"23" грудня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3113/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.
при секретарі судового засідання: Кожухарь Є.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження позовні вимоги Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, код ЄДРПОУ 14305909)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Унтілової Олександри Олегівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
про стягнення 106524,73 грн., -
за участю представників сторін:
від позивача: Ковальова Н.А., адвокат, діє на підставі ордеру
від відповідача: не з'явився
Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Унтілової Олександри Олегівни про стягнення 106524,73 грн., з яких: 75000 грн. заборгованості за дозволеним овердрафтом та 31524,73 грн. заборгованості за недозволеним овердрафтом.
Позовні вимоги АТ «Райффайзен Банк Аваль» обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №011/79790/483807 від 23.11.2018.
Разом з позовною заявою до суду від Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» надійшла заява про забезпечення позову за вх.№2-3990/20 від 02.11.2020, в якій заявник просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно позичальника - Фізичної особи-підприємця Унтілової Олександри Олегівни (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), а саме: на квартиру, загальною площею 112,1 кв.м., житловою площею 65,7 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, буд. 55-Є, кв. 110.
Ухвалою суду від 04.11.2020 у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про забезпечення позову за вх.№2-3990/20 від 02.11.2020 відмовлено.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження; призначено розгляд справи на 02.12.2020 о 14:00. У судовому засіданні 02.12.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення розгляду справи на 23.12.2020 о 14:15.
У судові засідання відповідач не з'явився. Судом були вжиті всі можливі заходи належного повідомлення відповідача про розгляд судом господарської справи, час та місце судових засідань. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання належних їм процесуальних прав та виконання належних обов'язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи шляхом надсилання поштових повідомлень за офіційними, відомими суду, адресами зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи.
Справа №916/3113/20 розглядалась судом в період оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Жодних заяв та/або клопотань, пов'язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв'язку з оголошеним загальнодержавним карантином, та про намір вчинити такі дії до суду від відповідача не надійшло.
Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:
23.11.2018 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (банк, позивач у справі), Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА Життя» (страховик) та Фізичною особою-підприємцем Унтіловою Олександрою Олегівною (клієнт, позичальник, відповідач у справі) укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №011/79790/483807, відповідно до умов якого протягом строку дії кредиту банк надає клієнту можливість використання кредитної лінії (кредит) з поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів, №2600727416 ( НОМЕР_2 ), МФО 328351 шляхом здійснення платежів в межах поточного ліміту з рахунку у разі відсутності (недостатності) на рахунку грошових коштів. Максимальний ліміт кредиту за договором складає 250000 (двісті п'ятдесят тисяч) грн. (максимальний ліміт). В межах максимального ліміту встановлюється поточний ліміт кредиту (поточний ліміт). На дату укладання договору поточний ліміт кредиту складає 75000 (сімдесят п'ять тисяч) грн. В подальшому поточний ліміт встановлюється та визначається відповідно до статті 3 договору.
Згідно з п.1.2 договору строк дії кредиту - з наступного дня, що слідує за датою укладення договору по 23.11.2020 включно, далі - дата закінчення кредитування (може змінюватися в порядку, передбаченому договором).
Умовами п.1.4 договору сторони погодили, що кредит надається виключно з метою фінансування господарської (підприємницької) діяльності клієнта, у зв'язку із чим до відносин сторін не застосовується Закон України «Про споживче кредитування».
Відповідно до п.1.5 договору грошові зобов'язання клієнта за договором є безумовними та безвідкличними, їх виконання має пріоритет над будь-якими поточними та майбутніми грошовими зобов'язаннями клієнта, якщо інше не встановлено законодавством України.
За п.2.1 договору протягом всього строку фактичного користування кредитом клієнт зобов'язаний сплачувати щомісяця банку проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 29,9% річних, крім випадків, передбачених п.2.2 договору.
Згідно з п.2.2 договору для операцій зі здійснення клієнтом операцій по рахунку щодо оплати товарів/робіт/послуг з використанням спеціального платіжного засобу за рахунок кредиту (операція) проценти в період з дати здійснення такої операції по 10 число місяця, наступного за першою датою розрахунку процентних платежів після такої операції, розраховуються на основі процентної ставки в розмірі 0% річних. Пільговий період застосовується за умови, що вся сума заборгованості за кредитом станом на наступну після проведення операції дату розрахунку процентних платежів буде сплачена клієнтом до кінця пільгового періоду. У разі несплати клієнтом заборгованості за кредитом в сумі операцій згідно вищевказаних умов, пільговий період не застосовується та на суми заборгованості за кредитом внаслідок здійснення операцій нараховуються проценти за ставкою, зазначеною в п.2.1 договору.
У відповідності до п.2.4 договору погашення процентів за кредитом здійснюється шляхом договірного списання банком коштів в необхідній сумі з рахунку в дату розрахунку процентних платежів, в тому числі за рахунок збільшення заборгованості за кредитом понад суму поточного ліміту. Таке збільшення не супроводжується видачею кредитних коштів на рахунок клієнта. Клієнт погашає таку збільшену заборгованість за кредитом відповідно до п.5.2 договору.
Відповідно до п.4.3 договору страхова сума на кожний період страхування (календарний місяць) встановлюється з урахуванням пункту 4.11 договору, в розмірі ста відсотків від суми залишку заборгованості клієнта за кредитом на перше число місяця, що відповідає даному періоду страхування, включаючи проценти, неустойки, нараховані та несплачені протягом попередніх трьох місяців (у разі їх наявності протягом останніх трьох місяців), але не більше двісті п'ятдесят тисяч гривень незалежно від кількості та сум кредитів, наданих банком клієнту. Якщо залишок заборгованості на перше число місяця, що відповідає даному періоду страхування, більше або дорівнює двадцять п'ять гривень, але менше або дорівнює двом тисячам гривень, то страхова сума встановлюється в розмірі дві тисячі гривень.
Згідно з п.4.5 договору страховий тариф за договором становить нуль цілих п'ять десятих відсотка в місяць від страхової суми, визначеної на відповідний період страхування з врахуванням пунктів 4.3, 4.12 договору.
За п.4.7 договору страхова премія сплачується клієнтом кожного місяця протягом перших десяти банківських днів поточного місяця (який є поточним періодом страхування), шляхом здійснення банком договірного списання коштів в необхідній сумі з рахунку на умовах та в порядку, передбаченому пунктом 4.20 договору.
У відповідності до п.5.1 договору клієнт зобов'язаний протягом дії договору здійснювати погашення заборгованості в порядку, визначеному договором, шляхом зарахування на рахунок щомісячного обов'язкового платежу, розрахованого відповідно до умов п.5.2 договору, та здійснити повне (остаточне) погашення заборгованості не пізніше дати закінчення кредитування. Під поняттям «погашення заборгованості» сторони розуміють повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати комісій, штрафів та інших платежів, якщо такі матимуть місце, які передбачені договором, в тому числі відшкодування витрат та збитків банку, пов'язаних з неналежним виконанням клієнтом умов договору.
Відповідно до п.5.2 договору клієнт зобов'язаний до 10 (десятого) числа включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за першою (з дати укладення договору) датою розрахунку процентних платежів, забезпечити на рахунку наявність коштів для сплати щомісячного обов'язкового платежу в сумі не менше 15 відсотків від залишку заборгованості за кредитом на дату розрахунку процентних платежів, але не менше фіксованої суми, встановленої відповідними тарифами банку. При цьому, залишок заборгованості за кредитом, що береться до розрахунку щомісячного обов'язкового платежу, включає використану суму кредиту, суму нарахованих процентів, комісій та штрафів за всіма видами заборгованості, зменшену на суму внесеного клієнтом щомісячного обов'язкового платежу попередніх місяців. В разі недостатності на рахунку коштів, належних до сплати клієнтом банку за договором в термін виконання зобов'язань клієнта за договором, клієнт вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань за договором.
Згідно з п.5.5 договору підписанням договору клієнт доручає банку здійснювати погашення кредиту, недозволеного овердафту, процентів за користування ними, штрафів, погашення іншої заборгованості клієнта перед банком за договором, а також здійснювати дострокове погашення заборгованості за кредитом, в т.ч. в розмірі сум страхового відшкодування, отриманих клієнтом за договорами страхування, укладеними відповідно до ст. 4 договору, шляхом здійснення договірного списання коштів клієнта в будь-якій валюті, що знаходяться на будь-якому із його рахунків в АТ «Райффайзен Банк Аваль».
За п.5.7 договору банк зобов'язаний вести облік платежів в рахунок погашення заборгованості і, на вимогу клієнта, проводити звірку розрахунків та надавати інформацію про поточний стан заборгованості клієнта за договором. Сторони погоджуються, що остаточною підставою для визначення будь-яких грошових зобов'язань клієнта перед банком за договором є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою банку.
У відповідності до п.5.9 договору сторони погодили, що вимоги банку щодо погашення заборгованості клієнта за договором підлягають задоволенню у такій черговості: погашення комісії та інших платежів згідно тарифів погашення процентів за недозволеним овердрафтом, погашення процентів за кредитом, погашення недозволеного овердрафту, погашення кредиту.
Згідно з п.8.1 договору у разі настання обставини невиконання або неналежного виконання клієнтом своїх зобов'язань (обов'язків) за договором, обставин передбачених п.8.2 договору, а також інших обставин, які свідчать про те, що зобов'язання клієнта за договором не будуть виконані, банк має безумовне право без необхідності укладення будь-яких додаткових угод (договорів про зміни) відмовити клієнту в наданні кредиту та/або скасувати максимальний ліміт/поточний ліміт та вимагати дострокового погашення заборгованості.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, станом на дату звернення позивача до суду, у відповідача наявний борг за укладеним договором на суму 106524,73 грн., з яких: 75000 грн. за дозволеним овердрафтом та 31524,73 грн. за недозволеним овердрафтом, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по рахунку.
У листі 14.08.2020 за №114/5-194468 банк направив на адресу відповідача вимогу про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, однак вимоги банку не були виконані, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банком є юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків. Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Згідно зі ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
За ч.2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
У відповідності до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ч.2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч.1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.
У відповідності до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Положення ч.2 ст. 1050 ЦК України кореспондуються з п.8.1 договору.
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як вбачається з наявних матеріалів справи, відповідач не виконав взяті на себе за умовами договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №011/79790/483807 від 23.11.2018 зобов'язання, прострочив повернення коштів, у зв'язку з цим на даний час заборгованість відповідача перед позивачем складає 106524,73 грн., з яких: 75000 грн. за дозволеним овердрафтом та 31524,73 грн. за недозволеним овердрафтом.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених АТ «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення з Фізичної особи-підприємця Унтілової Олександри Олегівни 106524,73 грн.
Іншого відповідачем не доведено.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позовні вимоги Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити повністю.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Унтілової Олександри Олегівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, код ЄДРПОУ 14305909) 106524 /сто шість тисяч п'ятсот двадцять чотири/ грн. 73 коп. заборгованості та 2102 /дві тисячі сто дві/ грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено 28 грудня 2020 р.
Суддя Ю.С. Бездоля