Справа № 149/2242/20
Провадження №2/149/615/20
Номер рядка звіту 65
21.12.2020 року Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Вергелеса В.О.,
за участі секретаря Лисої В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільнику цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, який мотивовано тим, що він являється власником цілого житлового будинку з прибудовою, господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Загальна площа 44,5 кв.м., житлова площа 15,4 кв.м. Відповідачка ОСОБА_2 є дружиною двоюрідного покійного брата позивача по материнській лінії ОСОБА_3 . На її прохання 19.07.2013 року ОСОБА_1 зареєстрував у належному йому на праві приватної власності житловому будинку по АДРЕСА_1 . Однак в його будинку ОСОБА_2 із серпня 2013 року по даний час без поважних причин не проживає. Її особистих речей в житловому будинку немає. Із позивачем будь-яких відносин вона не підтримує, її фактичне місце проживання йому не відомо, оскільки відповідачка змінила свій номер телефону та по даній причині телефонного зв'язку у позивача з відповідачем немає. ОСОБА_2 не приймає ніякої участі у витратах по утриманню житлового будинку, господарських будівель і споруд та прибудинкової території. Участі у проведенні поточного ремонту житла не приймає. Оскільки відповідачка тривалий час не спілкується з позивачем та не проживає в житловому будинку, тому вказане є підставою для звернення позивача до суду з метою захисту права власності.
Ухвалою суду від 26.10.2020 року у даній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 07.12.2020 року у даній справі підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Поворознюк Б.М. у судове засідання не з'явилися, надали заяву про розгляд справи у їхню відсутність, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, та просять його задоволити. Відповідач ОСОБА_2 про дату, час і місце судового розгляду повідомлена відповідно до вимог ЦПК України. В судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, заяв, клопотань, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подала.
За одночасного існування умов, визначених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом було ухвалено проводити заочний розгляд справи.
Суд, вважає за можливе розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами, неявка належним чином викликаних осіб не перешкоджає розгляду справи. Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 є власником цілого житлового будинку з прибудовою, господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , загальною площею 44,5 кв.м., житлова площа 15,4 кв.м. житлового будинку, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 16.06.2010 року, виданого приватним нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Лучинською Л.П., зареєстрованого в КП "ВООБТІ" 08.07.2010 року за реєстровим номером 30443141 (а.с. 7).
Факт реєстрації ОСОБА_2 у вищезазначеному належному будинку ОСОБА_1 підтверджується копією домової книги; довідкою виданої виконавчим комітетом Лелітської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 21.09.2020 року № 387, та витягом з погосподарської книги Лелітської сільської ради Хмільницького району Вінницької області за 2016-2020 роки (номер об'єкта по господарського обліку 0055-1)(а.с. 13-19,21-24).
Як вбачається із довідки виконавчого комітету Лелітської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 21.09.2020 року № 386, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з серпня 2013 року в житловому будинку, який належить ОСОБА_1 та знаходиться по АДРЕСА_1 не проживає (а.с. 20).
Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з частиною першою, другою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
За змістом частин першої та другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Тлумачення статті 391 ЦК України свідчить, що негаторний позов застосовується для захисту права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння коли право власності може бути порушено без безпосереднього вилучення майна у власника. У постанові Верховного Суду України від 27 травня 2015 року у справі № 6-92цс15 зроблено висновок, що положення статті 391 ЦК України підлягають застосуванню лише в тих випадках, коли між сторонами не існує договірних відносин і майно перебуває у користуванні відповідача не на підставі укладеного з позивачем договору. Враховуючи вищевикладене та виходячи з того, що ОСОБА_2 на перешкоджає позивачу у повній мірі реалізовувати своє право власності, спільно з позивачем не проживає та не веде спільного господарства, тому права останнього підлягають захисту відповідно до статті 391 ЦК України шляхом визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням. Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 317,319,321,391 ЦК України, ст.ст. 12,13,81,258,259,264,265,268,354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовільнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції подається через Хмільницький міськрайонний суд.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання зареєстровано за адресою - АДРЕСА_1 .
Суддя Вергелес В. О.