вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"07" грудня 2020 р. Справа№ 910/11436/16
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Копитової О.С.
суддів: Зубець Л.П.
Алданової С.О.
за участю секретаря судового засідання: Гунько О.В. у присутності представників сторін згідно протоколу судового засідання від 07.12.2020 року
розглянувши апеляційні скарги гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор», товариства з обмеженою відповідальністю «Аксепт-Транс», розпорядника майна гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор» Колошина Вадима Петровича, ОСОБА_1
на ухвалу господарського суду міста Києва від 29.05.2020 року
у справі № 910/11436/16 (суддя Івченко А.М.)
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Аксепт-Транс»
до гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор»
про банкрутство
Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.05.2019 року у справі № 910/11436/16 в задоволенні заяви боржника від 07.11.2018 в частині витребування для дослідження із встановленням строку їх надання у ліквідаційної комісії ВГСУ посвідчених копій доказів про те, хто у ВГСУ отримав від КАГС дві справи за № 910/11436/16 від 09.08.2017 і 09.08.2017, хто і коли у ВГСУ здійснював авторозподіл цих справ між суддями відмовлено; у задоволенні клопотання боржника від 21.11.2018 про витребування для дослідження у ліквідаційній комісії ВГСУ копії доказів із встановленням строку їх надання відмовлено повністю; в задоволенні клопотання боржника від 18.12.2018 про визнання ОСОБА_1 неправоздатним у справі, його докази неналежними та недостовірними, виключення доказів із категорії належних відмовлено повністю; в задоволенні заяви боржника від 19.12.2018 відмовлено повністю; в задоволенні заяви боржника від 29.05.2019 відмовлено повністю; в задоволенні клопотання боржника від 29.05.2019 відмовлено повністю; клопотання від 16.11.2018 № 01-29/199, клопотання від 15.04.2019 № 01-29/269, клопотання від 15.05.2019 про припинення повноважень та відсторонення Голови правління боржника залишено без розгляду; відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання кредитором Гаражно-будівельного кооперативу «АВІАТОР» (надалі по тексту ГБК «Авіатор», апелянт 1, боржник) .
Обґрунтовуючи оспорювану ухвалу господарський суд зазначив, що заява боржника та клопотання про витребування для дослідження із встановленням строку їх надання у ліквідаційної комісії ВГСУ посвідчених копій доказів про те, хто у ВГСУ отримав від КАГС дві справи за № 910/11436/16 від 09.08.2017 і 09.08.2017, хто і коли у ВГСУ здійснював авторозподіл цих справ між суддями; клопотання боржника про визнання ОСОБА_1 неправоздатним у справі, його докази неналежними та недостовірними, виключити докази із категорії належних; про витребування у 6-му апеляційному суді справи № 910/11436/16, у ГБК «Авіатор» дані щодо ОСОБА_2 для виклику в судове засідання, у ТОВ «Аксепт-Транс» Декларацію про здачу ним гаражів ГБК для експлуатації, у ГСК справу № 910/6987/13 та визнати що ТОВ «Аксепт-Транс», припинити повноваження арбітражного керуючого Колошина В.П. у справі; заяву боржника від 29.05.2019 про видачу копій документів, долучених до матеріалів справи, повернення матеріалів справи № 910/11436/16 до апарату ГСК, зобов'язання апарату переоформити справу та заява про видачу копій документів, долучених до матеріалів справи № 910/11436/16 в більшості ґрунтуються на припущеннях, не відповідають вимогам ст. 81 ГПК України на підставі чого задоволенню не підлягають.
Також судом першої інстанції залишено без розгляду клопотання розпорядника майна боржника про припинення повноважень Голови правління ГБК «Авіатор» з підстав того, що у відповідності до Постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2018 року справу № 910/11436/16 направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва лише в частині визнання кредитором ГБК «Авіатор» ОСОБА_1 на суму 99 331, 00 грн.
Обґрунтовуючи ухвалу в частині відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання кредитором боржника господарський суд з посиланням на положення ст. 1, ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ч. 1 ст. 509, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, умови договорів № 72 від 20.04.2005 року та № 73 від 12.05.2002 року дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_3 не є грошовими вимогами до боржника і відповідно його заява про визнання кредитором у справі задоволенню не підлягає.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою господарського суду міста Києва з апеляційними скаргами звернулись ГБК «Авіатор», товариство з обмеженою відповідальністю «Аксепт-Транс» (надалі по тексту ТОВ «Аксепт-Транс», апелянт-2, ініціюючий кредитор), ОСОБА_1 (надалі по тексту ОСОБА_1 , апелянт-3), розпорядник майна боржника Колошин Вадим Петрович (надалі по тексту апелянт-4, розпорядник майна Колошин В.П.).
В поданій апеляційній скарзі апелянт 1 просить суд скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 29.05.2020 року в частині визнання доказів у ОСОБА_1 про сплату для ГБК «Авіатор» за два гаражні бокси за № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 на суму 99 331 грн. (46903+52428) належними і у цій частині провадження у справі закрити повністю та в частині невирішених судом клопотань, що подані ГБК «Авіатор».
ГБК «Авіатор» вважає, що ухвала господарського суду міста Києва від 29.05.2019 року частково повинна бути залишена без змін, як правомірна, а частково скасована, яка є явно злочинною.
На думку апелянта-1 ухвала господарського суду міста Києва в частині залишення без розгляду клопотань про відсторонення Голови правління ГБК «Авіатор» є законною і з нею апелянт-1 погоджується. Також апелянт-1 погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що вимоги ОСОБА_1 не є грошовими та висновком суду викладеним в резолютивній частині щодо наявності підстав для відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання кредитором ГБК «Авіатор».
При цьому, апелянт-1 не погоджується з ухвалою суду в частині незадоволення його клопотань та заяв, зокрема в частині витребування для дослідження із встановленням строку їх надання у ліквідаційної комісії ВГСУ посвідчених копій доказів про те, хто у ВГСУ отримав від КАГС дві справи за № 910/11436/16 від 09.08.2017 і 09.08.2017, хто і коли у ВГСУ здійснював авторозподіл цих справ між суддями; клопотання від 21.11.2018 про витребування для дослідження у ліквідаційній комісії ВГСУ копії доказів із встановленням строку їх надання; клопотання від 18.12.2018 про визнання ОСОБА_1 неправоздатним у справі, його докази неналежними та недостовірними, виключення доказів із категорії належних; заяви боржника 19.12.2018; заяви від 29.05.2019; клопотання від 29.05.2019.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ТОВ «Аксепт-Транс» зазначає, що вважає ухвалу господарського суду міста Києва від 29.05.2019 року протизаконною, необґрунтованою та такою, що прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 2,7,11,13,73,77,79,80,86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», висновки викладені в оскаржуваній ухвалі не ґрунтуються на матеріалах справи.
Апелянт-2 вважає, що вимоги ОСОБА_1 є законними, обґрунтованими та підтверджені належними доказами. Апелянт-2 наголошує, що ОСОБА_5 було сплачено за гаражний бокс № НОМЕР_1 ГБК «Авіатор» 52 428,60 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру від 20.04.2005 року б/н та за гаражний бокс № НОМЕР_3 903 грн., що підтверджуються квитанцією до прибуткового касового ордеру від 28.04.2005 року б/н. 15.02.2012 року ОСОБА_5 за договором про відступлення права вимоги № 72-73 передав права вимоги за договорами № 72 від 20.04.2005 року та № 73 від 28.04.2005 року ОСОБА_1 , про що було повідомлено ГБК «Авіатор». Актами звірки взаєморозрахунків за вказаними договорами підтверджується повна оплата ОСОБА_5 суми 99 331 грн. та невиконання ГБК «Авіатор» своїх зобов'язань перед ОСОБА_5 .
При цьому, апелянт 2 вказує, що судом першої інстанції не досліджувались належним чином матеріали справи, а саме акти звірки, договір про відступлення права вимоги № 72-73 та їм не була надана належна правова оцінка. На думку апелянта-2 суд першої інстанції самоусунувся від здійснення правосуддя, пославшись при цьому на висновки Верховного Суду, викладені в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2018 року.
Також не погоджується апелянт-2 з ухвалою господарського суду в частині залишення без розгляду клопотання від 15.04.2019 № 01-29/269 та клопотання від 15.05.2019 про припинення повноважень та відсторонення Голови правління боржника.
Апелянт-2 зазначає, що Голова правління боржника ОСОБА_6 не виконує вимог призначеного судом розпорядника майна, документів для аналізу не надає, інвентаризацію майна не проводить. Апелянт-2 вважає, що ОСОБА_6 зловживає процесуальними правами на апеляційне і касаційне оскарження судових рішень з метою свідомого затягування розгляду справи на невизначений строк, не сприяє діям розпорядника майна, чинить йому супротив та завідомо затягує розгляд справи та розрахунків з кредиторами проводити не планує. Не зважаючи на заборони, введені п.10 ухвали господарського суду міста Києва від 11.10.2016 року Голова правління ОСОБА_6 починаючи з жовтня 2016 року сприяє передачі гаражних боксів ГБК «Авіатор» у приватну власність, про що свідчать інформаційні довідки з Державних реєстрів, при цьому не здійснюючи жодних дій для реєстрації права власності на зазначене нерухоме майно за кооперативом.
Апелянт-2 вважає, що описані обставини свідчать про те, що керівником боржника було порушено норми ст. 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо фактичного перешкоджання керівником боржника законним діям розпорядника майна, що, на думку кредитора, завдає шкоди кредиторам та самому ГБК «Авіатор».
Підсумовуючи апеляційну скаргу, Апелянт-2 просить суд ухвалу господарського суду міста Києва від 29.05.2019 року у справі № 910/11436/16 скасувати. Визнати ОСОБА_1 кредитором ГБК «Авіатор» на суму 99 331 грн. клопотання від 16.11.2018 року № 01-29/199, клопотання від 15.04.2019 року № 01-29/269, клопотання від 15.05.2019 року про припинення повноважень та відсторонення Голови правління боржника задовольнити. Стягнути з ГБК «Авіатор» на користь ТОВ «Аксепт-Транс» витрати зі сплати судового збору.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ОСОБА_1 зазначає, що судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено йому у визнанні кредитором ГБК «Авіатор», а клопотання від 16.11.2018 року № 01-29/199, клопотання від 15.04.2019 року № 01-29/269, клопотання від 15.05.2019 року про припинення повноважень та відсторонення Голови правління боржника залишено без розгляду.
Апелянт-3 вважає, що суд першої інстанції замість з'ясування дійсних обставин справи та вимог ОСОБА_1 обмежився цитуванням проміжного судового рішення у цій справі, яке було прийнято Касаційним господарським судом у складі Верховного суду, чим порушив положення ст.ст. 233,234, 236 Господарського процесуального кодексу України та належним чином не дослідив всіх обставин справи, не перевірив та не надав належної правової оцінки доводам щодо поданих кредитором вимог по суті, не з'ясував їх характер, підстави та момент виникнення, не надав оцінки письмовим доказам, що були подані кредитором в підтвердження грошових вимог до боржника, надав помилкову кваліфікацію права вимоги як нематеріального активу.
Апелянт-3 наголошує, що встановивши під час розгляду справи, що ОСОБА_5 повністю сплатив вартість будівництва гаражних боксів, а також ту обставину, що гаражні бокси не були передані інвестору, введення об'єкту в експлуатацію не відбулось у встановлені договором строки, ГБК «Авіатор» знаходиться в процедурі розпорядження майном, що ставить під сумнів можливість виконання ним своїх зобов'язань за договором, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про відмову у визнанні кредитором ГБК «Авіатор» ОСОБА_1 на суму 99 331 грн., не врахував наявність у ОСОБА_1 майнових прав на об'єкт інвестування, згідно укладеного договору цессії. Іншого шляху захистити порушене право ОСОБА_1 не має.
Крім того, апелянт-3 вважає, що господарський суд міста Києва необґрунтовано відмовив у численних клопотаннях від 16.11.2018 року № 01-29/199, клопотання від 15.04.2019 року № 01-29/269, клопотання від 15.05.2019 року про припинення повноважень та відсторонення Голови правління боржника, які подавались скаржником, ініціюючим кредитором та розпорядником майна неодноразово.
Доводи апелянта-3 є аналогічними доводам апелянта -2 в цій частині.
Підсумовуючи апеляційну скаргу, Апелянт-3 просить суд апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу господарського суду міста Києва від 29.05.2019 року у справі № 910/11436/16 скасувати. Визнати ОСОБА_1 кредитором ГБК «Авіатор» на суму 99 331 грн. Клопотання від 16.11.2018 року № 01-29/199, клопотання від 15.04.2019 року № 01-29/269, клопотання від 15.05.2019 року про припинення повноважень та відсторонення Голови правління боржника задовольнити. Стягнути з ГБК «Авіатор» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, розпорядник майна боржника Колошин В.П. зазначає, що судом першої інстанції під час розгляду справи порушено норми процесуального права та невірно застосовано норми матеріального права. Зокрема підставою для відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 стало те, що вимоги ОСОБА_1 не є грошовими, оскільки, на думку суду першої інстанції, суд касаційної інстанції вказав на «негрошовий» характер вимог кредитора. Однак, розпорядник майна зазначає, що Верховний Суд не виніс рішення по суті, не встановив, що вимоги ОСОБА_1 не є грошовими, а зобов'язав з'ясувати фактичні обставини суд першої інстанції - господарський суд міста Києва, чого суд першої інстанції не зробив, а формально постався на рішення Верховного Суду, як на підставу для відхилення обґрунтованих грошових вимог кредитора.
При цьому розпорядник майна зазначає, що висновок суду про «негрошовий характер» вимог ОСОБА_1 було зроблено судом з невірним застосуванням норм матеріального права. Розпорядник майна посилається на той факт, що відповідно до заяви про грошові вимоги ОСОБА_1 заявив вимоги до боржника на підставі Договору про відступлення права вимоги № 72-73, згідно п. 1.2 якого встановлено право кредитора вимагати від боржника належного виконання зобов'язань в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу прав, у тому числі вимагати від боржника передачі об'єкта інвестування таабо повернення (стягнення в примусовому порядку) грошових коштів. З урахуванням відсутності виконання боржником станом на 11.10.2016 року зобов'язання перед новим кредитором по передачі об'єкту інвестування, новий кредитор, на думку розпорядника майна, набув право вимоги на повернення грошових коштів. В зв'язку з чим його вимоги є обґрунтованими належними доказами та мають бути визнані судом і включені до реєстру вимог кредиторів.
Підсумовуючи апеляційну скаргу апелянт-4 просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 29.05.2019 року та постановити нове рішення, яким визнати грошові вимоги ОСОБА_1 та включити їх до реєстру вимог кредиторів.
Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2019 року колегією суддів в складі головуючий суддя Пашкіна С.А., суддів Сітайло Л.Г., Мартюк А.І. за вказаними апеляційними скаргами відкрито апеляційне провадження та призначено їх до розгляду на 24.09.2019 року.
22.08.2019 року розпорядником майна подано додаткові пояснення по справі, в яких останній з посиланням на положення ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України та постанову Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 року по справі № 916/4644/15 зазначає, що договір на пайову участь має сходжу правову природу з інвестиційним договором і зобов'язання за таким договором можуть бути грошовими.
26.02.2020 року від ТОВ «Аксепт-Транс» надійшов відзив на апеляційну скаргу ГБК «Авіатор», в якому останній викладає обґрунтування тотожні тим, що зазначені ним в поданій апеляційній скарзі та додатково наголошує, що проти задоволення апеляційної скарги ГБК «Авіатор» заперечує та просить в її задоволенні відмовити, оскільки на думку ТОВ «Аксепт-Транс» доводи ГБК «Авіатор» зводяться до незгоди з мотивувальною частиною оскаржуваної ухвали в частині вимог ОСОБА_1 і ГБК «Авіатор» пропонує апеляційному суду погодитись з позбавленням місцевим господарським судом ОСОБА_1 права на «законні сподівання» та «правомірне очікування», при цьому, апелянт 2 посилається на Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод.
Апелянт 2 вказує, що ОСОБА_5 , а в подальшому ОСОБА_1 виконуючи всі істотні умови Договорів, мали «правомірні очікування» та «законні сподівання» на передачу у власність гаражних боксів, однак ГБК «Авіатор» не виконав своїх зобов'язань за Договорами, бокси не передав, грошові кошти не повернув. Крім того, замовник за договорами вчинив юридично значущі дії - своєчасно оплатив роботи, згідно умов договорів, отримавши акти звірки взаєморозрахунків від ГБК «Авіатор» за договорами, з яких вбачається, що заборгованість замовника (тобто первісного кредитора ОСОБА_5 ) перед виконавцем (ГБК «Авіатор) за договорами станом на 14.02.2012 року відсутня. В п. 2 зазначених актів звірки також зазначено, що ГБК «Авіатор» зобов'язання за договорами не виконані, кошти ОСОБА_5 не повернуті, у зв'язку з чим він, а в подальшому і ОСОБА_1 має «законні сподівання» та «правомірне очікування» на передачу гаражних боксів, або повернення сплачених за них грошових коштів та його права повинні захищатись законом.
27.02.2020 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу ГБК «Авіатор» в якому останній викладає обґрунтування тотожні тим, що зазначені ним в поданій апеляційній скарзі та додатково просить апеляційний суд при прийнятті рішення врахувати, що в розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймі «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства») (пункт 32).
Під час розгляду справи в апеляційному суді склад судової колегії неодноразово змінювався.
На підставі витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 31.03.2020 року та витягів з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 31.03.2020 року зазначені вище апеляційні скарги передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді: Копитової О.С., суддів: Євсікова О.О., Зубець Л.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 року зазначеною колегією суддів прийнято апеляційні скарги ГБК «Авіатор», ТОВ «Аксепт-транс», розпорядника майна ГБК «Авіатор» Колошина В.П. , ОСОБА_1 до свого провадження, об'єднано їх в одне апеляційне провадження та призначено до розгляду на 18.05.2020 року.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді Копитової О.С. 18.05.2020 року у відпустці, розгляд справи №910/111436/16 за апеляційними скаргами ГБК «Авіатор», ТОВ «Аксепт-Транс», розпорядника майна ГБК «Авіатор» Колошина В.П. , ОСОБА_1 не відбувся.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 року призначено розгляд справи №910/111436/16 за апеляційними скаргами ГБК «Авіатор», ТОВ «Аксепт-Транс», розпорядника майна ГБК «Авіатор» Колошина Колошина В.П., ОСОБА_1 на 09.07.2020 року.
09.07.2020 року до початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від представника ГБК «Авіатор» надійшло клопотання, в якому представник просив перевірити повноважність сторони кредиторів, витребувати документи та закрити провадження по справі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2020 року розгляд справи відкладено на 27.08.2020 року.
Розпорядження керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2020 року, у зв'язку з перебуванням судді Євсікова О.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2020 року, для розгляду справи сформовано колегію у складі головуючого судді: Копитової О.С. суддів: Зубець Л.П., Дикунської С.Я.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2020 року апеляційні скарги ГБК «Авіатор», ТОВ «Аксепт-Транс», розпорядника майна ГБК «Авіатор» Колошина В.П., ОСОБА_1 прийнято до свого провадження та призначено справу до розгляду на 19.10.2020 року.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2020 року, у зв'язку з перебуванням судді Дикунської С.Я., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці 19.10.2020 року, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та витягів з протоколу передачі судової справи (картки додаткових матеріалів) раніше визначеному складу головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 16.10.2020 року, для розгляду справи сформовано колегію у складі головуючого судді: Копитової О.С. суддів: Зубець Л.П., Тищенко О.В.
19.10.2020 року через відділ документообігу суду від представника ГБК «Авіатор» Новохатнього О. А. надійшла заява про відвід судді Дикунської С.Я.
19.10.2020 року від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення в яких останній додатково до своєї позиції викладеній у апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу ГБК «Авіатор» зазначає, про те, що 14.02.2020 року між ОСОБА_5 та ГБК «Авіатор» було укладено додаткову угоду № 1 про розірвання Договору № 72 та додаткову угоду № 2 про розірвання Договору № 73, у відповідності до п.1.2 яких сторони в зв'язку з істотним порушенням договору виконавцем дійшли згоди розірвати Договір № 72 від 20 квітня 2005 року (договір № 73 від 12 травня 2002 року), укладений між Замовником та Виконавцем. З моменту набрання чинності цією угодою Виконавець у строк до 01.01.2014 року зобов'язаний повернути Замовнику сплачені ним грошові кошти за договором в розмірі 52 428, 60 грн. (46903, 0 грн.) відповідно. ГБК «Авіатор» у строк встановлений додатковими угодами про розірвання договорів коштів не повернув, а оскільки таке право(вимога) існувало в момент його уступки, воно могло бути відступлено новому кредитору на підставі відступлення права вимоги.
На посилання ГБК «Авіатор» стосовно того, що ОСОБА_5 коштів на рахунки кооперативу взагалі не вносив, ОСОБА_1 надає копію акту Контрольно-ревізійного управління в місті Києві від 20.07.2007 року № 13-30/603, на сторінці 9 в першому абзаці якого чітко зазначено наступне: « 855 273, 0 грн. здані готівкою по квитанціям в банк на розрахунковий рахунок кооперативу через Луценко В.А….»
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 року, у зв'язку з перебуванням судді Тищенко О.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці 19.10.2020 року, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та витягів з протоколу передачі судової справи (картки додаткових матеріалів) раніше визначеному складу головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 19.10.2020 року, для розгляду справи сформовано колегію у складі головуючого судді: Копитової О.С. суддів: Зубець Л.П., Чорногуз М.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 року заяву судді Чорногуза М.Г. про самовідвід у справі №910/11436/16 задоволено. Матеріали справи №910/11436/16 передано для визначення складу суду відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 року, у зв'язку з задоволенням заяви про самовідвід судді Чорногуза М.Г., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та витягів з протоколу передачі судової справи (картки додаткових матеріалів) раніше визначеному складу головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 19.10.2020 року, для розгляду справи сформовано колегію у складі головуючого судді: Копитової О.С. суддів: Алданової С.О., Зубець Л.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 року апеляційні скарги ГБК «Авіатор», ТОВ «Аксепт-Транс», розпорядника майна ГБК «Авіатор» Колошина В.П., ОСОБА_1 прийнято до свого провадження та призначено справу до розгляду на 23.11.2020 року.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 року заяву представника ГБК «Авіатор» Новохатнього О.А. про відвід судді Дикунської С.Я. від розгляду справи №910/11436/16 залишено без розгляду з підстав, що 19.10.2020 року змінено склад суду і суддя Дикунська С.Я. не входить до складу суду визначеного протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколами передачі судової справи (картки додаткових матеріалів) раніше визначеному складу головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 19.10.2020 року.
16.11.2020 року через відділ документообігу суду від представника ГБК «Авіатор» Новохатнього О.А. надійшли заперечення на вчинення колегіями суддів Північного апеляційного господарського суду на чолі з суддею Копитової О.С. протиправних дій у справі №910/11436/16.
Також, 16.11.2020 року через відділ документообігу суду від представника ГБК «Авіатор» Новохатнього О.А. надійшли заперечення на пояснення від 19.10.2020 року ОСОБА_1 .
Представник ГБК «Авіатор» зазначає, що подані ОСОБА_1 документи містять ознаки підробки та не підтверджують обставин на які він посилається належним чином та просить керуючись ст.ст. 76-78 Господарського процесуального кодексу України визнати пояснення ОСОБА_1 з додатком від 19.10.2020 року неналежними, недопустимими і недостовірними доказами, які свідчать про підробку матеріалів справи та про підстави для визнання ОСОБА_1 недійсним кредитором ГБК «Авіатор» і про необхідність закриття провадження.
23.11.2020 року судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючого судді Копитової О.С. та судді Зубець Л.П., яка не головуючим суддею (суддею-відповідачем) у відпустці.
23.11.2020 року через відділ документообігу суду від представника ГБК «Авіатор» Новохатнього О.А. надійшла заява про відвід колегії суддів у складі головуючого судді: Копитової О.С., суддів: Зубець Л.П., Алданової С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 року визнано заяву представника ГБК «Авіатор» Новохатнього О.А. про відвід колегії судів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Копитової О.С., суддів: Зубець Л.П., Алданової С.О. від розгляду справи №910/11436/16 необґрунтованою. Відмовлено у задоволенні заяви представника ГБК «Авіатор» Новохатнього О.А. про відвід колегії судів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Копитової О.С., суддів: Зубець Л.П., Алданової С.О. від розгляду справи №910/11436/16.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 року призначено розгляд справи № 910/11436/16 за апеляційними скаргами ГБК «Авіатор», ТОВ «Аксепт-Транс», розпорядника майна ГБК «Авіатор» Колошина В. П., ОСОБА_1 на 07.12.2020 року.
01.12.2020 року від розпорядника майна боржника Колошина В. П. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 року заяву розпорядника майна боржника Колошина В. П. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено, призначено судове засідання в режимі відеоконференції.
07.12.2020 року від представника ГБК «Авіатор» Новохатнього О.А. надійшли заперечення на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 року та від 01.12.2020 року у справі № 910/11436/16 та дії сторони кредиторів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 року виправлено описки в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 року, зокрема в абзаці 6 мотивувальної частини ухвали та п.1 резолютивної частини зазначеної ухвали, та правильно вказано «заява представника гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор» Новохатнього Олександра Андрійовича», «заяву представника гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор» Новохатнього Олександра Андрійовича» відповідно.
В судовому засіданні 07.12.2020 року представники які з'явились надали пояснення по суті апеляційних скарг.
В судовому засіданні 07.12.2020 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Як убачається з матеріалів справи ТОВ «Аксепт-Транс» звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство ГБК «Авіатор» .
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.10.2016 року порушено провадження у справі № 910/11436/16 та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Колошина В.П.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.04.2017 року визнано кредиторами ГБК «Авіатор»:- ТОВ «Аксепт-Транс» на суму 1 704 793, 72 грн., з яких: 1 342 621, 06 грн. - вимоги четвертої черги, 345 636, 66 грн. - вимоги шостої черги, а 16 536 грн. - вимоги першої черги; - ОСОБА_1 на суму 99 331, 00 грн. - вимоги четвертої черги.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2017 року апеляційну скаргу ГБК «Авіатор» задоволено частково; ухвалу господарського суду міста Києва від 13.04.2017 року у справі № 910/11436/16 скасовано в частині п. 1 та п. 2 ухвали. В цій частині прийнято нове рішення. « 1. Визнати кредиторами гаражно-будівельного кооперативу "Авіатор" (ідентифікаційний код 22954533): - товариство з обмеженою відповідальністю "Аксепт-Транс" (ідентифікаційний код 30518388) на суму 1 704 793,72 грн., з яких: 1 342 621,06 грн. - вимоги четвертої черги, 345 636,66 грн. - вимоги шостої черги, а 16 536,00 грн. - вимоги першої черги; - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) на суму 52 428,00 грн. - вимоги четвертої черги. 2. Затвердити реєстр вимог кредиторів на загальну суму 1 757 221,72 грн.».
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2018 року касаційну скаргу ГБК «Авіатор» на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.04.2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2017 року у справі № 910/11436/16 задоволено частково. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2017 року у справі № 910/11436/16 задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2017 року у справі № 910/11436/16 в частині скасування ухвали господарського суду міста Києва від 13.04.2017 року у справі №910/11436/16 в частині п. 1 та п. 2 ухвали і прийняття в скасованій частині нового рішення скасовано. Ухвалу господарського суду міста Києва від 13.04.2017 року у справі № 910/11436/16 в частині визнання кредитором ГБК «Авіатор» ОСОБА_1 на суму 99 331, 00 грн. - вимоги четвертої черги скасовано. Справу №910/11436/16 в частині визнання кредитором ГБК «Авіатор»: ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) на суму 99 331, 00 грн. направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва. В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2017 року та ухвалу господарського суду міста Києва від 13.04.2017 року у справі №910/11436/16 залишено без змін.
Таким чином, за результатами касаційного перегляду ухвали господарського суду міста Києва від 13.04.2017 року та постанови Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2017 року на новому розгляді знаходяться матеріали справи в частині заявлених ОСОБА_1 кредиторських вимог до боржника.
Господарський суд міста Києва за результатами нового розгляду прийняв рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання кредитором ГБК «Авіатор», про що вказав в ухвалі від 29.05.2019 року.
Обґрунтовуючи ухвалу в цій частині господарський суд аналізуючи подані докази дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 не є грошовими в розумінні укладених договорів № 72 і 73 за якими: «Замовник» доручає, а «Виконавець» зобов'язується побудувати гаражні бокси № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 у двохповерховому підземному гаражу за адресою: АДРЕСА_1 згідно затвердженого проекту і передати їх «Замовнику», «Замовник» зобов'язується прийняти гаражні бокси та оплатити виконану роботу. Згідно актів звірки взаємних розрахунків від 14.02.2012 вбачається, що замовником оплачено виконавцю передоплати за договорами № 72, № 73, виконавцем зобов'язання за договорами № 72, № 73, не виконано. Таким чином, зі змісту договорів вбачається, що вони не покладають на боржника якогось нового обов'язку, крім того, який він вже має перед кредитором, а саме побудувати гаражні бокси № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 у двохповерховому підземному гаражу за адресою: АДРЕСА_1 згідно затвердженого проекту і передати їх «Замовнику».
Також суд першої інстанції послався на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2018 року.
Направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд зазначив, що як суд першої так і суд апеляційної інстанції не встановили фактичних обставин щодо зобов'язання, невиконання якого стало причиною того, що ОСОБА_1 заявлено до ГБК «Авіатор» кредиторські вимоги. Без дослідження зібраних у справі доказів з встановленням фактичних обставин щодо зобов'язання на підставі якого було ОСОБА_1 заявлено до ГБК «Авіатор» кредиторські вимоги, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначила про передчасність висновків суду першої та апеляційної інстанції щодо того, що вимоги ОСОБА_1 відповідно до ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є грошовими та конкурсними.
Згідно положень ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (який діяв станом на дату подання ОСОБА_1 заяви з кредиторськими вимогами до боржника), конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Виходячи зі змісту вказаної норми, суд при розгляді відповідних заяв зобов'язаний перевірити їх обґрунтованість та наявність документів, що підтверджують відповідні вимоги.
Як убачається з матеріалів справи, 09.11.2016 року з кредиторськими вимогами до боржника звернувся
ОСОБА_7 свої вимоги ОСОБА_1 зазначав, що 12.05.2002 року між ОСОБА_5 (надалі по тексту ОСОБА_5 ) та ГБК «Авіатор» було укладено договори № 72 від 20.04.2005 року та № 73 від 12.05.2002 року.
Згідно пункту 1.1. Договорів № 72, 73 ГБК «Авіатор» зобов'язався побудувати гаражні бокси № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 у двоповерховому підземному гаражі та передати їх ОСОБА_5 , а ОСОБА_5 зобов'язався прийняти їх та оплатити виконані роботи.
Відповідно до пункту 2.1. Договору № 73, загальна вартість гаражного боксу № НОМЕР_2 становить 41 157 грн.
В процесі будівництва гаражного боксу № НОМЕР_2 було встановлено, що він виходить більшого розміру, ніж було заплановано. Тому було зроблено перерахунок вартості гаражного боксу, відповідно до його фактичної площі.
Внаслідок цього ОСОБА_5 було сплачено за гаражний бокс № НОМЕР_2 ГБК «Авіатор» 46 903 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру від 28.04.2005 року б/н.
Відповідно до пункту 2.1. Договору 72, загальна вартість гаражного боксу № НОМЕР_1 становить 52 428 грн.
ОСОБА_5 було сплачено за гаражний бокс № НОМЕР_1 ГБК «Авіатор» 52 428,60 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру від 20.04.2005 року б/н.
15 лютого 2012 року між ОСОБА_5 (Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (Новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги № 72-73 (далі - Договір № 72-73).
Згідно пунктів 1.1.-1.3. Договору № 72-73 в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває право вимоги, належне Первісному кредиторові, і стає кредитором за договором № 72 від 20.04.2005 року та договором № 73 від 12.05.2002 року, укладеними між Первісним кредитором і ГБК «Авіатор», який знаходиться за адресою: 01135, м. Київ, вул. Андрющенка, 4-В, Код ЄДРПОУ 22954533.
За цим Договором Новий кредитор набуває право вимагати від Боржника належного виконання зобов'язань в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, в тому числі вимагати від Боржника передачі Об'єкта інвестування та/або повернення (стягнення в примусовому порядку грошових коштів) за договорами вказаними в п. 1.3. цього Договору. Право вимоги Нового кредитора засновано на договорі № 72 від 20.04.2005 року та договорі № 73 від 12.05.2002 року, квитанції за договором № 72 до прибуткового касового ордера на суму 52 428, 00 грн. від 20.04.2005 року та квитанції за договором № 73 до прибуткового касового ордера на суму 46 903, 00 грн. від 28.04.2005 року.
Враховуючи той факт, що станом на дату звернення ОСОБА_1 до господарського суду з кредиторськими вимогами до боржника гаражні бокси за вказаними вище договорами ОСОБА_1 передані не були, кошти сплачені на їх будівництво не повернуті ОСОБА_1 просив визнати його кредитором ГБК «Авіатор» на суму 99 331 грн. та зобов'язати розпорядника майна внести грошові вимоги до реєстру вимог кредиторів.
На підтвердження кредиторських вимог ОСОБА_1 до заяви було додано копію договору про відступлення права вимоги від 15.02.2012 року № 72-73, копія договору від 20.04.2005 року № 72, копія договору від 12.05.2002 року № 73, копія квитанції від 20.04.2005 року за договором № 72 до прибуткового касового ордеру на суму 52 428 грн., копія квитанції від 28.04.2005 року за договором № 73 до прибуткового касового ордера на суму 46 903 грн.
30.03.2017 року ОСОБА_1 подано до господарського суду міста Києва клопотання про приєднання додаткових доказів до матеріалів справи, зокрема, копію повідомлення ГБК «Авіатор» про відступлення права вимоги від 15.02.2012 року, копію акту звірки взаємних розрахунків, підписаного 14.02.2012 року головою правління ГБК «Авіатор» та ОСОБА_5 за договором № 72 від 20.04.2005 року, копію додаткової угоди № 1 від 20.04.2005 року, підписаної головою правління ГБК «Авіатор» та ОСОБА_5 про зміну договору № 73 від 12.05.2002 року, копію акту звірки взаємних розрахунків, підписаного 14.02.2012 року головою правління ГБК «Авіатор» та ОСОБА_5 за договором № 73 від 12.05.2002 року.
Боржником вимоги ОСОБА_1 не визнані в повному обсязі. В своїх поясненнях на кредиторські вимоги ОСОБА_1 боржник, з посиланням на положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та укладені з ОСОБА_5 договори № 72 і № 73 зазначав про відсутність будь-яких грошових зобов'язань у боржника перед ОСОБА_5 , а відтак стверджував, що будь-які грошові зобов'язання по цим Договорам не могли перейти до ОСОБА_1 . Також боржник стверджував, що ОСОБА_5 коштів на будівництво гаражів не вносив, що підтверджується зокрема результатами ревізії проведеною працівниками Контрольно-ревізійного управління м. Києва в липні 2007 року.
Підтримував свої заперечення боржник і під час нового розгляду справи в суді першої інстанції та під час апеляційного розгляду, зокрема наголошуючи на тому, що коштів на виконання договорів № 72 і № 73 ОСОБА_5 боржнику не сплачував.
Таким чином, розглядаючи кредиторські вимоги ОСОБА_1 до боржника та враховуючи доводи та заперечення сторін, між іншим, необхідно перевірити факт сплати ОСОБА_5 на користь боржника коштів в загальному розмірі 99 331 грн.
Як убачається з матеріалів справи, 12.05.2002 року між ОСОБА_5 (Замовник) та ГБК «Авіатор» в особі голови правління Корнєєва В.І. (Виконавець) було підписано договір № 73 у відповідності до умов якого, Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується побудувати гаражний бокс № НОМЕР_2 у двоповерховому підземному гаражу за адресою АДРЕСА_1 , згідно затвердженого проекту, і передати його замовнику, замовник зобов'язується прийняти гаражний бокс і оплатити виконану роботу (п. 1.1 ).
Відповідно до пункту 2.1. Договору № 73, загальна вартість гаражного боксу № 73 становить 41 157 грн.
В матеріалах справи міститься Додаткова угода № 1 про зміну Договору № 73 від 12.05.2002 року, згідно п.1 якої в зв'язку із перерахунком вартості гаражного боксу, відповідно до його фактичної площі сторони дійшли згоди змінити п. 2.1, 2.2 Договору № 73 від 12.05.2002 року та встановили, що загальна сума вартості гаражного боксу становить 46903 грн. Замовник сплачує повну вартість гаражного боксу одноразово, а саме до 30.04.2005 року.
На підтвердження оплати за вказаним договором та додатковою угодою ОСОБА_1 надано копію квитанції до прибуткового касового ордера б/н від 28.04.2005 року та Акт звірки взаєморозрахунків за договором № 73 від 12.05.2002 року від 14.02.2012 року.
Також в матеріалах справи наявна копія Договору № 72 від 20.04.2005 року укладеного між ОСОБА_5 (Замовник) та ГБК «Авіатор» в особі голови правління Корнєєва В.І. (Виконавець) у відповідності до умов якого, Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується побудувати гаражний бокс № НОМЕР_1 у двоповерховому підземному гаражу за адресою м. Київ, вул. Андрющенка, 4-в, згідно затвердженого проекту, і передати його Замовнику, а Замовник зобов'язується прийняти гаражний бокс і оплатити виконану роботу (п. 1.1 ).
Відповідно до пункту 2.1. Договору № 72, загальна вартість гаражного боксу № 72 становить 52 428 грн.
На підтвердження оплати за вказаним договором ОСОБА_1 надано копію квитанції до прибуткового касового ордера б/н від 20.04.2005 року та Акт звірки взаєморозрахунків за договором № 72 від 12.05.2002 року від 14.02.2012 року.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами в справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи
Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).
Стаття 77 Господарського процесуального кодексу України визначає допустимість доказів, та встановлює, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
На підтвердження здійснення проплат за договорами ОСОБА_1 надано копію квитанції до прибуткового касового ордера б/н від 28.04.2005 року та копію квитанції до прибуткового касового ордера б/н від 20.04.2005 року (оригінали зазначених доказів досліджені в судовому засіданні).
Відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року (що діяла на дату спірних операцій) уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах (п. 2.6).
Касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток тощо, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів (п. 3.1).
Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства (п. 3.3).
Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений
Усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі керівником (4.2).
Записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися (4.3).
Відповідно до Наказу Державного комітету статистики України від 27.07.1998 року N 263 Про затвердження типових форм первинного обліку та Інструкції про порядок їх виготовлення, зберігання і застосування (що діяв в спірний період) Типова форма N КО-1(Прибутковий касовий ордер) виписується в одному примірнику та реєструється за друкарським номером у журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових документів (типова форма N КО-3) працівником бухгалтерії, підписується головним бухгалтером або особою, яка на те уповноважена, та передається до каси підприємства, установи.
Квитанція до прибуткового касового ордера, завірена підписами головного бухгалтера і касира та печаткою підприємства, видається на руки особі, яка здала гроші. Прибутковий касовий ордер, за яким одержано готівку, залишається у касі.
Подані на підтвердження внесення ОСОБА_5 коштів до каси боржника 20.04.2005 року та 28.04.2005 року копії квитанцій до прибуткових касових ордерів не відповідають вказаним вимогам, оскільки не місять номеру прибуткового касового ордеру, який повинен бути зареєстрований у відповідному журналі підприємства та підписів головного бухгалтера та касира підприємства.
Боржник заперечує отримання коштів від ОСОБА_5 за вказаними квитанціями та посилається на фактичні обставини встановлені під час ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ГБК «Авіатор» за період 23.02.1995 року по 18.06.2007 року, проведеної Контрольно-ревізійним управлінням в місті Києві, що відображені в Акті № 13-30/603 від 20.07.2007 року.
На факти встановлені в зазначеному Акті посилаються і представники ОСОБА_3 та ТОВ «Аксепт-Транс» в своїх поясненнях.
Як убачається з матеріалів справи, відповідно до Постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 18.06.2007 року, постанови слідчого СВ Шевченківського РУГУ МВС в м. Києві від 20.06.2007 року співробітниками Контрольно-ревізійного управління в місті Києві проведено Ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності ГБК «Авіатор» за період 23.02.1995 року по 18.06.2007 року.
За результатами ревізії складено Акті № 13-30/603 від 20.07.2007 року.
Актом перевірки встановлені численні порушення ведення касових операцій на підприємстві, при цьому зазначено, що за результатами проведенні інвентаризації на підприємстві встановлені особи, зокрема яка в період з 1996 року по 11.07.2006 року була членом кооперативу, з липня 2006 року виключена загальними зборами членів кооперативу згідно протоколу від 11.07.2006 року грошові кошти від якої надійшли та відображені в бухгалтерському обліку на рахунку 6852 «розрахунки з іншими кредиторами» в сумі 37 грн., а саме ОСОБА_5 .
При цьому, в акті перевірки містяться посилання на той факт, що ОСОБА_5 будучи заступником голови правління отримував кошти від фізичних осіб, які є членами кооперативу, а також і від осіб які не є членами кооперативу видаючи їм квитанції та розписки про отримання коштів, при цьому не відображаючи їх в регістрах бухгалтерського обліку та не оприбутковуючи їх в касу підприємства, тобто ОСОБА_5 мав доступ до печатки підприємства та бухгалтерських документів боржника.
Посилання представників ОСОБА_3 та ТОВ «Аксепт-Транс» на вказані в акті ревізії відомості щодо того, що ОСОБА_5 було здано в банк коштів на загальну суму 855 273 грн. не підтверджують фактів сплати в касу підприємства коштів за прибутковими касовими ордерами в квітні 2005 року.
За таких обставин колегія суддів критично відноситься до наданих ОСОБА_1 копій квитанцій до прибуткових касових ордерів від 20.04.2005 року та від 28.04.2005 року, як доказів на підтвердження сплати пайових внесків на будівництво гаражних боксів.
При цьому, колегія суддів враховує і той факт, що відповідно до Протоколу № 3 загальних Зборів замовників гаражних боксів і членів ГБК «Авіатор» від 11.07.2006 року та додатку № 1 до нього ОСОБА_5 було виключено зі складу членів ГБК «Авіатор» та відповідно виключено зі складу членів правління ГБК «Авіатор».
ОСОБА_5 оскаржував зазначене рішення загальних зборів в судовому порядку та за результатами судового розгляду, рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 07.12.2007 року в задоволенні позовних вимог йому було відмовлено в повному обсязі.
Обґрунтовуючи свої вимоги до боржника ОСОБА_3 посилається на укладений 15.02.2012 року між ОСОБА_5 (Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (Новий кредитор) договір про відступлення права вимоги № 72-73 (далі - Договір № 72-73).
Згідно пунктів 1.1.-1.3. Договору № 72-73 в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває право вимоги, належне Первісному кредиторові, і стає кредитором за договором № 72 від 20.04.2005 року та договором № 73 від 12.05.2002 року, укладеними між Первісним кредитором і ГБК «Авіатор», який знаходиться за адресою: 01135, м. Київ, вул. Андрющенка, 4-В, Код ЄДРПОУ 22954533.
За цим Договором Новий кредитор набуває право вимагати від Боржника належного виконання зобов'язань в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, в тому числі вимагати від Боржника передачі Об'єкта інвестування та/або повернення (стягнення в примусовому порядку грошових коштів) за договорами вказаними в п. 1.3. цього Договору. Право вимоги Нового кредитора засновано на договорі № 72 від 20.04.2005 року та договорі № 73 від 12.05.2002 року, квитанції за договором № 72 до прибуткового касового ордера на суму 52 428, 00 грн. від 20.04.2005 року та квитанції за договором № 73 до прибуткового касового ордера на суму 46 903, 00 грн. від 28.04.2005 року.
Тобто виходячи зі змісту вказаного договору ОСОБА_3 набув право вимоги, належне ОСОБА_5 і став кредитором за договором № 72 від 20.04.2005 року та договором № 73 від 12.05.2002 року, укладеними між ОСОБА_5 і ГБК «Авіатор».
При цьому, в матеріалах справи містяться Додаткова угода № 1 від 14.02.2012 року про розірвання Договору № 72 від 20.04.2005 року та Додаткова угода № 2 від 14.02.2012 року про розірвання Договору № 73 від 12.05.2002 року, підписані від імені боржника ОСОБА_2 , як головою правління та ОСОБА_5 відповідно до п.1, п. 2 вказаних Додаткових угод сторони у зв'язку з істотним порушенням договору боржником дійшли згоди розірвати Договір № 72 від 20.04.2005 року та Договір № 73 від 12.05.2002 року.
Відповідно до ст. ст. 651, 653 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
В п. 3 Додаткових угод № 1 та № 2 сторони передбачили, що угода вважається укладеною і набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скіплення печатками сторін.
Тобто, станом на дату укладання договору № 72-73 Договір № 72 від 20.04.2005 року та Договір № 73 від 12.05.2002 року були розірвані сторонами і ОСОБА_5 , укладаючи зі ОСОБА_8 . Договір № 72-73 фактично переуступив останньому вимоги за договорами,що припинили свою дію.
Відповідно до ст.ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема і внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому, кредитор може передати новому кредитору дійсне, реально існуюче зобов'язання до боржника.
Таким чином, після укладання Додаткових угод № 1 та № 2 у ОСОБА_5 не було підстав передавати права вимоги за вказаними договорами, оскільки зобов'язання ОСОБА_5 та ГБК «Авіатор» за договором № 72 від 20.04.2005 року та договором № 73 від 12.05.2002 року припинилися 14.02.2012 року і відповідно ОСОБА_8 не міг стати кредитором за вказаними договорами, як про це зазначено в пп. 1.1-1.3 Договору № 72-73.
В даному контексті колегія суддів вбачає невідповідність пояснень сторін щодо обставин, що відбувались під час укладання Договору № 72-73, обсягу переданих згідно нього прав та обов'язків та суперечливі дані, що зазначені в документах наданих ОСОБА_8 на підтвердження своїх вимог.
При цьому розглядаючи апеляційні скарги, колегія суддів вважає за доцільне зауважити і на наступній обставині.
В матеріалах справи наявна Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2009 року (т.5 а.с. 128-129) за апеляційною скаргою ОСОБА_2 (особа, яка підписувала договори від імені боржника) на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 01.02.2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради про скасування постанови про накладення штрафу по справі про адміністративні правопорушення, якою встановлено, що згідно протоколу зборів правління ГБК «Авіатор» від 14.03.2005 року, останніми була задоволена заява голови правління кооперативу ОСОБА_2 про звільнення його з посади голови правління за власним бажанням у зв'язку із хворобою та затверджено виконуючим обов'язки голови правління кооперативу - ОСОБА_9 , який працював на цій посаді з 14.03.2005 року по 11.07.2006 року.
Відповідно до протоколу № 3 Загальних зборів замовників гаражних боксів і членів ГБК «Авіатор» від 11.07.2006 року, ОСОБА_2 було продовжено термін перебування на посаді голови правління ГБК «Авіатор».
Таким чином судом, в постанові від 15.04.2009 року встановлено, що ОСОБА_2 в період з 14.03.2005 року по 11.07.2006 року обов'язків голови правління боржника не виконував.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище, Договір № 72 на якій посилається кредитор був підписаний ОСОБА_5 та боржником в особі ОСОБА_2 , в якості голови правління боржника 20.04.2005 року, тобто в період в якому, згідно Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2009 року ОСОБА_2 повноважень голови правління не виконував.
Також зазначеним періодом датовані квитанції до прибуткових касових ордерів, додані на підтвердження перерахування ОСОБА_5 коштів на виконання договорів, зокрема 20.04.2005 року та 28.04.2005 року.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку що ОСОБА_1 не доведено належними доказами підставності своїх вимог до боржника і відповідно його заява задоволенню не підлягає за викладених вище обставин.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання кредитором боржника. При цьому, мотивація суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, встановленим під час апеляційного перегляду.
За таких обставин колегія суддів, керуючись положеннями ч. 4 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України приходить до висновку щодо наявності підстав для зміни мотивувальної частини оскаржуваної ухвали в частині розгляду кредиторських вимог ОСОБА_1 та викладення її в редакції цієї постанови з залишенням без змін її резолютивної частини.
При цьому колегія суддів підтримує позицію суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяв та клопотань представника боржника та залишення без розгляду клопотань представників сторін про припинення повноважень та відсторонення Голови правління боржника з підстав викладених в ухвалі суду.
В зв'язку з викладеним апеляційні скарги ТОВ «Аксепт-Транс», ОСОБА_1 та розпорядника майна боржника Колошина В.П. залишаються без задоволення, а апеляційна скарга ГБК «Авіатор» задовольняється частково.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Керуючись статтями 73-76, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 277 281-284 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Аксепт-Транс», ОСОБА_1 , розпорядника майна боржника Колошина Вадима Петровича - залишити без задоволення.
2.Апеляційну скаргу гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор» задовольнити частково.
3.Змінити мотивувальну частину ухвали господарського суду міста Києва від 29.05.2020 року по справі №910/11436/16, виклавши її в редакції цієї постанови.
4.Резолютивну частину ухвали господарського суду міста Києва від 29.05.2020 року по справі №910/11436/16- залишити без змін.
5.Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.
6.Матеріали справи повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки касаційного оскарження встановлені ст. ст. 286 -291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови складено 29.12.2020 року
Головуючий суддя О.С. Копитова
Судді Л.П. Зубець
С.О. Алданова