Справа № 142/586/17
Провадження № 1-кп/142/23/20
Іменем України
28 грудня 2020 року смт. Піщанка
Піщанський районний суд Вінницької області
В складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017020260000093 від 20 травня 2017 року
по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дмитрашківка Піщанського району Вінницької області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, працюючого водієм ПАТ «Піщанські електричні мережі», проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 332 КК України,-
Відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 20.05.2017 року за № 12017020260000093 про кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 332 КК України, складеному 29 червня 2017 року із зміненим обвинуваченням від 19 березня 2019 року, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 20 травня 2017 року, приблизно о 07 годині 30 хвилин, він разом із дочкою ОСОБА_6 , при якій був паспорт громадянки України НОМЕР_1 , виданий 05.10.2006 Піщанським РВ УМВС України у Вінницькій області на ім'я ОСОБА_7 , власним автомобілем ВАЗ-2107 державний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_8 , що являється матір'ю ОСОБА_4 , та свекрухою дочки ОСОБА_9 виїхали до пункту пропуску «Болган - авто».
20 травня 2017 року, приблизно о 08 годині 00 хвилин, для перетину державного кордону України із Республікою Молдова вони автомобілем, належним ОСОБА_4 , під'їхали до прикордонного пропускного пункту «Болган-авто». Перебуваючи на території пропускного пункту, при перевірці документів, ОСОБА_4 надав інспектору прикордонної служби особисті документи та паспорт ОСОБА_7 для проведення паспортного контролю, під час якого ОСОБА_6 представилась ОСОБА_7 . Однак, інспектором було виявлено розбіжність фото в наданому паспорті із зовнішністю ОСОБА_6 . Тоді присутній поряд ОСОБА_4 , розуміючи, що вони можуть бути викриті у незаконному перетині державного кордону, почав переконувати інспектора у тому, що його дочка є ОСОБА_7 та паспорт належить їй.
В подальшому, працівниками прикордонної служби ОСОБА_6 було затримано та доставлено до адмінприміщення відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 , а паспорт на ім'я ОСОБА_7 вилучено.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав, заперечував вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 332 КК України і пояснив наступне. В травні 2017 року його мати попросила завезти її в м. Каменка Республіки Молдова через хворобу в монастир. Його дочка ОСОБА_6 попросила взяти її з собою. На той час його дочка проживала в м. Вінниця, де вона була зареєстрована на той час він не знає, бо цим питанням не цікавився. Кордон перетинав нечасто, та про пільговий перетин кордону для мешканців Піщанського району знав, думав, що право перетину кордону за українським паспортом мають всі особи, які народилися та проживають в Піщанському районі. Разом з дочкою, своєю матір'ю ОСОБА_8 та свахою ОСОБА_10 вони приїхали до поста, він запитав чи у всіх є паспорти, та вони передали їх для перевірки, дівчина- прикордонник їх перевірила та пропустила їх далі, ніяких зауважень їм не робила. Про те, що у його дочки паспорт його сестри ОСОБА_7 він не знав. Коли біля віконця прикордонники стали пред'являти до його дочки претензії, він робив їм зауваження, бо на його думку вони поводили себе некоректно, конфлікту між ним та прикордонниками не було. Потім прикордонник почав кудись дзвонити, а після його дав його дочці « ОСОБА_11 » чистий аркуш на якому вона написала прізвище « ОСОБА_11 », а не « ОСОБА_12 » чи якесь інше. Йому стали обвинувачувати в тому, що він незаконно переправляє людей через кордон. Але свою вину вбачає лише в тому, що як водій він мав перевірити перед поїздкою паспорти у своїх пасажирів, проте не зробив цього, бо це були його рідні. Де і за яких обставин його дочка взяла паспорт ОСОБА_7 йому невідомо, але так як вона є дорослою та самостійною людиною та повинна особисто відповідати за свої дії. Зі слів дочки ОСОБА_6 їхні паспорти випадково поміняли діти, які гралися, а дочка взяла паспорт, оскільки на них були однакові палітурки. Про те, що його дочка є ОСОБА_7 він не стверджував, тому що суті розмови між прикордонниками та його дочкою докладно не чув, оскільки вони стояли окремо. Вважає, що вказана ситуація виникла через те, що він почав робити митникам зауваження, і це викликало їхнє обурення та недостойну поведінку, що мало наслідком заведення на нього кримінальної справи. Просив виправдати його увчинені вказаного кримінального правопорушення.
При розгляді кримінального провадження в межах пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення, безпосередньо допитавши обвинуваченого, свідків, вивчивши документи як докази на які посилався прокурор, вивчивши всі матеріали кримінального провадження, провівши дебати у яких прокурор просив ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 332 КК України, а обвинувачений, який не визнавав своєї вини у вчиненні даного кримінального правопорушення, та його захисник просили його виправдати, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті повного, об'єктивного і всебічного їх дослідження в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що в діях обвинуваченого ОСОБА_4 не вбачається склад кримінального правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 332 КК України, а також вважає, що його вина не знайшла свого підтвердження під час судового слідства, а прокурором, не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Судом під час судового слідства були допитані свідки, які дали суду наступні пояснення.
Так, свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що являється свекрухою дочки ОСОБА_4 - ОСОБА_6 . В травні 2017 року вона попросила свого свата ОСОБА_4 , щоб він відвіз її разом з ОСОБА_8 у монастир, який знаходиться в Молдові біля м. Кам'янка, щоб помолитися, оскільки вони мали поганий стан здоров'я. Їй було відомо, що оскільки вона зареєстрована в с. Миколаївка Піщанського району Вінницької області, то для перетину кордону з Республікою Молдова закордонний паспорт їй не потрібен. Вранці, якого саме числа вона не пам'ятає, вона, її невістка ОСОБА_6 та ОСОБА_13 на автомобілі ОСОБА_4 виїхали до пункту пропуску «Болган» . ОСОБА_4 запитав, чи є в них паспорти, вони відповіли, що так. Коли під'їхали до митниці, передали всі паспорти для перевірки. Перед шлагбаумом стояла жінка -прикордонник, яка їх взяла подивилися, і наче як все було добре, подивилася та віддала їх, про проблем із паспортом її невістки нічого не казала і не запитувала. Коли вони проїхали далі за шлагбаум, до вікна, до якого кожен з них підходив зі своїм паспортом, чоловік- прикордонник, який там перебував виявив, що в її невістки не її паспорт. В якому порядку вони підходили до вікна вона не пам'ятає. Так як ОСОБА_8 стало погано через те, що їх далі не пропускають, вона надавала їй допомогу, а тому відходила від вікна. В цей час ОСОБА_6 та ОСОБА_4 були біля вікна, і що там відбувалося вона не бачила. Які запитання прикордонники задавали ОСОБА_6 та ОСОБА_4 вона не чула. Їх затримали, паспорт вилучили, її невістка підписувала якісь документи. Всі вони були дуже схвильовані і нічого в ОСОБА_6 не запитували. На той час її невістка ОСОБА_6 проживала у м. Вінниці та мала реєстрацію місця проживання м. Вінниці. Паспорт, з яким ОСОБА_6 мала намір перетнути кордон вона не бачила.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що являється дочкою обвинуваченого ОСОБА_4 . В травні 2017 року її батько разом з її бабусею ОСОБА_8 та свекрухою ОСОБА_9 збиралися їхати в монастир в с. Кам'янка Республіки Молдова. Так як неї була мала дитина і були деякі проблеми з годуванням вона вирішила, щоб не погано було поїхати з ним, щоб сходити там на консультацію до хорошого лікаря в приватну клініку. Вона поспіхом збиралася в дорогу, а тому не звернула увагу на паспорт, який взяла з собою. Вранці вони виїхали. Коли під'хали до кордону, до шлагбаума, їх зупинила жінка -прикордонник, якій її батько зібрав та передав їй для перевірки їхні паспорти. Вона передивилася їх, відкрила кожний паспорт, потім щось сказала по рації і підняла шлагбаум. Точний порядок перевірки документів вона не пам'ятає. Потім її покликали до віконця, чи був паспорт у неї, чи в прикордонників на той момент вона не пам'ятає, Потім її запитали, хто така ОСОБА_14 , вона розгубилася і просто мовчала, тому що не могла зрозуміти, що відбувається. Потім її попросили розписатися своїм підписом і вона розписалася. Чи схожий її підпис з підписом ОСОБА_15 вона не знає. Її затримали, стали відбирати пояснення. Машину батька забрали на штраф майданчик. Батько не просив, щоб її пропустили через кордон, з прикордонниками не сперечався. Ніхто прикордонників в тому, що вона є ОСОБА_16 не переконував. Процедура з'ясування обставин затягнулася, і її свекруха просила прикордонників, щоб вони її відпустили до додому до дитини, так як вона її кожні три години годує, а коли вони виїжджали, то думали, що через три години повернуться та вона встигне погодувати. Свідок вказала, що паспорт ОСОБА_7 до неї міг потрапити випадково, оскільки ОСОБА_17 була хрещеною її сина на хрестинах, які були за два тижні до події, та забула в неї вдома свою сумку, про що вона повідомила по телефону після хрестин та просила за нагоди сумку їй привезти. Про вміст сумки їй було невідомо, оскільки ОСОБА_18 про це їй не казала, а вона в неї не заглядала. А так як в них обох маленькі діти та в той день вдома було багато людей, діти граючись могли поміняти паспорти. Збираючи в дорогу, вона взяла паспорт, який лежав на піаніно, оскільки знала, що її паспорт постійно знаходиться там, та не звернула уваги, що то паспорт ОСОБА_19 , оскільки на них були однакові обгортки, які вони з ОСОБА_16 купували разом. За кордон вона ніколи не виїжджала, та порядок перетину кордону їй невідомий. Коли вони мали їхати, їй просто сказали, що при ній має бути паспорт та вона його взяла. На момент поїздки вона була зареєстрована та проживала в м. Вінниця.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що вона являється матір'ю обвинуваченого ОСОБА_4 та відповідно до ст. 63 Конституції України відмовилася давати покази відносно свого сина.
Свідок ОСОБА_20 суду повідомив, що в кінці травня 2017 року він працював інструктором-кінологом в ВПС «Болган». Вранці, точної дати він не пам'ятає, приблизно о 08 годині 30 хвилин, коли він готувався до здачі зміни, на територію заїхав білий автомобіль марки ВАЗ 2107, який слідував по «Зеленому кородиру» на виїзд з території України. Разом з інспектором митниці вони підійшли до вказаного автомобіля, в якому слідувало чотири людини водій- чоловік та три жінки пасажири та попросили водія надати автомобіль для огляду. Разом з інспектором вони провели поверхневий візуальний огляд автомобіля, після чого водій автомобіля з документами направився в службове приміщення митниці для проходження митного оформлення, а він направився в службове приміщення прикордонників та готувався до здачі зміни та заповнював журнали. Після в"їзду данного автомобіля, до службового приміщення заходила ОСОБА_21 , яка несла службу в наряді «Вартовий шлагбауму» та попросила звернути увагу на вказаний автомобіль, оскільки в неї є сумніви щодо належності одного із паспортних документів одному із пред'явників. Також до їхнього службового приміщення заходила технік ОСОБА_22 , якій для того, щоб потрапити до свого службового приміщення, треба було перейти через їхнє. Після візуального огляду водій разом з пасажирами та документами підійшов на прикордонний контроль та передав документи на перевірку старшому зміни старшому прапорщику Агапію, який ніс службу в наряді «Перевірка документів», який почав первіряти відповідність даних в паспортних документах з пред'явниками. Спочатку старший зміни оглянув документи, які належали водієві. Потім всі інші, яка черговість була він не пам'ятає. Коли дійшов до одного із паспортів у нього виникли сумніви у належності паспорта одній із пред'явниць, яка стояла боком до вікна, що не дозволяло її ідентифікувати. Це була дівчина середнього зросту, з темним, середньої довжини волоссям. Старший зміни попросив дівчину стати прямо перед вікном, і сказав, що паспортний документ їй не належить, оскільки фото в паспорті не відповідає зовнішності пред'явниці. Дівчина промовчала, а водій почав запевняти, що паспорт належить саме їй. Старший зміни дав їй аркуш паперу та попросив її розписатися, після чого виявилося що її підпис та підпис у паспорті різні. Далі між прикордонним інспектором та водієм автомобіля виникла суперечка, під час якої водій переконував, що паспорт належить дівчині, що на фото в паспорті саме вона, просто вона багато пережила, і з часу вклеювання фото в паспорт дуже змінилася. Дівчина мовчала та свого прізвища не називала. Також зазначив, що жодна особа прізвища « ОСОБА_11 » чи « ОСОБА_12 » біля вікна не називала. Після цього інспектор дав йому вказівку переставити автомобіль на «Червоний кордон» і провести більш поглиблений його огляд. Він вийшов з приміщення і попросив водія перегнати машину, водій перегнав автомобіль, з ним не сперечався, і далі він знаходився вже біля автомобіля, та про подальший зміст розмови між водієм та інспектором йому невідомо. Також вказав, що в пункті пропуску є камери, які фіксують сам вхід до службового приміщення, а саме до вікна для передачі документів, проте камери здійснюють тільки відеозапис без звукозапису, а також зазначив, що лінія державного кордону проходить приблизно за 400 метрів від пункту пропуску, який знаходиться в прикордонній смузі, та кордон не був перетнутий ОСОБА_4 та особами, які їхали разом з ним, а була лише спроба це зробити. Якщо особа подає паспортні документи для перевірки, і в них проставляються відповідні відмітки і відповідні дані вносяться до бази даних, особа вважається такою, що перетнула кордон. В паспортних документах ОСОБА_4 та особам, які були разом з ним, такі відмітки не проставлялися, оскільки вони їхали за внутрішніми документами, і проблеми з документами були встановлені на стадії ідентифікації осіб. В зв'язку з ситуацією, що виникла до службового приміщення підійшли старший лейтенант ОСОБА_23 для складання адміністративних матеріалів та капітан ОСОБА_24 .
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_4 являється її рідним братом. Також зазначила, що в травні 2017 року її племінниця ОСОБА_6 хрестила свого сина, а вона була хрещеною мамою. На той час вона була вагітна на перших місяцях, у неї була температура, вона погано себе почувала, і так як у неї була загроза переривання вагітності, вона перебувала на лікарняному. Спочатку вони з чоловіком були вдома у ОСОБА_6 , потім збиралися до церкви, та вона залишила всі свої речі вдома у ОСОБА_6 . Після церкви вони пішли святкувати в кафе «Доміно». Там їй стало дуже погано і чоловік викликала таксі, та вони поїхали додому, а її сумка, в якій завжди знаходиться паспорт, залишилася вдома у її племінниці. Потім, коли вона була дома на лікарняному, коли до неї приїхав працівник СБУ і повідомив, що її племінницю затримали на кордоні із її паспортом. Яким чином паспорт попав до її племінниці вона не знає, можливо її дочка, граючись його виклала, а ОСОБА_6 , коли брала його не звернула увагу, що це не її, оскільки на їхніх паспортах схожі обложки. Сама вона паспорт ОСОБА_6 для поїздки за кордон не передавала, оскільки вона не має права перетинати кордон без спеціального дозволу, оскільки має допуск до таємних документів. Про можливість перетину кордону за внутрішнім документом, особам, які зареєстровані у Піщанському районі, який є прикордонним їй відомо, і вона раніше, коли не мала допуску до державної таємниці та її виїзд не потребував спеціального дозволу СБУ, сама так перетинала кордон. Її брат ОСОБА_4 раніше вже возив їхню матір ОСОБА_8 в монастир в ОСОБА_25 , оскільки та вже похилого віку, має багато хвороб, та після відвідин монастиря їй стає легше. Як їй відомо ОСОБА_6 поїхала до Молдови, бо хотіла піти в приватну клініку на консультацію, так як мала проблеми з годуванням дитини.
Свідок ОСОБА_26 суду пояснила, що в кінці 2017 році вона перебувала на зміні, стояла на шлагбаумі, під кінець зміни під'їхав автомобіль білого кольору в якому був чоловік водій та три жінки пасажири, водій передав їй документи на автомобіль та паспортні документи для перевірки. Так як від старшого зміни надійшла вказівка в кінці зміни з метою уникнення ситуацій із затриманням і щоб не створювати перешкод для наступної зміни перевіряти у внутрішніх паспортних документах наявність відповідної реєстрації місця проживання, вона їх перевірила, та виявила, що в автомобілі відсутній власник одного із паспортів., а саме ОСОБА_7 , яку вона знала особисто, проте в автомобілі її не було. Вона спитала водія, де вони взяли цей паспорта, а він відповів що це документ, і пожартував, що вони його не крали. При цьому вона не казала, про який паспорт йде мова. Так як відмова у пропуску не належить до її компетенції, вона виписала талончик і пропустила вказаний автомобіль, та доповіла про це старшому зміни та попросила звернути увагу на вказаний автомобіль. Щоб дівчина представилася ОСОБА_7 вона не чула. Також не чула, щоб водій стверджував, що дівчина є «Конопкіною» Старший зміни, щоб ідентифікувати особу, дав дівчині листок, щоб вона розписалася. Вона стояла в дверях службового приміщення і бачила як дівчина розписувалася і чула як старший змін сказав, що підпис не співпадає. Про що говорила дівчина у своє виправдання вона не чула, оскільки пішла здавати зміну. Водій переконував, що паспорт належить саме цій дівчині, казав, що «її життя потріпало». Зовнішність дівчини не запам'ятала, пам'ятає, що в неї було чорне волосся. Суперечок між водієм та старшим зміни вона не бачила. Вказані особи кордон не перетнули, вони були в пункті пропуску, що знаходиться в прикордонній смузі, а тому це вважає спробою перетину кордону.
Свідок ОСОБА_27 , який працює інспектором прикордонної служби першої категорії Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ІНФОРМАЦІЯ_3 , суду пояснив, що 20 травня 2017 року, приблизно о 08 годині 30 хвилин в пункт пропуску «Болган-Хрустова» з метою перетину державного кордону прибув автомобіль марки ВАЗ, в якому слідували чотири особи. Після митного контролю, вони підійшли до нього для перевірки документів, тобто для проходження прикордонного контролю. Водій надав йому документи всіх осіб, після чого він попросив всіх осіб підійти до вікна. Під час здійснення перевірки в однієї із осіб, він виявив чужий паспорт шляхом ідентифікації осіб. Під час здійснення паспортного контролю в приміщенні разом з ним були ОСОБА_22 та ОСОБА_28 , біля приміщення була ОСОБА_21 . Попередньо його підлегла ОСОБА_21 проінформувала про те, що можливо в даному автомобілі слідує людина по паспортному документу, який їй не належить. Ця людина вела себе схвильовано, не стояла на місці, крутила головою, не давала себе ідентифікувати. Прізвище, ім'я та про батькові особи він не називав, чи просив її представитися він не пам'ятає. Щоб ідентифікувати особу він дав їй аркуш паперу і попросив розписатися, а потім звіривши підпис на аркуші і в паспорті виявив, що вони різні, тому він переконався, що паспорт чужий. Він сказав, присутнім, що паспорт особі не належить, і вони намагаються незаконно перетнути кордон, а тому їм треба повертатися. Водій стверджував, що паспорт на ім'я ОСОБА_29 , який він на той момент тримав в руках, належить саме цій особі, просто «її життя потріпало» і вона не схожа з фотографією, говорив емоційно. Пізніше з'ясувалося, що прізвище вказаної особи « ОСОБА_11 ». У зв'язку з даною ситуацією він викликав групу реагування, вивів автомобіль із загального потоку руху в «червоний коридор», група реагування вела спостереження за особами, потім з відділу прибули офіцери лейтенант ОСОБА_23 та капітан ОСОБА_24 , які займалися цією особою. Свідок вказав, що державний кордон вказані особи не перетнули, тому що не пройшли паспортний контроль, оскільки особа вважається такою, що перетнула державний контроль після проходження процедури ідентифікації, реєстрації в базі даних та проставлення відповідних відміток в контрольних таланах.
Свідок ОСОБА_30 суду пояснила, що працює молодшим інспектором прикордонної служби ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». Вказала, що особисто з обвинуваченим ОСОБА_4 не знайома. В її посадові обов'язки не входить перевірка документів в осіб, які перебувають у пункті пропуску, вона здійснює фіксацію телефонограм та іншого, про що доповідає керівництву. Того дня, в травні 2017 року вона раніше заступила на чергування в наряді та перебувала в службовому приміщенні, з тих причин, що можливо надійшла якась телефонограма та вона доповідала про це, більш точно вона не пам'ятає. Бачила, що біля вікна стояли якісь люди та старший зміни з ними про щось розмовляє, проте суті розмови вона не знає та яка ситуація тоді склалася їй не відомо. Лише пам'ятає, що одній із жінок яка стояла біля вікна старший змін ОСОБА_31 давав розписатися на аркуші паперу.
Свідок ОСОБА_32 в судовому засіданні надав суду пояснення, згідно яких він являється першим заступником начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Зазначив, що з ОСОБА_4 познайомився, коли той мав намір перетнути державний кордон. 20 травня 2017 року від старшого прикордонних нарядів в пункті пропуску він отримав інформацію згідно якої на виїзд з України знаходиться автомобіль, в якому перебуває громадянка України, яка подала на паспортний контроль паспортний документ, який їй не належить. Він викликав відповідального офіцера для оформлення матеріалів та разом з ним попрямував до службового приміщення, де перебували вказані особи. По прибуттю в пункт пропуску він почав спілкуватися з вказаною жінкою, яка визнала, що паспорт їй не належить і її батько, який привіз її в пункт пропуску на власному автомобілі знав про це. Вказаний автомобіль був виведений із загального потоку, спілкування з особами він проводив біля вказаного автомобіля зі сторони пасажирів. Батько жінки, яким виявився ОСОБА_4 також вказав, що знає, пред'явлений паспорт його дочці не належить, а належить їхній родичці.. Після цього він доповів про вказану ситуацію вищому керівництву та було прийнято рішення залучити оперативно-розшукові підрозділ для розбору даної ситуації та направлення повідомлення про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 332 КК України до органу поліції. На дану громадянку ОСОБА_6 було складено протоколи про вчинення нею адміністративних правопорушень, передбачених ст.. 202 та ст.. 204-1 КУпАП, уповноваженою на те особою прикордонної служби.
Свідок ОСОБА_33 в судовому засідання суду пояснив, що працює першим заступником начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». На час подій, а саме в травні 2017 року він заступав на зміну в прикордонний наряд «Старший зміни» на ВПС «Болган», де він тоді працював. Під час приймання зміни надійшло повідомлення від старшого зміни Агапія про те, що на виїзд з території України слідує громадянка Українки з паспортом, який їй не належить. Він піднявся з відділу в пункт пропуску, де зясував, що паспорт не належить даній громадянці та в її діях вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП. та ст.. 202 КУпАП, у зв'язку з чим вказану громадянку було запрошено до відділу для складання адміністративних протоколів. Після цього, прибули працівники поліції, які відбирали пояснення, а він складав свої документи. Паспорт ОСОБА_6 хтось привіз до відділу, після чого її забрали до поліції. При наданні йому пояснень ОСОБА_6 сказала, що паспорт іншої особи їй передав батько.
В судовому засіданні судом досліджено письмові докази сторони обвинувачення, які на думку прокурора, доводять вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 332 КК України, а саме:
-витяг з кримінального провадження № 12017020260000093, з якого вбачається, що 20 травня 2017 року, о 17 годині 36 хвилин до ЄРДР були внесені відомості про кримінальне право рушення, передбачене ч. 1 ст. 332 КК України про те, що 20 травня 2017 року, близько 08 години 50 хвилин, в пункті пропуску «Болган-авто» на виїзд з України в автомобілі марки «ВАЗ 2107», д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 перебувала громадянка ОСОБА_6 . В ході перевірки встановлено, що документ на ім'я ОСОБА_7 , паспорт НОМЕР_1 від 05 жовтня 2006 року не належить пред'явникові,також ОСОБА_4 повідомив, що перевозить ОСОБА_6 до ПМР з метою лікування;
-рапорт старшого оперуповноваженого СКП Піщанського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_34 від 29 травня 2017 року на ім'я начальника Піщанського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_35 , в якому зазначено, що ним спільно з працівниками відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Державної Прикордонної служби України та працівниками служби боротьби зі злочинами, пов'язаними торгівлею людьми ГУНП у Вінницькій області в ході проведення заходів по операції «Кордон - 2017» було виявлено факт незаконного переміщення через Державний кордон України в пункті пропуску «Болган - авто» громадянином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителем АДРЕСА_1 , на власному автомобілі марки ВАЗ «2107» д.н.з. НОМЕР_2 та громадянкою ОСОБА_36 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жительки АДРЕСА_2 , яка під час оформлення документів необхідних для перетину кордону, пред'явила паспорт громадянки країни на ім'я ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_7 , жительки с. Миколаївка , Піщанського району Вінницької області. Також громадянин ОСОБА_4 повідомив, що перевозить ОСОБА_6 до ПМР з метою лікування;
-повідомлення начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 майора ОСОБА_37 від 20 травня 2017 року начальнику Піщанського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_38 про виявлення кримінального правопорушення (протиправного діяння, що містить ознаки злочину, в якому повідомляється про виявлення в ході оперативно-службової діяльності інформації про можливу спробу незаконного переправлення через державний кордон України з ПМР громадянином України ОСОБА_4 громадянки України ОСОБА_6 , яка для перевірки надала паспортний документ на ім'я ОСОБА_7 , який не належить пред'явникові;
-доручення слідчого СВ Піщанського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_39 про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України, надане Начальнику оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації н.п. Ямпіль) оперативно-розшукового управління ПдРУ підполковнику ОСОБА_40 , в якому слідчий просить доручити працівникам ввіреного підрозділу отримати відеозаписи із камер спостереження міжнародного пункту пропуску «Болган», на яких міститься інформація про перебування 20 травня 2017 року транспортного засобу марки ВАЗ 2107, державний номер НОМЕР_2 , в якому перебували громадяни: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , отримати належним чином завірену копію технологічної схеми пропуску через державний кордон осіб, вантажів та іншого майна в міжнародному пункті пропуску «Болган»;
-постанову про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 25 травня 2017 року, відповідно до якої визнано та приєднано до кримінального провадження № 12017020260000093 від 20 травня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 332 КК України в якості речового доказу - автомобіль ВАЗ-2107, державний номер НОМЕР_2 , з тих підстав, що вказаний автомобіль був використаний як знаряддя злочину;
-облікову картку № НОМЕР_3 від 16 березня 2016 року на легковий автомобіль марки ВАЗ моделі 21070, з номерним знаком НОМЕР_2 , власником якого являється ОСОБА_4 ;
-відповідь управління протидії митним правопорушенням Вінницької митниці ДФС від 06 червня 2017 року на запит слідчого Піщанського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_41 , відповідно до якої надаються завірені копії контрольних талонів для проходження по «зеленому коридору»;
-копії контрольних талонів для проходження по «зеленому коридору» видані на автомобіль ВАЗ з номерним знаком НОМЕР_2 ;
-лист начальника оперативно-розшукового відділу ( з м.л. н.п. Ямпіль) оперативно-розшукового управління ПдРУ ДПС України підполковника ОСОБА_42 про виконання доручення, адресований слідчому Піщанського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанту поліції ОСОБА_43 , згідно якого слідчому надаються копія технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів через державний кордон в міжнародному пункті пропуску автомобільного сполучення «Болган-Хрустова», диск CD-R 700 МВ, серійний номер С3126 TGO 2230295 LH, об'єм файлу 111 915 922 байтів, копії справ про адміністративне правопорушення за ст.. 202 та ст.. 204-1 КУпАП на громадянку ОСОБА_6 , а також повідомляється, що Піщанським районним судом Вінницької області ОСОБА_6 було визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.. 204-1 КУпАП та оголошено усне зауваження, що відповідна постанова буде надана окремо;
-копію титульного листа до справи № 14/33 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 202 КУпАп стосовно ОСОБА_6 ;
-копію внутрішнього опису документів, що знаходяться в справі про адміністративне правопорушення до справи № 14/33 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 202 КУпАп стосовно ОСОБА_6 ;
-копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 150984 від 20 травня 2017 року відносно ОСОБА_6 про вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 202 КУпАП;
-копію рапорта інспектора прикордонної служби 1 категорії ВПС «Болган» старшого прапорщика ОСОБА_44 від 20 травня 2017 року про те, що 20 травня 2017 року, о 08 годині 50 хвилин, в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Болган» , прикордонним нарядом «перевірка документів» в складі старшого прапорщика ОСОБА_27 було виявлено порушення прикордонного режиму громадянкою ОСОБА_6 , яка знаходилася в прикордонній смузі без документів, що посвідчують особу, чим порушила вимоги п. 7 «Положення про прикордонний режим», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1147 від 27 липня 1998 року, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.. 202 КУпАП;
-копію паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_6 серії НОМЕР_4 , виданого Піщаським РВ УМВС України у Вінницькій області 03 вересня 2009 року, засвідчену ОСОБА_6 ;
-копію постанови начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » майора ОСОБА_45 про накладення адміністративного стягнення № 150984 від 20 трваня 2017 року, відповідно до якої ОСОБА_6 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 202 КУпАП та накладено на неї штраф в розмірі 119 гривень за те, що ОСОБА_6 знаходилася в прикордонній смузі без документів, що посвідчують особу;
-копію квитанції № 24 від 26 травня 2017 року про сплату ОСОБА_6 адміністративного штрафу в розмірі 119 гривень;
-копію титульного листа до справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП стосовно ОСОБА_6 ;
-Копію внутрішнього опису документів, що знаходяться в справі про адміністративне правопорушення до справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП стосовно ОСОБА_6 ;
-копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 150985 від 20 травня 2017 року відносно ОСОБА_6 про вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, складеному за те, що 20 травня 2017 року, о 08 годині 50 хвилин, в міжнародному пункті пропуску "Болган" ОСОБА_6 вчинила спробу незаконного перетинання державного кордону України по чужому паспортному документу, який не відповідає пред'явникові, а саме подала на паспортний контроль паспорт на ім'я ОСОБА_7 , 10 січня 1983 серії НОМЕР_1 , виданий Піщанським РВ УМВС Україниу Вінницькій області 05 жовтня 2006 року, чим порушила вимоги ст. 9 Закону України "Про державний кордон України" від 04.11.1991 року;
-копію рапорта начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » старшого майора ОСОБА_37 від 20 травня 2017 року про те, що 20 травня 2017 року, о 08 годині 50 хвилин, в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Болган» , прикордонним нарядом «Перевірка документів» в складі старшого прапорщика ОСОБА_27 було виявлено спробу незаконного перетину державного кордону громадянкою України ОСОБА_6 , яка намагалася перетнути державний кордон України без відповідних документів, а саме: на паспортний контроль подала паспорт громадянки України ОСОБА_7 , серії НОМЕР_1 , чим порушила вимоги ст.. 12 Закону Країни «Про державний кордон», тобто вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204-1 КУпАП;
-копію заяви ОСОБА_6 від 22 травня 2020 року, відповідно до якої вона зобов'язується з'явитися до Піщанського районного суду Вінницької області для розгляду справи;
-копію паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_6 серії НОМЕР_4 , виданого Піщаським РВ УМВС України у Вінницькій області 03 вересня 2009 року;
-копію паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_7 серії НОМЕР_1 , виданого Піщаським РВ УМВС України у Вінницькій області 05 жовтня 2006 року;
-копію супровідного листа начальника ВПС «Болган» майора ОСОБА_45 від 01 червня 2017 року про направлення справи про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП відносно ОСОБА_6 до Піщанського районного суду Вінницької області ;
-копію постанови Піщанського районного суду Вінницької області від 23 травня 2017 року про повернення справи про направлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 204 КУпАп відносно ОСОБА_6 , для доопрацювання;
-копію витягу з бази даних «відомості про осіб, які перетинають державний кордон України» в період з 01 січня 2017 року і по теперішній час відносно громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в кому зазначено, що 20 травня 2017 року о 10 годині 30 хвилин ОСОБА_4 оформлено виїзд, а об 11 годині 53 хвилин в'їзд;
-копію технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів через державний кордон в міжнародному пункті пропуску автомобільного сполучення «Болган-Хрустова», затверджену наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 23 листопада 2015 року № 256, яка визначає послідовність здійснення прикордонного та митного контролю під час пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів через державний кордон у пункті пропуску «Болган-Хрустова»;
-постанову про призначення слідчого у здійсненні досудового розслідування від 20 травня 2017 року, відповідно до якої начальником СВ Піщанського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області постановлено здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120170202600000093 від 20 травня 2017 року слідчим ОСОБА_46 ;
-повідомлення слідчого СВ Піщанського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_39 про початок досудового розслідування від 20 травня 2017 року, адресоване керівнику Бершадської місцевої прокуратури Вінницької області;
-постанову про здійснення досудового розслідування слідчою групою від 20 травня 2017 року, відповідно до якої постановлено здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120170202600000093 від 20 травня 2017 року слідчою групою у складі слідчого ОСОБА_39 та начальника СВ Піщанського ВП ОСОБА_47 ;
-клопотання слідчого СВ Піщанського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_39 про арешт майна від 30 травня 2017 року, в якому він просить накласти арешт на автомобіль «ВАЗ-2107», державний номер НОМЕР_2 , який належить на праві приватної власності підозрюваному ОСОБА_4 , шляхом обмеження користуватись майном та заборони розпоряджатись даним майном будь-яким способом та обмеженням права користуватись автомобілем шляхом заборони перетинати вказаним автомобілем державний кордон України до скасування арешту майна;
-копію постанови Піщанського районного суду Вінницької області від 13 червня 2017 року, відповідно до якої ОСОБА_6 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, звільнено від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, оголошено їй усне зауваження, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, відносно ОСОБА_6 - закрито;
-копію ухвали слідчого судді Піщанського районного суду Вінницької області від 01 червня 2017 року, відповідно до якої задоволено клопотання слідчого СВ Піщанського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області, лейтенанта поліції ОСОБА_1, погоджене прокурором Піщанського відділу Бершадської місцевої прокуратури Вінницької області, радником юстиції ОСОБА_2, по матеріалах кримінального провадження №12017020260000093 від 20 травня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 332 КК України, про арешт майна, накладено арешт на рухоме майно, яке визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, а саме автомобіль марки "ВАЗ 21070", номерний знак НОМЕР_2 , 2006 року випуску, білого кольору, який належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони розпоряджатися зазначеним автомобілем будь-яким способом та обмеження права користування автомобілем шляхом заборони перетину вказаним автомобілем Державного кордону України, до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
Також в судовому засіданні судом були дослідженні докази, що характеризують особу обвинуваченого, зокрема довідка -характеристика надана Піщанською селищною радою Піщанського району Вінницької області за вих.. № 423 від 25 травня 2017 року, згідно якої ОСОБА_4 по місцю проживання характеризується позитивно, довідку № 89 від 25 травня 2017 року, надану Комунальною установою «Піщанська лікарня планового лікування» згідно якої ОСОБА_4 на диспансерному обліку у лікарів психіатра та наркоголога не знаходиться, вимогу про судимості ОСОБА_4 відповідно до якої він до кримінальної відповідальності не притягувався та судимостей не має.
Дослідивши всебічно, повно і неупереджено всі обставини кримінального провадження, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає, що обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 332 КК України, не знайшло свого підтвердження, у зв'язку з недоведеністю в його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.332 КК України, з таких підстав.
Згідно зі ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Склад злочину - це сукупність встановлених у кримінальному законі об'єктивних та суб'єктивних ознак, які визнають вчинене суспільно небезпечне діяння як злочин, тобто включає в себе наступні елементи: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона.
Об'єкт даного злочину - порядок перетинання державного кордону України, що забезпечує державну безпеку. Отже, безпосереднім об'єктом злочину, передбаченого ст. 332 КК України , є суспільні відносини з охорони суверенітету України, цілісності й недоторканості її кордонів. Додатковим безпосереднім об'єктом виступає державний суверенітет.
Правовою основою криміналізації незаконного переправлення осіб через державний кордон є ст. 2 Конституції України, відповідно до якої суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою.
З об'єктивної сторони цей злочин може проявитися у таких альтернативних формах: 1) незаконне переправлення осіб через державний кордон України; 2) організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України; 3) керівництво незаконним переправленням осіб через державний кордон України; 4) керівництво організацією незаконного переправлення осіб через державний кордон України; 5) сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод; 6) сприяння організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод; 7) сприяння керівництву незаконним переправленням осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод.
Переправлення через державний кордон України - це дії, спрямовані на переведення, перевезення тощо осіб через умовну лінію, яка визначає межі території України. Особливістю незаконного переправлення осіб через державний кордон України, як форми злочину, передбаченого ст. 332 КК України, є те, що вона можлива лише шляхом дії. При його вчиненні суспільно небезпечне діяння виражається в порушенні винним встановленого законом порядку перетинання державного кордону України. Таким порушенням є перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів чи дозволу тощо.
Стаття 332 КК України є бланкетною нормою, тобто такою, яка безпосередньо не визначає ознаки злочинного діяння, а відсилає до нормативних актів інших галузей права, тобто йдеться про порушення лише формально визначених правил. Перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред'явлення одного з документів, що дають право на виїзд з України, в'їзд в Україну та посвідчують особу громадянина під час перебування за її межами, перелік яких затверджено нормами чинного законодавства. У випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни України, крім паспортних документів повинні мати також підтверджуючі документи.
При цьому слід мати на увазі, що не будь-яке порушення порядку перетинання державного кордону України є кримінально караним за ст. 332 КК України. Ним є тільки переправлення осіб через державний кордон України з недотриманням встановлених правил, як зазначалося вище.
Так, перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон, але без відповідних документів може означати, що особа перетнула державний кордон: а) з підложним документом на право перетинання державного кордону України, тобто підробленим документом або дійсним, але оформленим на іншу особу; б) без будь-яких документів, сховавшись від прикордонного контролю у тайнику або іншому місці.
Суб'єкт даного злочину загальний.
Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 332 КК України, характеризується тільки прямим умислом. Прямим є умисел, коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), у даному випадку незаконного переправлення осіб через державний кордон України, і свідомо бажала його вчинити. Мотиви злочину, як і його мета, на кваліфікацію вчиненого не впливають, але мають встановлюватися в ході досудового розслідування.
Згідно формулювання обвинувачення в обвинувальному акті, ОСОБА_4 інкримінується незаконне переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, сприяння їх вчиненню з наданням засобів.
Так, сторона обвинувачення вважає, що ОСОБА_4 було достовірно відомо, що для перетину державного кордону України його дочка ОСОБА_6 , мала намір використати паспорт громадянки України НОМЕР_1 , виданий 05.10.2006 Піщанським РВ УМВС України у Вінницькій області на ім'я ОСОБА_7 , власним автомобілем ВАЗ-2107 державний номер НОМЕР_2 , та в пункті пропуску «Болган - авто» він свідомо надав паспорт ОСОБА_7 для проведення паспортного контролю, під час якого ОСОБА_6 представилась ОСОБА_7 , а після того інспектором було виявлено розбіжність фото в наданому паспорті із зовнішністю ОСОБА_6 , розуміючи, що вони можуть бути викриті у незаконному перетині державного кордону, почав переконувати інспектора у тому, що його дочка є ОСОБА_7 та паспорт належить їй.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.
Згідно ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
В частині 2 ст. 17 КПК України закріплено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Разом з тим обвинувальному акті із зміненим обвинуваченням не зазначено, в чому саме виражалось керівництво ОСОБА_4 незаконним переправленням ОСОБА_6 через державний кордон України та в чому полягали дії по сприянню в його вчиненні, оскільки при змінні обвинувачення під час судового розгляду даного кримінального провадження прокурор виключив з обвинувачення факт забезпечення своєї дочки ОСОБА_6 необхідними документами для перетину кордону, та зверненням ОСОБА_4 до своєї рідної сестри ОСОБА_7 із проханням надати йому її паспорт громадянина України, оскільки дані обставини свого підтвердження не знайшли.
Крім того, доказуванню, у даному кримінальному провадженні, підлягає саме факт обізнаності ОСОБА_4 в тому, що для перетину державного кордону України його дочка ОСОБА_6 мала при собі паспорт ОСОБА_7 , який ОСОБА_4 , знаючи, що він належить іншій особі, пред'явив для перевірки.
Відповідно до ст. 3 ЗУ "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 2, ст. 1 ЗУ "Про прикордонний контроль"прикордонний контроль - це державний контроль, що здійснюється Державною прикордонною службою України, який включає комплекс дій і систему заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів. Перевірка документів - дослідження уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України паспортного та інших документів фізичних осіб, які перетинають державний кордон, з метою встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі.
Згідно ч. 3, ч. 4 ст. 6 ЗУ "Про прикордонний контроль", пропуск осіб через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України за дійсними паспортними документами, а у передбачених законодавством України випадках також за іншими документами. Прикордонний контроль вважається закінченим після надання уповноваженою службовою особою Державної прикордонної служби України дозволу на перетинання державного кордону особою, транспортним засобом, вантажем або після доведення до відома відповідної особи рішення про відмову у перетинанні державного кордону особою, транспортним засобом, вантажем. Також у ч. 1 ст. 7 закріплено, що паспортні та інші документи громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон, перевіряються уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України з метою встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі. При цьому з'ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасової відмови особі у перетинанні державного кордону.
Також, відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 14 цього Закону закріплено, зокрема, що громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв'язку з відсутністю документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв'язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених ст. 6ЗУ "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" , відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Форма рішення про відмову у перетинанні державного кордону встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону.
З даних норм законодавства випливає, що саме на органи Державної прикордонної служби України покладено обов'язки щодо контролювання перетину особами державного кордону України, з метою протидії їх незаконному переміщенню, у зв'язку з чим їх наділено повноваженнями щодо надання їм дозволу на перетини державного кордону або відмови.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_4 відсутня суб'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 332 КК України , оскільки під час судового розгляду було повністю спростовано твердження сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_4 умисно при перевірці документів надав інспектору прикордонної служби особисті документи та паспорт ОСОБА_7 та переконував інспектора у тому, що його дочка є дійсно ОСОБА_7 та паспорт належить їй. Аналізуючи, надані стороною обвинувачення докази з точки зору їх достатності, для визнання ОСОБА_4 винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд вважає, що стороною обвинувачення не надано жодного доказу, на підтвердження того, що ОСОБА_4 достовірно знав, що для перетину державного кордону його дочка ОСОБА_6 має намір використати паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_7 , та на момент здійснення контролю для посвідчення особи ОСОБА_6 свідомо пред'явив паспорт ОСОБА_7 .
Не підтверджені дані обставини і в поясненнях допитаних судом свідків, оскільки жоден з них не підтвердив, що ОСОБА_6 під час паспортного контролю представилася ОСОБА_7 , та того факту, що ОСОБА_4 переконував працівників прикордонної служби в тому, що особа, яка проходить контроль є саме ОСОБА_7 , а не іншою особою. Свідки підтвердили, що ОСОБА_4 лише намагався переконати, що паспорт, який був переданий для проведення прикордонного контролю, та знаходився у працівника прикордонної служби, належить його дочці, яка знаходиться поруч, проте жодних прізвищ при цьому не називав.
При цьому обвинувачений, як було встановлено під час досудового слідства та підтверджено показами свідків, після повідомлення працівниками прикордонної служби, що його дочкою для перевірки було надано паспортний документ, який їй не належить, не наполягав на подальшому перетині державного кордону та згоден був повернутися, через відсутність у його дочки необхідних документів для перетину державного кордону України, проте працівниками прикордонної служби не було надано відмови на перетин державного кордону України. України.
Надані суду у даному кримінальному провадженні докази не містять вагомих ознак, які б вказували на обізнаність обвинуваченого про те, що надаючи інспектору прикордонної служби паспортні документи для перевірки він знав, що серед них знаходиться паспорт на імя ОСОБА_7 .
Крім того, відповідно до п. 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. N 57, у передбачених міжнародними договорами або законодавством України випадках перетинання громадянином державного кордону здійснюється також за іншими документами. У такому разі прикордонний контроль здійснюється у порядку, який застосовується
під час надання громадянином паспортних документів.
Відповідно до ст.. 3 Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про пункти пропуску через українсько-молдовський державний кордон і спрощений пропуск громадян, які проживають у прикордонних районах, підписаної 11 березня 1997 року, Громадяни України і Республіки Молдова, які постійно проживають в адміністративних прикордонних районах, перетинають державний кордон у спрощеному порядку пішки, на велосипедах, на особистому транспорті за внутрішніми паспортами з відміткою органів внутрішніх справ про постійне проживання в населених пунктах цих районів. Перетинання державного кордону в спрощеному порядку здійснюється через пункти пропуску в межах адміністративного району проживання, а Піщанський район згідно Додатку № до вказаної Угоди входить до переліку прикордонних районів України, мешканці яких перетинають українсько-молдовський державний кордон у спрощеному порядку.
Разом з тим, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що на момент події ОСОБА_6 була зареєстрована в АДРЕСА_1 , що слідує з копії її паспорта громадянина України, який був долучений до матеріалів кримінального провадження на стадії досудового розслідування, та в якому на сторінці під номером «11» містить відповідна і єдина відмітка про адресу реєстрації місця проживання (Т.1, а.с.131,140,165), що давало їй можливість перетнути українсько-молдовський державний кордон у спрощеному порядку за власник паспортним документом, що свідчить про відсутність прямого умислу у ОСОБА_4 на вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 332 КК України.
У пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року в справі "Кобець проти України" суд зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм поза розумним сумнівом. Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. За відсутності таких ознак не можна констатувати, що вину доведено поза розумним сумнівом.
А тому, наданий прокурором як доказ рапорт оперативного працівника датований 20 травня 2017 року, в силу положень ст. 86 КПК України , суд не приймає як належний доказ обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, оскільки вказані документи мають для працівників правоохоронних органів лише внутрішній інформативний характер щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень. Крім того, проведення будь-якої слідчої або негласної (розшукової) дії фіксуються протоколом, а не рапортом., а тому він є недопустимим доказом.
Окрім того, статтею 109 КПК України передбачено, що реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом. Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.
Зокрема з долученого до обвинувального акту реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що в переліку процесуальних дій, які були здійсненні слідчим в даному кримінальному провадженні, окрім протоколів допиту свідків та підозрюваного, вказано повідомлення підозрюваному та його захиснику про завершення досудового розслідування та протокол надання підозрюваному та захиснику матеріалів досудового розслідування. Разом з тим, на підтвердження вини ОСОБА_4 прокурором надано доручення слідчого СВ Піщанського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_39 начальнику оперативно-розшуково відділу (з місце дислокації н.п. Ямпіль) оперативно-розшукового управління ПдРУ підполковнику ОСОБА_40 про проведення слідчих розшукових дій у порядку ст.. 40 КПК України, у якому слідчий доручає отримати відеозаписи з камер спостереження міжнародного пункту пропуску «Болган», на яких міститься інформація про перебування 20.05.2017 року транспортного засобу марки ВАЗ 2107, державний номер НОМЕР_2 , в якому перебували громадяни ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та отримати належним чином засвідчену копію технологічної схеми пропуску через державний кордон осіб, вантажів та іншого майна в міжнародному пункті пропуску «Болган».
Також, прокурором долучено відповідь начальника оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації н.п. Ямпіль) оперативно-розшукового управління ПдРУ підполковника ОСОБА_42 від 19 червня 2017 року про виконання доручення з якої вбачається, що слідчому на виконання його доручень від 06 червня 2017 року №1981/206/01 та 2018/206/01 від 07 червня 2017 року надається завірена копія технологічної схеми про пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів та вантажів через державний кордон в міжнародному пункті пропуску автомобільного сполучення «Болган-Хрустова», диск CD-R 700 МВ, серійний номер С 3126 TGO 223 0295 LN, об'ємом файлу 111 915 922 байтів з відеозаписом із камер спостереження, на яких міститься інформація про перебування 20 травня 2017 року транспортного засобу марки ВАЗ 2107, державний номер НОМЕР_2 , в якому перебували громадянин України ОСОБА_4 , громадянка України ОСОБА_6 , та громадянка України ОСОБА_29 , в міжнародному пункті пропуску автомобільного сполучення «Болган-Хрутосва» (впс «Болган»), копії справ про адміністративне правопорушення за ст.. 202 та 204-1 КУпАП на громадянку України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Разом з тим, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 40 КПК України, слідчий уповноважений доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам.
Відповідно до положень ст. 41 КПК України, оперативні підрозділи органів Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів Державної прикордонної служби України, органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора, а підрозділ детективів, оперативно-технічний підрозділ та підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України - за письмовим дорученням детектива або прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Під час виконання доручень слідчого, дізнавача, прокурора співробітник оперативного підрозділу користується повноваженнями слідчого. Співробітники оперативних підрозділів (крім підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України) не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотаннями до слідчого судді чи прокурора. Доручення слідчого, дізнавача, прокурора щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій є обов'язковими для виконання оперативним підрозділом.
Перелік слідчих (розшукових) дій визначений в главі 20 КПК України, а перелік негласних слідчих (розшукових) дій визначений в главі 21 КПК України. Разом з тим, зі змісту доручення слідчого від 07 червня 2017 року вбачається, що воно не містить доручення проведення будь-яких слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій визначених главами 20-21 КПК України відповідним оперативним підрозділом. Крім того, на виконання доручення слідчого оперативним підрозділом надано матеріали справ про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_6 за ст.. 202 та ст.. 204-1 КУпАП. Разом з тим, доручення слідчого від 07 червня 2017 року доручення про надання відповідних матеріалів не містить, а доручення слідчого від 06 червня 2017 року, про яке зазначено в листі оперативно-розшукового відділу Південного регіонального управління ДПС України, в матеріалах кримінального провадження відсутні.
Також, в частині 2 ст. 93 КПК України міститься широкий обсяг повноважень сторони обвинувачення щодо збирання доказів у кримінальному провадженні. Так, відповідно до положень зазначеної норми сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
При цьому, згідно ч. 4 ст. 132 цьго Кодексу, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Отже, з даних норм слідує, що чинне законодавство надає, зокрема, слідчому право одержувати безперешкодно відомості, необхідні у кримінальному провадженні, іншим шляхом, без застосування заходів забезпечення. Тому, в цьому контексті необхідно враховувати, що речі і документи могли би бути отримані шляхом проведення слідчих дій або інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом, тобто без застосування заходів забезпечення кримінального провадження. При цьому, застосування стороною кримінального провадження такого заходу забезпечення кримінального провадження як вилучення речей чи документів, згідно ч. 7 ст. 163 КПК України , має здійснюватись у випадку, коли особа, у володінні якої знаходяться речі або документи, не бажає добровільно передати їх або є підстави вважати, що вона не здійснить таку передачу після отримання відповідного запиту чи намагатиметься змінити або знищити речі.
Вищезазначені норми законодавства, вказують на те, що положеннями ст. 159, 160 КПК України передбачено право слідчого, а не обов'язок звернутися до суду з метою отримання доступу до речей та документів.
Таким чином, враховуючи відсутність в матеріалах кримінального провадження доручення слідчого оперативному підрозділу на отримання відповідних копій матеріалів справ справ про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_6 за ст.. 202 та ст.. 204-1 КУпАП, а оперативні підрозділи не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою, суд приходить до висновку, що дані докази отримані з порушенням порядку, встановленому цим Кодексом, а тому є недопустимими та не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень
Так, відповідно до ч. 1 ст. 223 КПК України, саме слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводить огляд місцевості, приміщення, речей та документів.
У п. 1 ч. 1 ст. 103 КПК України закріплено, що процесуальні дії під час кримінального провадження можуть фіксуватися у протоколі. Відповідно до ч. 1 ст. 104 КПК України у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі.
Разом з тим, з реєстру матеріалів досудового розслідування в даному кримінальному провадженні та матеріалів наданих прокурором на підтвердження вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, вбачається , що будь-яких інших слідчих чи процесуальних дій слідчим в даному кримінальному провадженні не проводилося, та прокурором в судовому засіданні інших належних, допустимих та достовірних доказів, які б підтверджували фіксацію слідчим відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення надано не було.
Таким чином, показами свідків, допитаних під час судового розгляду та наданими прокурором документами не підтверджено факту незаконного переправлення будь-якої особи, в тому числі ОСОБА_6 через державний кордон України обвинуваченим ОСОБА_4 шляхом керівництва її діями, а також сприянні з наданням засобів для таких цілей.
Це також підтверджується постановою Піщанського районного суду Вінницької області від 13 червня 2017 року, якою ОСОБА_6 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП, а саме за спробу незаконного перетинання державного кордону України шляхом подання на паспортний контроль паспорта на ім'я ОСОБА_7 , який не відповідав пред'явникові, а саме їй, чим порушила вимоги ст. 9 Закону України "Про державний кордон України" від 04.11.1991 року;.
Відповідно до ст.. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що в діях обвинуваченого відсутній склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 332 КК України, а саме об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторони складу цього злочину. З огляду на викладене, дотримуючись меж висунутого обвинувачення, суд вважає, що ОСОБА_4 підлягає визнанню невинувати у пред'явленому обвинуваченні та виправданню у вчиненні незаконного переправлення особи через державний кордон України, керівництві такими діями, сприянні їх вчиненню з наданням засобів, за ч.1 ст. 332 КК України, у зв'язку з недоведеністю в його діянні складу даного кримінального правопорушення, відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України.
У даному кримінальному провадженні витрати на проведення експертиз відсутні.
Майнова шкода кримінальним правопорушенням не завдана.
По кримінальному провадженню цивільний позов заявлено не було.
Долю речових доказів в данному кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК україни.
Арешт майна, накладений в даному кримінальному провадженні відповідно до ухвали слідчого судді Піщанського районного суду Вінницької області від 01 червня 2017 року слід скасувати відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України.
Керуючись ст. ст. 17, 91, 94, 369-371,373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 332 КК України та виправдати його в зв'язку з недоведеністю в його діянні складу даного кримінального правопорушення.
Арешт майна, накладений в даному кримінальному провадженні відповідно до ухвали слідчого судді Піщанського районного суду Вінницької області від 01 червня 2017 року скасувати відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України.
Речові докази у даному кримінальному провадженні - автомобіль марки ВАЗ 2107, державний номер НОМЕР_2 , що знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_4 , повернути власнику ОСОБА_4 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.
На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Піщанський районний суд Вінницької області.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя :