22 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 826/838/16
адміністративне провадження № К/9901/63553/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
за участі:
секретаря судового засідання - Андрієнко Н.А.
представника відповідача - Гончарова О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №826/838/16
за позовом ОСОБА_1
до заступника голови Київської міської державної адміністрації Пантелеєва Петра Олександровича
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, стягнення витрат, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою заступника голови Київської міської державної адміністрації ОСОБА_2
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року (прийняте головуючим суддею Бояринцевою М.А.),
постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року (прийняті у складі колегії суддів: головуючого судді - Вівдиченко Т.Р., суддів: Беспалова О.О., Пилипенко О.Є.), -
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до заступника Голови Київської міської державної адміністрації Пантелеєва Петра Олександровича, в якому просила:
- визнати дії заступника голови Київської міської державної адміністрації Пантелеєва Петра Олександровича, які полягають у наданні доручення №К-31047, на підставі якого здійснювався розгляд її скарги Департаментом земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - протиправними;
- зобов'язати заступника голови Київської міської державної адміністрації Пантелеєва Петра Олександровича розглянути скаргу ОСОБА_1 від 10 грудня 2015 року у відповідності до Закону України «Про звернення громадян»;
- стягнути з місцевих асигнувань Київської міської державної адміністрації на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані з розглядом справи (на правову допомогу), які складають 4409,60 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 квітня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до заступника голови Київської міської державної адміністрації Пантелеєва Петра Олександровича - задоволено частково.
Визнано протиправними дії заступника голови Київської міської державної адміністрації Пантелеєва Петра Олександровича, які полягають у наданні доручення №К-31047 від 28 грудня 2015 року, на підставі якого здійснювався розгляд скарги ОСОБА_1 від 10 грудня 2015 року (зареєстрованої 11 грудня 2015 року за №К-3104) Департаментом земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Зобов'язано заступника голови Київської міської державної адміністрації Пантелеєва Петра Олександровича розглянути скаргу ОСОБА_1 від 10 грудня 2015 року (зареєстровану 11 грудня 2015 року за №К-3104) у відповідності до Закону України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року №396/96-ВР (далі - Закон «Про звернення громадян»).
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що Законом України «Про звернення громадян» чітко встановлено імперативну норму щодо заборони направлення скарги громадян тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються, а тому дії та бездіяльність відповідача були протиправними.
4. Що до витрат на професійну правничу допомогу суд зазначив, що до них належать витрати, пов'язані з правничою допомогою лише адвоката. Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу фахівця у галузі права не передбачено та відшкодованню відповідно до вимог чинного КАС України вони не підлягають, а отже у задоволенні цієї позовної вимоги відмовлено.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року апеляційну скаргу заступника голови Київської міської державної адміністрації ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року залишено без змін.
6. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з місцевих асигнувань Київської міської державної адміністрації на користь ОСОБА_1 витрат, пов'язаних з розглядом справи (на правову допомогу), які складають 4409,60 грн., скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким адміністративний позов задоволено.
В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року залишено без змін.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Київської міської державної адміністрації на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані з розглядом справи в апеляційній інстанції (на правову допомогу), які складають 5600,00 грн.
7. Апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позовних вимог про стягнення витрат на правову допомогу, мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні вимог ОСОБА_1 в частині стягнення з бюджетних асигнувань Київської міської державної адміністрації на користь ОСОБА_1 витрат, пов'язаних з розглядом справи (на правову допомогу), які складають 4409,60 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
8. 09 жовтня 2018 року заступник голови Київської міської державної адміністрації Пантелеєв Петро Олександрович подав касаційну скаргу.
9. У касаційній скарзі відповідач просить:
Скасувати постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року та від 12 вересня 2018 року.
Скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог.
У касаційній скарзі заявлено клопотання щодо розгляду справи за участю представника відповідача.
10. 27 грудня 2018 року представник позивача надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
11. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 жовтня 2018 року для розгляду справи №826/838/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Шарапа М.В., судді: Бевзенко В.М., Данилевич Н.А.
12. Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та установлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
13. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 червня 2019 року для розгляду справи №826/838/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
14. 28 жовтня 2019 року до Верховного Суду надійшла заява представника відповідача про скасування судових рішень першої та апеляційної інстанцій у даній справі та закриття провадження в даній адміністративній справі на підставі положень статті 354 КАС України у зв'язку із смертю позивачки ОСОБА_1 .
15. Ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2020 року дану адміністративну справу прийнято до провадження в складі колегії суддів: головуючий суддя Жук А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М. та призначено справу до попереднього розгляду.
16. Ухвалою Верховного Суду від 02.12.2020 справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 22 грудня 2020 року на 15 год. 20 хв.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу
17. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
18. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10 грудня 2015 року ОСОБА_1 подала скаргу Голові Київської міської державної адміністрації Кличку Віталію Володимировичу на директора Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Поліщука Олексія Григоровича.
19. Скарга позивача зареєстрована 11 грудня 2015 року за №К-3104 та відповідно до Тимчасового розподілу обов'язків між Київським міським головою, першим заступником голови КМДА, заступником голови КМДА передано на розгляд заступнику голови Київської міської державної адміністрації ОСОБА_2 .
20. За дорученням відповідача від 28 грудня 2015 року №К-31047 скаргу ОСОБА_1 передано для розгляду по суті Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської Державної адміністрації»).
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
21. Конституція України
Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
22. Кодекс адміністративного судочинства України
Відповідно до частини першої статті 57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з частиною четвертою статті 59 КАС України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
23. Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги; документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
24. Закон України "Про звернення громадян" від 02 жовтня 1996 року №396/96-ВР
Відповідно частини першої статті 1 вказаного закону визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Приписами статті 3 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, зокрема, що скарга - це звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Відповідно до частини третьої статті 7 Закону України «Про звернення громадян» якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
При цьому, забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються (частина четверта статті 7 Закону України «Про звернення громадян»).
Приписи статті 15 Закону України «Про звернення громадян» визначають, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про звернення громадян», звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження.
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Що до вирішення спору по суті
25. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
26. Аналізуючи вищенаведені положення законодавства та обставини справи, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог.
27. Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, розгляд скарги ОСОБА_1 від 10 грудня 2015 року (зареєстрованої 11 грудня 2015 року за №К-3104) поданої Голові Київської міської державної адміністрації Кличку Віталію Володимировичу на дії директора Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Поліщука Олексія Григоровича, відповідно до Тимчасового розподілу обов'язків між Київським міським головою, першим заступником голови КМДА, заступником голови КМДА передано на розгляд заступнику голови Київської міської державної адміністрації ОСОБА_2 .
28. За дорученням відповідача від 28 грудня 2015 року №К-31047 скаргу ОСОБА_1 розглянуто Департаментом земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської Державної адміністрації).
29. За результатами розгляду скарги листом від 30 грудня 2015 року №05703-К-31047-18753 позивачу надано відповідь на звернення останньої за підписом заступника директора Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської Державної адміністрації») Ю.Мосійчука.
30. Таким чином, наявні матеріали справи свідчать про те, що скарга позивача від 10 грудня 2015 року, яка стосувалася об'єктивної, всебічної і вчасної перевірки фактів зазначених у скарзі, а також можливого притягнення за результатами службового розслідування до дисциплінарної відповідальності директора Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_3 , була скерована до органу, керівником якого є особа, дії якої оскаржуються.
31. Разом з тим, приписами частини четвертої статті 7 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
32. Колегія суддів Верховного Суду вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що, всупереч вимогам чинного законодавства скарга позивача від 10 грудня 2015 року протиправно передана на розгляд суб'єкту оскарження - Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
33. Враховуючи наведені обставини, безпідставними є доводи касатора про те, що директор Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) правомірно дав доручення своєму заступникові Ю.Мосійчуку розглянути скаргу ОСОБА_1 та надати відповідь.
34. Колегія суддів Верховного Суду вважає правильним і обґрунтованим висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо протиправності дій заступника голови Київської міської державної адміністрації ОСОБА_2 , які полягають у наданні доручення №К-31047 від 28.12.2015, на підставі якого розгляд скарги ОСОБА_1 доручено провести Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а отже судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору ухвалено обгрунтовані судові рішення та не допущено неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги в цій частині не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.
Щодо стягнення суми на правничу допомогу
35. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року відмовлено в задоволені позовних вимог в частині стягнення з бюджетних асигнувань Київської міської державної адміністрації на користь ОСОБА_1 витрат, пов'язаних з розглядом справи (на правову допомогу), які складають 4409,60 грн.
36. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з місцевих асигнувань Київської міської державної адміністрації на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язаних з розглядом справи (на правову допомогу), які складають 4409,60 грн., скасовано, та прийнято в цій частині нове рішення, яким адміністративний позов задоволено.
37. Також стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської державної адміністрації на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції (на правову допомогу) у розмірі 5600,00 грн.
39. Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
40. Згідно статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
41. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
42. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
43. Відповідно до частини першої статті 57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
44. Згідно з частиною четвертою статті 59 КАС України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
45. Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги; документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
46. Як вбачається з матеріалів справи, між фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 (Виконавець) та ОСОБА_1 (Замовник) укладено договір про надання правової допомоги від 19.01.2016 року №19/01-2, за умовами якого виконавець надає замовнику на платній основі юридичні послуги - правничу допомогу визначену у Договорі.
47. На підтвердження витрат пов'язаних з наданням правничої допомоги ФОП ОСОБА_4 , надано замовлення від 19.01.2016 року, акт виконаних робіт згідно договору про надання правової допомоги від 19 січня 2016 року №19/01-2, квитанцію від 19 січня 2016 року з призначенням платежу - оплата згідно договору про правову допомогу від 19.01.2016 в сумі 4409,60 гривень.
48. Також, на підтвердження надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції було надано договір про надання правової допомоги від 16 травня 2018 року №16/0502, замовлення від 16 травня 2018 року, акт виконаних робіт згідно договору про надання правової допомоги від 16.05.2016 року №16/0502 від 19 травня 2018 року, квитанцію від 19.05.2018 року з призначенням платежу - оплата згідно договору про надання правової допомоги від 16.05.2016 року №16/0502 на суму 5 600,00 грн., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №6075 від 26 квітня 2018 року.
49. Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованих висновків, що суми понесених витрат на правову допомогу в розмірі 4409,60 грн. та 5600,00 грн., документально підтверджені належними документами та підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської державної адміністрації на користь ОСОБА_1 .
50. Доводи касаційної скарги вищезазначених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
51.Крім того, Верховний Суд звертає увагу на наступне.
52. Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
53. Частиною 2 ст. 16 КАС України (у редакції, чинній на час звернення ОСОБА_1 із позовом до суду) установлено, що для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах в Україні діє адвокатура. У випадках, встановлених законом, правова допомога може надаватися й іншими фахівцями в галузі права. Порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів та інших фахівців у галузі права, які беруть участь в адміністративному процесі і надають правову допомогу, визначаються цим Кодексом та іншими законами.
54. Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.
55. Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
56. Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.
57. Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч. 2 ст. 3, ст. 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов'язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов'язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги. Проте не всі галузеві закони України, зокрема процесуальні кодекси, містять приписи, спрямовані на реалізацію такого права, що може призвести до обмеження чи звуження змісту та обсягу права кожного на правову допомогу.
58. Визначальним в адміністративному судочинстві за ст. 6 КАС України є принцип верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та встановлюють зміст і спрямованість діяльності держави, а тому, при вирішенні справ суди повинні в першу чергу застосовувати саме принцип верховенства права.
59. Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року встановлено, що справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставини кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю досліджувати змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.
60. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
61. Адміністративне судочинство спрямоване на зміцнення законності, правопорядку та попередження правопорушень, а також сприяє активному та ініціативному виявленню порушень прав, свобод та інтересів осіб з боку влади та поновлення цих прав чи запобігання їх порушенню, а тому суди адміністративної юрисдикції повинні захищати такі права фізичних і юридичних осіб (зокрема й право на відшкодування витрат на правову допомогу) усіма передбаченими й дозволеними законодавством України способами.
62. При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.
63. Задовольняючи позов в частині стягнення на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат, пов'язаних з розглядом справи (на правову допомогу) суд апеляційної інстанції обгрунтовано зазначив, що позивачкою надано суду докази надання правничої допомоги ОСОБА_4 , а отже суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні вимог ОСОБА_1 в частині стягнення з місцевих асигнувань Київської міської державної адміністрації на користь ОСОБА_1 витрат, пов'язані з розглядом справи (на правову допомогу), які складають 4409,60 грн., а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в цій частині з прийняттям нового рішення.
64. Згідно зі статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
65. З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
66. З приводу заяви представника відповідача про скасування судових рішень попередніх інстанцій та закриття провадження у даній адміністративній справі, Верховний Суд зазначає наступне.
67. Матеріалами справи підтверджено, що позивачка у даній справі - ОСОБА_1 померла, про що складено актовий запис про смерть від 07.11.2018 за №1473. Вказана обставина підтверджується листом Деснянського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві №5086/15.5-10 від 02.08.2019.
68. Відповідно до частини першої та другої статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
69. Якщо суд першої або апеляційної інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи - сторони в спірних правовідносинах, що не допускають правонаступництва, після ухвалення рішення не може бути підставою для застосування положення частини першої цієї статті.
70. Суд касаційної інстанції визнає, що суд першої інстанції, задовольняючи позов частково та суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду судового рішення суду першої інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
71. З огляду на те, що суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що суди попередніх інстанції ухвалили обґрунтоване у даній справі рішення, а тому підстави для закриття провадження у даній справі, згідно із частиною першою статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, в зв'язку з чим у задоволенні клопотання представника відповідача щодо даного питання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350 КАС України,
1. В задоволенні заяви заступника голови Київської міської державної адміністрації Пантелеєва Петра Олександровича про закриття провадження у справі №826/838/16 за позовом ОСОБА_1 до Заступника голови Київської міської державної адміністрації Пантелеєва Петра Олександровича про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
2. Касаційну скаргу заступника голови Київської міської державної адміністрації Пантелеєва Петра Олександровича залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року та від 12 вересня 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
В повному обсязі постанова складена 28.12.2020.
Суддя-доповідач Жук А.В.
судді Мартинюк Н.М.
Мельник-Томенко Ж.М.