Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"29" грудня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3173/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Новікової Н.А.
розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Шишакової Каріне Олександрівни, АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ;
до Фізичної особи-підприємця Халіл Анастасії Юріївни, АДРЕСА_2 , РНКОПП НОМЕР_2 ;
про стягнення заборгованості за договором оренди №19/12-1 від 19.12.2019 у розмірі 17992,82грн.
Фізична особа-підприємець Шишакова Каріне Олександрівна звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Халіл Анастасії Юріївни, в якому просить стягнути з останнього заборгованість за договором оренди №19/12-1 від 19.12.2019 у розмірі 17992,82грн., з яких 16450,00грн. - боргу, 1142,78грн. - пені, 227,34грн. - 3%річних та 172,70грн. - інфляційних. Крім цього, позивач просив покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу, які орієнтовно становлять 9000,00грн., докази понесення яких позивач зобов'язується подати в строки та порядку передбаченому ч. 8 ст. 126 ГПК України.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору оренди №19/12-1 від 19.12.2019 в частині повної та своєчасної оплати.
Ухвалою господарського суду Харківської області 05.10.2020 залишено без руху матеріали справи №922/3173/20 за позовом Шишакової Каріне Олександрівни. Надано позивачу строк 5 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом надання суду примірника позовної заяви з вірними реквізитами (адресами) сторін; обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються з зазначенням відповідних періодів та порядку їх нарахування. Роз'яснено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
15.10.2020 від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх. №23958 від 15.10.2020), в якій останній на виконання ухвали господарського суду Харківської області від 05.10.2020 надав суду уточнену позовну заяву з вірними реквізитами (адресами) позивача, розрахунок сум, що стягуються з зазначенням відповідних періодів та порядку їх нарахування. У вказаній уточненій позовній заяві позивачем уточнено заявлені до стягнення суми, а саме позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди №19/12-1 від 19.12.2019 у розмірі 17992,82грн., з яких 13000,00грн. - боргу, 3450,00грн. - штрафу, 1142,78грн. - пені, 227,34грн. - 3%річних та 172,70грн. - інфляційних. Крім цього, позивач просив покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу, які в подальшому будуть уточнюватись.
23.10.2020 від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх. №24696 від 23.10.2020), до якої позивач повторно надав уточнену позовну заяву, а також надав докази направлення уточненої позовної заяви та заяви про усунення недоліків на адресу відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/3173/20. Розгляд справи № 922/3173/20 вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачеві, згідно з статтею 251 ГПК України, строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов та на підставі ч. 4 ст. 250 ГПК України, встановлено відповідачу строк 15 днів з дня отримання цієї ухвали для подання клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Встановлено позивачеві, згідно з статтею 251 ГПК України, строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання.
Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, відзиву на позов не надав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси
Як вбачається з відмітки канцелярії суду про відправку поштової кореспонденції №028504 від 30.10.2020 ухвалу суду від 29.10.2020 про відкриття провадження у справі було направлено позивачу та відповідачу. Проте, копія ухвали суду від 29.10.2020, яка надсилалась судом на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», а тому суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі в розумінні п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
19 грудня 2019 року між ФОП Шишаковою Каріне Олександрівною (орендодавець) та ФОП Халіл Анастасією Юріївною (орендар) укладено Договір оренди №19/12-1 (надалі - Договір оренди), відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, орендодавець зобов'язується передати орендареві у строкове платне користування приміщення без права викупу, а орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування приміщення, що визначене у цьому договорі (надалі - об'єкт) та зобов'язується сплачувати орендодавцеві орендну плату.
Місцезнаходження об'єкту оренди - м. Харків, пр. Науки, 40, оф. 6-27 площею 18,3кв.м. (п. 1.2 Договору оренди). Мета оренди - розміщення офісу орендаря (п. 1.3 Договору оренди).
Відповідно до пп. а) п. 2.2 Договору оренди орендодавець зобов'язується надати орендарю об'єкт оренди за Актом прийому-передачі (Додаток №1).
Згідно з пп.а) п. 2.4 Договору оренди орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі виплачувати орендні платежі відповідно до п. 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 незалежно від результату своєї господарської діяльності.
Прийом-передача орендованого об'єкту здійснюється за Актом прийому-передачі, який підписується уповноваженими особами сторін і є невід'ємною частиною цього договору (п. 3.1 Договору оренди).
Відповідно до п. 4.1 Договору оренди за цим договором орендна плата за приміщення загальною площею 18,3 кв.м становить 5000,00грн. в місяць. ПДВ не передбачений. Базова орендна плата коригується за додатковою угодою сторін відповідно до п.2.1 договору. На оплату оренди приміщення орендодавцем виставляється рахунок. Орендар зобов'язаний протягом трьох днів з моменту укладення договору здійснити оплату за поточний і наступний місяці. Щомісячна оплата за оренду приміщення здійснюється шляхом перерахування грошових коштів по виставленому рахунку на розрахунковий рахунок орендодавця або внесенням готівки в касу. Орендна плата повинна бути оплачена шляхом передоплати за наступний місяць не пізніше 10 числа попереднього місяця. Орендна плата сплачується щомісяця з урахуванням індексації.
У зазначену в п. 4.1 суму включені всі витрати на утримання об'єкта, крім телефонного зв'язку, Інтернету і електроенергії (п. 4.2 Договору оренди).
Згідно з п. 4.3 Договору оренди, крім орендної плати, зазначеної в п. 4.1 цього договору, орендар компенсує орендодавцю витрати, пов'язані із забезпеченням орендованих приміщень електричною енергією, які несе орендодавець у зв'язку з діяльністю орендаря. Розмір компенсації розраховується відповідно до показань приладів обліку електричної енергії на підставі тарифів підприємства-постачальника електричної енергії. Орендар відшкодовує витрати на підставі рахунків, виставлених Орендодавцем, протягом 3х днів з моменту отримання рахунку.
Відповідно до п. 4.4 Договору оренди оплата проводиться тільки в грошовій формі, незалежно від результату господарської діяльності орендаря.
Пунктом 5.1 сторони погодили, що за перевищення терміну, обумовленого п. 4.1, більш ніж на 5 банківських днів, орендар сплачує штраф у розмірі 10% від суми недоплати.
Відповідно до п. 5.2 Договору оренди при не перерахуванні орендної плати протягом 5 банківських днів після отримання повідомлення орендодавця про необхідність сплати штрафу, обумовленого в п. 5.1, орендодавець має право припинити забезпечення орендаря електроенергією і/або достроково розірвати договір в односторонньому порядку. Про факт розірвання і терміни звільнення приміщення Орендар повідомляється письмово. При цьому орендар зобов'язаний погасити заборгованість в будь-якій формі - грошима, оргтехнікою або іншим ліквідним майном протягом трьох днів з моменту отримання письмового повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку.
Згідно з п. 6.5 Договору оренди, у разі порушення умов, обумовлених в п. 2.4, п. 6.3 і п. 6.6 цього договору, орендодавець має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку, незалежно від того, усунуто дане порушення чи ні, про що письмово повідомляє орендаря.
Орендар в цьому випадку зобов'язаний внести орендну плату за період до моменту розірвання договору, а також надати платіжні документи, що підтверджують повний розрахунок за договорами з телефонною компанією і інтернет-провайдером.
Відповідно до п. 6.12 Договору оренди у разі зміни реквізитів, статусу платника податків або будь-яких інших змін однієї із сторін, така сторона зобов'язана письмово в двотижневий термін повідомити про це іншу сторону. В іншому випадку сторона, яка не була повідомлена про такі зміни, не несе відповідальності за неналежне виконання умов цього договору.
Пунктом 7.1 Договору оренди сторони погодили, що цей договір є строковим і діє з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року.
Проаналізувавши правовідносини між сторонами, які виникли з Договору оренди №19/12-1 від 19.12.2019, суд дійшов висновку про те, що даний договір за своє правовою природою є договором оренди.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
У відповідності до частини шостої статті 283 ГК України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно з ч.1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Позивач виконав свої зобов'язання за Договором оренди та передав відповідачу в користування об'єкт оренди, що підтверджується підписаним сторонами Актом приймання-передачі від 01.01.2020 до Договору оренди №19/12-1 від 19.12.2019, відповідно до умов якого ФОП Шишакова К.О. передає, а ФОП Халіл А.Ю. приймає в оренду приміщення за адресою: м. Харків, пр. Науки, 40, оф. 6-27, загальною площею об'єкту оренди 18,3 кв.м.
Як стверджує позивач, відповідач, отримавши в користування приміщення не в повному обсязі та з порушенням строків, встановлених п. 4.1 Договору оренди, здійснив оплату за оренду приміщення, що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача 17992,82грн., з яких 13000,00грн. - боргу, 3450,00грн. - штрафу, 1142,78грн. - пені, 227,34грн. - 3%річних та 172,70грн. - інфляційних.
Позивачем надано до матеріалів справи рахунки на оплату, а саме рахунок №1213 від 19.12.2019 на оплату орендної плати за січень 2020р. у розмірі 5000,00грн., рахунок №0107 від 01.01.2020 на оплату орендної плати за лютий 2020р. у розмірі 5000,00грн., рахунок №0307 від 01.03.2020 на оплату орендної плати за квітень 2020р. у розмірі 5000,00грн., рахунок №0405 від 01.04.2020 на оплату орендної плати за травень 2020р. у розмірі 5000,00грн.
Відповідно до п. 4.1 Договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох днів з моменту укладення договору здійснити оплату за поточний і наступний місяці. Орендна плата повинна бути оплачена шляхом передоплати за наступний місяць не пізніше 10 числа попереднього місяця.
Таким чином, відповідач зобов'язаний був сплатити орендну плату: за січень 2020 року до 22.12.2019, за лютий 2020 року до 22.12.2019, за березень 2020 року до 10.02.2020, за квітень 2020 року до 10.03.2020, за травень 2020 року до 10.04.2020.
Як стверджує позивач, 21.12.2019 відповідачем було перераховано на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 5000,00грн. за січень 2020 року.
Як вбачається з виписок по банківському рахунку позивача за період з 01.01.2020 по 10.08.2020, відповідачем здійснювалась подальша оплата орендної плати, однак з порушенням строків визначених умовами п.4.1 Договору, та не в повному обсязі, а саме: за лютий 2020 року сплачено 20.01.2020 у розмірі 5000,00грн., за березень 2020 року сплачено 10.03.2020 у розмірі 2000,00грн.
Приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище обставин справи, як і не надано належних доказів на підтвердження вчасної оплати орендної плати у строки, які обумовлені сторонами в договорі, з огляду на те, що відповідач прийняв об'єкт оренди, однак несвоєчасно та не в повному обсязі оплатив позивачу орендну плату, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення 13000,00грн. заборгованості з орендної плати за Договору оренди №19/12-1 від 19.12.2019 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 610, ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У пункті 3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Приймаючи до уваги, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі оплатив позивачу орендну плату, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання в розмірі 13000,00грн. у строк, визначений п. 4.1 Договору оренди №19/12-1 від 19.12.2019.
Як вбачається з позовної заяви, з урахуванням наданих уточнень, позивач просить стягнути з відповідача 1142,78грн. - пені, 3450,00грн. - штрафу, 227,34грн. - 3%річних та 172,70грн. - інфляційних.
Стаття 549 ЦК України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За змістом частини другої статті 217 ГК України вбачається, що одним із видів господарських санкцій у сфері господарювання є штрафні санкції, які згідно з частиною першою статті 230 ГК України визначаються у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.
Законодавець пов'язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов'язань саме з умовами їх встановлення у договорі за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.
Водночас частиною шостою статті 231 ГК України передбачено можливість встановлення санкції за порушення грошових зобов'язань у відсотках до облікової ставки НБУ як одиниці вимірювання такої санкції. Однак саме зобов'язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони мають право і не встановлювати жодних санкцій за порушення строків розрахунку.
Отже, якщо сторони не передбачили умовами договору можливість сплати пені за порушення строків виконання зобов'язань та не визначали її розміру, то немає підстав для стягнення пені у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не встановленому законом.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №908/1501/18.
Оскільки сторонами в Договорі оренди №19/12-1 від 19.12.2019 не передбачено зобов'язання зі сплати пені та її розмір за несвоєчасне виконаного грошового зобов'язання та така прямо не передбачена законом, вимога позивача про стягнення 1142,78грн. пені є безпідставно нарахованими, а отже задоволенню не підлягає.
Що стосується вимог позивача про стягнення штрафу у розмірі 10% від суми недоплати к розмірі 3450,00грн., який нарахований позивачем на підставі п. 5.1 договору, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 5.1 сторони погодили, що за перевищення терміну, обумовленого п. 4.1, більш ніж на 5 банківських днів, орендар сплачує штраф у розмірі 10% від суми недоплати.
Так, як вбачається з поданого розрахунку позивача останнім нараховано штраф за порушення строків оплати орендної плати за лютий 2020 у розмірі 500,00грн., за березень 2020 у розмірі 550,00грн., за квітень 2020 у розмірі 905,00грн., за травень 2020 у розмірі 1495,00грн., при цьому нарахування штрафу здійснювалось комулятивно, шляхом визначення розміру штрафу за кожен місяць, виходячи з суми заборгованості з орендної плати та штрафу нарахованого за прострочення сплати за попередній місяць.
Проте, суд з таким розрахунком не погоджується та вважає, що такий суперечить загальним вимогам ст. 549 ЦК України, так як штраф може бути нарахований тільки від суми невиконаного зобов'язання, тобто окремо на суму заборгованості за кожен місяць, при цьому нарахування штрафу на суму боргу та штрафу за попередній місяць призводить до подвійної відповідальності, що є не допустимим.
Таким чином, враховуючи, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати орендної плати, суд провівши власні розрахунки, дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягає штраф у розмірі 1800,00грн., а саме: за лютий 2020 у розмірі 500,00грн., за березень 2020 у розмірі 300,00грн., за квітень 2020 у розмірі 500,00грн., за травень 2020 у розмірі 500,00грн..
Щодо вимог про стягнення інфляційних у розмірі 172,70грн. та 3%річних у розмірі 227,34грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунки позивача щодо 3% річних в сумі 227,34грн., а також розрахунок інфляційних у розмірі 172,70грн., суд провівши власні розрахунки встановив, що вони є обґрунтованими та вірно розрахованими, а тому в підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат зі сплати судового збору суд, керуючись ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимоги.
Керуючись ст.ст.2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 123, 129, 236-238, 240, 241, 252 ГоПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Халіл Анастасії Юріївни ( АДРЕСА_2 , РНКОПП НОМЕР_2 ) на користь Фізичної особи-підприємця Шишакової Каріне Олександрівни ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) заборгованість за договором оренди у розмірі 15200,04, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1775,74грн.
В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 1142,78грн. та штрафу в розмірі 1650грн. відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Позивач: Фізична особа-підприємець Шишакова Каріне Олександрівна, АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ;
Відповідач: Фізична особа-підприємець Халіл Анастасія Юріївна, АДРЕСА_2 , РНКОПП НОМЕР_2 ;
Рішення набирає законної сили в строк та порядку, визначеними ст. 241 ГПК України і може бути оскаржене в стоки і в порядку, визначеними ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п. 4 Прикінцевих Положень ГПК України та п. 17.5 Перехідних Положень ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 29.12.2020.
Суддя Н.А. Новікова