ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
23 грудня 2020 року Справа № 902/710/16
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Маціщук А.В. , суддя Мельник О.В.
секретар судового засідання Дика А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 17.10.2016 у справі №902/710/16
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс"
про стягнення вартості частки у статутному капіталі товариства
за участю представників сторін:
позивач - не з'явився;
відповідач - Шипілов О.В. посвідчення №3366 від 29.05.2008;
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс" про стягнення вартості частки у статутному капіталі товариства.
Позовна заява обґрунтована тим, що після виходу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс", йому не було виплачено вартість його частки у статутному капіталі.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 17 жовтня 2016 року у справі №902/710/16 залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2017 року у задоволені позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс" про стягнення вартості частки у статутному капіталі товариства відмовлено.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову дійшов висновку про невиконання позивачем своїх обов'язків перед товариством щодо внесення вартості свого вкладу до статутного фонду, що позбавляє останнього права на отримання під час виходу з товариства вартості частини майна товариства та частки прибутку пропорційно не внесеній частині частки у статутному капіталі.
Суд апеляційної інстанції погодився з прийнятим рішенням суду першої інстанції, однак з інших підстав, а саме суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що несплата внесків позивачем до статутного фонду товариства не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки право на частку в статутному капіталі товариства позивач набув у зв'язку з укладенням договору з попереднім учасником товариства та був прийнятий до товариства на підставі рішення загальних зборів. На момент вступу позивача до товариства статутний фонд відповідача був сформований та участь ОСОБА_1 не може бути пов'язана з внесенням частки до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс". Відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції зазначив про неможливість визначення дійсної вартості майна.
Постановою Верховного Суду від 06.03.2018 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 було скасовано, а матеріали справи № 902/710/16 передано на новий розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду.
Направляючи на новий розгляд, суд касаційної інстанції вказав, що суд апеляційної інстанції повинен вчинити всі необхідні дії, у відповідності до Господарського процесуального кодексу України, а саме витребувати документи (баланс підприємства), необхідні для проведення експертизи та здійснення захисту порушеного права позивача, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи з урахуванням правової природи спірних рішень.
Так, суд апеляційної інстанції призначаючи у справі експертизу повинен був у відповідності до вимог ст. 38 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній до 15.12.2017 року, витребувати у відповідача докази необхідні для проведення експертизи, а саме баланс підприємства, який подається до органів державної статистики та інших органів передбачених законодавством та на підставі якого здійснюється виплата частки майна учаснику товариства, зокрема у даному випадку позивачу у справі, однак судом апеляційної інстанції не було вчинено жодних дій для витребування зазначених доказів повторно про що свідчить наявна в матеріалах справи ухвала Рівненського апеляційного господарського суду від 19 травня 2017 року з якої зокрема вбачається, що експерт з виконання судово-економічних експертиз різної категорії складності не може провести експертизу відповідно до ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 у справі №902/710/16, оскільки зокрема в розпорядженні експерта відсутні оригінали, чи належним чином засвідчені копії наступних документів: установчий договір про створення Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс"; реєстраційні документи Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс"; протоколи та витяги з протоколів загальних зборів учасників ТОВ "Едельвейс"; заява ОСОБА_1 про вступ ТОВ "Едельвейс"; баланс на 23 серпня 2013 року (або станом на найближчу дату); звіт про фінансові результати на 23 серпня 2013 року (або станом на найближчу дату).
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.08.2018 у справі №902/710/16 призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження у справі зупинено до закінчення проведення судової економічної експертизи та отримання висновку експерта.
Відповідно до Указів Президента України від 29.12.2017 року №454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" та від 28.09.2018 року № 295/2018 "Про переведення суддів", а також ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 31 ГПК України, справу передано до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №902/710/16 у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Мельник О.В., суддя Грязнов В.В.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2018 прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 17 жовтня 2016 року у справі № 902/710/16 до провадження колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Мельник О.В., суддя Грязнов В.В.
13.12.2018 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшов лист від Київського Науково-Дослідного Інституту Судових Експертиз Вінницького відділення у якому містилося прохання на отримання додаткових матеріалів необхідних для проведення експертизи, а саме:
- матеріали технічної інвентаризації (інвентаризаційні справи (БТІ), технічні паспорта (БТІ) і т.п.) на об'єкти нерухомого майна, які знаходились на балансі ТОВ "Едельвейс" станом на 23 серпня 2013 року (оригінали або завірені копії);
- дані про земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна (або вільні від забудови), які знаходились на балансі ТОВ "Едельвейс" станом на 23 серпня 2013 року (документацію із землеустрою, документи, що підтверджують право власності (або оренди), кадастрові плани з кадастровими номерами і цільовим призначенням і т.п.) (оригінали або завірені копії);
- перелік основних засобів (машин та обладнання);
- довідку (витяг з балансу) про основні засоби (або відомість об'єктів машин і обладнання), які знаходились на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс" станом на 23 серпня 2013 року, із зазначенням: дати введення в експлуатацію, первинної та залишкової вартості;
- паспорта на основні засоби (машин та обладнання);
- акти технічного стану машин та обладнання станом на 23 серпня 2013 року, згідно зразка.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.2018 поновлено провадження у справі №902/710/16 для витребування та надання додаткових матеріалів експерту, необхідних для проведення судової економічної експертизи.
Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції були зібрані додаткові матеріали для проведення судової економічної експертизи, які були зазначені у клопотанні експерта №5973/18-21/1189 від 15.11.2018, суд апеляційної інстанції ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 у справі №902/710/16 зупинив провадження у справі №902/710/16 до закінчення проведення судової економічної експертизи та отримання висновку експерта; направив Вінницькому відділенню Київського науково-дослідному інституту судових експертиз (21001, м. Вінниця, вул. Батозька, 1) документи, необхідні для проведення судової економічної експертизи; зобов'язав експерта після проведення судової економічної експертизи направити висновок з матеріалами справи №902/710/16 Північно-західному апеляційному господарському суду та інвентаризаційні справи на об'єкти нерухомого майна, власником яких є ТОВ "Едельвейс".
02.12.2019 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли від Вінницького відділення Київського Науково-Дослідного Інституту Судових Експертиз висновки експертів з матеріалами справи №902/710/16 та інвентаризаційні справи на об'єкти нерухомого майна, власником яких є ТОВ "Едельвейс" так, від Вінницького відділення Київського Науково-Дослідного Інституту Судових Експертиз надійшов висновок експертів за результатами проведення судової економічної експертизи, в частині оціночно-будівельного, товарознавчого та автотоварознавчого дослідження (вих. №5973/6645/18-21/4812/19-21 від 28.10.2019) та висновок експертів за результатами проведення комплексної судово-економічної експертизи по господарській справі №902/710/16 (вих. №5304/18-21 від 29.10.2019).
Розпорядженням керівника апарату суду від 16.12.2019 №01-04/1071 у зв'язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Грязнова В.В. у період з 16.12.2019 по 19.12.2019, відповідно до ст. 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", п.п. 18, 20 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у справі №902/710/16.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2019 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Василишин А.Р., суддя Мельник О.В.
16.01.2020 на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшло від позивача клопотання, в якому позивач просив суд апеляційної інстанції викликати у судове засідання експертів Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Крижанівського Олександра Миколайовича, Казака Олега Миколайовича, Адамчук Наталію Миколаївну, Базалицького Володимира Сергійовича для надання усних пояснень щодо Висновку експертів за результатами проведення судової економічної експертизи, в частині оціночно-будівельного, товарознавчого та автотоварознавчого дослідження №5973/6645/18-21/4812/19-21 від 28.10.2019 та Висновку експертів за результатами проведення комплексної судово-економічної експертизи по господарській справі №902/710/16 №5304/18-21 від 29.10.2019.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 у справі №902/710/16 розгляд апеляційної скарги відкладено та викликано судових експертів Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (21001, м. Вінниця, вул. Батозька, 1) ОСОБА_2 , Казака Олега Миколайовича, Адамчук Наталію Миколаївну, ОСОБА_3 в судове засідання Північно-західного апеляційного господарського суду по справі №902/710/16, яке відбулося 18.02.2020 року о 12-00 год. для надання усних пояснень з метою роз'яснень своїх висновків, визнавши їх явку обов'язковою.
В судовому засіданні 26.02.2020 судом апеляційної інстанції, на підставі наданих експертами відповідей на поставлені запитання як представником позивача так і судом, з'ясовано, що ТОВ "Едельвейс" є діючим підприємством з основним напрямком діяльності - птахівництво, однак за висновками експертів визначити ринкову вартість майна ТОВ "Едельвейс", пропорційну частці учасника товариства ОСОБА_1 розміром 39% у статутному капіталі товариства та розмір частини прибутку ТзОВ "Едельвейс", пропорційний частці учасника ОСОБА_1 в статутному капіталі (39%) у 2013 році не визнається за можливе.
За результатами судового засідання, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 у справі №902/710/16 розгляд апеляційної скарги відкладено на "17" березня 2020 року о 16:00 год. та надано можливість сторонам визначитись з приводу необхідності призначення у справі повторної експертизи, а також у разі позитивного ставлення до призначення повторної економічної експертизи надати пропозиції щодо експертної установи (експерта) для її проведення.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 у справі №902/710/16 призначено у справі 902/710/16 повторну судову експертизу, проведення якої доручено ТОВ "Незалежний інститут судових експертиз" (04212, м.Київ, вул.Маршала Тимошенка, 21, корпус 3, офіс 7, поверх 5).
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 у справі №902/710/16 апеляційне провадження у справі №902/710/16 зупинено до закінчення проведення повторної судової експертизи та отримання висновку експерта, та/або повернення матеріалів справи №902/710/16 до Північно-західного апеляційного господарського суду.
18.11.2020 до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали судової справи та повідомлення Незалежного інституту судових експертиз від 29.10.2020 про неможливість надання висновку повторної комплексної судової будівельно-оціночної, товарознавчої, автотоварознавчої та економічної експертизи у даній справі. Так, у повідомлені зазначено, що матеріали справи разом із додатками не відображають реальний стан майна ТОВ "Едельвейс", що був станом на 23.08.2013, проведення натурного огляду на дату повернення експертизи також не може надати фактичних даних для визначення стану майна на 23.08.2013 з об'єктивних причин, що унеможливлює визначення дійсної (ринкової) вартості майна.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 апеляційне провадження у справі №902/710/16 - поновлено та призначено апеляційну скаргу у справі №902/710/16 до розгляду на "14" грудня 2020 р. об 12:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №1.
11.12.2020 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання (вх.№8243/20 від 11.12.2020) про надання можливості ознайомитись з повідомленням Незалежного інституту судових експертиз від 29.10.2020 року про неможливість надання висновку повторної комплексної судової будівельно-оціночної, товарознавчої, автотоварознавчої та економічної експертизи та за відсутністю достатнього часу для підготовки до участі у судовому розгляді справи та відсутністю можливості придбати у період з 08.12.2020 по 14.12.2020 квитки на будь-який вид транспорту до м. Рівне, просить відкласти розгляд справи № 902/710/16 призначений на 14 грудня 2020 р. об 12:00 год. на іншу дату.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2020, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Василишина А.Р., призначено автоматичну зміну складу колегії суддів автоматизованою системою документообігу суду.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2020 р. у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Мельник О.В., суддя Маціщук А.В.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 у справі №902/710/16 прийнято справу № 902/710/16 до провадження Північно-західного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Мельник О.В., суддя Маціщук А.В.
За результатами судового засідання, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2020 у справі №902/710/16 розгляд апеляційної скарги відкладено на "23" грудня 2020 року о 10:00 год.
В судове засідання 23.12.2020 з'явився представник відповідача, який заперечив доводи апеляційної скарги, просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду залишити без змін.
Позивач в судове засідання 23.12.2020 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.
Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, та те, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні.
Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, стосовно дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.
Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Едельвейс" було створено рішенням загальних зборів від 14 лютого 1998 року, засновниками якого були ОСОБА_4 та СВАТ "Птахокомбінат Тульчинський" з часткою 20 %, а 16 березня 1998 року рішенням зборів затверджено Статут товариства.
Пунктом 5.3. Статуту визначено, що на підприємстві утворюється статутний фонд за рахунок внесків учасників. Розмір статутного фонду складає 34 375,00 грн.
У зв'язку з викупом ОСОБА_4 частки 20 % у СВАТ "Птахокомбінат Тульчинський" останнє вийшло із засновників товариства 12 червня 2001 року, а учасниками товариства стали ОСОБА_5 з часткою 80 % та ОСОБА_4 з часткою 20 %, що підтверджується рішенням загальних зборів від 12 червня 2001 року.
ОСОБА_4 вийшов з товариства та передав свої корпоративні права ОСОБА_6 02 січня 2003 року отримавши при цьому від товариства свою частку у грошовому еквіваленті, що підтверджується його письмовою нотаріально посвідченою заявою від 06 березня 2003 року.
25 квітня 2005 року відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс", які оформлені протоколом №18 від 25 квітня 2005 року, з якого судами попередніх інстанцій встановлено, що до складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс" увійшли ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , а вийшли з числа засновників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та вирішено внести відповідні зміни до статуту товариства.
Так у відповідності до нотаріально посвідчених заяв ОСОБА_5 та ОСОБА_6 останні вийшли з товариства передавши свої частки у наступному співвідношенні: ОСОБА_5 передав 50 % частки ОСОБА_7 , а 30 % ОСОБА_1 , а ОСОБА_6 20 % передала ОСОБА_1
Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс", в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників товариства, оформлених протоколом від 25 квітня 2005 року, зареєстрованого державним реєстратором 06 травня 2005 року за №11681050001000142 передбачено наступне: товариство засноване фізичними особами ОСОБА_7 , ОСОБА_1 (п.1.2.); для забезпечення діяльності товариства учасники створюють за рахунок своїх майнових та грошових внесків статутний капітал товариства у розмірі 34 375 гривень (п.5.1.); розмір частки та вкладу учасників у статутному капіталі товариства складає: ОСОБА_7 - 17 187,5 грн. або 50%, ОСОБА_1 - 17 187,5 грн., або 50% (п.5.3.); учасники товариства мають право продати чи іншим чином відступити свою частку або її частину як одному чи кільком учасникам товариства, так і третім особам (п.5.7.); власністю товариства є, окрім іншого, кошти і майно, що передані йому учасниками у власність як вклад до статутного капіталу (п.7.1.1.); уступка частки (її частини) третім особам можлива тільки після внесення внеску учасником. Під час передачі частки (її частини) третій особі здійснюється одночасний перехід до нього сукупності прав та обов'язків, що належать учаснику, який вибув із товариства (п.8.2.) (т. 1. а.с.46-60).
Із змісту рішення зборів засновників ТОВ "Едельвейс", оформлених протоколом №10 від 08 лютого 2006 року, із складу засновників вийшов ОСОБА_7 , а увійшов ОСОБА_8 (загальний розмір частки в статутному капіталі 61%), якому ОСОБА_1 передав 11% зі своєї частки (т. 1. а.с.66).
Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс" в редакції, затвердженій зборами учасників товариства (протокол №10 від 08 лютого 2006 року), зареєстрованій державним реєстратором 10 лютого 2006 року за №11681050004000142 передбачено наступне: товариство засноване фізичними особами: ОСОБА_8 , ОСОБА_1 (1.2.); розмір частки та вкладу учасників у статутному капіталі товариства складає: ОСОБА_8 - 20 968,75 грн. або 61 %, ОСОБА_1 - 13 406,25 грн. або 39% (п.5.3.) (т. 1. а.с.61).
23 серпня 2013 року позивач подав до Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс" нотаріально посвідчену заяву про вихід з товариства, в якій було зазначено вимоги про виплату вартості майна, що є пропорційною його частці у статутному капіталі товариства, що складає 39% та про виплату належної частини прибутку товариства за весь період перебування його у складі учасників товариства.
10 вересня 2013 року відбулись позачергові збори учасників ТОВ "Едельвейс", оформленим протоколом № 62 рішенням відмовлено у розгляді питання про вихід ОСОБА_1 зі складу учасників товариства; зобов'язано директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс" повідомити ОСОБА_1 про дане рішення; призначено загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс" на 08 жовтня 2013 року та зобов'язано директора ТОВ "Едельвейс" повідомити ОСОБА_1 про проведення загальних зборів учасників.
Рішенням позачергових зборів учасників ТОВ "Едельвейс" від 08.10.2013 оформлене протоколом №63 відкладено розгляд заяви ОСОБА_1 про вихід із складу учасників товариства, у зв'язку з відсутністю ОСОБА_1 .
У позовній заяві позивач зазначає, що не має можливості визначити ціну позову, оскільки директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс" не надав ОСОБА_1 на його запити від 09 лютого 2013 року та 22 березня 2013 року ні звіт про фінансово-господарську діяльність, ні копію балансу, ні інших документів, право на ознайомлення з якими він мав як учасник товариства.
На день подання позову позивачу не виплачені ні вартість частини майна, пропорційна його частці у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс", ні частина прибутку, тому позивач звернувся з даним позовом до суду, у якому просить стягнути з відповідача вартість частини майна товариства, пропорційно його частці розміром 39% у статутному капіталі та частину прибутку, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення із 23 серпня 2014 року до дня ухвалення судового рішення, а також три відсотки річних від простроченої суми.
Позивач як учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс", що вибув, звернувся з позовом про стягнення невиплаченої частки у статутному капіталі.
Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів апеляційної скарги та заперечень до неї, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За приписами ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Особа, яка звертається до господарського суду з позовом, самостійно обирає спосіб захисту, визначає відповідача, предмет та підстави позову та зазначає у позовній заяві яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, між сторонами виникли спірні правовідносини, з приводу стягнення вартості частки майна та частини прибутку у зв'язку з виходом позивача зі складу учасників Товариства, регулювання яких здійснюється Законом України "Про господарські товариства", чинним на момент виходу позивача зі складу учасників Товариства, ГК України, ЦК України, тощо.
Стаття 50 Закону України "Про господарські товариства" визначає, що товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.
У відповідності до положень ст. 52 Закону України "Про господарські товариства" статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства.
В силу вимог ст. 144 Цивільного кодексу України статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається з вартості вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів.
Згідно ст. 117 Цивільного кодексу України, ст. 88 Господарського кодексу України, ст. 11 Закону України "Про господарські товариства", учасник товариства зобов'язаний вносити вклади у розмірі, в порядку та засобами, передбаченими установчими документами.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом, відповідно до п. 5.3. Статуту (в редакції на день виходу позивача з товариства) розмір частки та вкладу учасників у статутному капіталі товариства складає - ОСОБА_8 20968,75 грн. або 61%; - ОСОБА_1 13406,25 грн. або 39%.
Частиною першою статті 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Статтями 116 ЦК України та 10 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що учасники товариства мають право, зокрема, вийти в установленому порядку з товариства.
Як встановлено судом та свідчать матеріали справи, що позивач реалізувала своє право на вихід з Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс" шляхом подання 23.08.2013 Товариству нотаріально посвідченої заяви про вихід зі складу учасників Товариства, в якій було зазначено вимоги про виплату вартості майна, що є пропорційною його частці у статутному капіталі товариства, що складає 39% та про виплату належної частини прибутку товариства за весь період перебування його у складі учасників товариства.
Частиною 1 ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.
Аналогічні положення закріплені у п.п. 9.1, 9.2, 9.3, 9.4 статуту, згідно яких вихід учасника із товариства здійснюється на підставі його письмової заяви, даної не пізніше, ніж за 1 місяць до виходу. Під час виходу із товариства йому сплачується вартість майна, пропорційна його частці у статутному капіталі товариства у відповідності з балансом, складеним на день виходу. Оцінка основних та обігових коштів, за винятком грошових коштів, здійснюється за ринковою вартістю, яка визначається згідно з експертною оцінкою компетентної аудиторської організації. Виплата здійснюється після затвердження звіту за рік на протязі якого учасник вибув із товариства.
Частинами першою та другою статті 148 ЦК України (в редакції чинній на дату виходу) встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.
Згідно з частиною третьою статті 148 ЦК України (в редакції чинній на дату виходу) спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.
Відповідно до частини першої статті 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Предметом позову є стягнення вартості частки учасника господарського товариства, в предмет доказування якого входить, в тому числі, визначення вартості частки, яка повинна бути актуальною ринковою вартістю.
За змістом частини першої статті 66 та статті 139 ГК України майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.
Отже, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов'язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства.
За наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами (стаття 76 ГПК України). До таких доказів належать, у тому числі, висновки експертів.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 24.04.2018 у справі № 925/1165/14.
Відповідно до ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Згідно із ст. 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
З метою визначення дійсної (ринкової) вартості активів Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс" з урахуванням зобов'язань Товариства суд апеляційної інстанції при новому апеляційному розгляді, враховуючи вказівки Верховного Суду щодо встановлення дійсної (ринкової) вартості майна товариства з метою здійснення захисту порушеного права позивача у цій справі, двічі призначав судову експертизу, проведення яких доручав Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та ТОВ "Незалежний інститут судових експертиз". На розгляд судових експертів були поставлені такі питання:
а) Якою є дійсна (ринкова) вартість усього майна ТОВ "Едельвейс" (23652, Вінницька обл., Тульчинський р-н, смт. Кирнасівка, вул.Леніна, 2, код ЄДРПОУ 30067623) з урахуванням майнових зобов'язань товариства станом на 23 серпня 2013 року.
б) Яка вартість майна пропорційна частці учасника товариства ОСОБА_1 розміром 39% у статутному капіталі товариства станом на 23 серпня 2013 року (дата направлення заяви товариству рекомендованим листом)?;
в) Яким є розмір частини прибутку ТзОВ "Едельвейс", пропорційний частці учасника ОСОБА_1 в статутному капіталі (39%), отриманого у 2013 році, за період до дати подання заяви (23 серпня 2013 року) про вихід ОСОБА_1 з товариства?
Так, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.08.2018 у справі №902/710/16 призначено судову економічну експертизу, за результатами проведення якої 02.12.2019 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли від Вінницького відділення Київського Науково-Дослідного Інституту Судових Експертиз висновок експертів за результатами проведення судової економічної експертизи, в частині оціночно-будівельного, товарознавчого та автотоварознавчого дослідження (вих. №5973/6645/18-21/4812/19-21 від 28.10.2019) та висновок експертів за результатами проведення комплексної судово-економічної експертизи по господарській справі №902/710/16 (вих. №5304/18-21 від 29.10.2019) (т.6 а.с. 1-54).
Зокрема, у висновку в частині оціночно-будівельного, товарознавчого та автотоварознавчого дослідження зазначено, що не надається за можливе встановити якою є дійсна ринкова вартість майна ТОВ "Едельвейс", пропорційна частці учасника товариства ОСОБА_1 розміром 39% у статутному капіталі товариства, визначена станом на 23 серпня 2013 року (дата направлення заяви товариству рекомендованим листом). Водночас, судові експерти в судовому засіданні 26.02.2020 пояснили такий висновок відсутністю документів необхідних для надання відповідей на винесені на експертизу питання, а також відсутністю чіткого переліку основних засобів та чіткої інформації під час натурного обстеження об'єктів про їх фактичний технічний стан у 2013 році, пославшись при цьому на відсутність досвіду проведення ретроспективної експертизи.
У висновку в частині комплексної судово-економічної експертизи зазначено, що розмір частини прибутку ТОВ "Едельвейс", пропорційний частці учасника ОСОБА_1 , в статутному капіталі (39%), отриманого у 2013 році, за період до дати подання заяви про вихід ОСОБА_1 з товариства, тобто до 23 серпня 2013 року не може бути визначена, але вартість частини майна ТОВ "Едельвейс", сформованого за рахунок внесків учасників, що належить учаснику товариства ОСОБА_1 пропорційна його долі в статутному фонді при виході зі складу учасників, станом на 31.12.2013 складає 45 240,00 грн.
Також, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 у справі №902/710/16 призначено у справі 902/710/16 повторну судову експертизу, проведення якої доручено ТОВ "Незалежний інститут судових експертиз", за результатами проведення якої 18.11.2020 до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали судової справи та повідомлення Незалежного інституту судових експертиз від 29.10.2020 про неможливість надання висновку повторної комплексної судової будівельно-оціночної, товарознавчої, автотоварознавчої та економічної експертизи у даній справі. Так, у повідомлені зазначено, що матеріали справи разом із додатками не відображають реальний стан майна ТОВ "Едельвейс", що був станом на 23.08.2013, проведення натурного огляду на дату повернення експертизи також не може надати фактичних даних для визначення стану майна на 23.08.2013 з об'єктивних причин, що унеможливлює визначення дійсної (ринкової) вартості майна (т.6 а.с. 208-239).
Відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу, та безпосередньо на підставі наявних у справі доказів.
Як свідчать матеріали справи, на виконання вимог ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 Головне управління статистики у Вінницькій області, надіслало до суду копію Балансу (Звіту про фінансовий стан) на 31 грудня 2013 року, копію Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2013 рік, копію Звіту про рух грошових коштів (за прямим методом) за 2013 рік, копію Звіту про власний капітал за 2013 рік, копію Приміток до річної звітності за 2013 рік (т.5 а.с. 70-78).
Згідно з відомостями фінансового звіту Товариства станом на 31 грудня 2013 року загальна сума необоротних та оборотних активів Товариства на кінець 2013 року складала 17817 тис. грн; загальна сума зобов'язань Товариства (короткострокові кредити банків, поточна кредиторська заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями за товари, роботи, послуги; поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом, зі страхування, з оплати праці; інші поточні зобов'язання) на кінець 2013 року складає 17701 тис. грн. Тобто вартість чистих активів Товариства за 2013 рік (рік, у якому позивач вийшов зі складу учасників Товариства) складала 0 грн (17817 (активи) - 17701 (зобов'язання) = 116 тис. грн.). Відповідно частка учасника (позивача) 39% складає 45 240,00 грн.
З огляду на зазначене, враховуючи відсутність у справі інших висновків за результатами проведення судових експертиз та відсутність в матеріалах справи інших доказів дійсної (ринкової) вартості нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс", а також доказів в спростування визначеного у висновку експерта вих. №5304/18-21 від 29.10.2019 в частині комплексної судово-економічної експертизи розміру частини майна ТОВ "Едельвейс", пропорційного частці учасника ОСОБА_1 , в статутному капіталі (39%), отриманого у 2013 році, за період до дати подання заяви про вихід ОСОБА_1 з товариства, яка складає 45 240,00 грн., суд апеляційної інстанції визнає цей висновок належним та допустимим доказом у справі.
Судом апеляційної інстанції враховується, що для визначення дійсної вартості майна господарського товариства та, відповідно, для визначення вартості частини майна, що підлягає виплаті учаснику внаслідок його виходу зі складу учасників мають бути встановлені судом на підставі дослідження наданих учасниками всіх доказів як кожного окремо, так і в сукупності з дотриманням вимог господарського процесуального законодавства.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши фінансовий звіт Товариства станом на 31 грудня 2013 року, висновки судової будівельно-оціночної, товарознавчої, автотоварознавчої та економічної експертизи, апеляційний господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс" (ЄДРПОУ 30067623) на користь ОСОБА_1 розміру частини майна ТОВ "Едельвейс", пропорційний частці учасника ОСОБА_1 , в статутному капіталі (39%), отриманого у 2013 році, за період до дати подання заяви про вихід ОСОБА_1 з товариства в сумі 45 240,00 грн.
Окрім того, позивач звертаючись з даним позовом до суду просить стягнути з відповідача інфляційні втрати за весь час прострочення із 23 серпня 2013 року до дня ухвалення судового рішення, а також три відсотки річних від простроченої суми.
За змістом частини 1 і пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Проте, як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів позивач не надав розрахунку сум, заявлених до стягнення в свою чергу суд в межах своєї компетенції не здійснює нарахування сум, а перевіряє правильність та обгрунтованість проведених позивачем обрахунків. Відтак суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача пені, 3 % річних та інфляційних втрат у зв'язку з відсутністю розрахунків, що не позбавляє позивача права на звернення до суду для стягнення додаткових нарахувань.
Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).
З огляду на встановлене судом апеляційної інстанції, враховуючи положення статті 275 та статті 277 ГПК України, колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову допустився неправильного застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Вінницької області від 17.10.2016 у справі №902/710/16 - скасуванню з прийняттям нового рішення про стягнення розміру частини майна ТОВ "Едельвейс", пропорційний частці учасника ОСОБА_1 , в статутному капіталі (39%) товариства в сумі 45 240,00 грн з відповідача.
Судові витрати, передбачені ст.123 ГПК України, в тому числі і за розгляд апеляційної скарги, у відповідності до вимог ст.129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 17.10.2016 у справі №902/710/16 - задоволити.
2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 17.10.2016 у справі №902/710/16 - скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позов задоволити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс" (ЄДРПОУ 30067623) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) розмір частини майна ТОВ "Едельвейс", пропорційний частці учасника ОСОБА_1 , в статутному капіталі (39%), отриманого у 2013 році, за період до дати подання заяви про вихід ОСОБА_1 з товариства в сумі 45 240,00 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс" (ЄДРПОУ 30067623) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) вартість проведених у справі експертиз в розмірі 85449,60 грн (8913,60 грн. +14300,00 грн.+ 12560,00 грн +7850,00 грн +2826,00 грн.+39000,00 грн.).
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс" (ЄДРПОУ 30067623) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 1378,00 грн. витрат зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви та 2067,00 грн. витрат зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги.
5. Місцевому господарському суду видати судові накази.
6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки визначені ст. ст. 287-291 ГПК України.
7. Справу повернути до Господарського суду Вінницької області.
Повний текст постанови складений "24" грудня 2020 р.
Головуючий суддя Розізнана І.В.
Суддя Маціщук А.В.
Суддя Мельник О.В.