137/1704/20
24.12.2020 смт. Літин
Слідчий суддя Літинського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши скаргу командира військової частини НОМЕР_1 на постанову слідчого Слідчого відділу Літинського відділення поліції Калинівського відділу Головного Управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 12020020210000009 від 06.01.2020,
Командир військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді із вказаною скаргою мотивуючи її тим, що 24.12.2019 о 10 год 20 хв було виявлено пошкодження та крадіжку двох кабелів МКСБ 4х4х1,2, довжиною 1155 метрів кожен, які є власністю частини НОМЕР_1 . На місці злочину була автотракторна техніка та працівники ТОВ «Євромонтажбудгруп».
08.01.2020 командування військової частини НОМЕР_1 звернулося до Літинського Відділення поліції Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області із заявою про кримінальне правопорушення за ч.1 ст. 185 КК України.
30.06.2020 слідчим слідчого відділу Літинського ВП Калинівського ВП ГУН України у Вінницькій області лейтенантом поліції ОСОБА_3 винесено постанову про закриття кримінального провадження від 08.01.2020 №12020020210000009 у зв'язку із встановленням відсутності складу кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 КК України.
Представник військової частини НОМЕР_1 зазначає, що постанову про закриття кримінального провадження отримано 09.12.2020. Вважають, що слідчий ОСОБА_3 , порушив вимоги ст. 9 п.2 КПК України згідно яких був зобов'язаний всебічно, повно та неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, а також дати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних та неупереджених рішень.
Таким чином просить скасувати постанову від 30.06.2020 про закриття кримінального провадження № 12020020210000009 від 08.01.2020.
Відповідно до поштового конверту (а.с. 39) скарга направлена до суду 14.12.2020 та отримана судом 21.12.2020 (а.с. 1), а відтак строк звернення зі скаргою передбачений ч.1 ст. 304 КПК України не пропущений.
Командир військової частини НОМЕР_2 до судового засідання не з'явився. Командиром військової частини ОСОБА_5 на електронну адресу суду подано клопотання, відповідно до якого просить розглянути скаргу у відсутність скаржника. Скаргу підтримують в повному обсязі (а.с. 46 ).
Слідчий ОСОБА_3 до судового засідання не з'явився. Подав на адресу суду заяву, відповідно до якої надав для огляду в судовому засіданні матеріали кримінального провадження 1202002021000000 від 08.01.2020. Скаргу просив розглянути у його відсутність. Скаргу не підтримує та просить не задовольняти її (а.с. 47).
Відповідно до ч.3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги, а відтак неявка слідчого ОСОБА_3 не перешкоджає розгляду даної скарги, яка відповідно до вимог ч.2 ст. 306 КПК України має бути розглянута на пізніше 72 годин.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи відсутність у судовому засіданні учасників процесуальної дії, вважаю за можливе розглянути скаргу без застосування технічних засобів фіксування.
Дослідивши матеріали скарги, клопотання представника скаржника та клопотання слідчого, дослідивши матеріали кримінального провадження вважаю, що скарга обґрунтована та підлягає до задоволення з наступних підстав.
Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Законодавець в ч. 1 ст. 2 КПК України передбачив, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 5 КПК України, процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення. Допустимість доказів визначається положеннями цього Кодексу, які були чинними на момент їх отримання.
У відповідності до ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Згідно ст. 303 КПК України, під час досудового розслідування можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до вимог ч.2ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Частиною 2 ст. 93 КПК України передбачено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 284 КПК України, про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.
Згідно ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Слідчий суддя вважає, що слідчим ОСОБА_3 під час винесення постанови про закриття кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, не було належним чином та в повному обсязі проведено дій, направлених на перевірку всіх обставин справи, не надано належну оцінку всім доказам і встановленим обставинам та передчасно зроблено висновок про закриття кримінального провадження, зокрема: не встановлено, чи існує юридична особа ТОВ «Євромонтажбудгруп»; не зазначено чи знаходиться працівник ОСОБА_6 у трудових відносинах із ТОВ «Євромонтажбудгруп»; не виконано запити з метою встановлення існування договорів між ТОВ «Євромонтажбудгруп» та ПАТ «Укртелеком» про передачу недіючої кабельної лінії для демонтажу; не виконано інших дій передбачених ст. 93 КПК України.
Таким чином, висновки слідчого в цій постанові, до яких він дійшов, а саме про необхідність закриття даного кримінального провадження не мотивовані, у зв'язку з цим оскаржувана постанова не відповідає вимогам ч.5 ст. 110 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа «Ассенов та інші проти Болгарії» (Assenov та Others v. Bulgaria). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, inter alia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справі «Танрікулу проти Туреччини»).
Відповідно до ст. 284 КПК України, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку, що при закритті кримінального провадження слідчим не були дотримані положення вимог кримінального процесуального закону щодо всебічності, повноти та неупередженості дослідження всіх обставин, а відтак постанова слідчого про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 107, 214, 303, 304, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу задовольнити.
Скасувати постанову слідчого Слідчого відділу Літинського відділення поліції Калинівського відділу Головного Управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_3 від 30 червня 2020 про закриття кримінального провадження № 12020020210000009 від 06.01.2020.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя:ОСОБА_1