28 грудня 2020 року Справа № 160/8441/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , третя особа: Головне управління Національної поліції України в Дніпропетровській області про стягнення заборгованості, -
23 липня 2020 року Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Головне управління Національної поліції України в Дніпропетровській області, в якому просить:
- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (інн НОМЕР_1 ) на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - МВС України в особі його структурного підрозділу - Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ витрати, пов'язані з утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ у розмірі 112 161,12 грн.
Ухвалою суду від 27.07.2020 (суддя Верба І.О.) заяву про самовідвід судді І. Верба у справі №160/8441/20 - задоволено. Відведено від розгляду адміністративної справи №160/8441/20 суддю І.О. Верба. Справу передано для здійснення розподілу між суддями в порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Ухвалою суду від 04.08.2020 (суддя ОСОБА_2 ) заяву про самовідвід судді Ніколачук С.В. у справі №160/8441/20 - задоволено. Відведено від розгляду адміністративної справи №160/8441/20 суддю Ніколайчук С.В. Справу передано для здійснення розподілу між суддями в порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
На підставі розпорядження від 06.08.2020 №281д відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2020 адміністративну справу №160/8441/20 передано головуючому судді Тулянцевій І.В.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 проходила службу в органах внутрішніх справ України з 2013 по 2020 рік. В період з 2013 року по 2019 рік навчалась на денній формі навчання за державним замовленням в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ. На виконання вимог ст. 18 Закону України «Про міліцію» (який діяв на момент виникнення спірних відносин) та наказу МВС України від 14.05.2007 р. № 150 «Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі» з ОСОБА_1 був укладений Договір про підготовку фахівців у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ № 1919 від 03.08.2013 року, згідно з умовами якого передбачено, що у разі дострокового розірвання контракту чи звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання особа зобов'язується відшкодувати університету витрати, пов'язані із утриманням у вищому навчальному закладі. 01.12.2016 року з відповідачем було укладено Договір № 2908 про навчання в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, згідно з яким також передбачено умови відшкодування витрат за навчання. Згідно з наказом ДДУВС від 27.02.2019 № 44 о/с відповідач, як випускник магістратури ДДУВС була направлена у розпорядження ГУНП в Дніпропетровській області для призначення на посади. Наказом ГУНП України в Дніпропетровській області від 01.03.2019 № 63 о/с відповідач призначена на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Дніпровського районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції. Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 27.04.2020 № 119 о/с Відповідача було звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію». Оскільки, відповідачем не виконані умови контракту про навчання, просять стягнути понесені витрати у розмірі 112 161,12 грн.
Ухвалою суду від 04.09.2020 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою відповідачу було роз'яснено право подання відзиву на відзив, а третій особі - пояснення по справі протягом п'ятнадцяти днів з дні отримання копії вказаної ухвали.
З матеріалів справи вбачається, що копія ухвали про відкриття провадження у справі була направлена на адресу відповідача, зазначену у позові: АДРЕСА_1 . Проте, 13.10.2020 року конверт повернувся на адресу суду з відміткою пошти: «за закінченням встановленого строку зберігання».
Відповідно до частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За правилами пунктів 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.
В той же час, до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» тощо, з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом в ухвалі від 01.04.2019 у справі №9901/811/18 (адміністративне провадження №П/9901/811/18).
За таких обставин, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження по справі.
Правом подання відзиву на позов відповідач не скористався.
23.09.2020 року третя особа - Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області подало до суду пояснення по справі в яких зазначено, що у відповідності до положень частин 4 і 5 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Оскільки, ОСОБА_1 була звільнена зі служби в поліції за власним бажанням, а витрати на її утримання в вищому навчальному закладі нею в добровільному порядку не відшкодовані, такі витрати підлягають відшкодуванню в судовому порядку.
За правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина 1статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України).
Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошеноповне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України).
У зв'язку із знаходженням судді Тулянцевої І.В. у відпустці та на лікарняному в період, що припадав на час розгляду справи, рішення ухвалено 28.12.2020 року.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Так, в ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 проходила службу в органах внутрішніх справ України з 2013 по 2020 рік.
Матеріалами справи підтверджено, що наказом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (далі- ДДУВС) від 03.08.2013 року №224 ос відповідача було зараховано курсантом першого курсу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на денну форму навчання за державним замовленням та присвоєно спеціальне звання «рядовий міліції».
03.08.2013 року на виконання вимог ст. 18 Закону України «Про міліцію» (який діяв на момент виникнення спірних відносин) та наказу МВС України від 14.05.2007 р. № 150 «Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України» між відповідачем - ОСОБА_1 , ДДУВС та ГУ МВС України у Дніпропетровській області був укладений Договір № 1919 про навчання у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ.
01.12.2016 на виконання вимог ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» між Відповідачем, ДДУВС та Головним управлінням Національної поліції ї Дніпропетровській області (далі - ГУНП в Дніпропетровській області) був підписаний Договір № 2908 про навчання Відповідача у ДДУВС (далі - Договір). Відповідно до п. 7.6 Договору № 2908 сторони дійшли згоди, що умови застосовуються з 03.08.2013, а згідно з п. 7.4 після підписання даного Договору договір № 1919 від 03.08.2013 втрачає чинність.
Пунктом 2.3.6. укладеного Договору № 2908 передбачено, що у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з Національної поліції по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими пунктом 3 цього Договору, особа зобов'язується відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.
Пунктом 4.1 Договору № 2908 також передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим, речовим і матеріальним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку за направленням з місця служби після закінчення навчання; оплати комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Пунктом 4.5 Договору № 2908 визначено, що у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Судом також встановлено, що наказом ДДУВС від 24.02.2017 № 42 ос Відповідач, як випускник ДДУВС була направлена у розпорядження ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області для призначення на посади згідно з отриманим фахом.
Згідно з наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 01.03.2017 № 83 о/с Відповідач була призначена слідчим слідчого відділення Індустріального відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області.
Наказом ДДУВС від 30.08.2017 № 179 ос Відповідач була зарахована на навчання з 01.09.2017 слухачем магістратури денної форми навчання.
01.09.2017 між Відповідачем, ДДУВС та ГУНП в Дніпропетровській області укладений Контракт № 4186 про здобуття освіти у ДДУВС (далі - Контракт № 4186), згідно з п. 3.5 якого, у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання, особа зобв'язана відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України в особі - Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до п. 4 ст.74 Закону України «Про Національну поліцію» в розмірі, визначеному у довідці - розрахунку. У разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати таке відшкодування здійснюється у судовому порядку (п. 5 Договору).
Згідно з наказом ДДУВС від 27.02.2019 № 44 ос Відповідач, як випускник магістратури ДДУВС, у зв'язку із успішним закінченням Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ і отриманням освітнього ступеня «магістр», була направлена у розпорядження ГУНП в Дніпропетровській області для призначення на посади.
Згідно з наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 01.03.2019 № 63 о/с Відповідач призначена на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Дніпровського районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції Дніпропетровського районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції.
10.04.2020 Відповідач звернулася до керівництва ГУНП в Дніпропетровській області із рапортом про звільнення зі служби в Національній поліції за власним бажанням.
Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 27.04.2020 № 119 о/с Відповідача було звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію», з 27 квітня 2020 року.
Згідно Довідками - розрахунками, складеними позивачем фактичні витрати, пов'язані з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ за період з 2013 по 2017 рік складають 27644,91 грн., за період з 2017 по 2019 рік, складають 84516,21грн., а всього 112161,12 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач був повідомлений про обов'язок відшкодування витрат на утримання у вищому навчальному закладі листом від 12.06.2020 року за вих. № 1/2916. Доказів сплати сум витрат за навчання відповідачем до суду не надано.
Відповідно до ч. 1ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580- III (далі Закон України № 580- III), служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію», підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 4 ст. 74 Закону України № 580- III).
У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку України (ч. 5 ст. 74 Закону України № 580- III).
Згідно зі статтею 77 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, за власним бажанням.
Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.
Механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати) встановлений Порядком відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 261(далі - Порядок №261).
Відповідно до абзацу 3 пункту 1 Порядку № 261, звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) є підставою для відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.
Згідно з пунктами 3 та 4 Порядку № 261, відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія). Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю. Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи. Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.
Відповідно до п. 5 Порядку № 261, після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів. Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи. У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач був ознайомлений з обов'язком по відшкодуванню вартості навчання у випадку припинення служби в органах внутрішніх справ (поліції), що підтверджується умовами Контрактів про здобуття освіти у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ від 23.08.2013 року №1919, від 01.12.2016 року №2908 та від 01.09.2017 року №4186.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач, якого звільнено з органів поліції за пунктом 7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням), зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України у розмірі 112161,12 грн., що підтверджується довідками-розрахунками витрат, долученими до матеріалів справи, а тому, позовні вимоги Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ є обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням наведеного, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи, положення ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (м. Дніпро, проспект Гагаріна буд. 26, код ЄДРПОУ 08571446) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , інн НОМЕР_1 ), третя особа - Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області (м. Дніпро, вул. Троїцька буд. 20-А, код ЄДРПОУ 40108866) про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , прож.: АДРЕСА_2 ) на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - Міністерства внутрішніх справ України в особі його структурного підрозділу - Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (р/р UA148201720313281001201017468, код 08571446, банк одержувача УКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати, пов'язані з утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ у розмірі 112 161,12 грн. (сто дванадцять тисяч сто шістдесят одна грн. 12 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтею 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева