Ухвала від 28.12.2020 по справі 136/386/20

Справа № 136/386/20

Провадження №1-в/930/62/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2020 року м. Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

засудженого ОСОБА_4

захисника засудженого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції із зали суду міста Немирів клопотання про зняття судимості відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, освіта середня, одруженого, раніше неодноразово засудженого,

ВСТАНОВИВ:

20.06.2020 року з Вінницького апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_4 про зняття судимості за вироками:

- Липовецького районного суду Вінницької області від 24.05.1989 року за ст..81 ч.3 КК України;

- Липовецького районного суду Вінницької області від 02.08.1995 року за ч.2 ст.140 КК України;

- Липовецького районного суду Вінницької області від 18.11.1996 року за ч.2 ст.81, ч.2 ст.140, ч.1 ст.145, ст.ст.102,42КК України;

- Липовецького районного суду Вінницької області від 10.02.1999 року за ч.1 ст.141 КК України;

- Липовецького районного суду Вінницької області від 04.02.2002 року за ч.2, 3 ст.185, ч.1 ст.122, ст.42 КК України;

- Липовецького районного суду Вінницької області від 06.10.2006 року за ч.1 ст.122 КК України.

Дане клопотання мотивоване тим, що на думку засудженого ОСОБА_4 строк відбутого покарання за винесеними вище вказаними вироками станом на 2020 рік закінчився, а тому засуджений ОСОБА_4 вважає за можливе, щоб суд, який ухвалив вище вказані вироки дійшов висновку про наявність підстав про зняття судимості відповідно до вимог, передбачених ст. 538 КПК України.

У судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 клопотання підтримали та просили задовільнити в повному обсязі.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні висловив позицію, що не вбачає підстав для задоволення клопотання, оскільки ОСОБА_4 після відбуття покарань за вищевказаними вироками не довів свого виправлення зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці, а також суду пояснив, що ОСОБА_4 вчинив новий умисний особливо тяжкий злочин за яким відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі. Тому вважає, що строки зняття судимості за вироками Липовецького районного суду перериваються у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 вчинив злочин та за вироком від 03.02.2009 року Апеляційного суду Вінницької області не відбув покарання.

Суд, вислухавши учасників кримінального провадження, вивчивши та дослідивши матеріали, що додані до клопотання встановив, що ОСОБА_4 було неодноразово засуджено вироками Липовецького районного суду Вінницької області, а саме за вироком від:

-24.05.1989 за ч.3 ст.81 КК УРСР до покарання у виді 3 років позбавлення волі з повною конфіскацією майна належного йому на праві власності;

-02.08.1995 за ч.2 ст.140 КК України до покарання у виді 2 років виправних робіт за місцем роботи з утриманням 20% заробітку щомісячно без конфіскації майна;

-18.11.1996 за ч.2 ст.81, ч.2 ст.140, ч.1 ст.145, ч.2 ст.102 КК України до остаточного покарання на підставі ст..43 КК України у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі у виправній колонії суворого режиму з конфіскацією майна;

-10.02.1999 за ч.1 ст.141 КК України до покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму;

-04.02.2002 за ч.2, 3 ст.185, ч.1 ст.122 КК України до остаточного покарання на підставі ст..42 КК України у виді 4 років позбавлення волі;

-06.10.2006 за ч.1 ст.122 КК України на підставі ст..71КК України до остаточного покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі.

У відповідності до ст. 538 КПК України, після відбуття покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі суд, який ухвалив вирок, має право розглянути питання про зняття судимості з цієї особи за її клопотанням, а тому ОСОБА_4 звернувся до суду із даним клопотанням, в якому просить вирішити питання про зняття із нього вищевказаних судимостей.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 засуджувався за дії КК, затвердженого Законом від 28.12.60, в редакції, яка діяла на час його засудження, та за дії нового КК, то відповідно ч. 2 ст. 4 КК України має застосовуватись норма відповідного закону, з урахування її найбільшої прихильності до засудженого.

Згідно ч. 2 ст. 4 КК України, суд вважає, що до застосування підлягають норми ст. 90 та ст.91 КК України до внесення змін Законом України «Про Національне антикорупційне бюро» від 14 жовтня 2014 року 1698-УІІ, відповідно до якої якщо особа після відбуття покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення, а тому суд може зняти з неї судимість до закінчення строків, зазначених у статті 89 цього Кодексу. Зняття судимості допускається лише після закінчення не менш як половини строку погашення судимості, зазначеного у статті 89 цього Кодексу.

Ч.4, 5 ст. 55 КК, затвердженого Законом від 28.12.1960 не може бути застосована, оскільки вона взагалі не передбачала право засудженого звертатись з клопотанням про зняття судимості, а наділяла правосуб"єктністю в цьому випадку лише громадські організації або трудові колективи.

Згідно матеріалів справи вбачається те, що ОСОБА_4 на даний час відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, призначеного за вироком Апеляційного суду Вінницької області від 03.02.2009.

Згідно ч. 5 ст. 90 КК України, якщо особа, що відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить злочин, перебіг строку погашення судимості переривається і обчислюється заново. У цих випадках строки погашення судимості обчислюються окремо за кожний злочин після фактичного відбуття покарання (основного та додаткового) за останній злочин, а тому норми закону, які підлягають застосуванню, вказують на те, що перебіг строків погашення судимості розпочнеться після відбуття ОСОБА_4 покарання за вироком Апеляційного суду Вінницької області від 03.02.2009.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про те, що право засудженого ОСОБА_4 щодо зняття судимості не може бути обмежено лише фактом засудження його до довічного позбавлення волі, оскільки таке його право було б порушено, однак враховуючи те, що відсутні фактичні підстава, які б могли бути підставою для вирішення питання про зняття судимості, зокрема відсутність зразкової поведінки і сумлінного ставлення до праці за відбування вище вказаних вироків, тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_4 про зняття судимості в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.372, 538, 539 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_4 про зняття судимості - відмовити

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подано протягом семи днів з дня проголошення ухвали, а засудженим, який знаходиться в місцях позбавлення волі в той же строк з моменту отримання її копії.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1