Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"29" грудня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3467/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Новікової Н.А.
розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 42206328
до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків, 61024, вул. Пушкінська, 61, код ЄДРПОУ 07923280
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", 61034, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 192, код ЄДРПОУ 07905262
про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №05-4725 від 01.01.2019 у розмірі 8872,87грн.
Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків щодо стягнення з останнього заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №05-4725 від 01.01.2019 у розмірі 8872,87грн., яка складається з: 3% річних у розмірі 963,71грн. та пені в розмірі 7909,16грн. Також, позивач просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №05-4725 від 01.01.2019 та приписів ст. 526 ЦК України, несвоєчасно вніс плату за отриману від позивача електричну енергію у травні, вересні, грудні 2019 року та у лютому 2020 року, у зв'язку із чим позивачем нараховані та заявлені до стягнення вищевказані суми пені та 3% річних. Також, позивач просить покласти на відповідача судові витрати у вигляді судового збору.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду. Розгляд справи № 922/3467/20 вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Встановлено відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Встановлено позивачеві, згідно ст. 251 ГПК України, строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання. Встановлено третій особі, згідно статті 251 ГПК України, строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали на подання до суду письмових пояснень щодо позову.
З метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, судом було направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи. Позивачем та відповідачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі було отримано 11.11.2020, третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 13.11.2020, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.
Відповідач у встановлений судом строк надав відзив на позов вих. № 5775 від 25.11.2020 (вх. № 27604 від 26.11.2019), в якому просив відмовити у задоволенні позовної заяви, зменшити розмір пені на 70% та витрати по сплаті судового збору покласти на позивача. В обґрунтування відзиву відповідач посилається на те, що для дотримання умов договору та оплати рахунків в належний строк, Споживач повинен був передати рахунки Платнику, проте рахунки на оплату надавалися представнику споживача (ВІТВ НТУ "ХПІ"), внаслідок чого і відбулася затримка у проведенні оплати. Крім того, у рахунках за жовтень 2019 року, січень, лютий та березень 2020 року на оплатк пені та 3% річних за договором платником вказано ВІТВ НТУ "ХПІ", що унеможливлює оплату по цих рахунках відповідачем. Отже прострочення оплати за електричну енергію відбулося за відсутності вини відповідача, що виключає господарсько-правову відповідальність і нарахування пені та 3% річних. Посилаючись на відсутність бюджетних асигнувань на оплату штрафних санкцій та 3% річних, встановлених кошторисами, та складне економічне становище КЕВ м. Харків, відповідач просить зменшити розмір пені на 70%. Крім того, зазначає, що позивачем не надано докази того, що у зв'язку з простроченням строків оплати відповідачем позивач зазнав збитків, чи його становище погіршилося іншим чином. Також відповідач вважає, що розрахунок штрафних санкцій не є належним, допустимим та достовірним доказом, оскільки позивачем не додано до матеріалів справи офіційно затвердженого розміру облікової ставки НБУ, а також офіційних даних про індекс інфляції.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут") правом на висловлення своєї правової позиції у справі не скористалась, письмових пояснень до суду не надала, про розгляд даної справи в господарському суді була повідомлена належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали про відкриття провадження у даній справі №029192/1 повноважному представнику третьої особи 13.11.2020.
Позивач у встановлений судом строк надав до суду 07.12.2020 відповідь на відзив вих.№15-10/690 від 04.12.2020 (вх.№28460 від 07.12.2020), в якій не погодився з доводами відповідача та зазначив, що вказані у відзиві на позов підстави несвоєчасної сплати послуг постачання електричної енергії не можуть звільнити відповідача від виконання покладених на нього умовами договору та додаткової угоди обов'язків. Також зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Крім того, зазначив, що "Харківенергозбут" несе економічні збитки, як і будь-яке інше підприємство, у разі несвоєчасної оплати споживачем за надані послуги, адже постачання та надання послуг здійснюється виходячи із прибутку за поставлену електричну енергію та надану послугу, з метою здійснення подальшого придбання товару (електричної енергії) на ринку електричної енергії та здійснення господарської діяльності. Вказав, що відповідачем не враховано, що у позивача також існують зобов'язання щодо своєчасної оплати за придбану електричну енергію.
Всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
01.01.2019 між Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" (позивач) та Військовим інститутом танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (третя особа) було укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №05-4725.
До вищевказаного Договору між позивачем, третьою особою та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харків (відповідач) 06.11.2019 укладено Додаткову угоду, відповідно до умов якої відповідач здійснює оплату електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу постачальником, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії. Відповідно до п. 7 зазначеної Додаткової угоди, вона набирає чинності з моменту підписання, дія Додаткової угоди розповсюджується на відносини між сторонами з 01.01.2019. Ця додаткова угода укладається на 1 календарний рік та вважається продовженою на кожний наступний календарний рік, якщо жодною із сторін не буде заявлено про припинення дії додаткової угоди.
У зв'язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функції постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017, з 01.01.2019 ПрАТ "Харківенергозбут" є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 19.06.2018 № 505 та постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268.
ПрАТ "Харківенергозбут", як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг.
Відповідно до п. 6.2 Договору, споживач зобов'язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.
Згідно з п. 4 комерційної пропозиції №2, що є додатком № 3 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №05-4725 від 01.01.2019, рахунок за спожиту електричну енергію надається Споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв'язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.
ПрАТ "Харківенергозбут", як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Таким чином, розрахунки за поставлену електроенергію зі споживачем ПрАТ "Харківенергозбут" проводить на підставі переданих від оператора системи розподілу показів приладу обліку у відповідності до наведених вимог згідно з умовами договору.
Договір між електропостачальником та споживачем укладається шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником, зокрема за фактом споживання електричної енергії.
Так, 01.01.2019 третьою особою було подано позивачу заяву про приєднання, за умовами якої споживач та постачальник набувають всіх прав та обов'язків і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно умовами договору та чинним законодавством України.
Дана заява є невід'ємним додатком №1 до договору №05-4725 від 01.01.2019.
Згідно з переданими АТ "Харківобленерго" даними, позивачем сформовано наступні рахунки за електричну енергію за: жовтень 2019 року на суму 138519,62грн., січень 2020 року на суму 427596,50грн., лютий 2020 року на суму 421354,49грн., березень 2020 року на суму 317286,49грн.
Строк оплати за вище зазначеними рахунками за поставлену електричну енергію споживачеві, згідно умов, які погоджені сторонами, настає через 10 операційних днів з дня їх отримання третьою особою.
Однак, як стверджує позивач, у визначені Договором строки, відповідач (платник) оплату за поставлену електричну енергію споживачеві за вересень, грудень 2019 року, лютий 2020 року своєчасно не здійснив, у зв'язку з чим з метою захисту законних прав та інтересів, позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача пені у розмірі 7909,16 грн. за період:
- жовтень 2019 року у розмірі 2181,90 грн., що нараховані за періоди: з 19.10.2019 по 24.10.2019 (за 6 днів) у розмірі 1341,66 грн. за несплачену суму заборгованості у вересня 2019 року у розмірі 247331,50грн., з 25.10.2019 по 28.10.2019 (за 4 дні) у розмірі 840,24грн. за несплачену суму заборгованості у вересні 2019 року у розмірі 247331,50грн.;
- січень 2020 року у розмірі 2957,33грн., що нараховані за періоди: з 18.01.2020 по 30.01.2020 (за 13 днів) у розмірі 2782,91грн. за несплачену суму заборгованості у грудні 2019 року у розмірі 290179,05грн., з 31.01.2020 по 31.01.2020 (за 1 день) у розмірі 174,42грн. за несплачену суму заборгованості у грудні 2019 року у розмірі 290179,05грн.;
- лютий 2020 року у розмірі 697,68грн., що нарахована за період з 01.02.2020 по 04.02.2020 (за 4 дні) за несплачену суму заборгованості у грудні 2019 року у розмірі 290179,05грн.;
- березень 2020 року у розмірі 2072,25грн., що нарахована за період з 18.03.2020 по 26.03.2020 (за 9 днів) за несплачену суму заборгованості у лютому 2020 року у розмірі 421354,49грн.
Також, позивачем нараховано 3% річних у розмірі 963,71 грн., що складається з таких періодів:
- за червень 2019 року: з 15.06.2019 по 20.06.2019 (за 6 днів) у розмірі 19,44грн. за несплачену суму заборгованості у травні 2019 року у розмірі 249472,16грн.;
- за жовтень 2019 року: з 19.10.2019 по 28.10.2019 (за 10 днів) у розмірі 203,30грн. за несплачену суму заборгованості у вересні 2019 року у розмірі 247331,50грн.;
- за січень 2020 року: з 18.01.2020 по 31.01.2020 (за 14 днів) у розмірі 333,90грн. за несплачену суму заборгованості у грудні 2019 року у розмірі 290179,05грн.;
- за лютий 2020 року: з 01.02.2020 по 04.02.2020 (за 4 дні) у розмірі 95,40грн. за несплачену суму заборгованості у грудні 2019 року у розмірі 290179,05грн.;
- за березень 2020 року: з 18.03.2020 по 26.03.2020 (за 9 днів) у розмірі 311,67грн. за несплачену суму заборгованості у лютому 2020 року у розмірі 421354,49грн.
Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1, 2 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Законом України від 23.11.2018 № 2628 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" тимчасово, на період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року, універсальні послуги, крім побутових та малих непобутових споживачів, надаються постачальником таких послуг також бюджетним установам незалежно від розміру договірної потужності та іншим споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт. У зазначений період на бюджетні установи незалежно від розміру договірної потужності та на інших споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт, поширюються всі права та обов'язки, передбачені Законом України "Про ринок електричної енергії" для малих непобутових споживачів щодо отримання універсальних послуг, передбачених статтею 63 цього Закону.
Частиною 1 статті 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключено побутовим та малим не побутовим споживачам.
Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті (частина 4 статті 63 Закону).
Таким чином, позивач, як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01 січня 2019 року у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг.
Відповідно до пункту 13 розділу XVII Закону України "Про ринок електричної енергії" у разі відокремлення оператор системи розподілу є правонаступником в частині прав та обов'язків, зокрема, пов'язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією.
Абзацом 5 пункту 13 розділу XVII Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Також згідно з п. 7 Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Згідно з п. 11 вказаної Постанови, до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.
Разом з тим, у відповідності до пункту 13 Перехідних положень Закону України "Про ринок електричної енергії" передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.
У відповідності до п. 4.3 Правил, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Згідно з вимогами п. 1.1 Розділу IX Кодексу комерційного обліку, обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється у вигляді електронних документів відповідно до стандартів інформаційного обміну Датахаб, що розробляються адміністратором комерційного обліку та затверджуються Регулятором.
Порядок розрахунків за договором про постачання електричної енергії споживачу постачальником універсальних послуг визначаються відповідно до комерційної пропозиції, яка є невід'ємним додатком до Договору. Останньою встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць; оплата електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюється споживачем один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу постачальником, в якому зазначається сума до сплати за електричну енергію, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії.
Отже, враховуючи наведені приписи та те, що за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 192, фактично спожито електричну енергію та подано заяву - приєднання, Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, вважається укладеним на умовах договору №05-4725 з 01.01.2019 з Військовим інститутом танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", дані про якого передані від попереднього постачальника АТ "Харківобленерго".
Крім того, третя особа, здійснила активні дії, приєдналась до договору про постачання електричної енергії, шляхом подачі заявки-приєднання, на умовах договору №05-4725 від 01.01.2019, відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати електричну енергію третій особі, а відповідач оплачувати позивачу її та здійснювати інші платежі, згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином та протягом 2019-2020 року поставив відповідачу електричну енергію, яка була спожита третьою особою (Військовим інститутом танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут"), у зв'язку з чим у відповідача виникає зустрічний обов'язок - здійснити в визначений строк, своєчасну оплату постачальнику вартості електричної енергії.
Пунктом 4 комерційної пропозиції №2, що є додатком № 3 до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 05-4725 від 01.01.2019, рахунок за спожиту електричну енергію надається Споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв'язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.
Матеріалами справи підтверджується факт отримання споживачем (третьою особою у справі) виставлених рахунків за фактичне споживання електричної енергії (том 1 аркуші справи 59-62).
Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт отримання споживачем (третьою особою) рахунків за поставлену енергію за зазначений період. Однак, відповідач зобов'язання щодо здійснення вчасної сплати рахунків за поставлену електричну енергію (протягом 10 операційних днів) належним чином не виконав, у зв'язку із чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 7909,16грн. та 3% річних у розмірі 963,71грн.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 614 Цивільного Кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 Господарського кодексу України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною 2 статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).
Так, відповідно до статей 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України).
Згідно з ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.
Згідно з п. 5.11 Договору, якщо споживач не здійснив оплату за цим Договором в строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ (з урахуванням особливостей, встановлених для вразливих споживачів). У разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.
Пунктом 7 комерційної пропозиції передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 комерційної пропозиції, постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення; 3% річних з простроченої суми; при цьому сума грошового зобов'язання за договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 10 робочих днів від дня його отримання споживачем. Суми пені, 3% річних, інфляційних сплачуються споживачем на рахунок постачальника, вказаний у комерційній пропозиції.
Перевіривши правильність нарахування пені у розмірі 7909,16грн., на предмет відповідності вимогам договору та чинного законодавства, зокрема, ст. 253-255, 549 ЦК України, ст. 231, 232 ГК України, ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", суд дійшов висновку, що він є обґрунтованими, правомірними та правильно розрахованим.
Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 963,71грн.
У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 626 Цивільного кодексу України).
За змістом наведених норм закону нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Приписи статті 625 Цивільного кодексу України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних.
Перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім сум 3% річних, суд дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 963,71грн. є обґрунтованими, правильно розрахованими та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому, суд не приймає доводів відповідача щодо відсутності його вини у невиконанні грошового зобов'язання через відсутність бюджетних асигнувань встановлених відповідними кошторисами.
За змістом статей 42, 44 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
Відповідно до цих правових норм, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду (Постанова ВС від 06.03.2019 по справі № 905/1851/17).
Також, відповідно до постанови Верховного Суду України № 11/446 від 15.05.2012 та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Юліус проти України" від 18.10. 2005 , відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.
З огляду на викладене, суд вважає доводи відповідача безпідставними та не приймає їх.
Також суд вважає недоречними посилання відповідача на необґрунтованість розрахунків позивача через ненадання ним офіційних даних щодо затвердженого розміру облікової ставки НБУ та індексу інфляції в Україні за період, в який виникла заборгованість, оскільки такі дані є загальновідомими.
Разом з тим, відповідач у своєму відзиві заявив клопотання про зменшення розміру пені на 70 %, в обґрунтування посилається на складне матеріальне становище Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова та зазначає, що останній є неприбутковою організацією, яка фінансується за рахунок державного бюджету України, здійснює безпосереднє квартирно експлуатаційне забезпечення, спрямоване на безпечну експлуатацію, утримання казармено житлового фонду, об'єктів соціально культурного призначення, комунальних споруд та інженерних мереж військових містечок, а тому нарахуванні і стягнення штрафних санкцій та 3% річних, на оплату яких немає бюджетних асигнувань, призведе до недостачі коштів для виконання основних функціональних обов'язків.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, строку прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.04.2018 у справі № 925/1471/16).
Втім, додані до відзиву довідка від 16.01.2019 № 02-29/98 та рішення від 23.01.2017 № 932 підтверджують лише повне фінансування відповідача з державного бюджету та факт присвоєння відповідачу ознаки неприбутковості.
При цьому, відповідачем не надано суду доказів, зокрема, знаходження у тяжкому фінансовому стані або виникнення інших суттєвих негативних наслідків для інтересів відповідача у зв'язку із сплатою пені в установленому договором розмірі, у зв'язку з чим, суд не вбачає підстав для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України та судовий збір у розмірі 2102,00 грн. покладається на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 ГПК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків (61024, вул. Пушкінська, 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 42206328) заборгованість за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №05-4725 від 01.01.2019 у розмірі у розмірі 8872,87грн., з яких: 3% річних у розмірі 963,71грн. та пені в розмірі 7909,16грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Позивач: Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 42206328);
Відповдіач: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків (61024, вул. Пушкінська, 61, код ЄДРПОУ 07923280);
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (61034, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 192, код ЄДРПОУ 07905262).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п. 4 Прикінцевих Положень ГПК України та п. 17.5 Перехідних Положень ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 29.12.2020.
Суддя Н.А. Новікова