24 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 500/370/20
адміністративне провадження № К/9901/28577/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Данилевич Н.А., Кашпур О.В.,
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія»
на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Сервіс» до Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державна служба України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, визнання дій протиправними, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія Сервіс» (далі - ТОВ «Мрія Сервіс», відповідач) звернулось до суду з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області, у якому просило:
- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 123817 від 26 листопада 2019 року;
- визнати протиправними дії щодо оформлення результатів габаритно-вагового контролю транспортного засобу ТОВ «Мрія Сервіс», здійсненого Управлінням Укртрансбезпеки у Тернопільській області 01 листопада 2019 року.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Сервіс" задоволено частково.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року у справі № 500/370/20 - скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Сервіс" до Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області про визнання протиправними дій щодо оформлення результатів габаритно-вагового контролю під час перевірки транспортного засобу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Сервіс" здійсненого 01 листопада 2019 року та закрито провадження у справі в цій частині.
В іншій частині рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року у справі № 500/370/20 - залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивачем подано касаційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року, та ухвалити нове рішення у справі № 500/370/20, яким задовольнити позовні вимоги позивачу.
Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2020 року касаційну скаргу залишено без руху із наданням скаржнику строку для усунення недоліків, а саме - сплати судового збору.
07 грудня 2020 року до касаційного суду надійшла заява на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 23 листопада 2020 року.
Так, недоліки касаційної скарги усунуто в строк, установлений Судом.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає наступне.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року відкрито провадження у справі №500/370/20 та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Пунктом 2 ч. 5 статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до ч. 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Крім того, згідно з ч. 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч. 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у даній справі є визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу та визнання протиправними дій щодо оформлення результатів габаритно-вагового контролю.
Оскаржуючи рішення судів попередніх інстанцій, які розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження, скаржником зазначено, що дана справа має виняткове значення для учасника справи, проте не обгрунтовує це належним чином, не зазначає про фундаментальне значення даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний позивачем спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія», розглянутої в порядку спрощеного позовного провадження, не підлягають касаційному оскарженню.
Разом з тим, позивачем у касаційній скарзі не наведено підстав, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій підлягали перегляду в касаційному порядку, що є передумовою для перевірки мотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції.
На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія» на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Сервіс» до Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державна служба України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, визнання дій протиправними.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.Е. Мацедонська
Судді Н.А. Данилевич
О.В. Кашпур