28 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 240/3141/20
адміністративне провадження № К/9901/30695/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Єресько Л.О., Мельник-Томенко Ж.М.
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року
у справі №240/3141/20
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними, зобов'язання провести перерахунок та здійснити доплату одноразової грошової допомоги,-
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889, до складу грошового забезпечення, з якого обчислено розмір одноразової грошової допомоги при звільненні;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок та здійснити доплату в сумі 10490,40 грн. належної йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із звільненням з військової служби з врахуванням всіх складових його грошового забезпечення за останньою посадою на день звільнення - включення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889, до складу грошового забезпечення, з якого обчислено розмір одноразової грошової допомоги при звільненні.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року, позов задоволено частково: визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889, до складу грошового забезпечення, з якого обчислено розмір одноразової грошової допомоги при звільненні; зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку із звільненням з військової служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 до складу грошового забезпечення, з якого обчислено розмір одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача провести перерахунок та здійснити доплату в сумі 10490,40 грн. належної позивачу одноразової грошової допомоги відмовлено.
16 листопада 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у справі №240/3141/20.
Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2020 року відмовлено в задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору, а касаційну скаргу залишено без руху з підстав несплати скаржником судового збору та не зазначенням в касаційній скарзі підстав касаційного оскарження відповідно до частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали та роз'яснено, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк, така скарга буде повернута.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (код 0102931565033) копія ухвали суду від 25 листопада 2020 року про залишення касаційної скарги без руху отримана скаржником 02 грудня 2020 року.
14 грудня 2020 року до Верховного Суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги та платіжне доручення №13 від 10 грудня 2020 року про сплату судового збору.
У вказаній заяві скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій помилково не прийнято та не взято до уваги обставини справи, судові рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, розгляд справи має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, а отже на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України судові рішення може бути оскаржено.
Проте, скаржником вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху від 25 листопада 2020 року не виконано з огляду на наступне
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
З урахуванням змін до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Разом з цим, скаржником, всупереч положенням частини 4 статті 328 КАС України, не наведено мотивів незгоди з судовими рішеннями та не вказано на конкретні висновки судів попередніх інстанцій, рішення яких ним оскаржується, не зазначено норми права, які неправильно застосовані цими судами при ухваленні відповідних висновків.
Зокрема, заява про усунення недоліків в частині наведених обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції не містить зазначення у чому конкретно полягає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Натомість, обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень зводиться до викладення скаржником обставин справи, цитування нормативно правових актів, зокрема, положень Конституції України, вимог Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 11 червня 2008 року №260 та Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 24 жовтня 2016 року №550 та загальним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Станом на день постановлення цієї ухвали будь-яких інших заяв чи клопотань на усунення недоліків касаційної скарги в частині зазначення підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, від скаржника до суду не надходило.
Тому є всі підстави вважати, що станом на цей день встановлений строк для усунення недоліків касаційної скарги закінчився, проте виявлені судом недоліки скаржником в повному обсязі не усунуто.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до другого речення частини шостої статті 332 КАС України питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З огляду на наведене, подана у цій справі касаційна скарга підлягає поверненню її заявнику.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.
Також суд звертає увагу скаржника, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 251, 330, 328,332 КАС України, Суд -
1. Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у справі №240/3141/20 - повернути скаржнику.
2. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
3. Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
..................................
..................................
..................................
А.В. Жук
Л.О. Єресько
Ж.М. Мельник-Томенко
Судді Верховного Суду