Іменем України
22 грудня 2020 року справа № 927/784/19
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидова М.О., за участю секретаря судового засідання Мігди Р.Ю., розглянувши матеріали справи за позовом Фізичної особи - підприємця Грядунова Дмитра Валерійовича, АДРЕСА_1 ; адреса для листування АДРЕСА_2
до відповідача Фізичної особи - підприємця Лугіна Віктора Миколайовича, АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "РобоМаг Україна", вул. Князя Чорного, б.4 м. Чернігів, 14000; вул. 8-го Березня, буд. 3, с. Рябці, Чернігівська область, 15510
про розірвання договору та стягнення 205867,29грн.
Представники сторін:
від позивача: Салівон Д.О., адвокат, ордер КС№408998 від23.01.2020;
від відповідача: Підгорний К.Є.- адвокат, ордер ЧН № 091381 від 24.10.2019;
від третьої особи: Підгорний К.Є.- адвокат, довіреність № 07/05 від 07.05.2020;
Фізична особа-підприємець Грядунов Дмитро Валерійович звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Лугіна Віктора Миколайовича про розірвання договору №6-Г від 30.04.2019, стягнення попередньої оплати у сумі 82320 грн., відшкодування неповернутої давальницької сировини у вигляді збитків у сумі 95686,03грн., інфляційних втрат у сумі 2848,10грн., 3 % річних у сумі 1858,00грн., 3 % від вартості несвоєчасно виконаного замовлення у сумі 12348грн., процентів за користування чужими грошовими коштами у сумі 10807,16грн.
Позовна заява мотивована тим, що відповідач зобов'язання за договором станом на 14.08.2019 не виконав, не виготовив та не поставив позивачу готову продукцію в обумовлені договором строки, попередню оплату та сировину не повернув, у зв'язку з чим 14.08.2019 позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою повернути в строк 7 календарних днів з отримання цієї претензії грошові кошти, передані як попередня оплата за договором у сумі 82320,00 грн, повернути давальницьку сировину, відшкодувати вартість неповернутої давальницької сировини (матеріалів) у вигляді збитків у сумі 95686,03 грн, разом 178006,03 грн; також в претензії позивач зазначив про бажання розірвати Договір.
24.01.2020 Господарський суд Чернігівської області рішенням, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020, у задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що у момент укладення договору сторони погодили всі його умови, у тому числі відповідальність за порушення умов договору, яких сторони не дотрималися належним чином; відповідач порушив строки виконання зобов'язання, однак позивач не сприяв підрядникові у виконанні роботи; на час прийняття рішення відповідач не передав позивачу рюкзаки в кількості 74 шт. та комплекти заготовок для рюкзаків у кількості 14 шт, які наявні у нього та зберігаються на складі, отже відсутні докази, які б свідчили про одночасну наявність усіх чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України, необхідних для розірвання договору. Позивачем не доведено істотного порушення відповідачем умов договору. Також у рішеннях вказано про неможливість перевірки правильність нарахування заявлених до стягнення сум інфляційних втрат, 3 % річних, 3 % від вартості несвоєчасно виконаного замовлення, а також процентів за користування чужими грошовими коштами та зробити беззаперечний висновок, що вказані суми нараховані з дотриманням вимог чинного законодавства, оскільки у наданих розрахунках позивач не вказав, з якої суми заборгованості розраховуються інфляційні втрати, проценти за користування чужими грошовими коштами, не зазначено кількість днів, за які нараховано штраф;
Рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.01.2020 у справі №927/784/19 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 постановою Верховного Суду від 18.08.2020 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду Чернігівської області.
У своїй постанові суд касаційної інстанції зазначив про залишення судами попередніх інстанцій поза увагою та оцінкою доводи відповідача про те, що позивач не надав йому еталон-зразок швейної продукції, не дослідивши належним чином наявність умов договору щодо обов'язку замовника надати такий еталон-зразок, чи врегульовано сторонами у договорі порядок його надання, наслідки невиконання замовником цього обов'язку, у тому числі, вплив на можливість виконання умов цього договору; суди не надали оцінку поведінці сторін щодо виконання ними зобов'язань за договором з урахуванням засад розумності та добросовісності, на яких ґрунтується зобов'язання; не врахували правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.10.2019 у справі № 911/2755/18, за якою однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору; не перевірили, чи передбачені умовами укладеного сторонами договору підстави та порядок його розірвання; не встановили, чи було допущено прострочення виконання зобов'язань за договором як замовником, так і підрядником, наведені сторонами доводи в цій частині суди не перевірили та надані докази не дослідили; не з'ясували, чи мало місце прострочення за договором, чи було воно істотним відповідно до змісту статті 651 Цивільного кодексу України, що може мати наслідком розірвання договору у судовому порядку; не з'ясували, яку саме та який обсяг сировини передано та, відповідно, прийнято за актом приймання-передачі давальницької сировини (матеріалів), чи заявлялись позивачем заперечення щодо якості та обсягу переданої давальницької; передчасними є висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення грошових коштів, переданих як попередня оплата, відшкодування збитків у вигляді вартості неповернутої давальницької сировини, стягнення 3 % річних, інфляційних, 3 % від несвоєчасно виконаного замовлення, а також процентів за користування грошовими коштами.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2020 справу №927/784/19 передано на розгляд судді Книш Н.Ю.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.09.2020 розгляд справи призначено здійснювати в порядку загального позовного провадження, 13.10.2020 10:00.
Відповідно до розпорядження від 30.09.2020 №02-01/111/20 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи № 927/784/19", рішення Вищої ради правосуддя від 29.09.2020 про звільнення у відставку судді Книш Н.Ю., витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2020 справа № 927/784/19 передана на розгляд судді Демидової М.О.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.10.2020 справу №927/784/19 прийнято до провадження судді Демидової М.О. у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.11.2020 14:50.
28.09.2020 на адресу Господарського суду Чернігівської області від відповідача надійшли письмові пояснення від 25.09.2020, у яких відповідач щодо позовних вимог заперечував, посилаючись на невиконання умов договору та ненадання позивачем, зразку - еталону на кожний вид продукції за договором, картонних коробок, у які повинна бути упакована продукція, сертифікатів відповідності сировини. Відповідач вважає, що позивачем не обґрунтовано наявність підстав для розірвання спірного договору; відсутні підстави для стягнення збитків; відповідач послався на касаційну скаргу позивача, у якій останній визнав факт, що претензії з приводу повернутої давальницької сировини у нього відсутні; згідно умов договору та норм чинного законодавства у позивача наявна заборгованість перед відповідачем ( т.с. 3 а.с. 148-166).
09.10.2020 на адресу Господарського суду Чернігівської області від позивача надійшли письмові пояснення від 05.10.2020, у яких позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі та зазначає про те, що відповідачем істотно порушені умови та не виконані зобов?язання за спірним договором.
У судове засідання, яке відбулось 03.11.2020 прибув повноважний представник відповідача та третьої особи.
Представник позивача у судове засідання не прибув, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судом за його належною юридичною адресою ухвали суду.
03.11.2020 від позивача на адресу суду надійшло письмове клопотання від 02.11.2020 про відкладення судового засідання.
У судовому засіданні 03.11.2020 ухвалено про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті на 17.11.2020 о 14:20, про що позивача повідомлено ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.11.2020.
У судове засідання 17.11.2020 прибули повноважні представники сторін у даній справі.
17.11.2020 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява про залишення частини позовних вимог без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, у якій позивач просить позовні вимоги у частині відшкодування збитків у сумі 95686 грн. 03 коп. та розірвання договору №6-Г від 30.04.2019 залишити без розгляду. Позовні вимоги у частині стягнення попередньої оплати, стягнення інфляційних збитків, 3% річних, відсотків за користування коштами підтримує у повному обсязі.
17.11.2020 відповідно до ч. 2, 6 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошувались перерви у судовому засіданні до 03.12.2020.
У судове засідання 03.12.2020 прибули повноважні представники сторін у даній справі.
03.12.2020, у зв?язку з перериванням інтернет-з'єднання під час проведення судового засідання в режимі відеоконференції, судом оголошена перерва до 16.12.2020, про що учасники справи повідомлені належним чином.
У судове засідання 16.12.2020 прибули представники сторін у справі.
В судовому засіданні 16.12.2020 оголошено перерву у розгляді справи по суті до 22.12.2020, 13 год. 30 хв.
В судове засідання 22.12.2020 прибули повноважні представники сторін у справі.
Участь представника позивача у справі в судовому засіданні 22.12.2020 здійснюється у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів позивача, про що судом винесено ухвалу від 18.12.2020.
Позивач підтримав позовну вимогу про стягнення з відповідача 3% від вартості несвоєчасно виконаного замовлення у сумі 12348 грн.
Розглянувши заяву позивача про залишення частини позовних вимог без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає таке.
Права та обов'язки учасників справи врегульовано статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Оскільки заява про залишення частини позовних вимог без розгляду подана позивачем до початку розгляду справи по суті, суд вважає за можливе задовольнити дану заяву та залишити позовні вимоги у частині відшкодування збитків у сумі 95686 грн. 03 коп. та розірвання договору №6-Г від 30.04.2019 без розгляду.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
30.04.2019 між фізичною особою - підприємцем Грядуновим Дмитром Валерійовичем (надалі - замовник, позивач) та фізичною особою - підприємцем Лугіним Віктором Миколайовичем (надалі - підрядник, відповідач) укладено договір № 6-Г (надалі - договір) (а.с. 15-23 том 1).
Відповідно до п. 1.1, 1.2 договору замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання здійснити розкрій, виконати роботи по виготовленню швейної продукції, в асортименті та за цінами, зазначених у Специфікаціях чи протоколі погодження цін, який є невід'ємною частиною договору, з наданої замовником сировини (надалі - давальницька сировина). Замовник приймає на себе зобов'язання прийняти виготовлену підрядником продукцію, та на умовах договору зобов'язаний провести розрахунок за надані послуги по виготовленню швейної продукції чи по її розкрою.
Погодження цін, асортименту продукції, що виготовляється із сировини замовника та її обсяги, строки за договором, сторони узгоджують протоколом, що є невід'ємною частиною договору, з урахуванням умов цього договору (п.1.3 договору).
Якість наданої замовником сировини повинна відповідати нормативним документам: ТУ, ГОСТам, сертифікатам відповідності (завірена копія яких надається підряднику) та бути ідентичною сировині, з якої виготовлені зразки-еталони ( в тому випадку, якщо вони надані замовником ( п. 2.1 договору).
Повна комплектація давальницькою сировиною замовленої до виготовлення партії продукції проводиться замовником протягом 5 днів з дня підписання протоколу погодження цін, асортименту виробів, терміну виконання виробів, які підлягають пошиву з сировини замовника (кошторис на виконання робіт по виготовленню швейних виробів) (надалі за текстом - протокол) ( п.2.2 договору).
Якість готової продукції, що виготовляється згідно цього договору, повинна відповідати зразку - еталону на кожний вид продукції за цим договору ( п.3.1 договору).
Відповідно до п. 3.2 договору підрядник не несе відповідальності за якість виготовленої продукції у разі порушення замовником п.2.1 договору.
Як встановлено умовами пункту 4.2.5 договору, до зобов'язань позивача у справі як Замовника входить надання Підряднику перед початком робіт зразку - еталону чи технічних умов на кожний вид продукції.
Згідно із п. 4.1.5 замовник має право вимагати від підрядника усунення протягом 14 днів всіх недоліків, що виявлені в ході виконання робіт або під час прийому готової продукції.
Відповідно до п.4.4.3 договору підрядник зобов'язаний здійснювати відпуск готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, не пізніше строку, зазначеного в погодженому підрядником наряд-замовленні або в протоколі, який є невід'ємним додатком до договору. Цей пункт підлягає виконанню за умови виконання замовником п.2.2, п.4.2.3, п.8.2 договору, у іншому випадку відпуск продукції проводиться з урахуванням пунктів даного договору та вимог діючого законодавства.
Як вбачається із п. 4.2.4, 4.2.5 договору, замовник зобов'язаний своєчасно направляти представника для отримання готової продукції у строк, визначений договором чи протоколом, а зі спірних питань щодо кількості та якості давальницької сировини у відповідності до п. 6.5 договору.
У пункті 7.1 договору передбачено, що передача готової продукції по кількості відбувається на складі замовника у місті Києві, Україна. Готова продукція передається від підрядника замовнику по накладній на підставі належно оформленої довіреності замовника. Датою передачі товару вважається дата підписання накладної на прийняття товару.
Готова продукція передається від підрядника замовнику у строк, вказаний у специфікації або протоколі, що є додатком до цього договору. У випадку виникнення з боку замовника затримки у постачанні давальницької сировини ( сировина поставлена у термін, що перевищує визначений п. 4.2.3) строк поставки продукції передбачений у специфікації (протоколі) автоматично продовжується на строк затримки поставки давальницької сировини і фурнітури. При цьому підрядник повністю звільняється від відповідальності за невиконання поставки у термін, визначений специфікацією (протоколом) на строк такої затримки ( п.7.4 договору).
Здача-приймання продукції по якості оформлюється актом. Акт підписується замовником протягом 5-ти днів з дня отримання товару. У разі виявлення недоліків (невідповідність продукції вимогам за якістю) акт здачі - приймання продукції не підписується, про що замовник повідомляє підрядника письмово. Продукція вважається остаточно прийнятою замовником по кількості та якості після спливу 14 робочих днів, починаючи з дня передачі готової продукції. ( п.7.5 договору).
Згідно з п. 8.1 договору за надання послуг з виготовлення швейних виробів замовник сплачує підряднику вартість зазначену в рахунку на оплату підрядника. Ціна за одиницю виготовленої продукції зазначається у специфікації чи протоколі погодження цін.
Пунктом 8.2 договору встановлено, що розрахунки за договором здійснюються замовником у національній валюті України у готівковій формі шляхом внесення попередньої оплати в розмірі 20%, вартості замовлених послуг, вказаних у протоколі протягом 3-х банківських днів з дати підпису договору. Далі, за кожну окрему партію оплата у розмірі 80% (від суми партії), яка вноситься одразу після прийому товару. Кількість товару у кожній партії зазначається у протоколі погодження. При виявленні дефектної продукції, сума розрахунку за кожну окрему партію зменшується та відповідає кількості фактично прийнятої продукції.
Сума договору становить 411600,00грн (п. 8.3 договору).
У розділі 9 сторони дійшли згоди щодо упаковки та вимог до упаковки да дійшли згоди про те, що швейна продукція, що виготовляється підрядником, повинна бути упакована у картонні коробки, наданні замовником, відповідно до його вимог, що підтверджується письмово ( п.9.1 договору). Відповідно до п. 9.3 договору упаковка надається замовником підряднику разом із поставленою давальницькою сировиною. У випадку ненадання замовником підрядник може придбавати її за власний рахунок за погодженням із замовником, що впливає на вартість пошиву однієї одниці продукції.
Згідно із п. 10.6 договору підрядник несе відповідальність за передану йому сировину та фурнітуру для виконання у повному обсязі умов договору до моменту передачі готової продукції, невикористаної давальницької сировини, включаючи лоскут, замовнику.
Договір вступає в дію з моменту його підписання та діє до 21.06.2019, але у будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань за цим договором (п. 14.1 договору).
30.04.2019 сторонами договору підписано акт внесення попередньої оплати до договору №6-Г від 30.04.2020у розмірі 82320 грн. ( т.с. 1, а.с.24).
Протоколом погодження цін, асортименту виробів, терміну виконання виробів, які підлягають пошиву з сировини Замовника (кошторис на виконання робіт по виготовленню швейних виробів) до договору №6-Г від 30.04.2019 (надалі - Протокол погодження) сторонами узгоджено: найменування - рюкзак, кількість - 600 штук, кінцевий строк виготовлення - 21.06.2019, ціну без ПДВ за одиницю - 686,00, загальну суму договору - 411600,00грн (а.с. 25 том 1).
Виготовлення продукції розбивається на 5 партій:
перша партія - 50-100 штук - до 17 травня;
друга партія - 70-120 штук - до 28 травня;
третя партія - 120-150 штук - до 4 червня;
четверта партія - 120-150 штук - до 14 червня;
п'ята партія - стільки, скільки залишилося до загальної кількості товару - до 21 червня.
30.04.2019 замовник передав сировину за Актом приймання-передачі давальницької сировини (матеріалів) до договору без переходу на неї права власності (а.с. 26-27, том 1).
Акт приймання-передачі давальницької сировини від 30.04.2019 підписаний сторонами договору без зауважень та заперечень.
02.05.2019 між фізичною особою - підприємцем Лугіним Віктором Миколайовичем як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "РОБАМАГ Україна" як виконавцем укладено договір №02-05/19, відповідно до умов якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання виготовити в строк з сировини та наданих лекал замовника швейну продукцію, в асортименті та поза цінами, зазначених у специфікаціях чи протоколі погодження цін, який є невід'ємною частиною цього договору (надалі - договір №02-05/19) (т.с. 1, а.с. 126-131).
Відповідно до умов п. 5.1, 5.5 договору №02-05/19 давальницьку сировину замовник передає виконавцю згідно накладної та затвердженого наряду-замовлення, підписаного протоколу у погодженій обома сторонами кількості, асортименті та строки. Сировина вважається остаточно прийнятою виконавцем по кількості та якості після сплину 5 робочих днів, починаючи з дня, вказаного у Акті прийому-передання.
Готова продукція передається від виконавця замовнику за накладними на підставі належно оформленої довіреності замовника. Датою передачі товару вважається дата підписання накладної на прийняття товару та підписання Акту прийому-передачі товару обома сторонами по договору (п. 6.1 договору №02-05/19).
Відповідно до пункту 7.2 договору №02-05/19 розрахунки за надані послуги з пошиву здійснюються замовником у національній валюті України у безготівковій формі шляхом внесення 100% коштів вартості послуг, вказаних в акті здачі-приймання не пізніше 3-х банківських днів з дати його підписання. Оплата здійснюється до відвантаження продукції.
02.05.2019 між фізичною особою - підприємцем Лугіним В.М. та ТОВ «РОБАМАГ Україна» складено та підписано протокол погодження цін, в якому сторони узгодили, що виготовляються швейні вироби - рюкзаки певної комплектації (надалі - вироби); загальна кількість - 600 одиниць; вартість виготовлення 1 виробу - 650грн, яка складається з: - розкрій - 15% від вартості, що складає 93грн, - нанесення логотипу - 6% від вартості, що складає 35грн, заготовка основних деталей - 60% від вартості, що складає 370 грн. - зшивання виробу (рюкзака) з заготовлених деталей - 19% від вартості, що складає 117 грн (т.с. 1, а.с. 132).
Як зазначив відповідач, на виконання умов договору №02-05/19 Товариство з обмеженою відповідальністю "РОБАМАГ Україна" виготовило та передало фізичній особі - підприємцю Лугіну В.М. рюкзаки у кількості 90 штук, комплекти заготовок для виробництва рюкзаків в кількості 14 штук, а також здійснило розкрій тканини поліестер 600 Д на 90 рюкзаків, тканини поліестер 300 Д на 190 рюкзаків та тканини підкладкової на 190 рюкзаків, що, за доводами відповідача, також підтверджується наявними в матеріалах справи заявами свідків: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (т.с. 1, а.с. 135, 138).
У заяві свідка Крзіної Ю.В. зазначено, що 21.05.2019 представник фізичної особи - підприємця Лугіна В.М. у присутності свідка ОСОБА_3 та директора ТОВ "РОБАМАГ Україна" ОСОБА_4 передав особисто в руки фізичній особі - підприємцю Грядунову Д.В. рюкзаки у кількості 16 штук. Передача рюкзаків відбулась за адресою: АДРЕСА_5 . Разом із рюкзаками відповідачеві передано два примірники акта здачі-приймання цієї продукції ( т.с.1, а.с. 135).
13.06.2019 фізичною особою - підприємцем Грядуновим Дмитром Валерійовичем та фізичною особою - підприємцем Лугіним Віктором Миколайовичем підписано акт приймання-передачі давальницької сировини (матеріалів), відповідно до якого на умовах та у строки, визначені договором підрядник передав, а замовник прийняв матеріали, зазначені у акті. Акт підписаний сторонами без зауважень та заперечень (т.с. 1, а.с. 136-137).
Позивач зазначив про те, що повернута відповідачем давальницька сировина була гіршої якості, ніж та, що була передана відповідачу за актом приймання-передачі від 30.04.2019, не тієї якості та у кількості набагато меншій, розкроєна, відтак, у такому стані, що не може бути використана. Позивачем, за його доводами, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору було придбано нову сировину для пошиву рюкзаків, що є прямими збитками.
13.08.2019 фізична особа - підприємець Лугін В.М. листом від 12.08.2019 повідомив позивача, що 21.05.2019 на складі замовника у присутності не зацікавлених осіб позивачу було передано партію товару в кількості 16 одиниць. Вказаний товар був отриманий позивачем разом із супровідними документами та у встановлений договором строк, позивачем не повернутий підписаний другий примірник супровідних документів. Також в зазначений строк від позивача не надійшло ніяких зауважень щодо якості товару. Крім того, в листі зазначено, що наступна партія товару більш ніж два місяці зберігається на складі та готова до відвантаження в будь-який час. Відповідач просив позивача визначити час, коли він готовий отримати готову продукцію. Вказаний лист позивач отримав 11.09.2019, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення наявне у матеріалах справи (т1, а.с. 139-140).
Як зазначає позивач, останній свої зобов'язання за договором та додатком до договору №6-Г від 30.04.2019 виконав у повному обсязі, сплативши відповідачу попередню оплату та надавши сировину для виготовлення продукції, але відповідно до протоколу погодження цін, асортименту виробів, терміну виконання виробів, які підлягають пошиву з сировини Замовника (кошторис на виконання робіт по виготовленню швейних виробів) до договору №6-Г від 30.04.2019 у погоджені сторонами строки відповідач не виготовив товар та не поставив його.
14.08.2019 позивач направив на адресу відповідача претензію від 14.08.2019 з вимогою повернути у строк 7 календарних днів з моменту отримання претензії попередню оплату за договором у сумі 82320 грн. 00 коп., повернути давальницьку сировину, відшкодувати замовнику вартість неповернутої давальницької сировини (матеріалів) у вигляді збитків у сумі 95686 грн. 03 коп., а разом 178006 грн. 03 коп. Також в претензії позивач висловив свою пропозицію відповідачу про розірвання договору (а.с.28-31 том 1).
Відповідач вимоги претензії не виконав.
Зазначені обставини стали підставами для звернення позивача з позовом до суду з даним позовом, зокрема, у частині повернення попередньої оплати за договором.
Відповідно до п.10.5 договору у разі порушення підрядником п.4.4.3 даного договору на термін до 10-ти днів він повинен сплатити замовнику штраф у розмірі 0,01% від вартості несвоєчасно виконаного замовлення за кожен день затримки виконання, а у випадку порушення п.4.4.3 даного договору на термін, що перевищує 10-ть календарних днів - штраф у розмірі 3% від вартості несвоєчасно виконаного замовлення, але не більше 3% від загальної вартості несвоєчасно виконаної партії замовлення.
З посиланням на п. 10.5 договору позивачем заявлено до стягнення з відповідача штрафу у розмірі 3% від вартості несвоєчасно виконаного замовлення (штраф) у сумі 12348,00 грн. (т.с.1, а.с. 6).
На підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за період прострочення з 30.04.2019 по 02.09.2019 у сумі 1858,00 грн., а також інфляційні нарахування за період з 30.04.2019 по 02.09.2019 у сумі 2848,10 грн., що позивач обґрунтовує наявними у матеріалах справи розрахунками (т. 1, а.с.6 оборот).
Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 10807 грн. 00 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами.
У поданому відзив на позов відповідача щодо позовних вимог заперечив, вказавши про те, що:
- для виконання умов договору № 6-Г від 30.04.2019 фізичною особою - підприємцем Лугіним В.М. залучено субпідрядника, укладено 02.05.2019 договір з ТОВ "РОБАМАГ Україна"; на виконання умов договору № 6-Г від 30.04.2019 відповідач виготовив рюкзаки в кількості 90 штук, комплект заготовок для виробництва рюкзаків в кількості 14 штук, а також здійснив розкрій тканини поліестер 600 Д на 90 рюкзаків, тканини поліестер 300 Д на 190 рюкзаків та тканини підкладкової на 190 рюкзаків.
- 21.05.2019 представник відповідача в присутності працівників ТОВ "РОБАМАГ Україна" передав позивачу рюкзаки в кількості 16 штук за адресою: вул. Ніжинська, 29Б, м. Київ;
- 13.06.2019 відповідач на вимогу позивача повернув останньому давальницьку сировину (матеріали), яку ще не було використано, у тому числі повернув розкрій тканини поліестер 600 Д на 90 рюкзаків, тканини поліестер 300 Д на 190 рюкзаків та тканини підкладкової на 190 рюкзаків;
- на даний час у відповідача наявна продукція - рюкзаки в кількості 74 шт. та комплекти заготовок для рюкзаків в кількості 14 шт., які відповідач готовий передати позивачу. На звернення відповідача щодо відвантаження готової продукції позивач не відреагував;
- позивач у порушення умов договору не надав відповідачу картонні коробки, у які повинна бути упакована продукція; сертифікати відповідності сировини; зразки-еталони на продукцію;
- відповідач вважає, що матеріали справи не містять доказів, які підтверджують вартість переданих відповідачу матеріалів. Попередня оплата у сумі 82320 грн, отримана відповідачем, використана останнім на виготовлення 90 рюкзаків, заготовок для виготовлення рюкзаків в кількості 14 шт. та розкрій тканини поліестер 600 Д на 90 рюкзаків, тканини поліестер 300 Д на 190 рюкзаків та тканини підкладкової на 190 рюкзаків;
- відповідач зазначає, що неможливість завершення виконання ним робіт у повному обсязі сталася з вини позивача;
- вартість виконаних відповідачем робіт перевищує суму попередньої оплати;
- вимоги про стягнення інфляційних втрат, 3% річних є похідними та такими, що не підлягають задоволенню.
Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та необхідність відмови у задоволенні позову у частині, що не увійшла до заяви позивача про залишення частини позовних вимог без розгляду, з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.01.2020 у справі №927/784/19 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 постановою Верховного Суду від 18.08.2020 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду Чернігівської області.
У своїй постанові суд касаційної інстанції зазначив про залишення судами попередніх інстанцій поза увагою та оцінкою доводи відповідача про те, що позивач не надав йому еталон-зразок швейної продукції, не дослідивши належним чином наявність умов договору щодо обов'язку замовника надати такий еталон-зразок, чи врегульовано сторонами у договорі порядок його надання, наслідки невиконання замовником цього обов'язку, у тому числі, вплив на можливість виконання умов цього договору; суди не надали оцінку поведінці сторін щодо виконання ними зобов'язань за договором з урахуванням засад розумності та добросовісності, на яких ґрунтується зобов'язання; не врахували правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.10.2019 у справі № 911/2755/18, за якою однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору; не перевірили, чи передбачені умовами укладеного сторонами договору підстави та порядок його розірвання; не встановили, чи було допущено прострочення виконання зобов'язань за договором як замовником, так і підрядником, наведені сторонами доводи в цій частині суди не перевірили та надані докази не дослідили; не з'ясували, чи мало місце прострочення за договором, чи було воно істотним відповідно до змісту статті 651 Цивільного кодексу України, що може мати наслідком розірвання договору у судовому порядку; не з'ясували, яку саме та який обсяг сировини передано та, відповідно, прийнято за актом приймання-передачі давальницької сировини (матеріалів), чи заявлялись позивачем заперечення щодо якості та обсягу переданої давальницької; передчасними є висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення грошових коштів, переданих як попередня оплата, відшкодування збитків у вигляді вартості неповернутої давальницької сировини, стягнення 3 % річних, інфляційних, 3 % від несвоєчасно виконаного замовлення, а також процентів за користування грошовими коштами.
Відповідно до статті 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. Постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.
За положеннями частини першої статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір від 30.04.2019 №6-Г, що укладений сторонами у даній справі, за своєю правовою природою є договором підряду.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ч.1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Як встановлено ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
За приписами статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 статті 854 Кодексу).
Відповідно до ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із частиною першою статті 840 Цивільного кодексу України якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.
За положеннями пункту 3 статті 847 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний своєчасно попередити замовника про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.
Статтею 851 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.
Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт укладення між сторонами договору № 6-Г від 30.04.2019, відповідно до умов якого сторонами погоджено усі істотні умови договору, факт внесення позивачем попередньої оплати згідно з п. 8.2 договору у сумі 82320,00 грн. та факт забезпечення відповідача у повному обсязі давальницькою сировиною згідно із п. 2.2, 4.2.1 договору.
Також матеріалами справи підтверджено факт погодження сторонами у договорі строків виконання робіт (остання партія товару повинна була бути виготовлена відповідачем до 21.06.2019).
За доводами відповідача позивач в порушення умов договору не надав відповідачу зразки-еталону замовленої ним продукції (п. 4.2.5 договору), сертифікати відповідності сировини (п. 2.1 договору) та картонні коробки для упаковки виготовленої продукції (п. 9.3 договору), що значно гальмувало та ускладнювало їх виготовлення.
Матеріалами справи підтверджено, а сторонами у справі не спростовується факт невиконання позивачем як замовником пункту 4.2.5 договору щодо зобов'язання (а не права, як на тому наголошує позивач) надати відповідачеві як підряднику перед початком робіт зразку - еталону чи технічних умов на кожний вид продукції.
Відповідно до ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.
Таким чином, у даному випадку ненадання позивачем зразків - еталонів та технічних умов для виготовлення відповідачем продукції має кваліфікуватися саме як прострочення кредитора у зобов'язанні.
Відповідачем, в свою чергу, не надано належних та допустимих доказів того, що виготовлена з давальницької сировини продукція (рюкзаки) поставлена (передана) позивачеві в обумовлені договором терміни (дата виготовлення та поставки останньої партії рюкзаків за договором - 21.06.2019).
Судом не можуть бути прийняті до уваги доводи відповідача у справі про те, що факт передання відповідачем позивачеві продукції підтверджений фотознімками представника позивача із рюкзаками у руках (відповідно до наданого відповідачем скріншоту), а також письмовими заявами свідків, оскільки відповідно до умов пункту 7.1 договору сторони передбачили, що передача готової продукції по кількості відбувається на складі замовника у місті Києві, Україна. Готова продукція передається від підрядника замовнику по накладній на підставі належно оформленої довіреності замовника. Датою передачі товару вважається дата підписання накладної на прийняття товару.
Жодних документів про передачу товару від підрядника до замовника матеріали справи не містять, тобто відповідач як підрядник не передав позивачу як замовнику готові рюкзаки на які позивач передав йому давальницьку сировину і які він мав передати позивачу у строки, погоджені у договорі №6-Г від 30.04.2019.
Згідно із положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч.1 ст.9); первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (ст.1); первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію (ст.1).
За приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 24.05.95 №88 (з подальшими змінами і в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів (абз.2 п.2.1); первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (абз.1 п.2.1 в редакції, чинній з 26.05.2017); первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (абз.1 п.2.1 в редакції, чинній з 26.05.2017); документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою (абз.1 п.2.5); первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників (п.2.15).
У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18, від 29.01.2020 у справі № 916/922/19.
Суд вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що сторонами у справі взагалі не складалося жодного первинного бухгалтерського документа у підтвердження поставки відповідачем позивачеві виготовленої продукції, відтак, відсутні підстави вважати, що за даних обставин існує об'єктивна можливість доведення факту поставки продукції відповідачем іншими доказами (заявами свідків, скріншотами, фотографіями, публікаціями у засобах масової інформації і т. ін.), оскільки така можливість існує виключно у випадку наявності дефектів у вже оформлених первинних бухгалтерських документах.
Крім того, відповідно до положень ст. 87 Господарського процесуального кодексу України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку про те, що відсутність підписаного сторонами первинного документу (накладної) у розумінні ст. 853 Цивільного кодексу України, наведених вище норм закону та Положення, а також умов п. 7.1 договору №6-Г від 30.04.2019 є підтвердженням факту, що господарська операція між позивачем і відповідачем не відбулась, тобто готові рюкзаки не передавались.
Крім того, не підтвердженим будь-якими доказами є посилання відповідача на ту обставину, що у нього наявна продукція: рюкзаки в кількості 74 шт. та комплекти заготовок для рюкзаків в кількості 14 шт., які відповідач зберігає на складі та не має можливості передати її позивачу. Умови укладеного сторонами договору жодним чином не перешкоджають відповідачеві самостійно придбати упаковку для рюкзаків, додавши вартість вказаної упаковки до ціни продукції, що і передбачено договором.
Судом встановлено, що 13.06.2019 фізичною особою - підприємцем Грядуновим Дмитром Валерійовичем та фізичною особою - підприємцем Лугіним Віктором Миколайовичем підписано акт приймання-передачі давальницької сировини (матеріалів), відповідно до якого на умовах та у строки, визначені договором підрядник передав, а замовник прийняв матеріали, зазначені у акті. Акт підписаний сторонами без зауважень та заперечень. Разом з цим за додами позивача повернута відповідачем давальницька сировина була у кількості набагато меншій, розкроєна, відтак в такому стані, що не може бути використана.
Доводи щодо неможливості подальшого використання давальницької сировини, повернутої позивачеві відповідачем, жодним чином не підтверджені, а тому не можуть бути прийняті судом до уваги.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт прострочення відповідачем обов'язку з своєчасного та у повному обсязі виготовлення продукції (рюкзаків).
При цьому суд зважає на те, що позивачем як кредитором також було допущене прострочення обов'язку щодо надання відповідачеві зразку - еталону або технічних умов щодо виготовлення продукції (пошиття рюкзаків).
Таким чином, у даному випадку має місце як прострочення боржника, так і прострочення кредитора.
Предметом позову станом на дату звернення позивача до суду були, зокрема, вимоги про розірвання укладеного сторонами у справі договору та стягнення збитків у сумі 95686 грн. 03 коп.
17.11.2020 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява про залишення частини позовних вимог без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, у якій позивач просить позовні вимоги у частині відшкодування збитків у сумі 95686 грн. 03 коп. та розірвання договору №6-Г від 30.04.2019 залишити без розгляду. Позовні вимоги у частині стягнення попередньої оплати, стягнення інфляційних збитків, 3% річних, % за користування коштами позивач підтримав у повному обсязі.
Розглянувши заяву позивача про залишення частини позовних вимог без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає про дотримання позивачем положень п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Оскільки заява про залишення частини позовних вимог без розгляду подана позивачем до початку розгляду справи по суті, суд вважає задовольняє заяву позивача та залишає позовні вимоги у частині відшкодування збитків у сумі 95686 грн. 03 коп. та розірвання договору №6-Г від 30.04.2019 без розгляду.
Таким чином, станом на дату прийняття рішення у даній справі позивачем втрачено інтерес до розірвання укладеного з відповідачем договору та взято на себе ініціативу зняття питання повного та належного повернення відповідачем позивачеві давальницької сировини за укладеним сторонами договором.
У судовому засіданні 22.12.2020 представником позивача наголошено на тому, що позивач вважає укладений з відповідачем договір припиненим з 21.06.2019 - дати останньої визначеної договором поставки товару. Позивач також посилається на умови пункту 14.1 договору, відповідно до якого договір діє до 21.06.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань за даним договором.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Положення статті 599 Цивільного кодексу та статті 202 Господарського кодексу встановлюють, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Поряд з належним виконанням законодавство передбачає і інші підстави припинення зобов'язань (прощення боргу, неможливість виконання, припинення за домовленістю, передання відступного, зарахування). Разом з цим чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов'язання, як закінчення строку дії договору.
Таким чином, зобов'язання, невиконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору.
Судом встановлено, що строк дії договору скінчився, однак позивач у даному судовому процесі просив залишити без розгляду вимогу про розірвання укладеного з відповідачем договору, від договору не відмовився, а також не вимагає від відповідача у справі решту неповернутої давальницької сировини, з якої, за доводами відповідача, наразі виготовлені спірні рюкзаки, і просить суд не розглядати вимогу про стягнення збитків - вартості вже повернутої сировини.
Таким чином, зобов'язання між сторонами не припинилися та продовжують існувати.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.04.2020 у справі № 910/4962/18.
З урахуванням того, що позивач у справі допустив прострочення кредитора, не надавши відповідачеві ані зразка-еталону, ані технічних умов для виготовлення продукції, чим фактично позбавив відповідача можливості своєчасно виконати замовлення, а також того, що позивач не відмовився від укладеного з відповідачем договору, просив залишити без розгляду вимогу про розірвання вказаного договору, просив залишити без розгляду вимогу щодо відшкодування вартості давальницької сировини, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для повернення перерахованої позивачем у справі на виконання умов договору передплати у сумі 82320 грн. 00 коп.
Позивачем на підставі пункту 10.5 договору нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у сумі 2848,10грн., 3 % річних у сумі 1858,00грн., штраф у розмірі 3% від вартості несвоєчасно виконаного замовлення у сумі 12348,00 грн. Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 10807,16 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.
Як зазначено вище, відповідно до ст. 613 Цивільного кодексу України якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.
Крім того, ч. 3 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.
Відповідно до частини 2 статті 536 Цивільного кодексу України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Підставами для застосування до сторін правовідносин статті 536 Цивільного кодексу України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством.
Оскільки у даному випадку у договорі сторонами не було встановлено обов'язку продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від замовника, а також не було встановлено розмір таких процентів та такий розмір процентів за користування чужими грошовими коштами не визначений законом або іншим актом цивільного законодавства, то відсутні правові підстави для їх нарахування у відповідності до ст. 536 Цивільного кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.10.2017 у справі №910/8318/16, а також у постановах Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №923/1151/17, від 21.06.2019 у справі №910/9288/18 та від 24.09.2019 у справі №922/1151/18.
У зв'язку з наведеним, а також необґрунтованістю вимоги про повернення суми передплати за договором вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 2848,10грн., 3 % річних у сумі 1858,00грн., штрафу у розмірі 3% від вартості несвоєчасно виконаного замовлення у сумі 12348,00 грн. і 10807,16 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами задоволенню не підлягають.
Згідно із ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача;2) у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
З урахуванням викладеного судові витрати покладаються судом на позивача у справі у частині позовних вимог, у задоволенні яких судом відмовлено, та у частині позовних вимог, що залишені судом без розгляду за заявою позивача у справі.
Керуючись ст.129, 232-233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Залишити без розгляду вимоги позивача у частині відшкодування збитків у сумі 95686 грн. 03 коп. та розірвання договору №6-Г від 30.04.2019.
2. У задоволенні позову фізичної особи - підприємця Грядунова Дмитра Валерійовича до фізичної особи - підприємця Лугіна Віктора Миколайовича про стягнення інфляційних втрат у сумі 2848,10грн., 3 % річних у сумі 1858,00грн., штрафу у розмірі 3% від вартості несвоєчасно виконаного замовлення у сумі 12348,00 грн. і 10807,16 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами відмовити.
В судовому засіданні 22.12.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п. 4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення підписаний 29.12.2020.
Суддя М.О. Демидова