29.12.2020 Справа № 904/749/20
м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач)
суддів: Кощеєв І.М., Широбокова Л.П.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Таскомбанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2020 у справі №904/749/20 (суддя Бєлік В.Г.)
за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк", м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМК Торгстрой", м.Запоріжжя
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецнафта Сервіс", м.Запоріжжя
про звернення стягнення на нерухоме майно
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2020 зупинено провадження у справі №904/749/20 до набранням законної сили рішення Господарського суду Запорізької області по справі №908/214/20 за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк", м.Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія "Спецнафта Сервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецнафта Трейд" про солідарне стягнення заборгованості за Генеральним договором про надання банківських послуг №НК 1324 від 22.02.2017 року в сумі 2884009,15 грн., що складається з суми заборгованості по тілу кредиту в розмірі 1894698,15 грн., заборгованості по відсоткам (в т.ч. простроченим) в розмірі 613174,53 грн. пені на суму простроченої заборгованості та відсотків в сумі 376226,47 грн. за період з 16.01.2019 року по 16.01.2020 року.
Ухвала суду мотивована тим, що позовні вимоги в обох справах є похідними та являються предметом одного і того самого боргу, який виник на підставі одного і того ж кредитного договору №НК1324 від 22.02.2017 року та підтверджується одними й тими ж доказами.
Суд вважав, що за таких обставин об'єктивно неможливо розглянути дану справу до вирішення пов'язаної з нею іншої справи №908/214/20.
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, позивач (АТ "Таскомбанк") звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2020 у справі №904/749/20 про зупинення провадження у справі та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У своїй апеляційній скарзі скаржник зазначає, що згідно п. 5 ч.1 ст. 227 ГПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Тобто думка скаржника ґрунтується на тому, що суд першої інстанції не позбавлений можливості самостійно дослідити питання пов'язані з встановленням кінцевої суми заборгованості відповідача та звернення стягнення на предмет іпотеки, тому просить суд скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2020 року у справі №904/749/20 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Таскомбанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2020 у справі №904/749/20; ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження; надати ТОВ "ТМК Торгстрой" та ТОВ "Спецнафта Сервіс" строк для подання відзиву на апеляційну скаргу (з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи) - протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Відповідач та третя особа не скористався правом, наданим ст.263 ГПК України, відзив на апеляційну скаргу не надали.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів виходить з такого.
З матеріалів справи вбачається, що Акціонерне товариство "Таскомбанк" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМК ТОРГСТРОЙ", в якій просить суд звернути стягнення на нерухоме майно, а саме на нежитлову будівлю, загальною площею 15,9 кв.м, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Покровський район, с.Великомихайлівська, вул.Зіненка, буд. 29, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна за Державним реєстром речових прав на нерухоме майно 656090512242, яка складається з: 1) вбиральня,1,Б; 2) заправні колонки; 3) вимощення (вартість предмета іпотеки за домовленістю сторін становить 170 100,00 грн.), шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, встановленого Законом України "Про виконавче провадження" та передати в управління АТ "Таскомбанк" предмет іпотеки, а саме нежитлова будівля загальною площею 15,9 кв.м, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Покровський район, с. Великомихайлівська, вул. Зіненка, буд. 29, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна за Державним реєстром речових прав на нерухоме майно 656090512242, яка складається з: 1) вбиральня,1,Б; 2) заправні колонки; 3) вимощення, яка належить на праві приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМК ТОРГСТРОЙ" на підставі Договору купівлі-продажу нерухомості на період до його реалізації, шляхом забезпечення вільного доступу позивачу до предмету іпотеки, надання позивачу з метою отримання доходів від управління предметом іпотеки прав укладати і припиняти будь-які угоди відносно предмета іпотеки, за включенням тих, які передбачають його відчуження.
03.09.2020 від представника відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. №б/н від 20.07.2020 про зупинення провадження у справі.
Судом було встановлено, що в провадженні Господарського суду Запорізької області знаходиться справа №908/214/20 за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк", м.Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія "Спецнафта Сервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецнафта Трейд" про солідарне стягнення заборгованості за Генеральним договором про надання банківських послуг №НК 1324 від 22.02.2017 в сумі 2884009,15 грн., що складається з суми заборгованості по тілу кредиту в розмірі 1894698,15 грн., заборгованості по відсоткам (в т.ч. простроченим) в розмірі 613174,53 грн. пені на суму простроченої заборгованості та відсотків в сумі 376226,47 грн. за період з 16.01.2019 року по 16.01.2020 року, яка розглядається суддею Гороховим І.С.
Предметом спору у справі №908/214/20 є вимога Акціонерного товариства "Таскомбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія "Спецнафта Сервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецнафта Трейд" про солідарне стягнення заборгованості за Генеральним договором про надання банківських послуг №НК 1324 від 22.02.2017.
З предмету позовних вимог у справах №904/749/20 та №908/214/20 вбачається, що в обох справах банком заявлені вимоги стосовно одного і того самого боргу, який виник на підставі одного і того ж кредитного договору №НК 1324 від 22.02.2017.
Статтею 227 Господарського процесуального кодексу України встановлено перелік випадків, за наявності яких у суду виникає обов'язок зупинити провадження у справі.
Зокрема, пунктом 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.
Для вирішення питання про зупинення провадження у кожному випадку необхідно з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.
Згідно сталого правозастосування положень підпункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість розгляду певної справи до вирішення справи іншим судом, яка полягає у тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Тобто йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через:
- обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості;
- обмеженості предметом позову;
- неможливість розгляду тотожної справи;
- певної черговості розгляду вимог.
Виходячи з положень ст. ст. 236, 237 Господарського процесуального кодексу України суд під час розгляду справи повинен з'ясувати обставини, на які посилається не лише позивач, а й відповідач.
Відповідно до положень статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд має оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Щодо доводів АТ "Таскомбанк", викладених в апеляційній скарзі, про те, що суд першої інстанції не позбавлений можливості самостійно дослідити та надати оцінку обставин, які є предметом судового розгляду, то колегія суддів відхиляє їх з таких мотивів.
Згідно з частиною першою статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За частиною другою статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Із матеріалів справи №904/749/20 вбачається, що заявлені банком у даній справі суми заборгованості виникли на підставі одного Генерального договору про надання банківських послуг №НК 1324 від 22.02.2017.
Також судом апеляційної інстанції встановлено, що 21.10.2020 Господарським судом Запорізької області було ухвалено рішення, яким частково задоволено позовні вимоги позивача та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Спецнафта Сервіс" на користь Акціонерного товариства Таксомбанк заборгованість за генеральним договором про надання банківських послуг №НК 1324 від 22.02.2017 у розмірі 2084099,16 грн., з яких: 1494698,15 грн основний борг, 213174,54 грн. заборгованість по відсотках, 376226,47 грн. пеня на суму заборгованості та відсотків за період з 16.07.2019 по 16.01.2020.
В даному випадку суми боргу, які були заявлені скаржником у даній справі та у справі №908/214/20, суттєво відрізняються.
Колегія суддів вважає доречним аргумент позивача, що при розгляді даної справи суд першої інстанції не позбавлений можливості самостійно дослідити та надати оцінку обставин, які є предметом судового розгляду. Однак колегія суддів вважає, що при цьому суд має з'ясувати, які причини можливої розбіжності у визначенні розміру заборгованості, яка виникла з одних й тих самих зобов'язань сторін.
Наразі у суду апеляційної інстанції немає повноважень оцінювати обставини справи на предмет того, що стало причиною цих відмінностей.
Тому питання стосовно набрання законної сили рішення Господарського суду Запорізької області від 21.10.2020 у справі №908/214/20 має значення для вирішення справи №904/749/20, оскільки встановлення фактів, які покладені в основу для визначення суми боргу у означеній справі, впливає також на оцінку доказів у даному спорі та можуть вплинути на правильність визначення змісту правовідносини сторін й у цій справі.
Вищевикладені обставини свідчать про те, що таким чином судом першої інстанції було вірно встановлено наявність об'єктивної неможливості розгляду даної справи до набрання законної сили рішення у справі №908/214/20, оскільки в даному випадку наявна об'єктивна неможливість розгляду даної господарської справи до вирішення іншої справи №908/214/20, що є взаємопов'язаною з предметом спору у справі №904/749/20 тотожністю окремих обставин (підстав позову) і певною черговістю розгляду таких вимог. До того ж, як вірно вказав суд першої інстанції судове рішення у справі №908/214/20 матиме преюдиціальне значення для вирішення справи №904/749/20.
Відтак судом першої інстанції постановлено закону та обґрунтовану ухвалу про зупинення провадження у цій справі.
Тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування у даній справі судової ухвали немає.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати на оплату судового збору, понесені позивачем у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника (апелянта) у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 269, 270-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Таскомбанк" - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2020 у справі №904/749/20 - залишити без змін.
Судові витрати у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Акціонерне товариство "Таскомбанк".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Повна постанова складена 29.12.2020.
Головуючий суддя І.М. Подобєд
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя Л.П. Широбокова