України у зв'язку з отриманням додаткового блага у вигляді суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитором у результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік в розмірі 286791,89 грн.;
- п.п. 1.2, п.п. 1.3 п.16-1 підрозділу ХХ Податкового кодексу України зв'язку з отриманням додаткового блага у вигляді суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитором у результаті чого донараховано військовий збір за 2015 рік в розмірі 21555,07 грн.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем 17.07.2020 року прийняті податкові повідомлення-рішення:
-№0287511304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб які сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 358489,86 грн. (у т.ч. за основним платежем - 286791,89 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями) - 71697,97 грн.)
- №0287561304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на суму 26943,84 гривень (у т.ч. за основним платежем - 21555,07 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями) - 5388,77грн.)
- № 0011371701, яким позивачу нараховано штрафну санкцію у розмірі 170,00грн.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що додатковим благом є кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.
Відповідно до підпункту 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 ПК України платником податку є, зокрема, податковий агент.
Згідно пункту 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Відповідно до підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
За змістом пункту 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.
На підставі матеріалів справи судом з'ясовано, що листом від 27.02.2015 року вих. №30-1/4806 ПАТ "УкрСиббанк" повідомлено позивача про те, що 27.02.2015 анульовано заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 28.05.2008 року №11351535000 в загальному розмірі 64243 доларів США, що складає 1927958,98 грн. по курсу НБУ станом на 27.02.2015 року, а саме:
- суми основного боргу - 47904,20 доларів США, що складає 1437613,43 грн. по курсу НБУ станом на 27.02.2015 року;
- суми процентів - 16339,31 доларів США, що складає 490345,55 грн. по курсу НБУ станом на 27.02.2015 року.
Згідно зі статтею 605 ЦК України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 162.2.17 пункту 16.2 статті 162 ПК України, є вичерпним, до якого згідно з підпунктом "д" включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Аналіз наведених норм законів дає підстави для висновку, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, у разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.
Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід. Разом з тим проценти, які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, та підвищені проценти, нараховані у разі прострочення платежу, не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів, нарахованих за користування кредитом, та підвищених процентів, нарахованих у разі прострочення платежу, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.
З викладеного слідує, що під додатковим благом розуміється тільки основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором.
Анульована (прощена) банком сума тіла кредиту за кредитним договором від 28.05.2008 року №11351535000, є доходом, в розумінні абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, з якого належить сплачувати податок на доходи фізичних осіб.
Розрахунок податкового зобов'язання платника податку з доходів фізичних осіб здійснюється відповідно до пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України.
Таким чином, сума податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб позивача, що повинна бути сплачена за результатом річного декларування за 2015 рік становить 286791,89 грн., а сума штрафної (фінансової) санкції складає 286791,89 грн. (214432,25 х 25%).
Що стосується податкового повідомлення-рішення №0287561304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на суму 26943,84 грн., суд зазначає наступне.
Законом України від 28.12.2014 року №71-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015 року, до Кодексу внесено зміни в частині оподаткування військовим збором. Так, відповідно до пункту 16і підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Кодексу оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України.
Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 Кодексу, а саме: фізичні особи-резиденти. які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізичні особи-нерезиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні, а також податкові агенти (п.п.1.1 п.161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Відповідно до п.п.1.2 п.161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 Кодексу, зокрема:
- для резидента - загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування та іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
- для нерезидента - загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні та доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування (п.п.1.3 п.161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому статтею 168 Кодексу.
Відповідальною за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 Кодексу:
а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні;
б) платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.
Таким чином, позивачем порушено п.п.1.2, п.п.1.3 п.161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.
Що стосується податкового повідомлення-рішення № 0011371701, яким позивачу нараховано штрафну санкцію у розмірі 170,00грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до абз. в п. 176.1 ст.176 ПКУ платники податку зобов'язані подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.
Згідно п.п. 49.18.4 п .49.18 ст. 49 Кодексу податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним.
Згідно баз даних ГУ ДФС у Дніпропетровській області станом на дату складання акту позапланової перевірки фізична особа ОСОБА_1 декларацію про майновий стан і доходи за І квартал 2015 рік до контролюючого органу не надала.
Пунктом 120.1. ст. 120 ПКУ (на час виникнення спірних відносин) передбачено, що неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Таким чином, позивачем порушено п.120.1 ст.120 ПКУ.
Частиною першою-другою статті 77 КАС України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог позивача, а тому дані позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.
Згідно ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Серьогіна