28 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 520/11956/19
адміністративне провадження № К/9901/33777/20
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Яковенка М. М., перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року у справі № 520/11956/19 за позовом Комунального підприємства «Харківській теплові мережі» до Офісу великих платників Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року, адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління № 0002805008 від 22 серпня 2019 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2018 року у розмірі 665 965,00грн.
Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення - рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління № 0002795008 від 22 серпня 2019 року, яким визначено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість у загальному розмірі 166 491,25 грн.
Попередні касаційній скарги поверталися скаржникові ухвалами Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року та від 18 листопада 2020 року на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як такі, що не містили підстав для касаційного оскарження судових рішень. Верховний Суд роз'яснив скаржнику вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати при викладенні підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, в тому числі, і у випадку подання касаційної скарги на підставі пунктів 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Під час перевірки втрете поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, а зміст касаційної скарги є майже ідентичним до касаційних скарг, які подавалися. Аналогічно попереднім касаційним скаргам контролюючий орган посилається на пункти 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень у цій справі.
Однак, обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов'язковим є взаємозв'язок усіх чотирьох умов.
Обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).
Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
Також обов'язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).
Посилаючись на пункти 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не наводить обов'язкових умов у їх взаємозв'язку, передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку на цій підставі.
При цьому, посилання відповідача у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права зводяться до незгоди із висновками судів попередніх інстанцій щодо обставин справи та наполяганні на переоцінці наявних у справі доказів. Формальне наведення усіх пунктів частини другої статті 353 КАС України не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Крім того, пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про не дослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу. Натомість, належного викладення підстав касаційного оскарження відповідно до наведених пунктів, касаційна скарга не містить.
Зазначене свідчить про формальний підхід скаржника до оформлення касаційної скарги.
Верховний Суд вже надавав вичерпні роз'яснення щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати в частині визначення підстав, натомість, ці роз'яснення так і не були враховані скаржником, у зв'язку з чим подана втрете касаційна скарга підлягає поверненню.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року у справі № 520/11956/19 - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя М. М. Яковенко