Справа № 144/1214/19
Провадження № 2/144/376/20
"16" грудня 2020 р. Теплицький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді - Германа О.С.,
секретаря судового засіданні - Пігулі А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Теплик справу за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 20.08.2014 року у розмірі 74060,18 грн. та судові витрати.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору без номера від 20.08.2014 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27.60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правил користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом в заяві.
Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачеві кредит в розмірі, встановленому договором. Відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 31.08.2019 року має заборгованість у розмірі 74060,18 грн., яка складається з наступного: 1101,56 грн. - заборгованість за кредитом; 66474,21 грн. - проценти за користування кредитом; 2481,54 грн. - пеня та комісія; 500,00 грн. штраф (фіксована частина), 3502,87 - штраф (процентна складова).
Представник позивача АТ КБ «Приватбанк» в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просить розглянути справу в його відсутність, позов підтримує, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, надала заяву, в якій позовні вимоги визнала частково, заперечує проти задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом, просить розглянути справу без її участі.
Враховуючи те, що відповідно до ч. 1ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вирішуючи спір, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , 20.08.2014 року звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву без номера, згідно якої отримала кредит у розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27.60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правил користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом в заяві.
На підставі цієї заяви відповідачу було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, що також підтверджується випискою по рахунку.
Банк, звертаючись до суду з позовом, надав заяву № б/н від 20.08.2014 року, витяг з Умов та правил надання банківських послуг, розрахунок заборгованості за договором № б/н від 20.08.2014 року.
Згідно наданого банком розрахунку, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 31.08.2019 року становить 74060,18 грн., яка складається з наступного: 1101,56 грн. - заборгованість за кредитом; 66474,21 грн. - проценти за користування кредитом; 2481,54 грн. - пеня та комісія; 500,00 грн. штраф (фіксована частина), 3502,87 - штраф (процентна складова).
Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов'язань позичальником.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Приписами статей 626, 628 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. ( ч. 1 ст. 638 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Кредитний договір укладається в письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Доказування не може гуртуватись на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України), обґрунтування вимог учасників справи та обставин, які мають значення для справи, повинні здійснюватися за допомогою належних допустимих і достовірних доказів (ст. ст. 76 79 ЦПК України).
Згідно з статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За загальними принципами цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.
Натомість, якщо відповідач заперечує проти позову, то згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України саме на нього покладається обов'язок доводити такі заперечення відповідними доказами.
Таким чином, з урахуванням наявних у справі письмових доказів: заяви, в якій міститься відмітка про отримання кредитної картки та розрахунку заборгованості, суд приходить до висновку про доведеність факту отримання ОСОБА_1 кредитної картки та використання встановленого кредитного ліміту.
Відтак, з огляду на те, що фактично отримані та використані ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, отже суд приходить до висновку, що позивачем доведено розмір заборгованості за кредитом в розмірі 1101,56 грн., що відповідає наданому розрахунку заборгованості за договором № б/н від 20.08.2014 року, а відтак позов в цій частині підлягає до задоволення.
Що стосується процентів та проведеного позивачем розрахунку їх розміру, то суд враховує, що ст. 1048 ЦК України закріплено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики.
У цій справі, позивач просив стягнути з відповідача 66474,21 грн. процентів за користування кредитом.
Відповідно ст. 1056-1 ЦК України - фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Однак, як вбачається з наданого банком розрахунку, з 01.09.2014 року банк в односторонньому порядку змінив розмір процентної ставки на 32,40 % річних, а з 01.04.2015 року на 42,00% річних. При цьому матеріали цивільної справи не містять доказів, що сторони узгоджували, в заяві від 20.08.2014 року, право банку в односторонньому порядку змінювати проценту ставку.
Разом з тим, за змістом ст. 627 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ч.1 ст. 653 ЦК в разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.
Відповідно до ст. 629 ЦК договір є обов'язковим для виконання сторонами. Отже, якщо сторонами кредитного договору досягнуто домовленості з усіх його умов, у тому числі щодо зміни банком в односторонньому порядку процентної ставки за кредитним договором з дотриманням певної процедури, то такі умови повинні виконуватись сторонами з моменту досягнення домовленості, тобто з моменту підписання договору.
Однак, матеріали справи не містять доказів, що сторони погоджували таку зміну.
Банк, обґрунтовуючи своє право вимоги в цій частині, а також розмір і порядок нарахування, посилається на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на банківському сайті www.privatbank.ua, як невід'ємну частину договору.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг Приватбанку.
Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), в якій предметом розгляду були подібні правовідносини, зауважила, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного шляхом підписання анкети заяви, оскільки за умови що вони не містять підпису позичальника, немає підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
За таких обставин, відсутність в заяві домовленості сторін про зміну відсотків, подані банком Витяг з Умов та Тарифи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Отже, сторонами не було узгоджено право банку в односторонньому порядку, на свій розсуд, змінювати процентну ставку, а тому такі зміни є незаконним.
Визначаючи розмір процентів за користування кредитом, суд виходить з процентної ставки у розмірі 27.60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, а тому проценти за користування кредитом становлять 1520,15 грн. (1101,56 грн. заборгованість за кредитом х 27,6 % процентної ставки на рік на суму залишку заборгованості за кредитом х 5 кількість років у період за який підлягають сплаті проценти), які і підлягають задоволенню.
Стосовно вимог позову про стягнення з відповідача штрафів: 500,00 грн. штраф (фіксована складова), 3502,87 грн. (процентна складова), а також пені та комісії в розмірі 2481,54 грн. слід зазначити наступне:
Відповідно до пункту 2.1.1.7.6 договору, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3).
Із розрахунків заборгованості за договором (а.с. 8-10) вбачається, що банком нарахована до стягнення з відповідача пеня та комісія в загальній сумі 2481,54 грн.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому одночасне застосування за одне й те ж порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України, щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності. Крім того, нарахування пені та комісії разом не узгоджується із нормами цивільного законодавства України та умовами укладеного між сторонами кредитного договору, оскільки підстави для нарахування пені та комісії різні, пеня та комісія мають різну правову природу.
Про це ж зазначено у правовій позиції судової палати у цивільних справах Верховного суду України у справі № 6-2003цс/15 від 21.10.2015.
Виходячи з вищенаведених доводів, суд, визначаючи розмір заборгованості відповідача за кредитним договором, не бере до уваги розрахунок заборгованості, наданий позивачем в частині нарахування суми боргу за пенею та комісією, як такий, що не відповідає встановленим судом умовам кредитного договору.
Тому дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні частково, доведені та підлягають задоволенню в частині щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за кредитом в розмірі 1101,56 грн., процентів за користування кредитом в розмірі 1520,15 грн. та штрафів на загальну суму 4002.87 грн..
Згідно зі ст. 141 ч. 1 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позивачем було заявлено до стягнення 74060,18 грн., а до задоволення підлягає сума боргу в розмірі 6624,58 грн., що становить 8,94% (6624,58 х 100% : 74060,18) від заявлених вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню в розмірі 171,74 грн.(1921 грн. х 8,94 %), які слід стягнути з відповідача.
На підставі ст.ст. 626-629, 653, 549, 1054, 1048, 1049, 1050, 1052 ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 141 ч. 1, 258, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО № 305299, ЄДРПОУ 14360570, рахунок НОМЕР_2 , заборгованість в сумі 6624 (шість тисяч шістсот двадцять чотири) грн. 58 коп. та судові витрати в сумі 171 грн. 74 коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя