28 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 240/6200/19
адміністративне провадження № К/9901/34305/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2020 у справі №240/6200/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Валки-Ільменіт» до Головного управління ДФС у Житомирській області, -
установив:
ТОВ «Валки-Ільменіт» звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення 18.01.2019:
- №0000951401 про застосування штрафу з ПДВ у сумі 174 351 грн згідно вимог п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст.54, п.58.1 ст.58, ст. 120-1 ПК України за не складення та не реєстрацію податкових накладних протягом граничного строку передбаченого ст.201 ПК України;
- №0000961401 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлену на рахунок платника у банку по декларації за жовтень 2017 року, на 38 296 грн, у тому числі: сума завищеного бюджетного відшкодування - 30 637 грн, штрафні (фінансові) санкцій (штраф) - 7 659 грн за порушення вимог п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.5 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України;
- №0000971401 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість по декларації за червень 2018 року на 318 064 грн за порушення вимог п.185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.5 ст. 198, п. 201.10 ст.201 ПК України;
- №0000941403 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 3 794 725,71 грн, за порушення ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Постанови Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України».
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 20.12.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2020, позов задовольнив частково.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі, як на підставу для відкриття касаційного провадження, відповідач посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень не враховані висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у справах №К/800/15727/15, №К/9901/40827/18, №808/2535/17, №806/2450/16.
Водночас скаржник не вказує, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано неправильно, висновок щодо застосування якої, на його думку, наявний у постановах Верховного Суду, а також не обґрунтовує у чому саме полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права.
Крім того, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
У поданій касаційній скарзі викладено лише обставини справи, процитовано норми Податкового кодексу України без зазначення, в чому саме полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права.
Фактично доводи касаційної скарги зводяться до того, що, на переконання скаржника, суди попередніх інстанцій неправильно оцінили наявні у матеріалах справи докази.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 № 460-IX і які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2020 у справі №240/6200/19 - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Шишов