ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59
24 грудня 2020 року Справа № 902/406/20
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Мельник О.В. , суддя Розізнана І.В.
представники учасників справи не викликались,
розглянувши апеляційну скаргу Відповідача-Фермерського господарства «Алмар» на рішення господарського суду Вінницької області від 25.08.2020, повний текст якого складено 25.08.2020, у справі №902/406/20 (суддя Тварковський А.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро» м.Обухів Київської обл.
до Фермерського господарства «Алмар»
с.Котюжани Мурованокуриловецького р-ну Вінницької обл.
про стягнення 144 723 грн. 21 коп. боргу, пені, штрафу, інфляційних втрат та річних,-
У квітні 2020 року до господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро» (надалі в тексті - Товариство) про стяг-нення з Фермерського господарства «Алмар» (надалі в тексті - Господарство) 144 723 грн. 21 коп. боргу, пені, штрафу та річних згідно укладеного договору, а також інфляційних втрат.(арк.справи 3).
Рішенням господарського суду Вінницької області від 25.08.2020 у справі №902/406/20 позов задоволено. Суд вмотивував рішення тим, що Відповідачем в порушення зобов'язань за Договором не здійснено остаточної оплати вартості поставленого товару загальною вартістю 95 078 грн 18 коп. Крім того, перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені, штрафу, інфляційних втрат та відсотків річних за загальний період прострочення з 16.02.2020 по 23.04.2020 - суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення додаткових вимог в сумі 5 018 грн. 04 коп. пені, 35 015 грн. 64 коп. штрафу, 8 610 грн. 72 коп. -36% річних та 1 000 грн. 63 коп. інфляційних втрат.(арк. справи 40-43).
Не погоджуючись із рішенням, Відповідач подав скаргу до апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 25.08.2020 у даній справі та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову та відмову у стягненні штрафу.(арк.справи 85-87).
Обґрунтовуючи скаргу Відповідач зазначає, що господарський суд першої інстанції непов-но з'ясував всі обставини справи, ухваливши рішення з порушенням норм матеріального права. На думку Скаржника, суд безпідставно стягнув з нього штраф в сумі 35 015 грн 64 коп., оскільки чинним законодавством запроваджено заборону одночасного застосування подвійної цивільно-пра-вової відповідальності за одне і те саме порушення.(арк.справи 86).
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №902/406/20. Крім того, встановлено Позивачу строк для подання суду відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) Скаржнику копії відзиву про-тягом 5 днів з дня вручення ухвали, а також ухвалено розглядати апеляційну скаргу без повідом-лення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.(арк. справи 27).
09.11.2020 на електронну адресу апеляційного суду надійшов відзив Позивача, у якому він заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить залишити рішення суду першої інс-танції без змін. Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача витрати на професійну прав-ничу допомогу при розгляді справи в суді апеляційної інстанції в сумі 10 000 грн. (арк.справи 129-132).
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуаль-ного права, Північно-західний апеляційний господарський суд
Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Спектр-Агро»-продавець та ФГ «Алмар»-покупець 11.09.2018 уклали Договір поставки №303/18-В (надалі в тексті - Договір) відповідно до п.1.1 якого в строки, визначені Договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця продук-цію виробничо-технічного призначення (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і опла-тити його вартість, сплативши за нього визначену Договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов Договору. (арк.справи 5-7)
Найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки Покупцю та базис поставки, порядок та термін оплати Товару, та нарахованих відсотків, інші умови, визначені в До-датках до Договору та у видаткових накладних, які є невід'ємною його частиною.(п.1.2 Договору).
За умовами п.4.2 Договору, факт передачі товару підтверджується видатковою накладною на Товар та/або, при необхідності, іншими документами, що посвідчують факт передачі товару покупцю.
Відповідно до п.5.1 Договору господарські зобов'язання сторін, які виникли на його основі, існують протягом одного року із дня його підписання уповноваженими представниками сторін, крім обов'язків покупця по виконанню грошових зобов'язань за Договором та відповідальності, які припиняються лише їх належним виконанням, а в частині проведення розрахунків за товар, по штрафним санкціям - до їх повного виконання.
Пунктом 7.2 Договору сторони погодили, що, у випадку порушення умов даного Договору, постачальник має право притягти покупця до відповідальності за несвоєчасне виконання будь-яких грошових зобов'язань за Договором. За порушення даних умов Договору покупець:
А) сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу, за кожен день прострочення грошового зобов'язання;
Б) у випадку прострочення оплати більше ніж на 5 банківських днів, сплачує штраф в роз-мірі 20% від несплаченої суми яка склалася на наступний день після прострочення виконання гро-шового зобов'язання;
В) сплачує на користь постачальника 36% річних від простроченої суми та індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.(ч.2 ст.625 ЦК України).
Згідно з п.7.3 Договору, керуючись ст.259 ЦК України сторони дійшли згоди про збільшення до трьох років строку позовної давності за всіма зобов'язаннями (сплаті заборгованості, пені, штра-фу, відсотків та індексу інфляції), що виникли на підставі цього Договору.
Сторони погодили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошо-вих зобов'язань припиняється через три роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 ГК України).
Договір підписано уповноваженими представниками та скраплено відтисками печаток сто-рін.(арк.справи 7).
З матеріалів справи вбачається, що Додатком №1/СА000026101 від 05.08.2019 до Договору сторони погодили поставку товару (інсектициди Кассент 400 КС) на загальну суму 20 734 грн. 32 коп. з ПДВ на умовах відстроченого платежу 100% вартості Товару до 04.09.2019 включно.(арк. справи 8)
Додатком №1/СА000026339 від 06.08.2019 до Договору сторони обумовили поставку това-ру (насіння Озимий ріпак КСЕНОН та РОХАН) на загальну суму 214 343 грн. 86 коп. з ПДВ на умовах відстроченого платежу 100% вартості Товару до 20.08.2019 включно.(арк.справи 90.
Разом з тим 31.10.2019 сторони уклали Додаткову угоду до Договору, перенесли кінцевий розрахунок по Договору до 15.02.2020 і внесли зміни до п.2.4. Договору, доповнивши його абза-цом другим у такій редакції: «Остаточний розрахунок Покупця за придбаний Товар відбувається згідно наступного графіка: до 15.02.2020:
- 175 075 грн. 18 коп. основного боргу;
- відсотки за користування товарним кредитом, які будуть нараховані станом на дату оста-точного розрахунку за поставлений Товар.
Сторони домовились, що у випадку оплати покупцем всієї суми заборгованості в строк до 15.02.2020, до покупця не буде застосована відповідальність, передбачена п.7.2 Договору».(арк. справи 10).
Матеріалами справи стверджено, що Позивач передав, а Відповідач прийняв товар на зага-льну суму 235 078 грн. 18 коп. з ПДВ, що стверджується видатковими накладними №29246 від 05.08.2019 на суму 20 734 грн. 32 коп. з ПДВ та №29476 від 06.08.2019 на суму 214 343 грн 86 коп. з ПДВ.(арк.справи 11-12).
Вартість поставленого товару Відповідач оплатив частково в сумі 140 000 грн, що стверд-жується платіжними дорученнями: №157 від 03.09.2019 на суму 60 000 грн; №46 від 11.03.2020 на суму 25 000 грн; №51 від 12.03.2020 на суму 25 000 грн; №77 від 19.03.2020 на суму 30 000 грн. (арк.справи 13-16).
Через прострочення повної оплати Відповідачем вартості поставленого товару, Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення 95 078 грн. 18 коп., а також на підставі п.7.2 Договору нарахував 5 018 грн. 04 коп. пені, 35 015 грн. 64 коп. штрафу, 8 610 грн. 72 коп. -36% річних та 1 000 грн. 63 коп. інфляційних втрат.
Як зазначалось вище, рішенням від 25.08.2020 у справі №902/406/20 господарський суд Вінницької області задоволив позов у повному обсязі.(арк.справи 40-43).
Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні оскар-жуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна Відповідача безпідставна, та не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:
Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України) - госпо-дарський договір є однією з підстав виникнення господарських зобов'язань і є обов'язковим для виконання сторонами. Аналогічно врегульовано підстави виникнення господарського зобов'язан-ня у ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України).
Зобов'язанням, згідно ст.509 ЦК України, є правовідношення, в якому одна сторона (борж-ник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, вико-нати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських дого-ворів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбаче-них цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного Вико-нання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногоспо-дарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Матеріалами справи стверджено, що 11.09.2018 з моменту укладення Договору - між сторо-нами виникли відносини поставки, оскільки взаємовідносини сторін підпадають під визначення, яке містять статті 265 ГК України та 712 ЦК України: коли продавець (постачальник), який здійс-нює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'-язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'-язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Оскільки, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, тому в силу ст.ст. 655, 692 ЦК України та п.1.1 Договору - факт прийняття Відповідачем товару зумовлює виник-нення у нього зобов'язання оплатити вартість товару в повному обсязі.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України - боржник, який прострочив виконання гро-шового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням вста-новленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простро-ченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Предметом даного спору є стягнення заборгованості по розрахунках, штрафних санкцій та відсотків річних за користування коштами згідно укладеного договору поставки, а також втрат від інфляції.
Колегія суддів зауважує, що відповідно до п.п. 1, 2, 4 ст.269 Господарського процесуаль-ного кодексу України (надалі в тексті - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішен-ня суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції лише в частині стягнення з нього штрафу та обґрунтовує скаргу одночасним стягненням як пені, так і штрафу.
З огляду на зазначені обставини, апеляційний суд не переглядає і залишає без змін рішення господарського суду Вінницької області від 25.08.2020 у справі №902/406/20 в частині задоволен-ня позову ТзОВ «Спектр-Агро» про стягнення 95 078 грн 18 коп. основного боргу, 5 018 грн. 04 коп. пені, 8 610 грн. 72 коп. -36% річних та 1 000 грн. 63 коп. інфляційних втрат.
При цьому, перегляду підлягає оскаржуване рішення в частині стягнення з ФГ «Алмар» 35015 грн 64 коп. штрафу.
Доводом апеляційної скарги є те, що штраф та пеня є видами неустойки, а чинним законо-давством запроваджено заборону одночасного застосування подвійної цивільно-правової відпові-дальності за одне і те саме порушення.
Розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів приймає до уваги, що відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Вказана норма кореспондується з приписами ст.180 ГК України, згідно якої госпо-дарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач заявив до стягнення пеню за загальний період з 16.02.2020 о 23.04.2020 в сумі 5 018 грн 04 коп., а також штраф в розмірі 20% від простроченої суми боргу, що становить 35 015 грн 64 коп.(арк.справи 4).
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України - одностороння відмова від зобов'язання або одно-стороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.(статті 526, 530 ЦК України).
Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, якою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.(ч.1 ст.546, ч.1 ст.549 ЦК України, ст.230 ГК України).
Згідно зі ст.549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'я-зання за кожен день прострочення виконання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, а в силу ст.ст.217, 230 ГК України - штраф та пеня визначені як види штрафних санкцій.
Згідно з п.7.2 Договору сторони погодили, що, у випадку порушення умов даного Договору, постачальник має право притягти покупця до відповідальності за несвоєчасне виконання будь-яких грошових зобов'язань за Договором. За порушення даних умов Договору покупець: А) спла-чує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу, за кожен день прострочення грошового зобов'язання; Б) у випадку прострочення оплати більше ніж на 5 банківських днів, сплачує штраф в розмірі 20% від неспла-ченої суми яка склалася на наступний день після прострочення виконання грошового зобов'я-зання.
Право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам час-тиною 4 статті 231 ГК України.
Можливість одночасного стягнення пені і штрафу за порушення окремих видів господарсь-ких зобов'язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України.
У випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не вста-новлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати у договорі одночасне стяг-нення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з ура-хуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобо-в'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санк-цій.
Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду України від 09.04.2012 у справі №3-88гс11, постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 у справі №3-24гс12, поста-нові Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, постанові Верховного Суду від 22.03. 2018 у справі №911/1351/17, постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №910/6046/16, постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі №922/1720/17 та постанові Верховного Суду від 08.08.2018 у справі № 908/1843/17.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для переоцінки висновку суду пер-шої інстанції про стягнення обґрунтовано заявленого та арифметично вірно обрахованого штрафу в сумі 35 015 грн. 64 коп., а тому рішення господарського суду Вінницької області належить зали-шити без змін, а апеляційну скаргу ФГ «Алмар» - без задоволення.
Крім того, разом з відзивом на апеляційну скаргу ТзОВ «Спектр-Агро» подало клопотання про стягнення з ФГ «Алмар» 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеля-ційної інстанції.(арк.справи 130-132).
Розглядаючи клопотання, колегія суддів враховує, що судові витрати, відповідно до припи-сів статті 123 ГПК України, складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом спра-ви. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допо-могу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експер-тизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, за-безпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з приписами статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою ад-воката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За резу-льтатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподі-лу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу ад-воката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу до-помогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правни-чої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правни-чої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на під-ставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судо-вих витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відпо-відних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репута-цію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має спла-тити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Матеріалами справи стверджується, що до відзиву на апеляційну скаргу Позивачем додано Додаток №58 від 29.10.2020 до договору про надання правової допомоги; Акт здачі-приймання виконаних правових послуг №33 від 09.11.2020 на суму 10 000 грн.; детальний опис робіт (нада-них послуг) та докази відправлення копії відзиву на апеляційну скаргу з додатками Відповідачу. (арк.справи 133-134).
Частинами 5, 6 статті 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на профе-сійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Розглядаючи клопотання Позивача, колегія суддів зауважує, що відзив із додатками направ-лявся Відповідачу 09.11.2020, однак жодних заперечень проти розміру наданих адвокатом послуг не заявлено, тому з ФГ «Алмар» належить стягнути на користь ТзОВ «Спектр-Агро» 10 000 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Розглянуто всі доводи та вимоги апеляційної скарги, порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.
Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправомірність висновків суду першої інстанції щодо характеру правовідносин сторін, змісту зобов'язань Відпові-дача, рівно як і твердження про невмотивованість висновку про часткову обґрунтованість заяв-леного позову, а тому рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Статтею 74 ГПК України передбачено обов'язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та без-посередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).
Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст. 277, 278 ГПК України для скасування чи зміни ос-каржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарсько-го суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст.34, 86, 129, 232, 233, 240, 275, 277, 282, 284, 287 Господарського процесуа-льного кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Алмар» на рішення господарського суду Вінницької області від 25.08.2020 у справі №902/406/20 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
2. Стягнути з Фермерського господарства «Алмар» (вул.Центральна, буд.57, с.Котюжани, Мурованокуриловецький район, Вінницька область, 23440; код ЄДРПОУ 36102135) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро» (вул.Промислова,20, м.Обухів, Київсь-ка область, 08702; код ЄДРПОУ 36348550) 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
3. Надати місцевому господарському суду доручення про видачу відповідного наказу.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню до Верхов-ного Суду за виключенням випадків, передбачених ст.287 ГПК України.
5. Матеріали справи №902/406/20 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя Грязнов В.В.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Розізнана І.В.