Справа № 147/554/20
Провадження № 2/147/274/20
28 грудня 2020 року смт.Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Натальчук О.А.,
із секретарем Свистун А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Альфа-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У червні 2020 року АТ «Альфа-банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 11.03.2019 р. між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 була укладена угода про надання кредиту №501119827, відповідно до умов якої позивач зобов'язувався надати відповідачеві кредит у розмірі 77906,40 грн., відповідач в свою чергу зобов'язувався в порядку та на умовах, що визначені договором повертати кредит, сплачувати проценти за користування кредитом, неустойку та інші платежі у строки та на умовах, що передбачені договором та додатком № 1 до нього - графіком погашення кредиту. Позивач свої зобов'язання виконав, надав відповідачу кредит в розмірі 77906, 40 грн. Проте, у порушення умов договору відповідач належним чином зобов'язання не виконує, внаслідок чого станом на 11.03.2020 р. утворилась заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 120324,85 грн., яка складається з: 64884, 16 грн. - строкова заборгованість за кредитом, 13058,24 грн. - прострочена заборгованість, 2985,08 грн. - строкова заборгованість по відсоткам та комісіях, 32833,37 грн. - прострочена заборгованість по нарахованих відсоткам та комісіях, 6600,00 грн - штрафи, яку позивач просить стягнути з відповідача та судові витрати, понесені при зверненні до суду.
Ухвалою суду від 16.10.2020 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач, будучи належним чином повідомлена про день та час розгляду справи за останнім відомим місцем її реєстрації, в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила. Також, ОСОБА_1 була повідомлена про розгляд справи шляхом публікації оголошення на офіційному сайті "Судова влада України". Відзиву на позовну заяву суду не надала.
Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 08.12.2020 р., з урахуванням думки представника позивача, постановлено провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч.8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі статтею 1049 ЦПК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
За статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За правилами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків (термінів), зокрема щодо сплати кредиту і процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Згідно зі статтею 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до частин першої та шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 11.03.2019 р. на підставі анкети - заяви про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» між акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду про надання кредиту №501119827, згідно з якою банк надав відповідачу кредит, тип - «кредит готівкою», у розмірі 77906,40 грн, процентна ставка - 18,99% річних, строк кредиту - 48 місяців, дата повернення кредиту - 11.03.2023 року (а.с.6,7).
Угода про надання кредиту №501119827 від 11.03.2019 р. складається з оферти на укладення угоди про надання кредиту №501119827 від 11.03.2019 р., анкети-заяви акцепту Публічної пропозиції АТ «Альфа-банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» та додатку № 1 до угоди про надання кредиту №501119827 від 11.03.2019 р. "Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг", які є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб, розміщеного на сайті банку.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Зі змісту зазначеного кредитного договору вбачається, що ОСОБА_1 підтвердила своїм особистим підписом, що ознайомлений та згоден з Публічною пропозицією АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб.
У анкеті-заяві, Оферті та Акцепту визначені всі суттєві умови кредитного договору щодо виду банківських послуг, строку дії договору, валюти, процентної ставки, умов повернення кредиту, відповідальності за порушення зобов'язань та інші.
Відповідно до Графіку платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, що є додатком № 1 до Угоди про надання кредиту №501119827 від 11.03.2019 р. датою сплати мінімального щомісячного платежу в сумі 4081,89 грн. встановлено до 11-го числа кожного місяця (а.с.8).
Отже, наявність підпису відповідача у вказаних вище документах свідчить про її обізнаність з умовами кредитування.
Уклавши з позивачем договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, відповідач порушила зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості.
Згідно з Розрахунком заборгованості за кредитним договором №501119827 від 11.03.2019 р. станам на 11.03.2020 р. відповідач має заборгованість у сумі 120324,85 грн., в тому числі: : 64884,16 грн. - строкова заборгованість за кредитом, 13058,24 грн. - прострочена заборгованість, 2985,08 грн. - строкова заборгованість по відсоткам та комісіях, 32833,37 грн. - прострочена заборгованість по нарахованих відсоткам та комісіях, 6600,00 грн - штрафи (а.с.12).
Враховуючи викладене, а також те, що відповідач, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, в судове засідання не з'явилася, відзиву на позовну заяву, письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову суду не надала, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №501119827 від 11.03.2019 р. у розмірі 120324,85 грн.
Відповідно до положень ст.141 ЦПК України судовий збір у розмірі 2102 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 223, 259, 263-265,268,272,279, 280, 284 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Акціонерного товариства «Альфа-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства «Альфа-Банк», п/р НОМЕР_2 , МФО 300346, заборгованість за кредитним договором №501119827 від 11.03.2019 р. у розмірі 120324 (сто двадцять тисяч триста двадцять чотири) грн. 85 (вісімдесят п'ять) коп. та 2102 (дві тисячі сто дві) грн. витрат по сплаті судового збору.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається до або через відповідні суди, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - Акціонерне товариство «Альфа-Банк», ЄДРПОУ -23494714, п/р НОМЕР_2 , МФО 300346, місцезнаходження: 03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, 100.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 28.12.2020 р.
Суддя О.А. Натальчук