м. Суми
23.12.2020 Справа № 920/1273/19
Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши скаргу позивача від 04.12.2020 № 07-01/614 (вх. № 3745с від 08.12.2020) на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) щодо примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області від 18.03.2020 у справі №920/1273/19
за позовом Сумського обласного центру зайнятості (40030, м. Суми, майдан Незалежності 3-1, ідентифікаційний код 03491406) в особі Роменської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості (42000, Сумська область, м. Ромни, вул. Аптекарська, буд. 2, ідентифікаційний код 41963676),
до відповідача Головного управління Пенсійного фонду в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, буд. 1, ідентифікаційний код 21108013),
про стягнення 24049,75 грн.
за участю представників сторін:
від позивача (скаржника): не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
від ДВС: не з'явився
секретар судового засідання Чепульська Ю.В.
установив:
Рішенням Господарського суду Сумської області від 26.02.2020 позовні вимоги задоволено; стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду в Сумській області на користь Сумського обласного центру зайнятості в особі Роменської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості шкоду в сумі 24049,75 грн, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн.
18.03.2020 на примусове виконання рішення Господарського суду Сумської області від 26.02.2020 у справі № 920/1273/19 видано відповідний судовий наказ.
19.10.2020 постановою Північного апеляційного господарського суду залишено без змін рішення господарського суду Сумської області від 26.02.2020 у справі №920/1273/19.
08.12.2020 позивач (скаржник) звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, відповідно до якої просить суд: 1) визнати неправомірними дії головного державного виконавця Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Діхтяренка Володимира Олександровича з повернення наказу Господарського суду Сумської області від 18.03.2020 року №920/1273/19 стягувачу без прийняття до виконання; 2) зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) прийняти до примусового виконання наказ Господарського суду Сумської області від 18.03.2020 №920/1273/19, про що повідомити Господарський суд Сумської області та Роменську міськрайонну філію Сумського обласного центру зайнятості.
Відповідно до ухвали суду від 16.12.2020 скаргу прийнято до розгляду та призначено в судове засідання на 23.12.2020, 14:20.
Представники сторін та ДВС в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Від Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) надійшов відзив №02.1-13/63721517/4 від 23.12.2020 (вх. №11459/20 від 23.12.2020), в якому орган ДВС просить суд відмовити в задоволенні скарги у повному обсязі, посилаючись на те, що стягувачем виконавчий документ пред'явлено до виконання відповідно до заяви про примусове виконання рішення суду 03.11.2020, тобто пропущено строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Згідно з ч.2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Заявник обґрунтовує свої вимоги тим, що 10.04.2020 Роменська міськрайонна філія Сумського обласного центру зайнятості надіслала заяву про примусове виконання рішення суду та наказ №920/1273/19 від 18.03.2020 року, виданий Господарським судом Сумської області до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми).
07.05.2020 Роменська міськрайонна філія Сумського обласного центру зайнятості від Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) отримала повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 22.04.2020 Вх. №264), в якому державний виконавець посилався на вимоги п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Крім того, заявником було отримано постанову про виправлення помилки у процесуальному документі, згідно з якою п. 10 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» замінено на п. 9 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», в якій передбачено, що виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.
08.05.2020 року Роменською міськрайонною філією Сумського обласного центру зайнятості надіслано заяву про виконання рішення суду з наказом №920/1273/19 від 18.03.2020 року, виданим Господарським судом Сумської області, до Головного управління Державної казначейської службі України у Сумській області, а 12.06.2020 року зазначений наказ повернуто стягувачу на підставі підпунктів 1,3 пункту 9 Порядку виконання рішень про стягненні коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845.
19.10.2020 постановою Північного апеляційного господарською суду апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду в Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 26.02.2021 року у справі №920/1273/19 залишено без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від 26.02.2020 року у справ №920/1273/19 залишено без змін.
Таким чином, рішення Господарського суду Сумської області від 26.02.2020 року у справі №920/1273/19 набрало законної сили 19.10.2020.
Заявник зазначає, що 06.11.2020 Роменською міськрайонною філією Сумського обласного центру зайнятості до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) надіслано заяву від 03.11.2020 року про примусове виконання рішення суду та наказ №920/1273/19 від 18.03.2020 року, виданий Господарським судом Сумської області.
Проте 24.11.2020 року Роменська міськрайонна філія Сумського обласного центру зайнятості отримала листа від Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми згідно з яким наказ №920/1273/19 від 18.03.2020 року, виданий Господарським судом Сумської області, направлений за належністю до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області.
27.11.2020 року на адресу Сумського обласного центру зайнятості від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) надійшло повідомлення про повернення виконавчого листа стягувачу без прийняття до виконання. Роменською міськрайонною філією Сумського обласного центру зайнятості дане повідомлення отримано 02.12.2020 року.
З повідомлення вбачається, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців, а тому відповідно до відмітки на виконавчому документі строк пред'явлення його до виконання завершився 03.09.2020 року.
Заявник, не погоджуючись із викладеним у повідомленні Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), просить суд визнати неправомірними дії головного державного виконавця Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Діхтяренка Володимира Олександровича з повернення наказу Господарського суду Сумської області від 18.03.2020 року №920/1273/19 стягувачу без прийняття до виконання; зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) прийняти до примусового виконання наказ Господарського суду Сумської області від 18.03.2020 №920/1273/19, про що повідомити Господарський суд Сумської області та Роменську міськрайонну філію Сумського обласного центру зайнятості.
Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з ч.1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний, зокрема серед іншого, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Зі змісту ч.1 ст. 13 Закону вбачається, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. 13 Постанови пленуму Верховного суду України №14 від 26.12.2003 року, у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших осадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби (дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів).
Частина четверта статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо:
1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому Законом порядку допущено до негайного виконання);
2) пропущено встановлений Законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання;
3) боржника визнано банкрутом;
4) Національним Банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
5) юридичну особу - боржника припинено;
6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;
7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;
8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим;
9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;
10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.
Зі змісту ч.2 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по- батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
Судом встановлено, що стягувачем за наказом господарського суду Сумської області від 18.03.2020 у справі №920/1273/19 є Сумський обласний центр зайнятості в особі Роменської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості, боржником - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області.
Наказом Міністерства соціальної політики України від 14.06.2019 № 945 затверджено Положення про державну службу зайнятості (далі - Положення), відповідно до п. 1 якого Державна служба зайнятості (далі - Служба) є централізованою системою державних установ, діяльність якої спрямовується та координується Міністерством соціальної політики України.
Служба складається з Державного центру зайнятості, Центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості (далі - регіональні центри зайнятості), міських, районних і міськрайонних центрів зайнятості (далі - базові центри зайнятості), Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, професійно-технічних навчальних закладів державної служби зайнятості, інших навчальних закладів державної служби зайнятості (далі - навчальні заклади Служби), а також підприємств, установ, організацій, утворених Службою (далі - підпорядковані Службі юридичні особи) (п. 2 Положення).
Відповідно до п. 6 Положення Державний центр зайнятості, регіональні та базові центри зайнятості є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України та банківських установах, кутові штампи та печатки із зображенням Державного Герба України, своїм найменуванням та кодом за ЄДРПОУ, інші печатки та штампи (за наявності).
Згідно з п. 1, 6 розділу ІІІ Положення Державний центр зайнятості є головною державною установою у централізованій системі державних установ Служби. Державний центр зайнятості є неприбутковою державною установою, що фінансується за рахунок коштів Фонду.
Визначення державного органу наведено в Законі України «Про запобігання корупції», згідно з ч. 1 якої державний орган - орган державної влади, в тому числі колегіальний державний орган, інший суб'єкт публічного права, незалежно від наявності статусу юридичної особи, якому згідно із законодавством надані повноваження здійснювати від імені держави владні управлінські функції, юрисдикція якого поширюється на всю територію України або на окрему адміністративно-територіальну одиницю.
Так, до основних ознак державних органів слід віднести: створюються й функціонують у відповідності й на основі норм права; відносна структурна й функціональна відособленість у механізмі держави по ознаці їхньої спеціалізації; функціональна взаємодія один з одним у процесі реалізації кожним своїх повноважень, обов'язків.
Аналіз наведеної норми свідчить, що Сумський обласний центр зайнятості відноситься до державного органу в розумінні ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».
Статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
В той же час з наказу господарського суду Сумської області від 18.03.2020 у справі №920/1273/19 вбачається, що в наказі допущена помилка і що наказ дійсний для пред'явлення протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч.1 ст. 329 ГПК України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Будь-які виправлення чи зміни до наказу господарського суду Сумської області від 18.03.2020 у справі №920/1273/19 не вносились, наказ не визнавався таким, що не підлягає виконанню, заявник з клопотанням про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання до суду не звертався. В той же час, суд роз'яснює заявнику про можливість скористатися зазначеними правами та звернутися з відповідними клопотаннями до суду.
Таким чином, оскільки на зворотній стороні виконавчого документа наявна відмітка виконавця, датована 03.06.2020 роком, останнім днем пред'явлення виконавчого документа до виконання є 03.09.2020, а стягувачем виконавчий документ пред'явлено до виконання відповідно до заяви про примусове виконання рішення суду 03.11.2020, тобто заявником пропущено строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про те, що дії державного виконавця щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без виконання вчинені державним виконавцем на підставі та в межах повноважень, передбачених чинним законодавством України, а отже скарга Сумського обласного центру зайнятості в особі Роменської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості є неправомірною, необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Розподіл витрат, пов'язаних з розглядом скарги в порядку ст. 344 ГПК України не здійснюється, оскільки нормами Закону України «Про судовий збір» не встановлено розміру ставки судового збору за звернення до суду зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення.
Керуючись ст. ст. 234, 235, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні скарги Сумського обласного центру зайнятості в особі Роменської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості від 04.12.2020 № 07-01/614 (вх. № 3745с від 08.12.2020) на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) щодо примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області від 18.03.2020 у справі № 920/1273/19 - відмовити.
2. Роз'яснити скаржнику - Сумському обласному центру зайнятості в особі Роменської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості про право звернення до господарського суду з заявами про виправлення помилки у виконавчому документі та про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання на підставі ст.ст. 328,329 ГПК України.
3. Ухвалу надіслати сторонам у справі, органу ДВС.
4. Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. ст. 255-257 ГПК України.
Ухвалу складено та підписано суддею 28.12.2020.
Суддя В.Л. Котельницька