28 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 922/54/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н.О.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Заступника керівника Харківської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду Харківської області від 03.03.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 у справі
за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури №4
до 1. Харківської міської ради,
2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради,
3. Фізичної особи-підприємця Харківської Наталії Євгенівни,
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання договору недійсним, зобов'язання повернути майно та скасувати державну реєстрацію права власності,
07.12.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 03.03.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 у справі № 922/54/20, подана 17.11.2020 разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке.
Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Предметом оскарження є постанова Східного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 (повний текст складено 04.06.2020), строк для оскарження якої сплив 24.06.2020.
Положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 22 травня 2020 року до 31 липня 2020 року на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX (який набрав чинності 02.04.2020) розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України було доповнено пунктом 4 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-ІХ від 18.06.2020, який набрав чинності 17.07.2020, внесено зміни до пункту 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України та викладено його в такій редакції: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
Згідно з частиною 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що строк на касаційне оскарження у цій справі є продовженим на період дії карантину в силу вказаних норм чинного законодавства, а отже останній 20-ти денний строк встановлений цим законом сплив 06.08.2020.
Вперше касаційна скарга була подана Заступником прокурора Харківської області 23.06.2020, проте ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2020 її залишено без руху згідно зі статтею 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не було додано доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі та не наведено конкретну, чітко визначену норму матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України) неправильно застосовано або порушено судами попередніх інстанцій, в чому полягає саме неправильне застосування або порушення даної норми права, і щодо правильного застосування саме якої у подібних правовідносинах, на думку скаржника, відсутній висновок Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.10.2020 касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області на рішення Господарського суду Харківської області від 03.03.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 у справі № 922/54/20 повернуто заявникові на підставі статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржник усунув недоліки частково, зазначені в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2020, а саме надав докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі. Разом з тим, скаржником не обґрунтовано, яку саме конкретну, чітко визначену норму матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України) неправильно застосовано або порушено судами попередніх інстанцій, в чому полягає саме неправильне застосування або порушення даної норми права, і щодо правильного застосування саме якої у подібних правовідносинах, на думку скаржника, відсутній висновок Верховного Суду.
17.11.2020 Заступник керівника Харківської обласної прокуратури повторно подав касаційну скаргу, що підтверджується конвертом Укрпошти, тобто із пропуском зазначеного процесуального строку.
При цьому, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтовано тим, що у відповідності до положень ст.174 Господарського процесуального кодексу України постановлення ухвали про повернення касаційної скарги без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з касаційною скаргою, та відповідно до рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій від 06.11.2020 місто Харків перебуває у так званій «червоній» зоні у розумінні Постанови КМУ від 11.03.2020 №211, тому строк на касаційне оскарження пропущено з поважних, об'єктивних причин та підлягає поновленню.
Дослідивши клопотання заявника, колегія суддів зазначає, що наведені причини пропуску строку на касаційне оскарження не можуть вважатися поважними і такими, що дійсно перешкоджали зверненню у передбачений законом строк, оскільки скаржнику вже надавався строк для усунення недоліків, він був обізнаний щодо необхідності їх усунення, при цьому своїм правом на усунення недоліків скористався лише частково.
Статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
При цьому колегія суддів враховує, що право на суд не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.
Так, у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 40, 41, від 03.04.2008).
З огляду на викладене Суд вважає, що доводи, наведені в клопотанні про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження є неповажними.
Відповідно до частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 Господарського процесуального кодексу України, і особа, яка її подала, не порушує питання поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів із дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Заступнику керівника Харківської обласної прокуратури необхідно навести інші причини пропуску строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням поважності підстав його пропуску.
Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 03.03.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 у справі № 922/54/20 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 12.01.2021, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів з дня вручення її скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю .Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай