24 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 215/3021/16-а(2-а/215/13/19)
адміністративне провадження № К/9901/33331/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Данилевич Н.А., Кашпур О.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2020 року
та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання дій та бездіяльності неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Держави України в особі виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, у якому просив визнати дії та бездіяльність неправомірними, зобов'язати вчинити певні дії та стягнути моральну шкоду.
Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 жовтня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою позивача на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, позивачем подано касаційну скаргу.
Ухвалою судді Третього апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надіслання на адресу Третього апеляційного адміністративного суду: документу про сплату судового збору; заяви про поновлення пропущеного строку, з зазначенням інших поважних причин пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою.
Стосовно оскарження ухвали апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху, суд зазначає.
Відповідно до частини 3 статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Серед переліку зазначених у цій статті ухвал, відсутня ухвала про залишення апеляційної скарги без руху.
А тому, суд на підставі п. 1 ч. 1 статті 333 КАС України відмовляє у відкритті касаційного провадження у частині оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху, оскільки касаційна скарга подана на рішення, яке не підлягає оскарженню.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження, оскільки строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою суду про залишення апеляційної скарги без руху, сплинув і апелянт не зазначив інших поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, тобто не усунув недоліки апеляційної скарги.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції встановив, що разом з апеляційною скаргою позивачем подано заяву про звільнення від сплати судового збору, в якій заявник просить звільнити його від сплати судового збору.
Як зазначено судом апеляційної інстанції, ОСОБА_1 на підтвердження свого скрутного матеріального становища надано до суду копію довідки Тернівського УПСЗН м. Кривий Ріг від 02.01.2020 року № 19 про те, що розмір щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю І групи за період з січня 2018 року по грудень 2019 року склав 764.56 грн.
Суд зазначив, що надана позивачем довідка не дає підстав вважати, що зазначена сума є єдиним джерелом доходу скаржника, оскільки не містить відомостей про майновий стан скаржника, який може мати інші джерела для існування та забезпечення своїх потреб.
Відтак, суд прийшов до висновку, що позивачем не підтверджено, що його річний сукупний дохід складається лише з виплат, наведених у довідці від 02 січня 2020 року, а судовий збір за подання апеляційної скарги у даній справі перевищує 5% сукупного річного доходу позивача.
Також судом зазначено, що 08 лютого 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подано апеляційну скаргу на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 29 жовтня 2019 року. Оскільки оскаржуване рішення винесено Тернівським районним судом м. Кривого Рогу 29.10.2019 року, то тридцятиденний строк на оскарження рішення суду першої інстанції сплинув 28.11.2019 року.
Позивачем було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що позивач вже звертався з апеляційною скаргою на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 29 жовтня 2019 року, однак його апеляційна скарга була повернута.
Суд наголосив, що поважними підставами для поновлення строку апеляційного оскарження є об'єктивно непереборні та такі, що не залежать від волевиявлення особи, обставини.
Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що залишення без руху попередньо поданої апеляційної скарги у зв'язку з її недоліками та повернення апеляційної скарги апелянту у зв'язку з не усуненням таких недоліків не є поважними підставами для поновлення строку апеляційного оскарження при повторному поданні апеляційної скарги, оскільки строк на апеляційне оскарження в даній справі обраховується з моменту отримання копії рішення суду першої інстанції, а не з моменту повернення апеляційної скарги. В свою чергу, повернення апеляційної скарги заявнику через її невідповідність вимогам КАС України свідчать про суб'єктивні причини пропуску строку, такі причини не можуть бути визнані судом поважними.
Крім того, посилання скаржника на його часті хвороби та неможливість своєчасного та належного надання апеляційної скарги у цій справі визнано необгрунтованим, оскільки жодних доказів на підтвердження цього суду не надано.
Як зазначено судом апеляційної інстанції, в ухвалі Третього апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року, копію ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2020 року направлено на адресу скаржника.
Проте, на адресу Третього апеляційного адміністративного суду повернувся конверт з відміткою "За закінченням терміну зберігання".
17 липня 2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), яким, серед іншого, внесені зміни до п. 3 розд. VI "Прикінцеві положення" КАС України та визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п. 3 розд. VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Відтак, останнім днем усунення недоліків апеляційної скарги є 17.08.2020 року (з урахуванням десяти днів, встановлених ухвалою суду про залишення апеляційної скарги без руху).
Конверт з вказаною ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.03.2020 року був повернутий на адресу суду з позначкою "за закінченням терміну зберігання".
Частиною 6 ст. 7 КАС України визначено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Згідно ч. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
За правилами пунктів 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. № 270), у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.
Відтак, з огляду на вказані приписи, позивач вважається таким, що був належним чином повідомлений про зміст ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 23.03.2020 року.
Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що ним вжито всі необхідні заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 про залишення апеляційної скарги без руху, та оскільки скаржником не було усунуто недоліки апеляційної скарги, відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги, а також постановлені у цій справі ухвали суд касаційної інстанції прийшов до наступних висновків.
Щодо строку на апеляційне оскарження, враховуючи, що його пропуск є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження, суд вважає за необхідне зазначити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Враховуючи вищенаведене суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність, в даному випадку, підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Згідно з частиною 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судом апеляційної інстанції обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, які би зумовлювали об'єктивну неможливість вчасного звернення з апеляційною скаргою.
Отже, суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження, вірно застосував положення статті 299 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справ) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України, який включає й ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2020 року у справі 215/3021/16-а(2-а/215/13/19).
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання дій та бездіяльності неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.Е. Мацедонська
Судді Н.А. Данилевич
О.В. Кашпур