28 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 400/4788/19
адміністративне провадження № К/9901/24694/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 березня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2020 року
у справі №400/4788/19 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
28 вересня 2020 року до касаційного суду надійшла скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху. Скаржнику надано 10 (десять) днів з моменту отримання копії указаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до Суду документа про сплату судового збору у розмірі 3073 грн 60 коп.
Вимоги указаної ухвали заявником виконано у повному обсязі.
Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2020 року касаційну скаргу повторно залишено без руху. Скаржнику надано десять днів з моменту отримання указаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до Суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку та поданням доказів їх поважності.
Належним чином завірену копію указаної ухвали скаржником отримано 30 листопада 2020 року, що підтверджується зворотнім повідомленням, яке надійшло на адресу Суду.
10 грудня 2020 року до касаційного суду надійшло клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження.
Скаржник указує, що Законом № 731-IX пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., N 48, ст. 436) викладено в такій редакції: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
Зазначає, що останнім днем подання касаційної скарги є 06 серпня 2020 року та просить поновити строк на касаційне оскарження.
Перевіривши доводи указаного клопотання Суд зазначає таке.
Як зазначалось в ухвалі Верховного Суду від 23 листопада 2020 року первинну касаційну скаргу зареєстровано у Верховному Суді 15 липня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2020 року касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала.
Повторну касаційну скаргу здано до поштового відділення 23 вересня 2020 року.
Так, скаржник був ознайомлений із законодавчими змінами щодо обчислення процесуальних строків, про що не заперечує у поданому клопотанні, однак подав касаційну скаргу із пропуском установленого строку.
Скаржником не подано до Суду доказів неможливості учинення конкретної процесуальної дії, які були б обумовлені карантинними обмеженнями.
При вирішенні питання поважності причин пропуску строку звернення до Суду із позовом Суд, також, ураховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Ураховуючи зазначене, доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження є необґрунтованими та не можуть бути визнані Судом поважною причиною пропуску строку, встановленого КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
З огляду на викладене, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 121, 122, 333, 355, 359 КАС України, Суд
У задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строку на касаційне оскарження - відмовити.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 березня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2020 року у справі №400/4788/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Судді Верховного Суду