28 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 916/3743/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Банаська О. О.
розглянув матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ ГРЕЙНС"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.11.2020
у складі колегії суддів: Філінюка І. Г. (головуючого), Бєляновського В. В., Богатиря К. В.
у справі за заявою Компанії "ІСТ ГРЕЙНС ІНТЕРНЕШНЛ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ ГРЕЙНС"
про банкрутство
09.12.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТ ГРЕЙНС" (далі також ТОВ "ІСТ ГРЕЙНС") звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 09.12.2020 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 (повний текст складено 19.11.2020) у справі № 916/3743/19.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/3743/19 визначено склад колегії суддів: Банаська О. О. (головуючого), Васьковського О. В., Погребняка В. Я., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 15.12.2020.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частиною 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674 - VI.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, касаційних скарг у справі про банкрутство становить 200 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Підпунктом 10 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом, заяви про визнання недійсними результатів аукціону становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня встановлено у розмірі 2 102,00 грн.
Як убачається з матеріалів касаційної скарги об'єктом касаційного оскарження є постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.11.2020, якою скасовано ухвалу місцевого господарського суду та визнані грошові вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до ТОВ "ІСТ ГРЕЙНС" в сумі 2 858 389,00 грн.
Отже, виходячи з об'єкту справляння судового збору, за подання касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 8 408,00 грн ((2 102,00 х 2) х 200 % = 8 408,00грн).
Проте, до касаційної скарги ТОВ "ІСТ ГРЕЙНС" доказів сплати судового збору не додано, натомість скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру, яке обґрунтовано скрутним фінансово-економічним становищем товариства.
Дослідивши вказане клопотання скаржника, проаналізувавши норми чинного законодавства, якими врегульовано зменшення розміру або звільнення сплати судового збору, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним. При цьому, скаржник не відноситься до переліку суб'єктів визначених Законом України "Про судовий збір" щодо яких допускається відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
За таких обставин, в задоволенні клопотання ТОВ "ІСТ ГРЕЙНС" про звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру за подання касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 слід відмовити.
При цьому касаційний суд звертається до висновку Європейського суду з прав людини про те, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
Відповідно до частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Частиною першою статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною п'ятою статті 292 ГПК України передбачено, що питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги.
Ураховуючи наведене касаційна скарга ТОВ "ІСТ ГРЕЙНС" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 у справі № 916/3743/19 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, а саме - надання доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі у сумі 8 408,00 грн.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ ГРЕЙНС" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 у справі № 916/3743/19 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
3. Попередити скаржника про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 174 Господарського процесуального кодексу України, а саме у разі невиконання вимог ухвали, у строк встановлений судом, касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду О. О. Банасько