вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"29" грудня 2020 р. Справа № 910/2374/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Попікової О.В.
суддів: Євсікова О.О.
Алданової С.О.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця»
на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2020
у справі № 910/2374/20 (суддя Морозов С.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиторське підприємство «Вертикаль»
до Акціонерного товариства «Українська залізниця»
про стягнення 81102,42 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.04.2020 у справі №910/2374/20 задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиторське підприємство «Вертикаль» (надалі позивач) до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (надалі відповідач /скаржник) про стягнення 81102,42 грн штрафу за несвоєчасну доставку порожніх вагонів.
Відповідач, не погоджуючись із прийнятим у даній справі судовим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою до Північного апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог на суму 2953,88 грн. Також просить зменшити розмір штрафних санкцій на 50 % з урахуванням контр розрахунку відповідача. Апеляційна скарга обґрунтована приписами статей 22, 116 Статуту залізниць України, п. 2.1, п. 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажу, з огляду на які відповідач наголошує на відсутності підстав для стягнення штрафу за накладними №41532292 та №41532318 від 07.08.2019 та невірне обчислення штрафу за накладною №46915955 від 11.09.2019. При цьому відповідач зауважує на тому, що Придніпровська залізниця внесена до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, фінансово економічний стан якої є скрутний, що дає підстави для зменшення розміру заявленого штрафу на 50 %. Наведеним обставинам не була надана належна правова оцінка судом І інстанції, і як наслідок, рішення суду про повне задоволення позову підлягає скасуванню.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2020 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Попікова О.В., судді: Корсак В.А., Євсіков О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №910/2374/20. Розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2020 у справі №910/2374/20 вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Надано учасникам справи строк на подання відзиву та відповіді на відзив.
Головуючий суддя Попікова О.В., яка є суддею-доповідачем у даній справі, з 14.12.2020 по 28.12.2020 перебувала у відпустці.
Розпорядженням В.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 29.12.2020 №09.1-08/5658/20 відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/2374/20 у зв'язку із перебуванням судді Корсака В.А., який не є головуючим суддею (суддею доповідачем), у відпустці.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2020 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Попікова О.В., судді: Алданова С.А., Євсіков О.О.
Ухвалою від 29.12.2020 апеляційна скарга Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2020 у справі №910/2374/20 прийнята до провадження визначеним складом суду.
Згідно з ч. 1 статті 12, ч. 1 статті 250 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами загального або спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Відповідно до ч. 3 статті 12, ч. 1 статті 247 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Транспортно-експедиційне підприємство «Вертикаль» просить залишити без задоволення апеляційну скаргу відповідача, а рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2020 змінити, присудивши до стягнення з відповідача на користь позивача 79700,74 грн., враховуючи механічну помилку при визначенні розміру штрафу по накладній 46915955.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.
ТОВ «Транспортно-експедиційне підприємство «Вертикаль» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 81102,42 грн штрафу за несвоєчасну доставку порожніх вагонів. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач допустив прострочення термінів доставки порожніх вагонів, що підтверджується доданими до позовної заяви залізничними накладними та відображено в розрахунку розміру штрафу за несвоєчасну доставку залізницею порожніх вагонів.
Як було встановлено судом І інстанції та підтверджено матеріалами справи 07.02.2018 між Публічним акціонерним товариством «Укрзалізниця» (за договором - Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль» (за договором - Замовник) було укладено договір про надання послуг №07244/ЦТЛ-2018 (надалі - договір), предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах Перевізника, вагонах залізниць та інших держав та/або вагонах Замовника і проведення розрахунків за ці послуги.
Надання послуг за цим Договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами. (п. 1.3 Договору).
Договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання Замовником договору в електронному вигляді з накладенням ЕЦП в АС «Месплан» або АС «Клієнт УЗ», або вчинення Замовником будь - якої дії на виконання умов цього договору і діє з 20.02.2018 до 31.12.2018 (п.12.1 Договору)
Як вбачається із залізних накладних №№ 41532292, 41532318, 41866708, 41866716, 41929258, 41929266, 41915174, 41915323, 41851841, 41851825, 41851866, 41851882, 42038505, 42038513, 42038521, 42038539, 42038547, 42038554, 42038562, 42038570, 42038588, 41940131, 41940065, 41939984, 41939802, 42178525, 42178558, 42178566, 42178574, 41983602, 41983644, 41983677, 41983685, 41983693, 41983719, 41983727, 42205849, 42205831, 42205823, 42205690, 42205716, 42205815, 42186155, 42186213, 42186221, 42294264, 42294272, 42256867, 42256875, 42256883, 42256891, 42256909, 43749449, 43730282, 42141473, 42131193, 42131110, 42131102, 42122481, 42122499, 42122507, 42122515, 42122523, 42122531, 42122549, 42122556, 42122564, 42122572, 42113142, 42113118, 42105379, 42105387, 42105395, 42105403, 42105411, 42105429, 42105437, 42105445, 42105452, 42105510, 42105460, 42105478, 42105486, 42105494, 42105502, 42280172, 46915955, копії яких містяться в матеріалах справи, у період з 21.08.2019 року по 18.09.2019 року відповідач доставив на адресу позивача, як одержувача, порожні вагони.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача термінів доставки порожніх вагонів за вказаними накладними, визначених статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, в наслідок чого позивач просив суд стягнути 81102,42 грн штрафу на підставі статті 116 Статуту залізниць України.
Приписами ч. 1 статті 307 ГК України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. За змістом статті 307 ГК України, статті 909 ЦК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Відповідно до вимог статті 908 ЦК України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Частиною першою статті 919 Цивільного кодексу України передбачено, що перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.
Згідно із статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 затверджено Статут залізниць України (далі - Статут), який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (стаття 2 Статуту).
Відповідно до статті 5 Статуту на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує:
а) Правила перевезення вантажів (далі - Правила);
б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів;
в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів);
г) інші нормативні документи.
Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Згідно із статтею 6 Статуту накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Абзацами першим, другим і п'ятим статті 23 Статуту передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.
Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.
Відповідно до статті 41 Статуту залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни.
Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць.
Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення.
Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно з пунктами 1.1 і 1.2. Правил термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Відповідно до підпункту 1.1.1 пункту 1.1 Правил у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.
Пунктом 2.1 Правил передбачено, що обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі "Навантаження призначено на число місяць".
Згідно з пунктом 2.4 Правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Відповідно до пункту 2.10 Правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
За приписами ч. 2 статті 313 ГК України розмір штрафів, що стягуються з перевізників за прострочення в доставці вантажу, визначається відповідно до закону.
Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
У відповідності до статті 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Частиною першою статті 23 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.
Згідно із ч.1 статті 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Відповідно до ч. 2 статті 116 Статуту зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.
Нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш ніж двох діб. Встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченої статтею 116 Статуту штрафу відсутні.
Реченням другим абзацу першого пункту 8 Правил видачі вантажів (статті 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 передбачено, що оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної.
Згідно з абзацом другим пункту 8 вказаних Правил датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або не загального користування.
Обчислення терміну доставки здійснюється враховуючи відстань від станції відправлення до станції призначення (із розрахунку 200 км за добу) + 1 доба (на операції, пов'язані з відправленням-прибуттям) + 1 доба (п. 2.1 вказаних Правил).
Відповідно до п. 2.9 Правил №644 у разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін:
виконання митних та інших адміністративних правил;
тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці;
необхідний для ветеринарного огляду та напування тварин;
вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника;
інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача.
Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.
Згідно з пунктом "в" статті 130 Статуту належним доказом прострочення доставки вантажу залізницею є накладна. Доказом затримки, яка трапилася з вини відправника чи одержувача, що дає право залізниці на збільшення терміну доставки вантажу відповідно до пункту 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів, є відмітка у перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції і календарним штемпелем, од же відсутність такої відмітки на накладній позбавляє залізницю права на збільшення терміну доставки вантажу.
Відповідно до п. 4.3. у разі складання акта в графі 49 "Відмітки залізниці" зазначаються його номер і коротко причина, з якої його складено (наприклад, "про нестачу ________ місць", "про нестачу маси _________ кг", "про відсутність пломб" тощо).
Відповідно до п.п. 1, 2, 4 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Оскаржуючи рішення суду І інстанції відповідач наголошує на відсутності підстав для стягнення штрафу за накладними №41532292 та №41532318 від 07.08.2019 та невірне обчислення штрафу за накладною №46915955 від 11.09.2019.
Згідно накладних №41532292 та №41532318 від 07.08.2019 дата відправлення (графа 56 накладної) зазначена 07.08.2019, дата прибуття (графа 51 накладної) 21.08.2019, нормативний термін доставки (згідно Правил та Статуту) - 4 дні, прострочення становить 9 днів.
Посилання Відповідача на акти загальної форми №2612 від 19.08.2019 станції Кропивницький щодо збільшення терміну на 7 днів, та № 8318 від 20.08.2019 станції Знам'янка щодо збільшення терміну на 2 доби, визнаються апеляційною інстанцією безпідставними, оскільки дані акти складені поза межами нормативного строку доставки цих вагонів, так як, з урахуванням наведених положень Правил, вагони за наведеними накладними Залізниця мала доставити 12.08.2019.
Навіть при застосуванні конвенційних заборон, на які Відповідач посилається в акті від 19.09.2019, вагони, на дату складання акту, Залізниця мала вже передати Позивачеві, а тому, складання наведених актів не впливає на розрахунок штрафу. Крім того, конвенційні заборони застосовує саме Залізниця.
Пунктами 8 та 9 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113 встановлено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.
Надані Відповідачем акти загальної форми №2612 від 19.08.2019 та №8318 від 20.08.2019 про тимчасову затримку вагонів на станціях Кропивницький та Знам'янка, складені в односторонньому порядку (відсутній підпис вантажовласника).
За розрахунком суду І інстанції загальна сума штрафу за несвоєчасну доставку порожніх вагонів становить 81102,42 грн.
Також заявник апеляційної скарги посилається на невірне обчислення штрафу за накладною №46915955 від 11.09.2019. Разом з тим і сам позивач у відзиві на апеляційну скаргу зауважує на помилковості визначення ним розміру штрафу за цією накладною №46915955 від 11.09.2019.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та розрахунок нарахування штрафу за накладною №46915955 від 11.09.2019, апеляційна інстанція визнає помилковим застосування 30% штрафу від провізної плати, оскільки за прострочення терміну доставки 3 доби сплачується штраф у розмірі 20 %, і відповідно до стягнення підлягає сума у розмірі 2803,36 грн (20 % від 14016,80 грн). Наведене помилково залишилось поза увагою суду І інстанції, а відтак до стягнення підлягає штраф у розмірі 79700,74 грн.
Стосовно клопотання Відповідача про зменшення штрафу, апеляційна інстанція погоджується з висновком суду І інстанції щодо відсутності правових підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Положенням статті 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафних санкцій.
Також судом взято до уваги, що загальний фінансовий результат відповідача, дохід якого від вантажних перевезень, за загальнодоступною інформацією постійно збільшується. Більш того, завдання збитків внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань є очевидним, проте їх розмір не наводився у позові, оскільки не є предметом розгляду даної справи.
Оскільки відповідачем не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні статей 76, 77, 78, 79, 91 ГПК України на підтвердження наявності скрутного майнового становища, поважності причин неналежного виконання зобов'язань та причинних наслідків, винятковості даного випадку та невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення, суд І інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу.
Під час апеляційного провадження відповідачем також не подано до суду належних доказів, які б надали можливість суду застосувати приписи статті 233 ГК України.
Дослідивши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що Господарським судом міста Києва правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи. Разом з тим, у зв'язку із невірним обрахуванням розміру штрафу за накладною №46915955 від 11.09.2019, доводи апеляційної скарги в цій частині знайшли своє підтвердження під час апеляційного провадження.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду в цій частині підлягає зміні.
Судові витрати розподіляються відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2020 у справі №910/2374/20 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2020 у справі №910/2374/20 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції «Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (ідентифікаційний код 40075815, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль" (ідентифікаційний код 40001366, місцезнаходження: 04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 8, корпус 6) суму штрафу в розмірі 79700 грн. (сімдесят дев'ять тисяч сімсот гривень 74 копійки) та суму судового збору в розмірі 2065 грн. (дві тисячі шістдесят п'ять гривень 68 копійок). У задоволенні решти позовних вимог відмовити.»
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль" (ідентифікаційний код 40001366, місцезнаходження: 04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 8, корпус 6) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (ідентифікаційний код 40075815, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5) 105 (сто п'ять гривень 16 коп) витрат за подання апеляційної скарги.
Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду міста Києва.
Справу №910/2374/20 повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку за наявності підстав, передбачених у п. 2 ч. 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.В. Попікова
Судді О.О. Євсіков
С.О. Алданова